cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"06" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/23708/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
за участю секретаря - Сватко А.О.
та представників сторін:
від позивача - Чаукіна Л.В.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2014
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014
у справі № 810/6988/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Узинський цукровий комбінат"
до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.09.2013 №0010851502.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Узинський цукровий комбінат» щодо дотримання вимог податкового законодавства з питань достовірності підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «ТОП-ТРЕЙД» та ТОВ ТК «МІССУРІ» за квітень 2013 року.
За результатами зазначеної перевірки складено акт №847/15-2/00372536 від 16.09.2013, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог: ст. 22, п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, ст. 186, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, ст.200, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за квітень 2013 року в розмірі 1026882,68 грн.
На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0010851502 від 30.09.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1540325,00 грн., у тому числі за основним платежем - 1026883,00 грн., штрафні санкції - 513442,00 грн.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій з поставки товарів між позивачем та його контрагентами - ТОВ «ТОП-ТРЕЙД» та ТОВ ТК «МІССУРІ», а також подальше використання поставленого товару, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином завіреними копіями первинних документів: видаткових накладних, рахунків-фактур, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі, актів вироблених робіт, актів списання товарів,оборотно-сальдових відомостей, квитанцій до прибуткових касових ордерів.
В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.
Слід зазначити, що якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.
За наведених обставин, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з чим судами правомірно скасоване спірне податкове повідомлення-рішення від 30.09.2013 №0010851502.
Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2014 |
Оприлюднено | 17.10.2014 |
Номер документу | 40905384 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Моторний О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні