Ухвала

від 04.02.2014 по справі 816/6690/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 р.Справа № 816/6690/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

представника позивача Недбайло Л.А.

представника відповідача Гаспарян С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. по справі № 816/6690/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестшляхбуд - 4"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

18 грудня 2013 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестшляхбуд-4" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 22 липня 2013 року №0005052301/132, від 31 жовтня 2013 року №0012862301/704.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, вважаючи його ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області подала апеляційну скаргу. Вказуючи на наявність обґрунтованих підстав просить постанову суду першої інстанції скасувати, винести нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Заявник вважає, що ТОВ "Інвестшляхбуд-4" позбавлено права формувати податковий кредит та валові витрати (зі зменшенням податку на прибуток) по взаємовідносинам з ПП "Сатурн-СВ", підприємством "Спецбуд-Інвест", СМОІ "Злагода", ПП "Кас-Капітал" у зв'язку з підтвердженими під час проведеної перевірки обставинами безтоварності проведених між зазначеними контрагентами операцій. Заявник також посилається на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 травня 2013 року у справі №1601/11479/2012 р., яким встановлено відображення у документах бухгалтерського обліку та фінансової звітності з боку службових осіб ПП "Сатурн-СВ", підприємства "Спецбуд-Інвест", СМОІ "Злагода", ПП "Кас-Капітал" господарських операцій, які не відбулись. Наведене, на думку заявника, свідчить про безпідставне зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток позивачем за наслідком договірних відносин із зазначеними конрагентами.

У запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ "Інвестшляхбуд-4" просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 року залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Кременчуцької ОДПІ в період з 08 січня 2013 року по 14 січня 2013 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Інвестшляхбуд-4" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 30 вересня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 21 січня 2013 року №347/22.4-08/30613706 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому, окрім іншого, вказано на порушення платником податків вимог:

- підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 54.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135, пункту 137.10 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого, за твердження ревізорів, позивачем занижено податок на прибуток загалом в розмірі 38963 грн. (в т.ч., за ІІІ квартал 2010 року - 26735 грн., за ІІ квартал 2011 року - 12228 грн.);

- підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 187.1 статті 187, статей 198, 201 Податкового кодексу України, що стало підставою для твердження про заниження ТОВ "Інвестшляхбуд-4" податку на додану вартість (далі по тексту також ПДВ) загалом в розмірі 60 986 грн. (в т.ч., за березень 2009 року - 16711 грн., травень 2009 року - 1210 грн., жовтень 2009 року - 4260 грн., червень 2010 року - 8962 грн., липень 2010 року - 3188 грн., серпень 2010 року - 6534 грн., квітень 2011 року - 6929 грн., червень 2011 року - 10610 грн., жовтень 2011 року - 1115 грн., листопад 2011 року - 1467 грн.) (т. І, а.с. 37-48).

На підставі даних висновків Акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 22 липня 2013 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0005052301/132, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "податок на прибуток приватних підприємства, 11021000" загалом в розмірі 45646 грн. 75 коп. (в т.ч., 38963 грн. - основний платіж, 6683 грн. 75 коп. - штрафні (фінансові) санкції) (т. І, а.с. 12-13);

- №0005062301/133, відповідно до якого ТОВ "Інвестшляхбуд-4" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах), 14010100" загалом в розмірі 44768 грн. (в т.ч., 38805 грн. - основний платіж, 5963 грн. - штрафні (фінансові) санкції) (т. І, а.с. 14-15).

За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 22 липня 2013 року №0005062301/133 скасовано в частині визначення грошового зобов'язання зі сплати ПДВ загалом в розмірі 18448 грн. 50 коп. (в т.ч., 14917 грн. - основний платіж, 3531 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції) (т. І, а.с. 29-36).

З огляду на зазначене, Кременчуцькою ОДПІ 31 жовтня 2013 року сформовано податкове повідомлення-рішення №0012862301/704 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем: "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах), 14010100" загалом в розмірі 26319 грн. 50 коп. (в т.ч., 23888 грн. - основний платіж, 2431 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції) (т. І, а.с. 16-17).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 22 липня 2013 року №00005062301/133, суд першої інстанції керувався нормами підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 та пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України вважаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення станом на час розгляду справи відкликаним.

Постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 року в цій частині оскаржена не була.

Колегія суддів, враховуючи припис частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, яка зобов'язує суд апеляційної інстанції переглядати судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, зважаючи на той факт, що постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржена, констатує про відсутність права робити висновки щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2013 року №0005052301/132 та від 31.10.2013 року №0012862301/704, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи в повному обсязі підтверджено реальність господарських операцій з придбання позивачем у ПП "Сатурн-СВ", підприємства "Спецбуд-Інвест", СМОІ "Злагода" та ПП "Кас-Капітал" товарів (послуг). Наведене є цілком обґрунтованою підставою вважати правомірно сформованими податковий кредит та валові витрати по взаємовідносинам позивача із зазначеними контрагентами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникали у зв'язку з формуванням платником податку валових витрат виробництва та обігу до 01 квітня 2011 року та податкового кредиту до 01 січня 2011 року регулювалися статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (в редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР) та статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР відповідно.

З 01 січня 2011 року правовідносини щодо формування платником податків податкового кредиту врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Порядок формування платником податків витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, з 01 квітня 2011 року врегульовано статтями 138 - 139 Податкового кодексу України.

Зокрема, пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначалося, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У свою чергу, як передбачено пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, за приписами підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так само, підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що господарські правовідносини позивача з ПП "Сатурн-СВ", Підприємством "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода" та ПП "Кас-Капітал" ґрунтувалися на усних домовленостях про придбання ТОВ "Інвестшляхбуд-4" у вказаних контрагентів товарів (послуг).

Протягом липня-серпня 2010 року ТОВ "Інвестшляхбуд-4" придбало у ПП "Сатурн-СВ" будівельні матеріали загальною вартістю 58330 грн., в т.ч. ПДВ - 9721 грн. 67 коп.

У квітні 2011 року позивачем у Підприємства "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода" придбано трубу залізобетонну д. 500 мм вартістю 29000 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ - 4833 грн. 40 коп.

Крім того, у червні 2011 року ТОВ "Інвестшляхбуд-4" придбало у ПП "Кас-Капітал" послуги з ремонту автомобіля КрАЗ-256 вартістю 56000 грн., в т.ч. ПДВ - 9333 грн. 33 коп.

На підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту відповідних звітних (податкових) періодів сум ПДВ по спірним господарським операціям позивач надав копії податкових накладних:

- ПП "Сатурн-СВ": від 12 липня 2010 року №50 (т. І, а.с. 71), від 12 липня 2010 року №51 (т. І, а.с. 74), від 12 липня 2010 року №51а (т. І, а.с. 77), від 20 серпня 2010 року №208.1 (т. І, а.с. 219), від 27 серпня 2010 року №278.1 (т. І, а.с. 181);

- Підприємство "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода": від 25 квітня 2011 року №24 (т. І, а.с. 102);

- ПП "Кас-Капітал": від 30 червня 2011 року №85 (т. І, а.с. 152).

Так, вимоги щодо оформлення податкової накладної до 01.01.2011 року було встановлено підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а з 01.01.2011 року передбачено п.201.1 ст. 201 ПК України, а саме: платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні у матеріалах справи копії податкових накладних не знайшов жодних порушень щодо їх форми та змісту, податкові накладні складені належним чином, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою.

На підтвердження реальності (товарності) спірних господарських операцій позивачем надано та судом долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних:

- ПП "Сатурн-СВ": від 12 липня 2010 року №45 (т. І, а.с. 70), від 12 липня 2010 року №46 (т. І, а.с. 73), від 12 липня 2010 року №47 (т. І, а.с. 76), від 20 серпня 2010 року №208.1 (т. І, а.с. 217), від 27 серпня 2010 року №278.2 (т. І, а.с. 179);

- Підприємство "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода": від 25 квітня 2011 року №2541 (т. І, а.с. 100);

- ПП "Кас-Капітал": від 30 червня 2011 року №85 (т. І, а.с. 150).

Також, до матеріалів справи долучено копію акта здачі-прийняття виконаних робіт від 30 червня 2011 року (стосовно послуг з ремонту автомобіля) (т. І, а.с. 153а) та акта приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (т. І, а.с. 155) .

Оплату придбаних у ПП "Сатурн-СВ", Підприємства "Спецбуд-Інвест", СМОІ "Злагода" та ПП "Кас-Капітал" товарів (послуг) позивачем проведено шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки контрагентів в установах банків, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копії банківських виписок (т. І, а.с. 78-79, 103, 156-157, 182, 183, 216).

Придбані у ПП "Сатурн-СВ" та Підприємства "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода" товари позивачем оприбутковано, що відображено кореспонденцією бухгалтерських проводок в Журналах-ордерах і оборотних відомостях та підтверджено матеріалами справи (т. І, а.с. 84-87, 104, 115-117, 126-128, 137-139, 158-160, 196-204).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач мав всі передбачені чинним податковим законодавством підстави для включення до складу податкового кредиту за звітний період сум ПДВ, сплачених в ціні товарів (послуг) за договорами з ПП "Сатурн-СВ", Підприємством "Спецбуд-Інвест", СМОІ "Злагода", ПП "Кас-Капітал". Валові витрати ТОВ "Інвестшляхбуд-4" збільшено правомірно з урахуванням товарного характеру зазначених договірних відносин.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача у апеляційній скарзі щодо безтоварного характеру взаємовідносин між ТОВ "Інвестшляхбуд-4" та ПП "Сатурн-СВ", Підприємством "Спецбуд-Інвест", СМОІ "Злагода", ПП "Кас-Капітал" з огляду на відсутність у контрагентів позивача основних фондів, транспортних засобів, трудових ресурсів, необхідних для провадження господарської діяльності.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагентами позивача порушено норми податкового законодавства, відповідальність та відповідні негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту та валових витрат позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо їх формування та має документальні підтвердження їх розміру.

Щодо посилань відповідача на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 травня 2013 року у справі №1601/11479/2012 р., колегія суддів зазначає наступне.

Вказаним вироком суду, що набрав законної сили 06 червня 2013 року, гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 28, частиною другою статті 205, частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 212, частинами третьою, четвертою статті 358 Кримінального кодексу України. При цьому, за змістом даного вироку, зазначених громадян, окрім іншого, визнано винними у тому, що протягом 2010-2012 років вони безпідставно, фактично не здійснюючи господарської діяльності складали від імені Приватного підприємства "Нафтобудком", Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Украгропродукт", Підприємства "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода" податкові накладні про нібито поставлені товари в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста Торг" (т. ІІ, а.с. 24-36).

Між тим, фактів складення гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 первинних документів податкового та бухгалтерського обліку від імені ПП "Сатурн-СВ", Підприємства "Спецбуд-Інвест" СМОІ "Злагода" та ПП "Кас-Капітал" в адресу ТОВ "Інвестшляхбуд-4" зазначеним вироком суду не встановлено, а отже вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 травня 2013 року не має преюдиційного значення при розгляді даної адміністративної справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. по справі № 816/6690/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І. Судді (підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 10.02.2014 р.

Помічник судді Цюпак О.П.