Постанова

від 06.02.2014 по справі 910/11735/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2014 р. Справа№ 910/11735/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Щербак Н.Н. - представник

від відповідача - 1: не з'явився

від відповідача - 2: не з'явився

від відповідача - 3: Кісельова Л.В. - представник

від відповідача - 4: не з'явився

від відповідача - 5: Нетак В.В. - директор

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українсько - Російсько - Угорсько - Німецького спільного підприємства "Інтрем"

на ухвалу Господарського суду м.Києва

від 11.11.2013 про забезпечення позову

у справі № 910/11735/13 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙКХ Баркач"

до Київської фабрики "Індтрикотаж", Фірми "Мультитрейд", Українсько - Російсько - Угорсько - Німецького спільного підприємства "Інтрем", Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради, Дочірнього підприємства "Соніко-України"

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві

про визнання установчого договору і статуту недійсними та скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 11.11.2013р. Господарським судом м. Києва у справі № 910/11735/13 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙКХ Баркач" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на будівлю, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Щусєва, 10, Українсько-Російсько-Угорсько-Німецького спільного підприємства "Інтрем".

Вищезазначеною ухвалою суду заборонено Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві проведення реєстраційних дій відносно юридичної особи - Українсько-Російсько-Угорсько-Німецького спільного підприємства "Інтрем", пов'язаних із змінами до статутних документів, зокрема, реєстрацію змін складу учасників, змін щодо розміру статутного капіталу юридичної особи та реєстрацію рішень про припинення юридичної особи. В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, Українсько - Російсько - Угорсько - Німецьке спільне підприємство "Інтрем" звернулося до суду з апеляційною скаргою, просить ухвалу про забезпечення позову скасувати, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального та матеріального права, а також порушення прав апелянта, як власника приміщення, на яке накладено арешт.

Апелянт вважає, що позивач по справі не обґрунтував свою заяву належними доказами, які відповідно до ст. 66 ГПК України свідчили б про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробить неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Також апелянт зазначає, що накладаючи арешт на майно «Українсько-Російсько-Угоросько-Німецького спільного підприємство «Інтрем», а саме будівлю, яка розташована за адресою: м.Київ. вул. Шусева, 10, суд першої інстанції не здійснив оцінку обгрунтованості доводів позивача з врахуванням розумності вимог заявника щодо забезпечення позову, наявності зв»язку між заявленими позивачем позовними вимогами та вимогами щодо забезпечення позову.

Апелянт звертає увагу суду на те, що позивачем заявлені вимоги (з врахуванням поданої заяви про зміну предмету позову) про розірвання договору спільного «Українсько-Російсько-Угоросько-Німецького спільного підприємства «Інтрем» від 07.05.1992р., припинення юридичної особи - «Українсько-Російсько-Угоросько-Німецького спільного підприємства «Інтрем» із скасуванням державної реєстрації. На думку апелянта заявлені позовні вимоги не містять в своєму складі вимог матеріального характеру та позивач не є кредитором відповідача-3, щоб у свою чергу могло свідчити про наявність заборгованості відповідача-3 перед позивачем або наявності в подальшому такої заборгованості.

Крім того, підставою для накладення арешту на майно «Українсько-Російсько-Угоросько- Німецького спільного підприємство «Інтрем», а саме будівлю, яка розташована за адресою: м.Київ, вул. Щусева, 10, у Господарського суду м.Києва була роздруківка з інтернет-сайтів, на яких буцім-то було розміщено оголошення про виставлення на продаж будівлі за адресою: м.Київ, вул.Шусева, 10. На думку апелянта, дана інформація позивача не має жодного відношення до заявлених ним позовних вимог та не може бути достовірною, так як позивач не надав жодного доказу наявності такої інформації в друкованих офіційних засобах інформації. Апелянт вважає, що дану інформацію позивач міг самостійно розмістити на вказаних ним сайтах, щоб скомпроментувати відповідача - 3.

В судове засідання представники відповідачів-1, 2, 4 не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Вислухавши думку представників позивача та відповідачів - 3, 5, враховуючи строки розгляду справи, колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачів - 1, 2, 4, оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідачі-1,2,4 не скористались своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обовязковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторони.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача - 3, відповідача-5, колегія встановила наступне.

18.06.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙКХ Баркач" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської фабрики "Індтрикотаж" та Фірми "Мультитрейд" про визнання недійсними рішень.

17.09.2013 р. до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд розірвати договір спільного Українсько-Російсько-Угорсько-Німецького підприємства "Інтрем", укладений 07.05.1992 р., припинити юридичну особу - Українсько-Російсько-Угорсько-Німецьке спільне підприємство "Інтрем" із скасуванням державної реєстрації Українсько-Російсько-Угорсько-Німецького спільного підприємства "Інтрем", а також просить суд призначити ліквідаційну комісію Українсько-Російсько-Угорсько-Німецького спільного підприємства "Інтрем", головою якої визначити Ващенко Юрія Олексійовича.

Позовні вимоги мотивовані тим, що чотири юридичні особи, які входять до складу засновників Українсько-Російсько-Угорсько-Німецького спільного підприємства "Інтрем" ліквідовані, а відтак, за твердженням позивача, з огляду на положення п. 22.4 Договору Українсько-Російсько-Угорсько-Німецького спільного підприємства "Інтрем" від 07.05.1992 р. останній припинив свою чинність, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для розірвання вказаного договору та припинення юридичної особи.

03.10.2013 р. до Господарського суду міста Києва від позивач надійшло клопотання про забезпечення позову, в якому останній просить суд накласти арешт на майно, в тому числі майновий комплекс за адресою: м. Київ, вул. Щусєва, 10, та активи Українсько-Російсько-Угорсько-Німецького спільного підприємства "Інтрем", а також заборонити Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві проведення будь-яких реєстраційних дій відносно Українсько-Російсько-Угорсько-Німецького спільного підприємства "Інтрем".

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Із змісту вищенаведеної статті вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Предметом спору у справі № 910/11735/13 є в тому числі наявність чи відсутність підстав для розірвання договору, яким було засновано Українсько-Російсько-Угорсько-Німецьке спільне підприємство "Інтрем" та припинення відповідної юридичної особи.

Пунктом 8 вищезазначеної постанови пленуму Вищого господарського суду України передбачено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні. Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору.

Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі № 910/11735/13 є в тому числі наявність чи відсутність підстав для розірвання договору, яким було засновано Українсько-Російсько-Угорсько-Німецьке спільне підприємство "Інтрем" та припинення відповідної юридичної особи.

Колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що задоволення позовних вимог матиме своїм наслідком відкриття ліквідаційної процедури з ліквідації юридичної особи - Українсько-Російсько-Угорсько-Німецького спільного підприємства "Інтрем" та припинення відповідної юридичної особи.

Відповідно до ч. 12 ст. 111 Цивільного кодексу України майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙКХ Баркач" є правонаступником прав та обов'язків юридичної особи - Торговий дім "Юхас", яка, в свою чергу, була одним із засновників СП "Інтрем". Відчуження майна СП "Інтрем" свідчитиме про зменшення активів, за рахунок яких можуть бути задоволені вимоги кредиторів в рамках ліквідаційної процедури юридичної особи (у разі задоволення позовних вимог), що з огляду на положення ч. 12 ст. 111 Цивільного кодексу України матиме своїм наслідком порушення майнових прав та інтересів позивача на отримання майна, яке залишиться після задоволення вимог кредиторів в якомога більшому розмірі.

Відповідно до наданої позивачем до матеріалів справи роздруківку з інтернет-сайтів www.offer.kiev.ua, kiev.ko.slando.ua, ko.rio.ua, на яких розміщено оголошення про виставлення на продаж будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щусева, 10, та належить Українсько-Російсько-Угорсько-Німецькому спільному підприємству "Інтрем". Наведена інформація достатньо обґрунтовано підтверджує намір продажу майна.

Враховуючи таку обставину, що відчуження майна СП "Інтрем" може призвести до порушення майнових прав та інтересів позивача та утруднить виконання рішення у випадку задоволення позову, колегія вважає доводи позивача про необхідність накладення арешту на будівлю, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Щусєва, 10, що належить Українсько-Російсько-Угорсько-Німецькому спільному підприємству "Інтрем", обґрунтованими.

В частині вимоги арешту іншого майна відповідача-3 заява задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не подано доказів існування такого майна.

Крім того, з урахуванням поданої позивачем заяви про зміну предмету позову від 11.11.2013 р., однією з вимог є вимога про визнання недійсним рішення про зміну складу засновників Українсько-Російсько-Угорсько-Німецького спільного підприємства "Інтрем" та Статуту підприємства. У разі задоволення позовних вимог, з метою виконання рішення суду необхідним буде вчинення реєстраційних дій щодо поновлення запису про склад попередніх учасників спільного підприємства, а відтак подальша реєстрація змін складу учасників підприємства, змін до положень Статуту чи реєстрація припинення юридичної особи утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позову в цій частині.

В обґрунтування припущень подальшого відчуження корпоративних прав свідчить той факт, що внесення змін до установчих документів відповідача-3 відбулось під час розгляду даної справи на підставі договору відступлення частки 1993 року, який позивач вважає підробленим (заява генерального директора ТД "Юхас" та керуючого справами ТОВ "ЙКХ Баркач" від 01.10.2013 р., апостильована нотаріусом міста Шіофок доктором Зілахі Еникьо).

За таких обставин колегія приходить до висновку про наявність зв'язку між наведеними заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із заявленими позивачем вимогами. Вжиття заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду.

З огляду на викладене, колегія погоджується з висновком місцевого суду про часткове задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, а саме про накладення арешту на нерухоме майно - будівлю, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Щусєва, 10, та заборону Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві проведення реєстраційних дій відносно Українсько-Російсько-Угорсько-Німецького спільного підприємства "Інтрем", пов'язаних із змінами до статутних документів відповідача-3.

Відповідно до частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони не спростовують правильність висновків місцевого господарського суду та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія приходить до висновку про те, що ухвала суду відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 101, 103-106 Господарського процесуального Кодексу України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Українсько - Російсько - Угорсько - Німецького спільного підприємства "Інтрем" на ухвалу Господарського суду м.Києва від 11.11.2013 про забезпечення позову у справі № 910/11735/13 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду м.Києва від 11.11.2013 про забезпечення позову у справі № 910/11735/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/11735/13 повернути до Господраського суду м.Києва.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Б.В. Отрюх