Постанова

від 29.01.2014 по справі 911/1580/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2014 р. Справа№ 911/1580/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання - Дмитрина Д.О.

розглянувши апеляційну скаргу Монастирського Зеновія Ярославовича та Монастирської Ольги Володимирівни

на рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2013р. (повний текст підписано - 20.06.2013р.)

у справі №911/1580/13 (суддя - Заєць Д.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Броварська міська рада Київської області

2) Зволь Володимир Миколайович

3) Патрікєєв Олександр Олексійович

4) Монастирська Ольга Володимирівна

про визнання недійсним рішення загальних зборів та зобовязання вчинити дії

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс" (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при прийнятті рішення загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс" порушено права та охоронювані законом інтереси позивача. Позивач зазначає, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс", які зафіксовані в протоколі №15 від 19 грудня 2006 року, є недійсними, оскільки, рішення загальних зборів учасників ТОВ "Група компанія "Елотек" №10 від 19 грудня 2006 року, на підставі якого приймалось оскаржуване рішення, у судовому порядку визнано недійсним.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.06.2013 року у справі №911/1580/13 позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Чкалова, 5, код 31257045) від 19 грудня 2006 року, які оформлені протоколом №15 від 19 грудня 2006 року.

Визнано недійсною нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Чкалова, 5, код 31257045), затверджену рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Чкалова, 5, код 31257045) від 19 грудня 2006 року, оформлених протоколом №15 від 19 грудня 2006 року, зареєстровану 11 травня 2007 року за №13551050004000031.

Скасовано державну реєстрацію нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Чкалова, 5, код 31257045), затверджену рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Чкалова, 5, код 31257045) від 19 грудня 2006 року, оформлених протоколом №15 від 19 грудня 2006 року, зареєстровану 11 травня 2007 року за №13551050004000031.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Чкалова, 5, код 31257045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Чкалова, 3, код 33728895) - 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Монастирський Зеновій Ярославович та Монастирська Ольга Володимирівна звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2013 року у справі 911/1580/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Київської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

На підставі апеляційної скарги Монастирського Зеновія Ярославовича та Монастирської Ольги Володимирівни на рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2013 року, згідно ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 07.10.2013р. порушено апеляційне провадження.

Через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від представника третьої особи надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача; від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу.

28.10.2013р. від представника ПАТ "Універсал Банк" через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду (вх. №09-11/16869) надійшло клопотання про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В судове засідання 13.11.2013р. представники відповідача та третьої особи не з'явилися. Про причини неявки суд не повідомлено.

Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 13.11.2013р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 04.12.2013р.

В судовому засіданні 04.12.2013р. представниками позивача та скаржників подано клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги на підставі ст. 69 ГПК України, яке колегією суддів задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2013р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 11.12.2013р.

В судовому засіданні 11.12.2013р. головуючим суддею ставилося на обговорення питання щодо можливості залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Зволю В.М., Патрікєєва О.О. Монастирську О.В. за ініціативою апеляційного господарського суду.

Заслухавши пояснення присутніх представників, колегія суддів вирішила залучити в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Зволю В.М., Патрікєєва О.О.. Монастирську О.В. за ініціативою апеляційного господарського суду з огляду на ту обставину, що рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2013 року у справі №911/1580/13 зачіпає права та інтереси цих осіб.

Також колегією суддів на розгляд ставилося питання щодо задоволення клопотання представника ПАТ "Універсал Банк" та Монастирського Зеновія Ярославовича про залучення останніх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору та за результатами обговорення колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні зазначених клопотань з огляду на відсутність будь яких порушень прав/інтересів зазначених суб'єктів рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 року у зв'язку з неявкою представників відповідача та у зв'язку із залученням Зволь Володимира Миколайовича, Патрікєєва Олександра Олексійовича, Монастирської Ольги Володимирівни в якості третіх осіб, які не заявляять самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача розгляд справи було відкладено на 25.12.2013 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2013р., враховуючи перебування судді Смірнової Л.Г. у відпустці, змінено склад колегії суддів на наступний: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Чорна Л.В. та Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2013 року у зв'язку з неявкою представників відповідача та третіх осіб 1-3 розгляд справи було відкладено на 29.01.2014 року.

Апелянт в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2013р у справі № 911/1580/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2013р у справі № 911/1580/13

Представники відповідача та третіх осіб 1,2 в судове засідання 29.01.2014 року не з'явився, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників відповідача та третіх осіб 1,2.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи-4, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вірно встановлено судом першої інстанції 19 грудня 2006 року на загальних зборах учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" прийнято рішення, які оформлені протоколом №10 від 19 грудня 2006 року.

Відповідно до протоколу №10 від 19 грудня 2006 року на порядок денний загальних зборів було винесено наступні питання: 1) Про обрання голови та секретаря загальних зборів учасників ТОВ "Група компаній "Елотек" 2) Про вхід ТОВ "Група компаній "Елотек" до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс"; Про наділення повноваженнями генерального директора ТОВ "Група компаній "Елотек" - Монастирського Зиновія Ярославовича на підписання документів від імені ТОВ "Група компаній "Елотек".

Як вбачається з протоколу №10 від 19 грудня 2006 року, по усіх питаннях порядку денного рішення прийнятті 100% голосів.

27 березня 2013 року господарським судом Київської області у справі №911/645/13-г за позовом учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" Зволя Володимира Миколайовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" про визнання недійсним рішення загальних зборів прийнято рішення.

Зазначеним рішення позовні вимоги задоволено у повному обсязі та визнано недійсними рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" від 19 грудня 2006 року, які оформлені протоколом №10 від 19 грудня 2006 року.

Рішення господарського суду Київської області від 27 березня 2013 року набрало законної сили 8 квітня 2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

19 грудня 2006 року відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс".

Рішення прийняті на зазначених зборах, оформлені протоколом №15 від 19 грудня 2006 року.

Судом встановлено, що на зазначених зборах прийняті наступні рішення: про передачу частки ЗвольВ.М., Патрікєєва О.О., Монастирської О.В. в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоіпекс"; про затвердження розподілу часток у статутному капіталі ТОВ "Елоімпекс": 1% - ЗАТ "Люмен" та 99% ТОВ "Група компаній "Елотек"; затверджено нову редакцію статуту ТОВ "Елоімпекс", відповідно до якої, позивач став учасником відповідача.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Група компаній "Елотек", яке оформлене протоколом №10 від 19 грудня 2006 року (визнано недійсним у судовому порядку) вирішено питання про вхід ТОВ "Група компаній "Елотек" до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс".

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно до ч.4 ст.12 ГПК України справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У відповідності до ч. 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів товариства можуть бути оскаржені учасником товариства до суду.

Звертаючись до суду позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ст. 16 Цивільного Кодексу України, який повинен бути спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача.

Поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників визначаються Законом України «Про господарські товариства».

Згідно до ст. 11-1 Закону України «Про господарські товариства» законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Статтею 113 Цивільного кодексу України встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Частиною 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства», що також кореспондується з ч.1 ст.145 Цивільного кодексу України передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України, та. 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Відповідно до ст. 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Згідно ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань.

У відповідності до п. 11.6 статуту позивача (зареєстрованого 9 серпня 2006 року) збори учасників приймають рішення про участь товариства у створенні та діяльності господарських товариств, підприємств, концернів, асоціацій, інших об'єднань.

Отже, з урахуванням положень ст.. 145 ЦК України місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що питання участі позивача в діяльності будь-яких інших господарських товариств станом на 19 грудня 2006 року було виключною компетенцією загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек".

Як вбачається з матеріалів справи на загальних зборах учасників ТОВ "Група компаній "Елотек" Відповідно було прийнято рішення про вхід ТОВ "Група компаній "Елотек" до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс", що відображено у протоколі №10 від 19 грудня 2006 року.

Натомість, зазначене рішення у судовому порядку визнано недійсним (рішення господарського суду Київської області №911/645/13-г від 27 березня 2013 року, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 року ПАТ "Унверсал Банк" було відмовлено у перегляді рішення).

Згідно з частиною 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 9 частини 3 статті 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду.

Відповідно до статті 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України. Усі судові рішення викладаються у письмовій формі

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини" від 18.11.2003 р. №01-8/1427).

Відповідно до пунктів 33 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 р. у справі „Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу „Брумареску проти Румунії", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Таким чином рішення господарського суду Київської області від 27 березня 2013 року у справі № 911/645/13-г, яким було визнано недійсними рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" від 19 грудня 2006 року, які оформлені протоколом №10 від 19 грудня 2006 року, сумніву не підлягає, а одже як наслідок питання про вступ Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Елотек" до інших господарських товариств слід вважати невирішеним, що у свою чергу унеможливлює вступ позивача до складу ТОВ «Елоімпекс».

Частиною 3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів: рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників); заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників); заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства; рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Так, в матеріалах справи наявні заяви Зволя В.М., Патрікєєва О.О. та Монастирської О.В. про вихід зі складу учасників ТОВ "Елоімпекс" та передачу належних часток ТОВ "Група компаній "Елотек".

Зазначені зави посвідчені приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу 27 березня 2007 року (Зволь В.М.), 29 березня 2007 року (Патрікєєв О.О.) та 11 квітня 2007 року (Монастирська О.В.), тобто, після проведення загальних зборів учасників ТОВ "Елоімпекс", а саме, 19 грудня 2006 року та прийняття оскаржуваного рішення.

Отже, оскаржуване рішення (19 грудня 2006 року) було прийняте за відсутності нотаріально посвідчених заяв учасників про вихід зі складу відповідача.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду, що позовні вимоги в частині визнання рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс", оформленого протоколом №15 від 19 грудня 2006 року, недійсним з моменту прийняття є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки, рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс", які зафіксовані в протоколі №15 від 19 грудня 2006 року у судовому порядку визнано недійсними з моменту прийняття, суд приходить до висновку, що редакція статуту ТОВ "Елоімпекс", яка затверджена рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс", оформлених протоколом №15 від 19 грудня 2006 року є недійсною та підлягає скасуванню.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про наявність усіх законодавчих підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на третю особу-2,3 (апелянтів).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Монастирського Зеновія Ярославовича та Монастирської Ольги Володимирівни залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2013 року по справі № 911/1580/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/1580/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.А. Гончаров

Л.В. Чорна