Ухвала

від 03.02.2014 по справі 801/9765/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/9765/13-а

03.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши матеріали справи №801/9765/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 12.11.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Гермес-1" (вул. 60 лет Октября, буд.6 кв.81, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95044)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.13 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Гермес-1" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим від 04.10.2013 р. № 0010482210.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма» Гермес-1» (ЄДРПОУ 13794958) витрати зі сплати судового збору у сумі 2 146,00 (дві тисячі сто сорок шість грн. ).

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.13 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес 1" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0010482210 від 04.10.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 628 506,25 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Гермес-1" зареєстровано в якості юридичної особи розпорядженням Виконкому Центральної районної ради м. Сімферополя АР Крим 24.03.1998 року за № 4127. Товариство перереєстровано у зв'язку зі зміною форми організації та назви. Згідно нової редакції статуту ТОВ "Фірма "Гермес-1" є правонаступником прав та обов'язків фірми "Гермес-1".

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 29.06.1998 року за № 4847, перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Мнідоходів в АР Крим ДПС (а.с. 19).

Посадовими особами відповідача з 12.08.2013 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Фірма «Гермес-1» (ЄДРПОУ 13794958) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 876/22.10/13794958 від 23.08.2013 року (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено наступні порушення позивачем: п.п. 201.1 ст. 201, п. 198,6 ст. 198 Податкового кодексу України, зв'язку з чим позивачу донараховано податку на додану вартість у сумі 502805,00 грн. (у т.ч. серпень 2012 року - 502805,00 грн.).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0010482210 від 04.10.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 628 506,25 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 502 805,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у сумі 125 701,25 грн. (а.с. 41).

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Встановлено, що за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року позивачем задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 27 896 570 грн.

Між Публічним акціонерним товариством "Артемівський завод по обробці кольорових металів" (Постачальник) та позивачем (Покупець) 27.12.2011 укладено договір поставки товару №11805, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується сплатити та прийняти продукцію кольорових металів. Постачання товару здійснювалось на умовах FСА м. Артемівськ згідно ІНКОТЕРМС 2010 р. (а.с. 120-123).

ПАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів" на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ "Фірма "Гермес-1" виписано податкові накладні №70 від 10.08.2012 р. на суму 233 602,66 грн., у тому числі ПДВ 38 933,78 грн., № 71 від 10.08.2012 р. на суму 1 224 000,00 грн., у тому числі ПДВ 204 000,00 грн., № 171 від 22.08.2012 р. на суму 700 000,00 грн., у тому числі ПДВ 116 667,00 грн., № 192 від 23.08.2012 року на суму 859 229,36 грн., у тому числі ПДВ 143 204,89 грн. (а.с. 180-183).

Також, ПАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів" на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ "Фірма "Гермес-1" за договором № 11805 від 27.12.2011 року виписано податкові накладні № 209 від 27.08.2012 р. на суму 70,50 грн. у тому числі ПДВ 11,75 грн., № 138 від 19.07.2012 р. на суму 1 261 053,68 грн., у тому числі ПДВ 210 175,61 грн., які не включені в акт перевірки (а.с. 184-185).

Вказані податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у серпні 2012 року містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Вказані податкові накладні зареєстровані у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012 року (а.с. 199-207).

Постачання товару підтверджується накладними № 855 від 13.08.12 р., № 854 від 13.08.12 р., № 898 від 27.08.2012 р. № 896 від 27.08.12 р. (а.с. 175-179).

Отриманий товар сплачено позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями: № 776 від 18.07.2012 р. на суму 1 261 053,68, у тому числі ПДВ 210 175,61 грн., № 838 від 10.08.2012 р. на суму 1 224 000,00 грн., у тому числі ПДВ 204 000,00 грн., № 839 від 10.08.2012 р. на суму 233 602,66 грн., у тому числі ПДВ 38933,78 грн., № 857 від 22.08.2012 р. на суму 700000,00 грн., у тому числі ПДВ 116 666,67 грн., № 875 від 23.08.2012 р. на суму 859 229,36 грн., у тому числі ПДВ 143 204,89 грн. (а.с. 209-214).

Крім того, в підтвердженні даної угоди позивач надав рахунки-фактури, а саме: № 855 від 13.08.12 р. на суму 1044781,38 грн. ( ПДВ 174130,23 грн.) № 854 від 13.08.12 р. на суму 707002,99 грн. (ПДВ117833,83 грн.) , № 898 від 27.08.2012 р. на суму 1147462,60 грн. (ПДВ 191243,77 грн.), № 895 від 27.08.12. на суму 696948,74 ( ПДВ 116158,12 ) № 896 від 27.08.12 г. на суму 681760,49 грн. (ПДВ 113626,75 грн.) (а.с. 171-174).

Використання позивачем товару, отриманого за договором № 11805 від 27.12.2011 року у власній господарській діяльності підтверджується договором поставки № 31/58-12 від 20 березня 2012 року, укладеним між позивачем та ПАТ ДТЕК «Західенерго», податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними (а.с. 162-167, 186, 187, 190, 216, 124-127).

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону №996 господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна думка викладена, у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Оже, для включення суми податку на додану вартість до суми податкового кредиту необхідно дотримання двох умов, це наявність податкової накладної чи митної декларації, придбання або виготовлення товару і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в рамках господарської діяльності платника податку; придбання (будівництво, спорудження) (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи) в тому числі з метою використання у виробництві або постачанні товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, умовами для включення нарахованої (сплаченої) суми ПДВ у склад податкового кредиту є наявність документального підтвердження використання витрат підприємства в його господарської діяльності та наявність належно заповнених податкових накладних.

Враховуючи , що первинними документами податкового та бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Гермес-1» (договори, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки, платіжні доручення та ін.) підтверджується факт здійснення господарських операцій з поставки, оплати та використання у власній господарській діяльності товарів, придбаних у ПАТ «Артемівський завод по обробці кольорових металів».

Сумуючи вище викладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновки акту ДПІ в м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим № 876/22.10/13794958 від 23.06.2013 року не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.13 по справі №801/9765/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко