Ухвала

від 25.09.2014 по справі 804/15352/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2014 рокусправа № 804/15352/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Іванова С.М. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представників позивача: Климової Наталії Петрівни, Петрової Тетяни Василівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРИЗ" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ "БРИЗ" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до податкового органу, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0006741501 від 05.11.2013 р. про донарахування позивачу сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 181 395,00 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі - 145116,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі - 36279,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що усі господарські операції, здійснені між позивачем та його контрагентом ТОВ «Прогрес Альфа», мають дійсний економічний смисл, направлені на реальне настання дійсних економічних наслідків, відповідають нормам чинного законодавства та підкріплені належними первинними документами, які і покладені в основу бухгалтерського обліку та податкових звітів. До того ж, оплата за товар була здійснена у повному обсязі, що дає підстави для відображення цих сум у податковій звітності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» № 0006741501 від 5 листопада 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 181 395,00 грн., із них за основним платежем 145116 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 36 279, 00 грн.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що отримання позивачем товарів від ТОВ «Прогрес Альфа» у спірних періодах, оплати таких товарів та їх використання у власній господарській діяльності належно оформлено первинними документами, що містять усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак є належними доказами реальності спірних господарських операцій. Факт реальності виконання господарських зобов'язань та отримання позивачем від ТОВ «Прогрес Альфа» товару (будматеріалів) підтверджується також подорожними листами та товарно-транспортними накладними. Недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних, на які посилається податковий орган, свідчать про допущення порушень правил заповнення накладних, встановлених Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, проте не спростовують факту перевезення товарів за вказаними товарно-транспортними накладними. Судом не встановлено порушення позивачем вимог норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, що встановлено податковим органом під час перевірки, будь-які порушення постачальниками товару (робіт, послуг) податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем (податковим органом) подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в наслідок дефектності наданих позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних, не виявлено фактичного відвантаження товарів, їх реальність транспортування - не виявлено належним чином складених первинних документів, згідно яких би відбувався рух товару від продавця (постачальника) до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ. Таким чином, господарські операції між позивачем та його контрагентом ТОВ «Прогрес Альфа» здійснювалися в наслідок відсутності належно складеної первинної документації. З огляду на зазначене, формування ТОВ «Бриз» податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за рахунок зазначених податкових накладних суперечить чинному законодавству України.

Позивачем було подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просить оскаржувану постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В підтвердження своєї позиції зазначає, що господарські операції, здійснені між позивачем та його контрагентом ТОВ «Прогрес Альфа», мають дійсний економічний смисл, направлені на реальне настання дійсних економічних наслідків, відповідають нормам чинного законодавства та підкріплені належними первинними документами. Таким чином висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування податкового кредиту з ПДВ по взаєморозрахунках з контрагентом ТОВ «Прогрес Альфа» мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

В судове засідання представник відповідача (податкового органу) не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Представники позивача (кожен окремо) у судовому засіданні підтримали заперечення на апеляційну скаргу, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Надали пояснення аналогічні викладеним в запереченнях на апеляційну скаргу (викладено вище).

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «БРИЗ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість під час здійснення фінансово - господарської діяльності з ТОВ «Прогрес Альфа» за період з 01.01.2013 року по 31.07.2013 року. Результати перевірки оформлені Актом №1717/04-63-22-03/3157589 від 21.110.2013 р. (т. 1 а.с. 27-39).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень - червень 2013 року у сумі 145116,00 грн.

Висновки перевірки зроблені відповідачем з посиланням на Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прогрес Альфа» з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Атріум Сервіс Плюс» від 30.09.2013 року № 122/04-63-22-03/36206655, складений ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання - контрагенти/постачальники - ТОВ «Атріум Сервіс Плюс» - контрагенти/покупці, дефектність первинних документів та неможливість здійснення платником податків господарських операцій в період січень - липень 2013 р. Враховуючи положення вказаного акту, відповідачем зазначено, що ТОВ «БРИЗ» отримано від контрагентів паперові носії за формою первинних документів, в яких наведені відомості не відповідають фактичним (реальним) обставинам справи, оскільки вони складені на підставі недійсності господарських операцій та відповідно не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку (с. 7 Акту перевірки).

На підставі Акту перевірки № 1717/04-63-22-03/31757589 від 21.10.2013р. ДПІ у Жовтневому районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0006741501 від 05.11.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 181 395,00 грн., у т.ч. за основним платежем -145 116,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 36 279,00 грн., яке було отримано позивачем 15.11.2013 р. (а.с. 26).

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, Рішення Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

Згідно з п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За змістом п. 22.1. ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів (робіт, послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

За приписами п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу). Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

З наведеного свідчить, що при складанні податкової звітності, в тому числі і з ПДВ, з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання товарів повинні бути в наявності первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку відповідних господарських операцій, тобто наявність об'єкту оподаткування, в тому числі отримання позивачем таких товарів (робіт, послуг) та використання їх у господарській діяльності позивача, а також належним чином оформлені податкові накладні.

Згідно матеріалів справи спірні суми податкового кредиту в розмірі 145 116,00 грн., сформовані позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Прогрес Альфа». На підтвердження існування зазначених взаємовідносин (у березні - червні 2013 р.) та правомірності формування витрат та податкового кредиту позивачем подані до суду:

1) Договір купівлі - продажу № 50111 від 05.01.2011 р. з додатковими угодами, укладений між ТОВ «Прогрес Альфа» (Продавець) і ТОВ «БРИЗ» (Покупець), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар в асортименті та кількості, узгоджених сторонами Договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього встановлену Договором грошову суму (1.1). Асортимент, кількість, ціна одиниці товару та загальна сума угоди визначаються в товарно-супровідних документах, які оформлюються на кожну партію товару (1.2). Умови відвантаження: самовивіз зі складу Продавця або вказаного Продавцем місця зберігання товару (6.1). Зобов'язання Продавця по строкам передачі товару, номенклатурі, кількості і якості товарів вважаються виконаними з моменту підписання видаткової накладної представниками Продавця і покупця і передачі Покупцем довіреності на отримання товару (6.3) (т. 3 а.с. 29-34);

2) податкові накладні (т. 3 а.с. 36-62); 3) видаткові накладні (т. 3 а.с. 64-90); товарно-транспортні накладні і подорожні листи (т. 3 а.с. 91-102); 4) рахунки - фактури (т. 3 а.с. 103-129); банківські виписки, що підтверджують сплату за отриманий товар (т. 3 а.с. 132-157).

Факт реальності виконання господарських зобов'язань та отримання позивачем від ТОВ «Прогрес Альфа» товарів (будівельних матеріалів) підтверджується наявними в матеріалах справи: податковими накладними, виписаними ТОВ «Прогрес Альфа» на загальну суму 870695,49 грн.; видатковими накладними на загальну суму 870695,49 грн.; рахунками - фактурами на загальну суму 870695,49 грн.; виписками по рахунку позивача в ПАТ «Промінвестбанк» про сплату за будматеріали на р/р ТОВ «Прогрес Альфа» в період лютий - травень 2013 року. Дані щодо сум податкового кредиту в розмірі 145115,91 грн. були відображені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за березень - червень 2013 р. (т.2 а.с. 135-251).

Отримані від постачальника - ТОВ «Прогрес Альфа» будматеріали позивач використав для будівництва та реконструкції основних засобів підприємства, що підтверджується відомостями бухгалтерського обліку про рух товарів, Декларацією про початок виконання будівельних робіт № 11/10/4-103-022105-44 від 10.04.2013 р. нового будівництва грального залу бази відпочинку курортно-оздоровчого комплексу «Галатея» розташованого в смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області (загальною площею близько 7 500,00 кв м, площа орендованої земельної ділянки 2 га), що знаходиться на балансі ТОВ «БРИЗ» (т. 1 а.с. 65-68) та Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 17.06.2013 р. № ЗП142131650578 (т. 2 а.с.1-6).

Згідно Довідки з ЄДРПОУ (т. 1 а.с.20), видами діяльності позивача є діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; інші роботи із завершення будівництва; неспеціалізована оптова торгівля; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; постачання інших готових справ; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Тобто, придбаний позивачем за первинними документами товар (цемент, вагонка, кафель, фарба, електроди та ін. будматеріали) відповідає господарській діяльності позивача.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі ст. 3 Закону № 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Приписами ст.9 Закону № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що події отримання позивачем товарів від ТОВ «Прогрес Альфа» у спірних періодах, оплати таких товарів та їх використання у власній господарській діяльності оформлені первинними документами, що містять усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону № 996-XIV, а відтак є належними доказами реальності спірних господарських операцій.

Відповідно до ч.2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2333 - III, документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж. Згідно з п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі - Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Відповідно до абз.27 п. 1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Факт реальності виконання господарських зобов'язань та отримання позивачем від ТОВ «Прогрес Альфа» товару (будматеріалів) підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями подорожних листів та товарно-транспортних накладних. Недоліки в оформленні таких товарно-транспортних накладних, на які посилається податковий орган, свідчать про допущення порушень правил заповнення накладних, встановлених Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, проте не спростовують факту перевезення товарів за вказаними товарно-транспортними накладними.

Згідно матеріалів справи, для здійснення Статутної діяльності Товариство має власний вантажний транспорт у кількості 5 одиниць: КамАЗ - 541150, державний номерний знак АЕ 6448 ЕВ; напівпричеп НефАЗ-9394, державний номерний знак АЕ 3650 ХР; КамАЗ - 55111 (самохвал) державний номерний знак АЕ 6486 ЕВ; КамАЗ - 53212 (спеціальний транспорт асенізатор) державний номерний знак АЕ 6488 ЕВ; автомобіль Фольксваген державний реєстраційний знак АЕ 6496 ЕВ (т. 1 а.с. 82). Копії Свідоцтв про державну реєстрацію вказаних автомобілів залучено до матеріалів справи (т. 3 а.с. 195-199).

Підстави для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, порядок його формування, а також порядок виникнення від'ємного значення, визначені ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

За умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту платник податку має право на податковий кредит, на який зменшується податкове зобов'язання звітного періоду за правилом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

Матеріали справи не містять жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, що встановлено податковим органом під час перевірки, будь-які порушення постачальниками товару (робіт, послуг) податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит. Податковим органом не наведено доводів та доказів, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентом певних порушень законодавства при створенні підприємства чи веденні господарської діяльності.

Обґрунтованість наведеного висновку суду підтверджується правозастосовною практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009 р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії».

Таким чином, здійснення операцій з придбання товариством «Бриз» товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Прогрес Альфа» за період з 01.02.2013р. по 31.08.2013р. на суму 870695,49 грн. підтверджуються первинними документами, у бухгалтерському обліку ТОВ «Бриз» відображено у повному обсязі оприбуткування товарно-матеріальних цінностей та їх подальше використання. У деклараціях з ПДВ ТОВ «Бриз» за березень-червень 2013р. у складі податкового кредиту відображено ПДВ у загальній сумі 145116 грн. по операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Прогрес Альфа» згідно податкових накладних, які оформлені відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Отже, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРИЗ" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: Л.П. Туркіна