Рішення

від 06.02.2014 по справі 922/56/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2014 р.Справа № 922/56/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Харківського національного медичного університету, м. Харків 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків до ТОВ "SWS", м. Харків про стягнення 37534,41грн. за участю представників сторін:

позивача - Ніколаєва О.В., дов. № 114 від 25.11.2013р.

відповідача - не з'явився

3-ї особи - Шафоростова О.М., дов. № 223 від 06.12.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 37534,41грн. заборгованості, з яких: теплопостачання - 9731,93грн., експлуатаційні витрати - 1061,02грн., земельний податок - 25687,01грн. та пеня -1054,45грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором від 19.03.2012р. № 5141-Н/В-12 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання нерухомого майна до договору оренди № 5141-Н від 19.03.2012р., внаслідок чого виникла заборгованість.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просить суд задовольнити позов.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві, та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Представник 3-ї особи в судовому засіданні та своїх письмових поясненнях (вх. № 4159 від 06.02.2014р.) просить суд винести рішення згідно чинного законодавства.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

19.03.2012р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (Орендодавець, 3-я особа) та ТОВ "SWS" (Орендар, відповідач) укладено договір оренди № 5141-Н за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно: нежитлові приміщення - кімн. №№1-4, №№7-23 (площею 313,05кв.м.) та кімн. №№5,6 (площею 21,3 кв.м.), розміщені в підвалі 3-поверхової будівлі адміністративно-медичного корпусу, загальною площею 334,35 кв.м., за адресою: м.Харків, вул.Тринклера,6 (далі - Майно), що перебувають на балансі Харківського національного медичного університету (Балансоутримувач, позивач). Цей договір укладено строком на 2 роки та 11 місяців та діє з 19.03.2012р. до 19.02.2015р. включно. (п.10.1.).

19.03.2012р. між Харківським національним медичним університетом (Балансоутримувач, позивач) та ТОВ "SWS" (Орендар, відповідач) укладено договір № 5141-Н/В-12 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання нерухомого майна до договору оренди № 5141-Н від 19.03.2012р. (надалі - Договір), предметом якого є відшкодування Орендарем Балансоутримувачу вартості комунальних витрат за теплопостачання, експлуатаційних послуг, у тому числі утримання прибудинкової території, земельного податку (за землекористування).

Відповідно до п.2.1. Договору Балансоутримувач зобов'язаний розрахувати та надавати рахунки за відшкодування комунальних витрат за теплопостачання; експлуатаційних послуг, а також землекористування (земельного податку) відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 2.2.3. Договору встановлено обов'язок Орендаря не пізніше 10 днів після одержання від Балансоутримувача рахунків вносити на рахунок Балансоутримувача плату на відшкодування земельного податку, експлуатаційних послуг, а також на відшкодування комунальних витрат за теплопостачання згідно щомісячного рахунку від відповідної комунальної служби.

Позивач виконував належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором, що підтверджується відповідними Актами виконаних робіт та наданих послуг, підписаних та скріплених печатками позивача та відповідача.

Прете відповідач, в порушення умов укладеного з позивачем Договору та взятих на себе зобов'язань, своєчасно та в повному обсязі не сплатив витрати позивача на утримання Майна, внаслідок чого станом на 25.11.2013р. виникла заборгованість з теплопостачання на суму 9731,93грн., з експлуатаційних витрат - 1061,02грн. та з земельного податку - 25687,01грн.

В порядку досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача Вимогу про сплату заборгованості (вих. № 2691/06 від 09.12.2013р.), у якій вимагав сплатити заборгованість в семиденний строк. Однак відповідач вимоги позивача не виконав, заборгованість не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Пункт 14.1.72. Податкового кодексу України встановлює, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами, згідно до п.14.1.73. цього Кодексу є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1, 276.4 статті 276, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (пп.287.1., 287.7. Податкового кодексу України).

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з теплопостачання на суму 9731,93грн., заборгованості з експлуатаційних витрат на суму 1061,02грн. та заборгованості з земельного податку на суму 25687,01грн. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 2.2.5. Договору передбачено, що Орендар зобов'язаний при несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 1054,45грн. пені обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 1827,00грн. покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 611, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "SWS" (61022, м. Харків, вул.Тринклера,6; код ЄДРПОУ 25465800) на користь Харківського національного медичного університету (61022, м.Харків, пр.Леніна,4; код ЄДРПОУ 01896866) 37534,41грн. заборгованості, з яких: теплопостачання - 9731,93грн., експлуатаційні витрати - 1061,02грн., земельний податок - 25687,01грн. та пеня -1054,45грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 08.02.2014 р.

Суддя О.О. Присяжнюк