Постанова

від 06.02.2014 по справі 810/6988/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року 810/6988/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» (далі - позивач, Товариство, ТДВ «Узинський цукровий комбінат») до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0010851502 від 30.09.2013, яким збільшено суму грошового відшкодування з податку на додану вартість на суму 1540325,00 грн., у тому числі за основним платежем 1026883,00 грн., штрафні санкції - 513442,00 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками Акту від 16.09.2013 №847/15-2/00372536 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства з питань достовірності підтвердження господарських взаємовідносин ТДВ «Узинський цукровий комбінат» (код за ЄДРПОУ 00372536) з ТОВ «ТОП-ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 31991217) та ТОВ ТК «МІССУРІ» (код за ЄДРПОУ 36927463) за квітень 2013 року» (далі - Акт перевірки), на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, у зв'язку з тим, що правочини, укладені між Товариством та зазначеними контрагентами, є реальними та підтвердженими належним чином оформленими первинними та іншими документами. Суми ПДВ за вказаними правочинами включено до податкового кредиту за податковими накладними, які відображені в реєстрі отриманих податкових накладних, та які відповідають даним декларації з ПДВ за вказані податкові періоди.

Також позивач зазначає, що Податковим органом в Акті перевірки не наведено судових рішень, що набрали законної сили, якими би встановлювалась реєстрація та діяльність контрагентів Товариства без відома засновників, їх реєстрація на підроблені, втрачені документи або реєстрація на осіб, які не мали наміру проводити фінансово-господарську діяльність або реалізувати повноваження, реєстрації/перереєстрації цих підприємств на підставних осіб; щодо нікчемності правочинів, укладених між Товариством та вказаними контрагентами.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що жодним законом не передбачено право контролюючого органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Представники відповідача Литвин В.В. та Кабанов В.І. у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечили, у задоволенні позовних вимог просили відмовити надали пояснення тотожні, викладеним у письмових запереченнях, які, в свою чергу, відповідають обставинам, викладеним в Акті перевірки.

Суд звертає увагу, що у прохальній частині письмових заперечень від 21.01.2014 за підписом повноважного представника відповідача також міститься клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи зеперечень та доказів.

Представниками відповідача у судовому засіданні 06.02.2014 заявлено клопотання про продовження строку зупинення провадження у даній справі, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів. Як усно пояснив представник відповідача у судовому засіданні, готується порушення кримінального провадження стосовно керівника ТДВ «Узинський цукровий комбінат». Усною ухвалою суду від 06.02.2014 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання з огляду на те, що на час проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення факт порушення кримінального провадження стосовно керівника ТДВ «Узинський цукровий комбінат» був відсутній, отже надавати оцінку цій обставині суд не має правових підстав.

Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на викладене, дії представників відповідача суд розцінює, як недобросовісне користування належними стороні процесуальними правами з метою неправомірного затягування строку розгляду справи.

У судове засідання 06.02.2014 представник позивача, повідомленого належним чином про дату, час, місце судового розгляду справи, не прибув, згідно з клопотанням від 05.02.2014 просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання представника позивача, відсутності перешкод для розгляду справи, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, заслухавши пояснення представників відповідача, усною ухвалою від 06.02.2014 суд вирішив застосувати положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України та здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №776073 від 20.10.2003 та Довідки з ЄДРПОУ серії АБ №475264 від 08.10.2012 Товариство з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат», код за ЄДРПОУ 00372536, зареєстровано як суб'єкт господарювання 20.10.2003 виконавчим комітетом Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області; види діяльності за КВЕД-2010: 10.81 (виробництво цукру), 08.12 (добування піску, гравію, глин і каоліну), 20.59 (виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.), 23.32 (виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини), 46.36 (оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами), 46.71 (оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами).

Згідно зі Свідоцтвом №100335077 НБ№466412 від 06.05.2011 Товариство є платником податку на додану вартість.

З 27.08.2013 по 16.09.2013 посадовою особою Податкового органу на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства з питань достовірності підтвердження господарських взаємовідносин ТДВ «Узинський цукровий комбінат» (код за ЄДРПОУ 00372536) з ТОВ «ТОП-ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 31991217) та ТОВ ТК «МІССУРІ» (код за ЄДРПОУ 36927463) за квітень 2013 року.

За результатами зазначеної перевірки було складено Акт №847/15-2/00372536 від 16.09.2013, у висновках якого зафіксовано порушення з боку Товариства ст. 22, п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, ст. 186, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, ст.200, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України - безпідставно занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за квітень 2013 року в розмірі 1026882,68 грн.

До вказаних вище висновків Податковий орган дійшов у зв'язку з наступними встановленими в ході перевірки позивача обставинами, які відображені в Акті перевірки:

«Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту відображеного у декларації за квітень 2013 року встановлено: згідно бази даних АІС «ПОДАТКОВИЙ БЛОК» наявні розбіжності у податковій звітності ТДВ «Узинський цукровий комбінат» за квітень 2013 року, а саме, завищення податкового кредиту по контрагенту ТОВ «ТОП-ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 31991217) на суму ПДВ 392916,65 грн. та завищення податкового кредиту по контрагенту TOB «ТК МІССУРІ» (код за ЄДРПОУ 36927463) на суму ПДВ 633966,03 грн.

У квітні 2013 року основними постачальниками, у яких ТДВ «Узинський цукровий комбінат» придбано товари (послуги), є ТОВ «ТОП-ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 31991217) та TOB «ТК «МІССУРІ» (код за ЄДРПОУ 36927463).

Перевіркою встановлено, що загальна сума поставки ТОВ «ТОП-ТРЕЙД» на адресу ТДВ «Узинський цукровий комбінат» у квітні 2013 року становить 2357499,90 грн., у тому числі ПДВ 392916,65 грн., загальна сума поставки ТОВ «ТК МІССУРІ» на адресу ТДВ «Узинський цукровий комбінат» у квітні 2013 року становить 3803796,18 грн., у тому числі ПДВ 633966,03 грн.

До Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві засобами електронного зв'язку надійшов акт від 19.06.2013 №14/7/26-55-22-01-/31991217 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТОП-ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 31991217) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків TOB „ОТІК" (код ЄДРПОУ 34047078) за квітень 2013 року. У вищевказаному акті зустрічної звірки зазначено, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва складено акт від 30.05.2013 №1101/22-317/34047078 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОТІК» (код за ЄДРПОУ 34047078) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за квітень 2013 року», в якому зазначено, що в ході відпрацювання ТОВ «ОТІК», встановлено відсутність підприємства за податковою адресою, про що складено довідку за формою 2. Також, від ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва отримано довідки про встановлення місцезнаходження від 17.04.2013 №7836, від 19.04.2013 №7864/7/2609/6, від 23.05.2013 №7948, відповідно до яких встановлено відсутність підприємства за податковою адресою.

У результаті порушення ТОВ «ОТІК» в періоді квітні 2013 року приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з контрагентами на придбання та реалізацію ТМЦ (робіт, послуг) на адресу контрагентів мають протиправний характер, а отже правочини вчинені ТОВ «ОТІК» в періоді за квітень 2013 року з покупцями не спрямовані на реальне настання правових наслідків та є такими, що порушують публічний порядок.

Крім того, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) актів приймання-передачі товару (робіт, послуг), видаткових накладних, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Отже, враховуючи даний факт, правочини, вчинений між ТОВ «ОТІК» в періоді за квітень 2013 року контрагентами не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Звіркою ТОВ «ТОП-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 31991217) документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із постачальником ТОВ «ОТІК» (код за ЄДРПОУ 34047078) за квітень 2013 року.

До Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві засобами електронного зв'язку надіслано акт від 04.07.2013 №148/26-58-22-07-17/36927463 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК МІССУРІ» (код за ЄДРПОУ 36927463) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «ОТІК» (код ЄДРПОУ 34047078) за квітень 2013 року.

В ході проведення перевірки не встановлено фактів передачі товарів (послуг) від ТОВ «ТК «МІССУРІ» до підприємств-покупців у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів та вищенаведених фактів, що свідчать про «фіктивність» формування податкового кредиту ТОВ «ТК «МІССУРІ» в квітні 2013 року. ТОВ «ТК «МІССУРІ» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ТК «МІССУРІ» за період з 01.04.2012 по 30.04.2013. Встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.22, ст.185, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.»

Підсумовуючи викладені в Акті перевірки обставини, Податковий орган дійшов висновків, що Товариством завищено суму податкового кредиту за квітень 2013 року у розмірі 1026882,68 грн. та відповідно занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2013 року в розмірі 1026882,68 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за квітень 2013 року в розмірі 1026882,68 грн.

На підставі Акту перевірки Податковим органом прийнято, оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0010851502 від 30.09.2013, яким збільшено суму грошового відшкодування з податку на додану вартість на суму 1540325,00 грн., у тому числі за основним платежем 1026883,00 грн., штрафні санкції - 513442,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області №1612/10-36-10-01-206/815 від 10.12.2013 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між ТДВ «Узинський цукровий комбінат» та ТОВ «ТОП-ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 31991217), ТОВ «ТК МІССУРІ» (код за ЄДРПОУ 36927463) здійснювались на підставі наступних угод:

1) договір №66 від 01.04.2013 (з додатковою угодою №1 від 02.04.2013), укладений між ТОВ «ТК МІССУРІ» (постачальник) та ТДВ «Узинський цукровий комбінат» (покупець), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити вартість матеріалів і комплектуючих (товару) згідно з рахунками, накладними. Поставка товару здійснюється постачальником. Згідно з п. 6.1 цього договору вартість кожної одиниці товару вказується у рахунках, накладних, які є невід'ємною частиною договору. На підтвердження реальності виконання умов даного договору подальшого використання поставленого товару позивач надав належним чином завірені копії:

- видаткових накладних №40101 від 01.04.2013, №40102 від 01.04.2013, №40103 від 01.04.2013, №40104 від 01.04.2013, №40105 від 01.04.2013, №40106 від 01.04.2013, №40107 від 01.04.2013, №40109 від 01.04.2013, №40108 від 01.04.2013, №40110 від 01.04.2013, №40301 від 03.04.2013, №40302 від 03.04.2013, №40303 від 03.04.2013, №40304 від 03.04.2013, №40305 від 03.04.2013, №40306 від 03.04.2013, №40307 від 03.04.2013, №40308 від 03.04.2013, №40309 від 03.04.2013, №40310 від 03.04.2013, №40311 від 03.04.2013, №40313 від 03.04.2013, №40314 від 03.04.2013, №40315 від 03.04.2013, №40316 від 03.04.2013, №40317 від 03.04.2013, №40401 від 03.04.2013, №40402 від 04.04.2013, №40403 від 04.04.2013, №40404 від 04.04.2013, №40405 від 04.04.2013, №40406 від 04.04.2013, №40407 від 04.04.2013, №40408 від 04.04.2013, №40409 від 04.04.2013, №40410 від 04.04.2013, №40411 від 04.04.2013, №40412 від 04.04.2013, №40413 від 04.04.2013, №40414 від 04.04.2013, №40415 від 04.04.2013, №40416 від 04.04.2013, №40417 від 04.04.2013, №40418 від 04.04.2013, №40419 від 04.04.2013, №40420 від 04.04.2013, №40421 від 04.04.2013, №40422 від 04.04.2013, №40423 від 04.04.2013, №40424 від 04.04.2013, №40425 від 04.04.2013, №40426 від 04.04.2013, №40427 від 04.04.2013, №40428 від 04.04.2013, №40429 від 04.04.2013, №40430 від 04.04.2013, №40431 від 04.04.2013, №40432 від 04.04.2013, №40433 від 04.04.2013, №40434 від 04.04.2013, №40436 від 04.04.2013, №40437 від 04.04.2013, №40438 від 04.04.2013, №40439 від 04.04.2013, №40440 від 04.04.2013, №40441 від 04.04.2013, №40424 від 04.04.2013, №40443 від 04.04.2013, №40444 від 04.04.2013, №40435 від 04.04.2013, №40501 від 05.04.2013, №40502 від 05.04.2013, №40503 від 05.04.2013, №40504 від 05.04.2013, №40506 від 05.04.2013, №40507 від 05.04.2013, №40508 від 05.04.2013;

- рахунків-фактур №01/04-1 від 01.04.2013, №01/04-2 від 01.04.2013, №01/04-3 від 01.04.2013, №01/04-4 від 01.04.2013, №01/04-5 від 01.04.2013, №01/04-6 від 01.04.2013, №01/04-7 від 01.04.2013, №01/04-9 від 01.04.2013, №01/04-8 від 01.04.2013, №01/04-10 від 01.04.2013, №03/04-1 від 03.04.2013, №03/04-2 від 03.04.2013, №03/04-3 від 03.04.2013, №03/04-4 від 03.04.2013, №03/04-5 від 03.04.2013, №03/04-6 від 03.04.2013, №03/04-7 від 03.04.2013, №03/04-8 від 03.04.2013, №03/04-9 від 03.04.2013, №03/04-10 від 03.04.2013, №03/04-11 від 03.04.2013, №03/04-12 від 03.04.2013, №03/04-13 від 03.04.2013, №03/04-14 від 03.04.2013, №03/04-15 від 03.04.2013, №03/04-16 від 03.04.2013, №04/04-1 від 04.04.2013, №04/04-2 від 04.04.2013, №04/04-3 від 04.04.2013, №04/04-4 від 04.04.2013, №04/04-5 від 04.04.2013, №07/04-6 від 04.04.2013, №04/04-7 від 04.04.2013, №04/04-8 від 04.04.2013, №04/04-9 від 04.04.2013, №04/04-10 від 04.04.2013, №04/04-11 від 04.04.2013, №04/04-12 від 04.04.2013, №04/04-13 від 04.04.2013, №04/04-14 від 04.04.2013, №04/04-15 від 04.04.2013, №04/04-16 від 04.04.2013, №04/04-17 від 04.04.2013, №04/04-18 від 04.04.2013, №04/04-19 від 04.04.2013, №04/04-20 від 04.04.2013, №04/04-21 від 04.04.2013, №04/04-22 від 04.04.2013, №04/04-23 від 04.04.2013, №04/04-24 від 04.04.2013, №04/04-25 від 04.04.2013, №04/04-26 від 04.04.2013, №04/04-27 від 04.04.2013, №04/04-28 від 04.04.2013, №04/04-29 від 04.04.2013, №04/04-30 від 04.04.2013, №04/04-31 від 04.04.2013, №04/04-32 від 04.04.2013, №04/04-33 від 04.04.2013, №04/04-34 від 04.04.2013, №04/04-36 від 04.04.2013, №04/04-37 від 04.04.2013, №04/04-3804/04-39 від 04.04.2013, №04/04-43 від 04.04.2013, №04/04-44 від 04.04.2013, №04/04-35 від 04.04.2013, №05/04-3 від 05.04.2013, №05/04-7 від 05.04.2013;

- податкових накладних №40101 від 01.04.2013, №40102 від 01.04.2013, №40103 від 01.04.2013, №40104 від 01.04.2013, №40105 від 01.04.2013, №40106 від 01.04.2013, №40107 від 01.04.2013, №40108 від 01.04.2013, №40109 від 01.04.2013, №40110 від 01.04.2013, №40301 від 03.04.2013, №40302 від 03.04.2013, №40303 від 03.04.2013, №40304 від 03.04.2013, №40305 від 03.04.2013, №40306 від 03.04.2013, №40307 від 03.04.2013, №40308 від 03.04.2013, №40309 від 03.04.2013, №40310 від 03.04.2013, №40311 від 03.04.2013, №40312 від 03.04.2013, №40313 від 03.04.2013, №40314 від 03.04.2013, №40315 від 03.04.2013, №40316 від 03.04.2013, №40317 від 03.04.2013, №40401 від 04.04.2013, №40402 від 04.04.2013, №40403 від 04.04.2013, №40404 від 04.04.2013, №40405 від 04.04.2013, №40406 від 04.04.2013, №40407 від 04.04.2013, №40408 від 04.04.2013, №40409 від 04.04.2013, №40410 від 04.04.2013, №40411 від 04.04.2013, №40412 від 04.04.2013, №40413 від 04.04.2013, №40414 від 04.04.2013, №40415 від 04.04.2013, №40416 від 04.04.2013, №40417 від 04.04.2013, №40418 від 04.04.2013, №40419 від 04.04.2013, №40420 від 04.04.2013, №40421 від 04.04.2013, №40422 від 04.04.2013, №40423 від 04.04.2013, №40424 від 04.04.2013, №40425 від 04.04.2013, №40426 від 04.04.2013, №40427 від 04.04.2013, №40428 від 04.04.2013, №40429 від 04.04.2013, №40430 від 04.04.2013, №40431 від 04.04.2013, №40432 від 04.04.2013, №40433 від 04.04.2013, №40434 від 04.04.2013, №40435 від 04.04.2013, №40436 від 04.04.2013, №40437 від 04.04.2013, №40438 від 04.04.2013, №40439 від 04.04.2013, №40440 від 04.04.2013, №40441 від 04.04.2013, №40442 від 04.04.2013, №40443 від 04.04.2013, №40444 від 04.04.2013, №40501 від 05.04.2013, №40502 від 05.04.2013, №40503 від 05.04.2013, №40504 від 05.04.2013, №40506 від 05.04.2013, №40507 від 05.04.2013, №40508 від 05.04.2013;

- товарно-транспортних накладних від 01.04.2013, від 03.04.2013, від 04.04.2013, від 05.04.2013;

- актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів форми ОЗ-1 №25 від 30.06.2013, №31 від 01.07.2013, №22 від 30.08.2013, №50 від 02.09.2013, №23 від 31.07.2013;

- актів приймання-передачі устаткування до монтажу форми №М-15а №6 від 20.08.2013, №7 від 01.07.2013, №9 від 30.06.2013, №10 від 30.06.2013, №11 від 30.06.2013, №12 від 20.07.2013, №13 від 01.07.2013, №14 від 02.09.2013, №15 від 02.09.2013, №18 від 20.08.2013, №19 від 20.08.2013, №20 від 20.08.2013, №21 від 20.08.2013, №22 від 20.08.2013, №23 від 20.08.2013;

- актів вироблених робіт за червень-вересень 2013 року;

- оборотно-сальдових відомостей за квітень-вересень 2013 року;

- оборотної відомості по основним засобам за період з 01.04.2013 по 30.09.2013;

- квитанції до прибуткових касових ордерів №№ 18, 20 за товарно-матеріальні цінності.

2) договору №65 від 12.04.2013 (з додатковою угодою №1 від 13.04.2013), укладеного між ТДВ «Узинський цукровий комбінат» (покупець) та ТОВ «ТОП-ТРЕЙД» (постачальник), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується на умовах і в порядку, передбаченими цим договором, передати у власність покупця, деревні пал лети (паливні гранули) (товар), а покупець зобов'язується на умовах і в порядку, передбаченими цим договором, прийняти і сплатити за нього визначену грошову суму. Загальна ціна договору визначається сторонами в видаткових накладних до даного договору, за кожну партію окремо і складається із загальної суми поставок. На підтвердження реальності виконання умов даного договору та подальшого використання поставленого товару позивач надав належним чином завірені копії:

- видаткових накладних №41201 від 12.04.2013, №41202 від 12.04.2013, №41203 від 12.04.2013, №41204 від 12.04.2013, №12/04-5 від 12.04.2013, №41206 від 12.04.2013, №41207 від 12.04.2013, №41208 від 12.04.2013, №41601 від 16.04.2013, №41602 від 16.04.2013, №41603 від 16.04.2013, №41604 від 16.04.2013, №41605 від 16.04.2013, №41606 від 16.04.2013, №41607 від 16.04.2013, №41608 від 16.04.2013, №41609 від 16.04.2013, №41610 від 16.04.2013, №41611 від 16.04.2013, №41612 від 16.04.2013, №41613 від 16.04.2013, №41614 від 16.04.2013, №41615 від 16.04.2013, №41701 від 17.04.2013, №41702 від 17.04.2013, №41703 від 17.04.2013, №41704 від 17.04.2013, №41705 від 17.04.2013, №41706 від 17.04.2013, №41707 від 17.04.2013, №41708 від 17.04.2013, №41709 від 17.04.2013, №41801 від 18.04.2013, №41802 від 18.04.2013, №41803 від 18.04.2013, №41804 від 18.04.2013, №41805 від 18.04.2013, №41806 від 18.04.2013, №41807 від 18.04.2013, №41808 від 18.04.2013, №41809 від 18.04.2013, №41810 від 18.04.2013, №41811 від 18.04.2013, №41812 від 18.04.2013, №41813 від 18.04.2013, №41814 від 18.04.2013, №41815 від 18.04.2013;

- рахунків-фактур №12/04-1 від 12.04.2013, №12/04-2 від 12.04.2013, №12/04-3 від 12.04.2013, №12/04-4 від 12.04.2013, №12/04-5 від 12.04.2013, №12/04-6 від 12.04.2013, №12/04-7 від 12.04.2013, №12/04-8 від 12.04.2013, №16/04-1 від 16.04.2013, №16/04-2 від 16.04.2013, №16/04-3 від 16.04.2013, №16/04-4 від 16.04.2013, №16/04-5 від 16.04.2013, №16/04-6 від 16.04.2013, №16/04-7 від 16.04.2013, №16/04-8 від 16.04.2013, №16/04-9 від 16.04.2013, №16/04-10 від 16.04.2013, №16/04-11 від 16.04.2013, №16/04-12 від 16.04.2013, №16/04-13 від 16.04.2013, №16/04-14 від 16.04.2013, №17/04-1 від 17.04.2013, №17/04-2 від 17.04.2013, №17/04-3 від 17.04.2013, №17/04-4 від 17.04.2013, №17/04-5 від 17.04.2013, №17/04-6 від 17.04.2013, №17/04-7 від 17.04.2013, №17/04-8 від 17.04.2013, №17/04-9 від 17.04.2013, №18/04-1 від 18.04.2013, №18/04-2 від 18.04.2013, №18/04-3 від 18.04.2013, №18/04-4 від 18.04.2013, №18/04-5 від 18.04.2013, №18/04-6 від 18.04.2013, №18/04-7 від 18.04.2013, №18/04-8 від 18.04.2013, №18/04-9 від 18.04.2013, №18/04-10 від 18.04.2013, №18/04-11 від 18.04.2013, №18/04-12 від 18.04.2013, №18/04-13 від 18.04.2013, №18/14-14 від 18.04.2013, №18/04-15 від 18.04.2013;

- податкових накладних №41201 від 12.04.2013, №41202 від 12.04.2013, №41203 від 12.04.2013, №41204 від 12.04.2013, №41205 від 12.04.2013, №41206 від 12.04.2013, №41207 від 12.04.2013, №41208 від 12.04.2013, №41601 від 16.04.2013, №41602 від 16.04.2013, №41603 від 16.04.2013, №41604 від 16.04.2013, №41605 від 16.04.2013, №41606 від 16.04.2013, №41607 від 16.04.2013, №41608 від 16.04.2013, №41609 від 16.04.2013, №41610 від 16.04.2013, №41611 від 16.04.2013, №41612 від 16.04.2013, №41613 від 16.04.2013, №41614 від 16.04.2013, №41615 від 16.04.2013, №41701 від 17.04.2013, №41702 від 17.04.2013, №41703 від 17.04.2013, №41704 від 17.04.2013, №41705 від 17.04.2013, №41706 від 17.04.2013, №41707 від 17.04.2013, №41708 від 17.04.2013, №41709 від 17.04.2013, №41801 від 18.04.2013, №41802 від 18.04.2013, №41803 від 18.04.2013, №41804 від 18.04.2013, №41805 від 18.04.2013, №41806 від 18.04.2013, №41807 від 18.04.2013, №41808 від 18.04.2013, №41809 від 18.04.2013, №41810 від 18.04.2013, №41811 від 18.04.2013, №41812 від 18.04.2013, №41813 від 18.04.2013, №41814 від 18.04.2013, №41815 від 18.04.2013;

- товарно-транспортних накладних від 12.04.2013, від 16.04.2013, від 17.04.2013, від 18.04.2013;

- актів списання товарів №45 від 01.04.2013, №95 від 30.04.2013, №96 від 31.05.2013;

- оборотно-сальдових відомостей за квітень, травень 2013 року;

- квитанції до прибуткових касових ордерів №№ 75, 80 за товарно-матеріальні цінності.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд вважає, що посилання Податковим органом в Акті перевірки на акт ДПІ Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.06.2013 №14/7/26-55-22-01-/31991217 та акт ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.07.2013 №148/26-58-22-07-17/36927463 не може бути належними доказом у даній адміністративній справі та свідчити про порушення вимог податкового законодавства при формуванні Товариством податкового кредиту та віднесенні сум до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за результатами господарської діяльності зі вказаними контрагентами.

Суд також звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Також суд не бере до уваги та не вважає доведеним з боку відповідача факт невідповідності фінансово-господарських взаємовідносин між ТДВ «Узинський цукровий комбінат» та ТОВ «ТОП-ТРЕЙД», ТОВ «ТК МІССУРІ» вимогам частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 ЦК України у зв'язку з наступним.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між ТДВ «Узинський цукровий комбінат» та ТОВ «ТОП-ТРЕЙД», ТОВ «ТК МІССУРІ», правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між цими контрагентами підтверджується зазначеними вище первинними та іншими документами, зокрема рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними тощо.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит та висновок про заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всупереч вимогам п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України є безпідставними.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідач не надав жодних доказів того, що позивача відповідно до положень пункту 201.6 Податкового кодексу України було повідомлено про наявність розбіжностей в задекларованих податкових зобов'язаннях і кредитах Товариства із ТОВ «ТОП-ТРЕЙД» та ТОВ «ТК МІССУРІ», тоді як позивачем доведено правомірність та своєчасність відображення податкового кредиту за наслідками взаємовідносин із зазначеним суб'єктом господарювання у звітних документах.

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ «ТОП-ТРЕЙД» та ТОВ «ТК МІССУРІ» за період, що перевірявся Податковим органом, суду доведено.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обгрунтованість дій ТДВ «Узинський цукровий комбінат» щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «ТОП-ТРЕЙД» та ТОВ «ТК МІССУРІ».

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «ТОП-ТРЕЙД» чи ТОВ «ТК МІССУРІ», можливо, порушують вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентів у системі оподаткування.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за результатами господарської діяльності з ТОВ «ТОП-ТРЕЙД» та ТОВ «ТК МІССУРІ».

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочинів, укладених саме між ТДВ «Узинський цукровий комбінат» та ТОВ «ТОП-ТРЕЙД», ТОВ «ТК МІССУРІ»; доведеність обгрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаного контрагента первинних документах сум податку на додану вартість; суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області форми «Р» від 30 вересня 2013 року №0010851502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» (код за ЄДРПОУ 00372536) судовий збір у розмірі 3080 (три тисячі вісімдесят) грн. 65 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.