Постанова

від 18.12.2013 по справі 804/15352/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 р. Справа № 804/15352/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представників позивача Петрової Т.В., Климової Н.П.,

представника відповідача Димарьова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.13 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БРИЗ» (далі - Позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0006741501 від 05.11.2013 р. про донарахування сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 181395,00 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі - 145116,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі - 36279,00 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки від №1717/04-63-22-03/3157589 від 21.10.2013 р. з питань дотримання податкового та іншого законодавства з ПДВ під час здійснення фінансово - господарської діяльності з ТОВ «Прогрес Альфа» у періодах з 01.01.2013р. по 31.07.2013р., яким встановлено порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень - червень 2013 року у сумі 145116,00 грн. Спростовуючи висновки перевірки, позивач зазначає, що господарські операції між ним та ТОВ «Прогрес Альфа» підтверджені договором купівлі - продажу будівельних матеріалів, податковими та видатковими накладними, товарно - транспортними накладними, які складені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», оплата за поставлений товар здійснена позивачем у повному обсязі згідно наявних платіжних доручень та банківських виписок, що свідчить про наявність правових підстав відображення в бухгалтерському та податковому обліках підприємства здійснених господарських операцій з вказаним контрагентом. Наведене, з урахуванням підтвердження використання результатів здійсненої операції в господарській діяльності підприємства, є доказом реальності здійсненої операції та отримання економічного ефекту від її здійснення. Враховуючи наведені доводи, позивач вважає винесене за результатами зазначеного акту перевірки податкове повідомлення-рішення противоправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити і підстав, викладених в позові.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення які приєднані до матеріалів справи (т. 3 а.с. 158-160). В судових засідання суду пояснив, що надані позивачем документи по взаємовідносинам з ТОВ «Прогрес Альфа» не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання товару в господарській діяльності ТОВ «БРИЗ», а лише фіксують господарські операції з вказаним контрагентом. Проведеною перевіркою позивача, враховуючи матеріали перевірки контрагента, складеного податковим органом, в якому такий перебуває на обліку, не встановлено, а ТОВ «БРИЗ», не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «Прогрес Альфа» носять реальний характер. За таких обставин, відповідачем правомірно було зроблені висновки щодо завищення податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, здійснивши аналіз норм матеріального права, яким врегульовані спірні правовідносини, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу ДПІ № 532 від 04.10.2013 року та повідомлення про проведення перевірки від 08.10.2013 року № 11325/04-63-22-03 у період з 08.10.2013 року по 14.10.2013 року, у відповідності до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, посадовими особами Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ» (код ЄДРПОУ 31757589) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість під час здійснення фінансово - господарської діяльності з ТОВ «Прогрес Альфа» (код ЄДРПОУ 36206655) за період з 01.01.2013 року по 31.07.2013 року, результати якої оформлені Актом №1717/04-63-22-03/3157589 від 21.110.2013 р. (т. 1 а.с. 27-39).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень - червень 2013 року у сумі 145116,00 грн.

Наведені висновки зроблені відповідачем з посиланням на Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прогрес Альфа» (код ЄДРПОУ 36206655) з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Атріум Сервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 38361091) від 30.09.2013 року № 122/04-63-22-03/36206655, складений ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання - контрагенти/постачальники - ТОВ «Атріум Сервіс Плюс» - контрагенти/покупці, дефектність первинних документів та неможливість здійснення платником податків господарських операцій в період січень - липень 2013 р. Враховуючи положення вказаного акту, відповідачем зазначено, що ТОВ «БРИЗ» отримано від контрагентів паперові носії за формою первинних документів, в яких наведені відомості не відповідають фактичним (реальним) обставинам справи, оскільки вони складені на підставі недійсності господарських операцій та відповідно не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку (с. 7 Акту перевірки).

Не погоджуючись із висновками, викладеними в Акті перевірки №1717/04-63-22-03/3157589 від 21.110.2013 р., у відповідності до пункту 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, позивачем до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 24.10.2013 року подані заперечення та додаткові первинні документи з вимогою скасувати Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «БРИЗ» (ЄДРПОУ 31757589) щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість під час здійснення фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Прогрес Альфа» (ЄДРПОУ 36206655) за період з 01.01.2013р. по 31.07.2013р. (т. 1 а.с. 49-60).

31.10.2013 року відповідачем на адресу ТОВ «БРИЗ» було направлено лист за вих. №14453/10/04-63-22-03 про розгляд заперечень до Акту перевірки №1717/04-63-22-03/3157589 від 21.110.2013 р., згідно з яким висновки до акту перевірки залишаються без змін (т. 1 а.с. 62-64).

На підставі Акту перевірки № 1717/04-63-22-03/31757589 від 21.10.2013р. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0006741501 від 05.11.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 181 395,00 грн., у т.ч. за основним платежем -145 116,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 36 279,00 грн., яке було отримано позивачем 15.11.2013 р. (а.с. 26).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БРИЗ» зареєстровано виконавчим комітетом Запорізької міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 22.11.2001 р. за ідентифікаційним кодом 31757589, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 694428, знаходиться на обліку як платник податків і зборів в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська з 29.10.2008 р. (т. 1 а.с. 19-21, 25).

Як встановлено в ході розгляду справи, спірні суми податкового кредиту в розмірі 145 116,00 грн., сформовані позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Прогрес Альфа», які мали місце у березні - червні 2013 р.

На підтвердження існування зазначених взаємовідносин та правомірності формування витрат та податкового кредиту позивачем подані до суду: 1) Договір купівлі - продажу № 50111 від 05.01.2011 р. з додатковими угодами, укладений між ТОВ «Прогрес Альфа» (Продавець) і ТОВ «БРИЗ» (Покупець), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар в асортименті та кількості, узгоджених сторонами Договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього встановлену Договором грошову суму (1.1). Асортимент, кількість, ціна одиниці товару та загальна сума угоди визначаються в товарно - супроводних документах, які оформлюються на кожну партію товару (1.2). Умови відгрузки: самовивіз зі складу Продавця або вказаного Продавцем місця зберігання товару (6.1). Зобов'язання Продавця по строкам передачі товару, номенклатурі, кількості і якості товарів вважаються виконаними з моменту підписання видаткової накладної представниками Продавця і покупця і передачі Покупцем довіреності на отримання товару (6.3) (т. 3 а.с. 29-34); 2) податкові накладні (т. 3 а.с. 36-62); 3) видаткові накладні (т. 3 а.с. 64-90); товарно - транспортні накладні і подорожні листи (т. 3 а.с. 91-102); 4) рахунки - фактури (т. 3 а.с. 103-129); банківські виписки, що підтверджують сплату за отриманий товар (т. 3 а.с. 132-157).

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що порядок формування платником податків витрат та податкового кредиту за спірний період за вказаними господарськими взаємовідносинами визначений приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За змістом п. 22.1. ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів (робіт, послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

За приписами п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу). Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

З наведеного свідчить, що при складанні податкової звітності, в тому числі і з ПДВ, з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання товарів повинні бути в наявності первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку відповідних господарських операцій, тобто наявність об'єкту оподаткування, в тому числі отримання позивачем таких товарів (робіт, послуг) та використання їх у господарській діяльності позивача, а також належним чином оформлені податкові накладні.

На підставі викладеного суд зазначає, що факт реальності виконання господарських зобов'язань та отримання позивачем від ТОВ «Прогрес Альфа» товарів (будівельних матеріалів) підтверджується наявними в матеріалах справи: податковими накладними № 7 від 19.02.2013 р., № 8 від 19.02.2013 р., № 17 від 26.02.2013 р., № 18 від 26.02.2013 р., № 19 від 28.02.2013 р., № 4 від 11.03.2013 р., № 5 від 12.03.2013 р., № 7 від 14.03.2013 р., № 8 від 15.03.2013 р., № 11 від 20.03.2013 р., № 12 від 20.03.2013 р., № 169 від 22.03.2013 р., № 21 від 28.03.2013 р., № 22 від 28.03.2013 р., № 1 від 01.04.2013 р., № 5 від 03.04.2013 р., № 10 від 10.04.2013 р., 3 11 від 10.04.2013 р., № 12 від 10.04.2013 р., № 16 від 17.04.2013 р., № 15 від 17.04.2013 р., № 2 від 18.04.2013 р., № 22 від 24.04.2013 р., № 26 від 24.04.2013 р., № 29 від 26.04.2013 р., № 3 від 07.05.2013 р., виписаними ТОВ «Прогрес Альфа» на загальну суму 870695,49 грн. в т.ч. ПДВ - 145115,91 грн.; видатковими накладними від 27.02.2013 р., 28.02.2013 р., 12.03.2013 р., 15.03.2013 р., 20.03.2013 р., 22.03.2013 р., 25.03.2013 р., 29.03.2013 р., 02.04.2013 р., 08.04.2013 р., 29.04.2013 р., 30.04.2013 р., 21.05.2013 р. на загальну суму 870695,49 грн. в т.ч. ПДВ - 145115,91 грн.; рахунками - фактурами на загальну суму 870695,49 грн. в т.ч. ПДВ - 145115,91 грн.; виписками по рахунку позивача в ПАТ «Промінвестбанк» про сплату за будматерали на р/р ТОВ «Прогрес Альфа» в період лютий - травень 2013 року.

Факт наявності таких первинних документів був встановлений і відповідачем в ході проведення перевірки позивача, про невідповідність податкових накладних приписам ПК України відповідачем не зазначено, а судом в ході розгляду справи не встановлено. За даними податкового органу на час виконання спірних господарських взаємовідносин та виписки податкових накладних, сторони були зареєстровані у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість (т. 1 а.с. 21, 24). Дані щодо сум податкового кредиту в розмірі 145115,91 грн. були відображені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за березень - червень 2013 р. (т.2 а.с. 135-251).

Отримані від постачальника - ТОВ «Прогрес Альфа» будматеріали позивач використав для будівництва та реконструкції основних засобів підприємства, що підтверджується відомостями бухгалтерського обліку про рух товарів, Декларацією про початок виконання будівельних робіт № 11/10/4-103-022105-44 від 10.04.2013 р. нового будівництва грального залу бази відпочинку курортно-оздоровчого комплексу «Галатея» розташованого в смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області (загальною площею близько 7 500,00 кв м, площа орендованої земельної ділянки 2 га), що знаходиться на балансі ТОВ «БРИЗ» (т. 1 а.с. 65-68) та Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 17.06.2013 р. № ЗП142131650578 (т. 2 а.с.1-6).

Як вбачається з Довідки з ЄДРПОУ відносно позивача (т. 1 а.с.20), видами діяльності позивача є діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; інші роботи із завершення будівництва; неспеціалізована оптова торгівля; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; постачання інших готових справ; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Тобто, придбаний позивачем за первинними документами товар (цемент, вагонка, кафель, фарба, електроди та ін. будматеріали) відповідає господарській діяльності позивача.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі ст. 3 Закону № 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Приписами ст.9 Закону № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене, суд відмічає, що події отримання позивачем товарів від ТОВ «Прогрес Альфа» у спірних періодах, оплати таких товарів та їх використання у власній господарській діяльності оформлені первинними документами, наведеними вище, копії яких наявні в матеріалах справи, що містять усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону № 996-XIV, а відтак є належними доказами реальності спірних господарських операцій.

Суд також зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2333 - III, документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж. Згідно з п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі - Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Відповідно до абз.27 п. 1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Факт реальності виконання господарських зобов'язань та отримання позивачем від ТОВ «Прогрес Альфа» товару (будматеріалів) підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями подорожних листів та товарно - транспортних накладних. Недоліки в оформленні таких товарно-транспортних накладних, на які посилається податковий орган, свідчать про допущення порушень правил заповнення накладних, встановлених Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, проте не спростовують факту перевезення товарів за вказаними товарно-транспортними накладними.

Як встановлено судом, відповідно до Довідки позивача, для здійснення Статутної діяльності Товариство має власний вантажний транспорт у кількості 5 одиниць: КамАЗ - 541150, державний номерний знак АЕ 6448 ЕВ; напівпричеп НефАЗ-9394, державний номерний знак АЕ 3650 ХР; КамАЗ - 55111 (самохвал) державний номерний знак АЕ 6486 ЕВ; КамАЗ - 53212 (спеціальний транспорт асенізатор) державний номерний знак АЕ 6488 ЕВ; автомобіль Фольксваген державний реєстраційний знак АЕ 6496 ЕВ (т. 1 а.с. 82). Копії Свідоцтв про державну реєстрацію вказаних автомобілів залучено до матеріалів справи (т. 3 а.с. 195-199).

Як зазначено, вище, підстави для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, порядок його формування, а також порядок виникнення від'ємного значення, визначені ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

За умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту останній має право на податковий кредит, на який зменшується податкове зобов'язання звітного періоду за правилом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

Судом в ході розгляду справи не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, що встановлено податковим органом під час перевірки, будь-які порушення постачальниками товару (робіт, послуг) податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

З приводу посилань відповідача на акт від 30.09.2013 року № 122/04-63-22-03/36206655 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прогрес Альфа» (код ЄДРПОУ 36206655) з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Атріум Сервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 38361091) за січень - липень 2013 року, складений ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (т. 4 а.с. 51-58), суд зазначає наступне. Платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Відповідачем не наведено доводів та доказів тому, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентом певних порушень законодавства при створенні підприємства чи веденні господарської діяльності.

Обгрунтованість наведеного висновку суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. № 3477 - IV. Так, зазначеним рішення визначено, що у разі, якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Натомість позивачем, на підтвердження реальності і фактичності здійснених господарських операцій за договірними відносинами з ТОВ «Прогрес Альфа», були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогами первинності в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Зазначені докази у їх сукупності та взаємозв'язку, на думку суду, спростовують твердження податкового органу про «нереальність» здійснення операцій позивачем з ТОВ «Прогрес Альфа» та наведені в акті перевірки порушення позивачем положень ст. 198 і 201 ПКУ, що призвело до заниження податку на додану вартість за вказаний період на суму 145116,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь - які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Як свідчать матеріали справи, за висновком експертного економічного дослідження № 2688/2689-13 від 14.11.2013 р., проведеного фахівцями Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз за заявою позивача, яке у відповідності до вищезазначених норм КАС України вважається письмовим доказом, «надані на дослідження первинні документи, на придбання ТОВ «Бриз» від ТОВ «Прогрес Альфа» товарно-матеріальних цінностей за період з 01.02.2013р. по 31.08.2013р. на суму 870695,49 грн., складені відповідно до вимог ст.9 п.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України...

... надані на дослідження податкові накладні на придбання ТОВ «Бриз» від ТОВ «Прогрес Альфа» товарно-матеріальних цінностей за період з 01.02.201З р. по 31.08.2013р. на суму 870695,49 грн., у т.ч. ПДВ - 145115,91грн. складені відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України.

... Здійснення операцій з придбання ТОВ «Бриз» товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Прогрес Альфа» за період з 01.02.2013р. по 31.08.2013р. на суму 870695,49 грн. підтверджуються первинними документами, у бухгалтерському обліку ТОВ «Бриз» відображено у повному обсязі оприбуткування товарно-матеріальних цінностей та їх подальше використання. У деклараціях з ПДВ ТОВ «Бриз» за березень-червень 2013р. у складі податкового кредиту відображено ПДВ у загальній сумі 145116 грн. по операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Прогрес Альфа» згідно податкових накладних, які оформлені відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України.

…Виходячи з вищенаведеного, висновки Акту №1717/04-63-22-03/31757589 від 21.10.2013р. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області в частині порушення ТОВ «БРИЗ» п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1, ст..201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755Л/І (із змінами та доповненнями) в результаті чого, занижено податок на додану вартість за березень-червень 2013 року у сумі 145 116 грн. документально не підтверджені» (т. 1 а.с. 40-48).

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом ТОВ «Прогрес Альфа», правомірність віднесення позивачем відповідних сум до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин. Отже, спірне податкове повідомлення-рішення № 0006741501 від 5 листопада 2013 прийняте відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства та носить характер суб'єктивних припущень. Беручи до уваги наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» № 0006741501 від 5 листопада 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 181395,00 грн., із них за основним платежем 145116 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 36279 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ» (код ЄДРПОУ 31757589, адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Фучіка, буд. 8/1) витрати по оплаті судового збору в розмірі 1813,95 грн. ( одна тисяча вісімсот тринадцять грн. 95 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева Помічник судді