Постанова

від 05.02.2014 по справі 812/23/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/23/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Разіній Н.В.,

за участю:

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Стаханові Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Теплогорський завод гідроустаткування» про стягнення заборгованості в сумі 2 580,70 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Стаханові Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Теплогорський завод гідроустаткування» про стягнення заборгованості в сумі 2 580,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за заявою платника № 19 від 03.09.2013 було здійснено перевірку фінансово-господарської діяльності ПАТ «Теплогорський завод гідроустаткування» та встановлено порушення п. 6 ч. 1 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: заниження у січні 2009 року та у період з 01.10.2009 по 31.01.2010 сум страхових внесків, в результаті чого Управлінням Пенсійного фонду України в м.Стаханові Луганської області було донараховано страхові внески на загальну суму 828,20 грн., що відображено в акті позапланової перевірки від 18.09.2013 № 117-ю. Начальником Управління Пенсійного фонду України в м.Стаханові Луганської області винесено рішення про застосування фінансових санкцій за донарахуванням органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 18.09.2013 № 400 у розмірі 1 752,50 грн. та донараховано страхові внески в сумі 828,20 грн. Зазначене рішення було оскаржено відповідачем, однак у задоволенні його вимог було відмовлено.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Теплогорський завод гідроустаткування» (далі - ПАТ «Теплогорський завод гідроустаткування») є юридичною особою, ідентифікаційний код 00165638.

Відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 (далі - Закон №1058) (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), відповідач є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області.

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) відповідач повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями зі сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.

Відповідно до статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин):

- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;

- про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій;

- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Матеріалами справи підтверджується, що в період з 17.09.2013 по 18.09.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області проведено позапланову перевірку ПАТ «Теплогорський завод гідроустаткування» щодо правильності нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.03.2006 по 31.12.2010 та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період 01.01.2006 по 18.09.2013. Результати перевірки відображені в акті № 117-ю від 18.09.2013, з якого слід, що у січні 2009 року та у період з 01.10.2009 по 31.01.2010 ПАТ «Теплогорський завод гідроустаткування» занижено суму страхових внесків, в результаті чого позивачем було донараховано страхові внески на суму 828,20 грн.

18.09.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області прийнято рішення № 400 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків у розмірі 1 752,50 грн. та донараховано страхові внески в сумі 828,20 грн.

ПАТ «Теплогорський завод гідроустаткування» було оскаржено рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області № 400 від 18.09.2013 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яке своїм рішенням від 08.11.2013 № 7181/09-10 залишило скаргу позивача без задоволення, а рішення - без змін.

ПАТ «Теплогорський завод гідроустаткування» було оскаржено рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області № 400 від 18.09.2013 в судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 у справі №812/9787/13-а за позовом ПАТ «Теплогорський завод гідроустаткування» до УПФУ в м.Стаханові Луганської області про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій № 400 від 18.09.2013, зобов'язання вчинити певні дії було відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З викладеного слід, що рішення про застосування фінансових санкцій № 400 від 18.09.2013 є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Заборгованість відповідача в сумі 2 580,70 грн. підтверджується карткою особового рахунку страхувальника.

До цього часу в добровільному порядку заборгованість в сумі 2 580,70 грн. відповідачем не погашена.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що постанову у повному обсязі буде виготовлено та підписано 10.02.2014.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 72, 87, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Стаханові Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Теплогорський завод гідроустаткування» про стягнення заборгованості в сумі 2 580,70 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Теплогорський завод гідроустаткування» (ідентифікаційний код 00165638) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Стаханові Луганської області заборгованість в сумі 2 580,70 грн. (дві тисячі п'ятсот вісімдесят гривень 70 коп.), з яких: 828,20 грн. (вісімсот двадцять вісім гривень 20 коп.) - недоїмка по страховим внескам, 1 752,50 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят дві гривні 50 коп.) - фінансові санкції.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.02.2014.

Суддя Т.С. Ушаков