Постанова

від 05.02.2014 по справі 2а-13205/12/0170/8

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-13205/12/0170/8

05.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Омельченка В. А. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 16.01.13 у справі № 2а-13205/12/0170/8

за позовом Санаторно-курортного об'єднання "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" (вул. Комсомольська, 6, к. 40,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95017)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.13 позовні вимоги Санаторно-курортного об'єднання "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0000992206 від 25.10.2012 року про збільшення Санаторно-курортному об'єднанню "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 333458,00 грн. за основним платежем та 36459,25 грн. за штрафними санкціями.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0001002206 від 25.10.2012 року про збільшення Санаторно-курортному об'єднанню "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 181930,00 грн. за основним платежем та 45482,50 грн. за штрафними санкціями.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0001012206 від 25.10.2012 року про зменшення санаторно-курортному об'єднанню "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 94828,00 гр.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь санаторно-курортного об'єднання "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" судовий збір в розмірі 2146,00 грн. шляхом його безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка санаторно-курортного об'єднання "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з фірмою "Капітель плюс" за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 05.10.2012 року № 6917/22-6/31717682, яким встановлені порушення санаторно-курортним об'єднанням "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ":

- пп.5.1, п.5.2.1, п.5.3.9 пп.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР із змінами і доповненнями, п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2,п.138.6,п.138.8, п.п.138.8.1 п.138 ст.138, п.139.1.9 п 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями, в результати чого занижено податок на прибуток в період , що перевірявся, на загальну суму 333 458 грн., у тому числі 1 квартал 2010 року в сумі 31 250 грн., 2 квартал 2010 року в сумі 109 375 грн., 3 квартал 2010 року в сумі 5 208 грн., 1 квартал 2011 року в сумі 14 167 грн., 2 квартал 2011 року в сумі 105 416 грн., 3 квартал 2011 року в сумі 63 250 грн., 4 квартал 2011 року в сумі 4 792 грн.;

- пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року(із змінами та доповненнями), а також в порушення п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.3, 198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями, в результати чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 181 930 грн., в тому числі: лютий 2010 року у сумі 21 722 грн., квітень 2010 року у сумі 25 000 грн., травень 2010 року у сумі 35000 грн., червень 2010 року у сумі 27 500 грн., серпень 2010 року 4 167 грн., липень 2011 року у сумі 9 320 грн., серпень 2011 року у сумі 31 711 грн., жовтень 2011 року у сумі 3 883 грн., листопад 2011 року у сумі 3 156 грн., лютий 2012 року у сумі 4 597 грн., квітень 2012 року у сумі 4658 грн., травень 2012 року у сумі 1 094 грн., червень 2012 року у сумі 10 122 грн., та завищення від'ємного значення з ПДВ на 01.07.2012 року у сумі 94 828 грн. (том 1, а.с.14-38).

Висновки акту перевірки від 05.10.2012 року № 6917/22-6/31717682 були покладені відповідачем в основу податкових повідомлень-рішень:

- №000992206 від 25.10.2012 року про збільшення санаторно-курортному об'єднанню "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 369917,25грн, в тому числі 333458,00 грн. за основним платежем та 36459,25 грн. за штрафними санкціями;

- №0001002206 від 25.10.2012 року про збільшення санаторно-курортному об'єднанню "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 227412,50грн., в тому числі 181930,00 грн. за основним платежем та 45482,50 грн. за штрафними санкціями;

- № 0001012206 від 25.10.2012 року про зменшення санаторно-курортному об'єднанню "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Під час перевірки використано інформацію з комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу: АРМ "Облік платників", АРМ "Звіт", АРМ "ТАХ", АРМ "Аудит", АІС "Облік податків і платежів", АІС "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" та акт від 11.04.2012 року № 38/22/31095815 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Фірма "Капітель Плюс", код за ЄДРПОУ 3109815, з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності".

Звіркою Фірми "Капітель Плюс" встановлено факти формування податкового кредиту від постачальників з ознаками "фіктивності", реальність проведених господарських операцій, по яким спростовано актами зустрічних звірок, а також той факт, що податкова вигода за придбані товари, роботи, послуги у контрагентів-постачальників фактично не була використана у власній господарській діяльності Фірми "Капітель Плюс", а була спрямована на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи даний факт, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів".

Враховуючи зазначені в акті від 11.04.2012 року № 38/22/31095815 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Фірма "Капітель Плюс" обставини, посадовою особою відповідача в акті перевірки позивача від 05.10.2012 року №6917/22-6/31717682 був зроблений висновок, що взаємовідносини, які склались між фірмою "Капітель Плюс" і Санаторно-курортним об'єднанням "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Аналізом та проведеною перевіркою Санаторно-курортного об'єднання "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" не встановлено факту реального здійснення господарських операцій з фірмою "Капітель Плюс" за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків акту перевірки та перевіряючи правомірність прийняття податкових повідомлень - рішень судовою колегією встановлено наступне.

У лютому 2010 року між Санаторно-курортним об'єднанням "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" та фірма "Капітель Плюс" існували договірні відносини без оформлення договору у письмовій формі.

В рамках виконання цього договору фірма "Капітель Плюс" була виписана податкова накладна №284 від 22.02.2010 року на суму 150000грн., в т.ч. ПДВ 25000грн. та видаткова накладна №284 від 22.02.2010 року на суму 150000грн., в т.ч. ПДВ 25000грн. за оплату путівки в санаторій "Алушта" (том 1, а.с.40, 42).

Оплата позивачем отриманих послуг від фірма "Капітель Плюс" підтверджується платіжним дорученням №9 від 19.03.2010 року, банківською випискою від 19.03.2010р. (том 1, а.с.41, 43).

Сума ПДВ у розмірі 25000грн. за даною операцією відображена в реєстрі отриманих податкових накладних за лютий 2010р. та включена позивачем до податкового кредиту за лютий 2010 р., що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за лютий 2010р. та розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів у додатку №5 до податкової декларації позивача з ПДВ за лютий 2010р. (том 1, а.с.44-47).

Також, 21.04.2010 року між санаторно-курортним об'єднанням "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" та фірмою "Капітель Плюс" був укладений договір про надання послуг №319, предметом якого є послуги з дослідження ринку туристичних послуг (том 1, а.с.50-51).

На підтвердження виконання зазначеного вище договору позивачем до матеріалів справи долучені наступні документи:

- податкова накладна №530 від 23.04.2010 року на суму 150000грн., в т.ч. ПДВ 25000грн. (том 1, а.с.53);

- платіжне доручення № 22 від 21.04.2010 року;

- банківська виписка від 21.04.2010р. (том 1, а.с.52, 55);

- акт здачі-приймання робіт №530 від 23.04.2010 року (том 1, а.с. 54).

Сума ПДВ у розмірі 25000грн. за даною операцією відображена в реєстрі отриманих податкових накладних за квітень 2010р. та включена позивачем до податкового кредиту за квітень 2010 р., що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за квітень 2010р. та розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів у додатку №5 до податкової декларації позивача з ПДВ за квітень 2010р. (том 1, а.с.56-60).

20.05.2010 року між фірмою "Капітель Плюс" (Виконавець) та Санаторно-курортним об'єднанням "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" (Замовник) був укладений договір купівлі-продажу №320 (том 1, а.с.61-62).

На підтвердження виконання зазначеного вище договору позивачем до матеріалів справи долучені наступні документи:

- податкові накладні №720 від 20.05.2010 року на суму 210000грн. в т.ч. ПДВ 35000грн, №892 від 25.06.2010 року на суму 165000грн. в т.ч. ПДВ 27500грн., № 1615 від 18.08.2010 року на суму 25000грн. в т.ч. ПДВ 4166,67грн. (том 1, а.с. 66, 77, 86) та видаткові накладні №720 від 20.05.2010 року на суму 210000грн. в т.ч. ПДВ 35000грн, №892 від 25.06.2010 року на суму 165000грн. в т.ч. ПДВ 27500грн., № 1615 від 18.08.2010 року на суму 25000грн. в т.ч. ПДВ 4166,67грн. (том 1, а.с.63, 72, 83);

- платіжні доручення №45 від 20.05.2010 року, № 49 від 15.06.2010 року,№ 66 від 25.06.2010 року, №103 від 18.08.2010 року;

- банківські виписки від 20.05.2010 року, від 15.06.2010 року, від 25.06.2010 року, від 18.08.2010 року (том 1, а.с.64,65,73-76,85,86).

Суми ПДВ у розмірі 35000грн., 27500грн., 4166,67грн. за даними операціями відображені в реєстрі отриманих податкових накладних за травень, червень, серпень 2010р. та включені позивачем до податкового кредиту за травень, червень, серпень 2010 р., що підтверджується податковими деклараціями з ПДВ за травень, червень, серпень 2010р. та розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів у додатку №5 до податкових декларацій позивача з ПДВ за травень, червень, серпень 2010р. (том 1, а.с.67-71, 78-82, 87-93).

01.03.2011 року між санаторно-курортним об'єднанням "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" та фірмою "Капітель Плюс" був укладений договір про надання послуг №212 (том 1, а.с.105-106), що підтверджується податковою накладною №69 від 22.03.2011 року на суму 68000грн. в т.ч. ПДВ 11333,33грн. (том 1, а.с.110), платіжним дорученням №25 від 22.03.2011 року, банківською випискою від 22.03.2011 року (том 1, а.с.108-109), актом здачі-приймання робіт №760 від 31.03.2011 року (том 1, а.с.107).

Сума ПДВ у розмірі 11333,33грн. за даною операцією відображена в реєстрі отриманих податкових накладних за березень 2011р. та включена позивачем до податкового кредиту за березень 2011 р., що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за березень 2011р. та розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів у додатку №5 до податкової декларації позивача з ПДВ за березень 2011р. (том 1, а.с.111-115).

01.04.2011 року між фірмою "Капітель Плюс" (Виконавець) та санаторно-курортним об'єднанням "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" (Замовник) був укладений договір № 267 (том 1, а.с.116), виконання якого підтверджується податковою накладною №102 від 26.04.2011 року. на суму 240000грн., в т.ч. ПДВ 40000грн. (том 1, а.с.120), платіжним дорученням №38 від 26.04.2011 року, банківською випискою від 26.04.2011 року (том 1, а.с.118-119), актом прийомки-передачі виконаних робіт від 10.05.2011 року (том 1, а.с.117).

Сума ПДВ у розмірі 40000,00грн. за даною операцією відображена в реєстрі отриманих податкових накладних за квітень 2011р. та включена позивачем до податкового кредиту за квітень 2011 р., що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за квітень 2011р. та розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів у додатку №5 до податкової декларації позивача з ПДВ за квітень 2011р. (том 1, а.с.121-126).

17.05.2011 року між фірмою "Капітель Плюс" (Виконавець) та Санаторно-курортним об'єднанням "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" (Замовник) був укладений договір № 607 з надання послуг по санаторно-курортним путівкам в кількості 112 путівок (том 1, а.с.127).

На підтвердження виконання зазначеного вище договору позивачем до матеріалів справи долучені наступні документи:

- видаткова накладна №608 від 17.05.2011 року на суму 310000грн., в т.ч. ПДВ 51666,67грн.

- податкова накладна №82 від 17.05.2011 року на суму 310000грн., в т.ч. ПДВ 51666,67грн. (том 1, а.с.128, 131).

- платіжне дорученням №50 від 17.05.2011 року,

- банківська виписка від 17.05.2011 року (том 1, а.с.129-130).

Сума ПДВ у розмірі 51666,67грн. за даною операцією відображена в реєстрі отриманих податкових накладних за травень 2011р. та включена позивачем до податкового кредиту за травень 2011 р., що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за травень 2011р. та розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів у додатку №5 до податкової декларації позивача з ПДВ за травень 2011р. (том 1, а.с.132-137).

У липні 2011 року між Санаторно-курортним об'єднанням "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" та фірма "Капітель Плюс" існували договірні відносини без оформлення договору у письмовій формі, на підтвердження чого фірма "Капітель Плюс" виписана видаткова накладна №931 від 12.07.2011 року на суму 25000грн., в т.ч. ПДВ 41666,67грн. та податкова накладна №56 від 12.07.2011 року на суму 250000грн., в т.ч. ПДВ 41666,67грн. (том 1, а.с.138, 141).

Оплата позивачем отриманих послуг від фірма "Капітель Плюс" підтверджується платіжним дорученням №80 від 12.07.2011 року, банківською випискою від 12.07.2011 року (том 1, а.с.139-140).

Сума ПДВ у розмірі 41666,67грн. за даною операцією відображена в реєстрі отриманих податкових накладних за липень 2011р. та включена позивачем до податкового кредиту за липень 2011 р., що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за липень 2011р. та розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів у додатку №5 до податкової декларації позивача з ПДВ за липень 2011р. (том 1, а.с.142-147).

01.08.2011 року між санаторно-курортним об'єднанням "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" та фірмою "Капітель Плюс" був укладений договір про надання послуг № 823 (том 1, а.с.148-149).

В рамках виконання Договору №823 від 01.08.2011 року фірмою "Капітель Плюс" виписана податкова накладна №75 від 11.08.2011 року на суму 80000грн., в т.ч. ПДВ 13333,33грн. (том 1, а.с.154).

Оплата позивачем отриманих послуг від фірми "Капітель Плюс" підтверджується платіжним дорученням №89 від 11.08.2011 року, банківською випискою від 11.08.2011 року, листом від 11.08.2011 року №3 (том 1, а.с.152-153).

На підтвердження виконання умов Договору №823 від 01.08.2011 року між Санаторно-курортним об'єднанням "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" та фірмою "Капітель Плюс" був підписаний акт здачі-приймання робіт від 31.08.2011 року (том 1, а.с.150).

Сума ПДВ у розмірі 13333,33грн. за даною операцією відображена в реєстрі отриманих податкових накладних за серпень 2011р. та включена позивачем до податкового кредиту за серпень 2011 р., що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за серпень 2011р. та розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів у додатку №5 до податкової декларації позивача з ПДВ за серпень 2011р. (том 1, а.с.155-160).

01.11.2011 року між позивачем та фірмою "Капітель Плюс" був укладений договір про надання послуг № 958 (том 1, а.с.161-162).

В рамках виконання Договору №958 від 01.11.2011 року фірмою "Капітель Плюс" виписана податкова накладна №40 від 15.11.2011р. на суму 25000грн. в т.ч. ПДВ 4166,67грн. (том 1, а.с.164).

Оплата позивачем отриманих послуг від фірми "Капітель Плюс" підтверджується платіжним дорученням №123 від 15.11.2011 року, банківською випискою від 15.11.2011 року (том 1, а.с.165-166).

На виконання умов Договору №958 від 01.11.2011 року між позивачем та фірмою "Капітель Плюс" був підписаний акт здачі-приймання робіт від 30.11.2011 року (том 1, а.с.163).

Сума ПДВ у розмірі 4166,67грн. за даною операцією відображена в реєстрі отриманих податкових накладних за листопад 2011р. та включена позивачем до податкового кредиту за листопад 2011 р., що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за листопад 2011р. та розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів у додатку №5 до податкової декларації позивача з ПДВ за листопад 2011р. (том 1, а.с.167-174).

На спірні правовідносини розповсюджувались норми законів, а саме: Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про податок на додану вартість», які були чинні на момент прийняття відповідачем податкових повідомлень рішень, а також норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011

Згідно ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Згідно статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є:

- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

- дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 151.1 ст.151 розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України визначено, що основна ставка податку становить 16 відсотків.

Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Відповідно до пункту 10 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено ставку податку на прибуток підприємств:

- з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки

- з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті (собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати складаються з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг); інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу (інші витрати господарської діяльності, до яких цим розділом прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат) крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пп. "г" пп. 138.8.5 п. 138.8 ст.138 Податкового кодексу України, до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Згідно п.138.4, п.138.5 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Як передбачено п. 140.2 ст.140 Податкового кодексу України, у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації. Перерахунок доходів та витрат (балансової вартості основних засобів) також проводиться сторонами:

- у звітному періоді (періодах), в якому витрати та доходи (балансова вартість основних засобів) за правочином, визнаним недійсним, були враховані в обліку сторони правочину - у разі визнання судом правочину недійсним;

- у звітному періоді, в якому рішення суду про визнання правочину недійсним набуло законної сили - у разі визнання правочину недійсним з інших підстав.

Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До таких обмежень, згідно підпункту 5.3.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 139.1.1 Податкового кодексу України віднесено включення до витрат - витрат, не пов'язаних з провадженням господарської діяльності, та згідно підпункту 5.3.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 139.1.9 Податкового кодексу України - витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Пунктом 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Відповідно до підпункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність, це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пункти 152.1, 152.3 статті 152 Податкового кодексу України визначають, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Доходи і витрати нараховуються з моменту їх виникнення згідно з правилами, встановленими цим розділом, незалежно від дати надходження або сплати коштів, якщо інше не встановлено цим розділом.

Отже, платник податку має право на включення до складу валових витрат будь-якої суми витрат, які він поніс в зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), лише за умови, що такі витрати в подальшому будуть використані у власній господарської діяльності, незалежно чи почали таки товари використовуватися на момент перевірки, та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Платник податку повинен здійснити корегування своїх доходів або витрат лише у випадку прийняття судом рішення про визнання правочину, за яким виникли таки доходи чи витрати, недійсним (набрання рішенням суду законної сили).

Враховуючи, що господарські операції між санаторно-курортним об'єднанням "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" та фірмою "Капітель Плюс" були товарними, реальними та підтверджені наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, суд вважає безпідставними висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток підприємств у загальній сумі 333458 грн.

Щодо висновків податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість, судова колегія зазначає наступне.

Згідно п.п.3.1.1.п.3.1.ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з:

передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, в тому числі, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону).

Згідно п.п.7.7.1. п.7.7 ст.7 цього Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В свою чергу, пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) період (п. 200.3).

Перевіряючи правомірність висновків відповідача про те, що витрати за вищевказаними договорами не пов'язані з господарською діяльністю позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Аналіз наведених норм, дає судовій колегії право на висновок, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч.2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88, у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Ретельно дослідивши документи первинного та бухгалтерського обліку, судова колегія приходить до висновку, що податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками підтверджується отримання та сплата товару (послуг) у перевіреному періоді, а також його використання платником податків у своїй господарській діяльності.

Отже, з залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КАС України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 року по справі було призначено судово-економічну експертизу на розгляд якої були винесені такі питання:

1) чи підтверджується первинними документами бухгалтерського і податкового обліку Санаторно-курортного об'єднання "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" висновки, викладені в акті перевірки ДПІ в м. Сімферополі від 05 жовтня 2012 року №6917/22-6/31717682, у частині заниження податку на додану вартість на суму 181 930 грн., в т.ч. по періодах: лютий 2010 року - 21 722 грн., квітень 2010 року - 25 000 грн., травень 2010 року -35 000 грн., червень 2010 року - 27 500 грн., серпень 2010 року - 4 167 грн., липень 2011 року -9 320 грн., серпень 2011 року - 31 711 грн., жовтень 2011 року - 3 883 грн., листопад 2011 -3 156 грн., лютий 2012 року - 4 597 грн., квітень 2012 року - 4 658 грн., травень 2012 року -1 094 грн., червень 2012 року - 10 122 грн.?

2) чи підтверджується первинними документами бухгалтерського і податкового обліку Санаторно-курортного об'єднання "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" висновки, викладені в акті перевірки ДПІ в м. Сімферополі від 05 жовтня 2012 року №6917/22-6/31717682, у частині заниження податку на прибуток в сумі 333 458 грн., в т.ч. по періодах: за 1 квартал 2010 року в сумі 31 250 грн., 2 квартал 2010 року - 109 375 грн., 3 квартал 2010 року - 5 208 грн., 1 квартал 2011 року - 14 167 грн., 2 квартал 2011 року - 105 416 грн.. 3 квартал 2011 року - 63 250 грн., 4 квартал 2011 року - 4 792 грн.?

За результатами експертного дослідження (Висновок № 677 від 04.10.2013), судовим експертом було встановлене наступне:

- первинними документами бухгалтерського та податкового обліку Санаторно-курортного об'єднання "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" висновки, викладені в Акті перевірки від 05.10.2012 року № 6917/22-6/31717682 в частині заниження податку на додану вартість на суму 181930 грн. від взаємовідносин з Фірмою "Капітель Плюс" не підтверджується;

- первинними документами бухгалтерського та податкового обліку Санаторно-курортного об'єднання "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" висновки, викладені в Акті перевірки від 05.10.2012 року № 6917/22-6/31717682 в частині заниження податку на прибуток в сумі 333458 грн. від взаємовідносин з Фірмою "Капітель Плюс" не підтверджується.

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками експерта, викладеними у Висновку № 677 судово-економічної експертизи по адміністративній справі № 2а-13205/12/0170/8 від 04.10.2013 року, як з такими, що підтверджуються матеріалами справи та обґрунтовані у повному обсязі.

Також, колегія суддів звертає увагу, що Фірма "Капітель Плюс" на момент укладення з позивачем договорів і виписки податкових накладних було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість. Дана обставина підтверджується матеріалами справи та не спростовується сторонами по справі.

Щодо висновків податкового органу про те, що постачальником позивача у період з 01.07.09 по 30.06.12 була фірма "Капітель Плюс", яка має ознаки "фіктивності" та спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідачем, в порядку ст. 71 КАС України, не надано суду належних та допустимих доказів, які б вказували на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та контрагентами, зокрема доказів умисного укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Посилання відповідача про завищення позивачем податкового кредиту, на дані комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та отриманого акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента від 11.04.2012 року №38/22/31095815, судова колегія не приймає у якості належних та допустимих доказів, оскільки такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, акт перевірки контрагента позивача, а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається Відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 05.10.2012 року № 6917/22-6/31717682 про порушення платником податків вимог податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача №000992206 від 25.10.2012 року, №0001002206 від 25.10.2012 року, № 0001012206 від 25.10.2012 року.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Проте, судова колегія вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у відповідності із положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки судом першої інстанції помилково зазначено у абзаці п'ятий резолютивної частини оскаржуваної постанови щодо стягнення судових витрат на користь позивача з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - відповідача, у зв'язку з тим, що відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, тому оскаржуване рішення підлягає зміні.

Керуючись частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 2 частини першої статті 198, статтею 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.13 у справі № 2а-13205/12/0170/8 змінити, виклавши абзац п'ятий резолютивної частини у наступній редакції:

"Стягнути з Державного бюджету України на користь Санаторно-курортного об'єднання "СОЮЗ ЗДРАВНИЦ" судовий збір в розмірі 2146,00 грн. "

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.13 у справі № 2а-13205/12/0170/8 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва