Ухвала

від 04.02.2014 по справі 820/11135/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 р.Справа № 820/11135/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. по справі № 820/11135/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1

до Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

13.11.2013 року позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001111703 від 29.10.2013 року Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.13 року зазначений позов задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекціїї Головного управління Міндоходів у Харківській області форми "Р" №0001111703 від 29.10.2013 року в частині збільшення суми грошових зобов'язань Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 з податку на додану вартість у сумі 18459 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять гривень).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України дана справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до документів, що містяться у матеріалах справи (Витяг від 10.12.2013 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; Свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість; Свідоцтво про державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця - позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, зареєстрований як Фізична особа-підприємець з 27.11.2009 року Дергачівською районною державною адміністрацією; перебуває на податковому обліку у Дергачівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області Міністерства доходів і зборів України з 30.11.2009 року за № 6626 (ідентифікаційний код НОМЕР_2); є платником податку на додану вартість. Відомості про перебування позивача в процесі припинення підприємницької діяльності, банкрутства, а також відомості про реєстрацію припинення підприємницької діяльності - відсутні.

На підставі наказу №123 від 03.09.13 року з 23.09.2013 року по 27.09.2013 року Дергачівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області Міністерства доходів і зборів України було проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 11.10.2013 року № 239/20-11-17-03-05/123/НОМЕР_2 (далі - Акт про результати перевірки або Акт), у якому викладено висновки про порушення позивачем вимог пункту 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до зайвого включення останнім до податкового кредиту суми у розмірі 15556 грн. та заниження податкових зобов'язань на 459 грн.

17.10.2013 року на Акт про результати перевірки позивачем були надані заперечення, за результатами розгляду яких відповідно до листа відповідача від 29.10.2013 року № 138/11/20-11-17-03-09 Акт про результати перевірки було залишено без змін та винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001111703 від 29.10.2013 року, яким позивачеві нараховано додаткове податкове зобов'язання на загальну суму 18794,00 грн. (де: 16015 грн. - сума основного платежу; 2779,00 грн. - сума штрафних санкцій).

Не погодившись із вищезазначеним рішенням відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що не підтверджені правовими доводами є висновки відповідача про невизнання податкових накладних Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1, на підставі яких сформовано податковий кредит з ПДВ за період з січня 2011 по грудень 2012 року у сумі 15556 грн., оскільки наданими позивачем до суду для огляду оригіналами податкових накладних підтверджено відповідність їх за формою та змістом вищенаведеним вимогам ПК України; не відповідають вимогами вищенаведених норм права висновки відповідача про заниження позивачем сум податкових зобов'язань за червень 2012 року на суму 124,17 грн. з посиланням на дані системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, оскільки будь-яких інших зауважень з цього питання Акт про результати перевірки не містить

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та скасуванню податкового повідомлення-рішення Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області форми "Р" №0001111703 від 29.10.2013 року в частині збільшення суми грошових зобов'язань Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 з податку на додану вартість у сумі 18459 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять гривень).

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Вказана норма кореспондує з нормами ст. 44 ПК України та загальним обов'язком суб'єкта господарювання вести бухгалтерський та податковий облік.

У свою чергу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податків у разі, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Порядок проведення перевірок платників податків визначено ст. ст. 75-86 ПК України. Зокрема, статтею 83 ПК України визначено матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок. Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Наказом ДПА України від 22.12.2010 року N 984 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772) затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до положень пунктів 4-6 Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Колегія суддів зазначає, що спростовуючи твердження відповідача щодо неналежно оформлених податкових накладних, позивачем надані оригінали податкових накладних, які містяться в матеріалах справи, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит у період з січня 2011 року по грудень 2012 року, а саме оригінали та копії податкових накладних : № 190008684 від 28.01.2011 року, № 00075 від 28.01.2011 року, № 156 від 26.01.2011 року, № 2617012957 від 24.01.2011 року, № 1418044432 від 20.01.2011 року, № 719 від 28.02.2011 року, № 1420048433 від 04.02.2011 року, № 2621027508 від 17.02.2011 року, № 1420052473 від 18.02.2011 року, № 00227 від 04.03.2011 року, № 1426041970 від 04.03.2011 року, № 1416058639 від 21.03.2011 року, № 1425061089 від 25.03.2011 року, № 1418005254 від 15.04.2011 року, № 1416002591 від 26.04.2011 року, № 1422003488 від 12.04.2011 року, № 204 від 26.04.2011 року, № 252 від 31.05.2011 року, № 1427062922 від 18.05.2011 року, № 308 від 30.05.2011 року, № 311 від 30.05.2011 року, № 264 від 30.06.2011 року, № 232 від 27.07.2011 року, № 229 від 29.08.2011 року, № 160 від 30.08.2011 року, № 1423000019263 від 07.10.2011 року, № 1420000025602 від 05.10.2011 року, № 1418000051869 від 19.10.2011 року, № 278 від 04.11.2011 року, 1423000026566 від 28.11.2011 року, № 1414000057998 від 07.11.2011 року, № 1423000022955 від 02.11.2011 року, № 237 від 26.06.2012 року, № 236 від 26.07.2012 року, № 221 від 26.12.2012 року, № 282 від 30.11.2012 року, № 11878 від 26.12.2012 року, № 8156 від 31.07.2012 року, № 1356 від 28.01.2011 року, № 220001510 від 25.01.2011 року, № 220000864 від 18.01.2011 року, № 190013254 від 10.02.2011 р, № 190017146 від 19.02.2011 р., № 221476 від 25.02.2011 р., № 4158 від 10.03.2011 р., № 190023639 від 07.03.2011 р., № 190024532 від 10.03.2011 р., № 190032447 від 25.03.2011 р., № 221726 від 25.03.2011 р., № 22119 від 02.04.2011 р., № 1959287 від 19.05.2011 р., № 1404001259 від 01.06.2011 р., № 1901477 від 02.06.2011 р., № 1906568 від 15.07.2011 р., № 22534 від 09.08.2011 р., № 1904487 від 09.09.2011 р., № 1909540 від 27.10.2011 р., № 222348 від 31.10.2011 р., № 1904070 від 10.11.2011 р., № 1911361 від 29.12.2011 р., № 1908097 від 22.12.2011 р., № 1902741 від 08.12.2011 р., № 1901315 від 03.12.2011 р., № 1776362 від 10.02.2012 р., № 1778185 від 24.02.2012 р., № 1777008 від 15.02.2012 р., № 1807169 від 30.03.2012 р., № 1807166 від 30.03.2012 р., № 1743002 від 12.03.2012 р., № 1779705 від 07.03.2012 р., № 1804128 від 05.03.2012 р., № 1902219 від 07.04.2012 р., № 2100 від 31.03.2012 р., № 2095 від 21.03.2012 р., № 2080 від 21.03.2012 р., № 1493 від 29.02.2012 р., № 1478 від 27.02.2012 р., № 1479 від 06.02.2012 р., № 602 від 30.01.2012 р., № 1743592 від 14.05.2012 р., № 1746079 від 29.06.2012 р., № 1728737 від 13.06.2012 р., № 3686 від 29.05.2012 р., № 3670 від 29.05.2012 р., № 54318 від 07.07.2012 р., № 102 від 06.07.2012 р., № 1742905 від 10.08.2012 р., № 1741878 від 03.08.2012 р., № 5954 від 21.09.2012 р., № 1701399 від 10.09.2012 р., № 1720110 від 17.10.2012 р., № 1681239 від 12.10.2012 р., № 22404 від 04.10.2012 р., № 1703812 від 16.11.2012 р., № 221994 від 27.11.2012 р., № 221382 від 20.11.2012 р., № 22364 від 06.11.2012 р., № 11404 від 30.11.2012 р., № 11879 від 26.12.2012 р., № 1742805 від 14.12.2012 р., № 1721388 від 07.12.2012 р., № 221974 від 28.12.2012 р.

Колегія суддів зазначає, що оригінали податкових накладних та їх копії, що містяться у матеріалах справи, містять усі необхідні реквізити, передбачені п. 201.1 накладних ПК України, а саме:

1) порядковий номер податкової накладної;

2) дата виписування податкової накладної;

3) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

4) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

5) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку;

6) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

7) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

8) ціна постачання без урахування податку;

9) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

10) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

11) вид цивільно-правового договору;

12) код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Щодо обов'язковості реєстрації податкових накладних платниками податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 11 підрозділу 2 Перехідних положень ПК України, якими визначено, що Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість у одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, у якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Колегія суддів зазначає що жодна з вищевказаних податкових накладних на містить суму податку на додану вартість, яка перевищує 10 тисяч гривень. Отже, вказані податкові накладні не підлягають обов'язковій реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих сплачених платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За змістом ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.13 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дергачівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. по справі № 820/11135/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В. Судді П'янова Я.В. Чалий І.С.