Постанова

від 10.12.2013 по справі 804/14433/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 р. Справа № 804/14433/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Юхно І. В. при секретарі -Фросіні С.Ю. за участю: представника позивача -ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області, в якому просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області №0005841703 від 16.10.2013р. та №0005851703 від 16.10.2013р. повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень стали висновки акту перевірки про «нереальність» проведення господарських операцій між ФОП ОСОБА_4 та контрагентами-постачальниками ТОВ «АСП» (код 35044256) у червні, липні, серпні, вересні 2011 року, ТОВ «Тандем - 2009» (код 36573664) у вересні 2011 року, ТОВ «Торон плюс» (37212062) у жовтні 2011 року, ТОВ «Альянс -ІСТ» (код 38113730) у липні, серпні, вересні 2012 року та юридична дефектність первинних документів. З посиланням на висновки інших податкових органів, в яких перебувають на податковому обліку підприємства ТОВ «АСП», ТОВ «Тандем - 2009», ТОВ «Торон плюс», ТОВ «Альянс -ІСТ» працівниками Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області не підтверджено факти реального здійснення господарських операцій та зроблено безпідставний висновок, що проведені операції є нереальними. Позивач не погоджується з висновками податкового органу та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню у повному обсязі, виходячи з наступного. При проведенні перевірки та складанні Акту №171/17-03/НОМЕР_1 Дніпропетровською ОДПІ, окрім наведення уривків з актів інших податкових органів, не було встановлено жодних порушень при укладенні та виконанні господарських угод з вищенаведеними контрагентами. Представник позивача зазначив, що Податковий кодекс України не містить положень, згідно з якими право платника податків на податковий кредит у майбутньому може переглядатися податковим органом в залежності від того, в якому податковому стані на момент перевірки перебувають безпосередні постачальники та/або окремі підприємства, з якими платник взагалі не мав правових відносин, але які були постачальниками постачальників у ланцюгу поставок. Податковий кодекс України не пов'язує право платника на своєчасне формування податкового кредиту з проведенням органами податкової служби перевірок його постачальників взагалі по будь-якому ланцюгу. Зауважив, що ні на момент перевірки, ні на момент розгляду справи в суді договори між позивачем та ТОВ «АСП», ТОВ «Тандем - 2009», ТОВ «Торон плюс», ТОВ «Альянс-ІСТ» не визнані судом недійсними, а сам факт неможливості проведення зустрічної звірки постачальника, або відсутності у контрагентів по ланцюгу постачання необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів не є законною і достатньою підставою для невизнання права платника на податковий кредит. Отримання ФОП ОСОБА_4 товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «АСП», ТОВ «Тандем - 2009», ТОВ «Торон плюс», ТОВ «Альянс-ІСТ» та фактичне виконання сторонами зобов'язань за укладеними господарськими угодами підтверджено належним чином оформленими первинним документами, які надавалися до перевірки. Під час укладення угод та їх виконання сторони мали належну правосуб'єктність, були зареєстрованими в ЄДР. Крім того, податкові накладні постачальників оформлені належним чином; податкові накладні є дійсними, так як складені зареєстрованими платниками ПДВ; дата виникнення права на податковий кредит визначена за правилом першої події та підтверджена документально. Оплата та придбання позивачем товарів від вищезазначених постачальників (паливно-мастильних матеріалів, запчастин) пов'язані з веденням господарської діяльності, так як основним видом діяльності є здійснення перевезень вантажним автомобільним транспортом. Тобто, для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту позивачем було дотримано всіх законодавчо встановлених вимог. У зв'язку з вищевикладеним є необґрунтованим та безпідставним висновок Дніпропетровської ОДПІ про заниження позивачем ПДФО від здійснення підприємницької діяльності у сумі 10096,15 грн. Витрати позивача на придбання товарів у ТОВ «АСП», ТОВ «Тандем - 2009», ТОВ «Торон плюс», ТОВ «Альянс-ІСТ» підтверджені документально, пов'язані з господарською діяльністю позивача. З огляду на вищевикладене представник позивача позов просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується факсограмою, яка міститься в матеріалах справи. Про причини неявки не повідомив, жодних заперечень проти позову, заяв чи клопотань по справі до суду не надав.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вирішив розглянути справу за даною явкою сторін та на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини, що випливають з позовних вимог регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.) (ІПН НОМЕР_1) перебуває на обліку в Дніпропетровській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області, як платник податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб.

Посадовими особами Дніпропетровської об'єднаної ДПІ Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Дніпропетровської МДПІ від 16.09.2013 року №203, відповідно до направлень на перевірку від 19.09.13 р. №000185, №000186 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_4, документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «АСП» у червні, липні, серпні, вересні 201 року, ТОВ «Тандем - 2009» у вересні 2011 року, ТОВ «Торон плюс» у жовтні 2011 року, ТОВ «Альянс -ІСТ» у липні, серпні, вересні 2012 року та їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами перевірки було складено Акт № 171/17-03/НОМЕР_1 від 02.10.2013 року (надалі - Акт перевірки), на підставі якого було встановлено порушення ТОВ ФОП ОСОБА_4:

1. ст. 1 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; ст. 44 Податкового кодексу України, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу 5 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 755- VІ, в результаті чого ФОП ОСОБА_4 завищено суму ПДВ, яка віднесена до складу податкового кредиту у сумі 25075,0 грн., в т.ч. у червні 2011 року на суму 583,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «АСП», у липні 2011 року на суму 3558,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «АСП», у серпні 2011 року на суму 4071,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «АСП» у вересні 2011 року на суму 4050,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Тандем -2009» та ТОВ «АСП», у жовтні 2011 року на суму 1180,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Торон плюс», у липні 2012 року на суму 3832,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Альянс - ІСТ», у серпні 2012 року на суму 3886,0 грн по взаємовідносинам з ТОВ «Альянс-ІСТ», у вересні 2012 року на суму 3915,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Альянс-ІСТ».

2. п. 177.2, п. 177.4. ст. 177 Податкового кодексу України, занижено ПДФО від здійснення підприємницької діяльності у сумі 10096,15 грн.

В зв'язку з виявленими порушеннями податковим органом було винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0005841703 від 16.10.2013р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31 199,00 грн. (в т.ч. за основним платежем 25 075,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 6 124,00 грн.);

- №0005851703 від 16.10.2013р. про визначення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 12 620,19 грн. (в т.ч. за основним зобов'язанням 10 096,15 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2 524,04 грн.).

Судом встановлено, що відповідач в Акті перевірки зазначає про завищення позивачем податкового кредиту по податковим накладним, отриманим від ТОВ «АСП», ТОВ «Тандем - 2009», ТОВ «Торон плюс», ТОВ «Альянс -ІСТ» на 25 075,00 грн. що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на дану суму, а також про завищення витрат при розрахунку об'єкта оподаткування з податку на доходи фізичних осіб що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 67213,30 грн. що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 10 096,15 грн.

З посиланням на висновки інших податкових органів, в яких перебувають на податковому обліку підприємства ТОВ «АСП», ТОВ «Тандем - 2009», ТОВ «Торон плюс», ТОВ «Альянс -ІСТ» працівниками Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області не підтверджено факти реального здійснення господарських операцій та зроблено висновок, що проведені операції є нереальними.

Вищенаведені висновки відповідача ґрунтуються на актах контрагентів позивача з їх контрагентами, а саме:

- Акт перевірки ТОВ «Агростройперспектива» (далі - ТОВ «АСП») № 82/23-2/35044256 від 17.01.2012р. складений ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська, в якому було встановлено наступне: «…операції ТОВ «Агростройперспектива» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи перевіряє мого підприємства не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного»;

- Акт перевірки ТОВ «Торон плюс» № 206/22-6/37212062 від 26.07.2012р. складений ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська, в якому було встановлено відсутність фактичного постачання товарів (робіт, послуг), а саме: «ТОВ «Торон плюс» доведена як «податкова яма» 2011 р.; за податковою адресою не знаходиться, не встановлено та не опитано посадових осіб, до ВПМ ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська не надані первинні документи по факту фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ТД «Селена» за жовтень 2011 року, в зв'язку з чим неможливо встановити підтвердження реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Торон плюс» в жовтні 2011 року»;

- Акт перевірки ТОВ «Тандем - 2009» №3156/22-6/36573664 від 06.11.2012р. складений ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська в якому зазначено наступне: «враховуючи неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Тандем - 2009» щодо підтвердження господарських відносин із суб'єктами господарювання за період: вересень 2011 року, встановлено неможливість реального здійснення господарських відносин та неможливість проведення зустрічної звірки із покупцями»;

- Акт перевірки ТОВ «Альянс-ІСТ» №1317/153/36573664 від 06.11.2012р. складений ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська в якому зазначено наступне: «ТОВ «Альянс-ІСТ» не могло здійснювати господарську діяльність за період травень 2012 року по січень 2013 року у розумінні п.п. 14.1.36 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України, а могло здійснювати лише операції, пов'язані з наданням податкової вигоди для третіх осіб з метою прикриття власної незаконної діяльності шляхом складання нереальних первинних документів без реальності здійснення господарських операцій».

Вищенаведена позиція відповідача спростовується з огляду на наступне.

Позивач в перевіряємий період був платником ПДВ відповідно до свідоцтва №100340951 від 15.06.2011 р., виданого Дніпропетровською МДПІ, яке було анульовано лише 28.09.2012 року, про що зазначено в Акті перевірки позивача. Перевіркою встановлено, що фактично ФОП ОСОБА_4 здійснював автомобільні вантажні перевезення по Україні. Як вбачається з Акту перевірки позивача ФОП ОСОБА_4 для здійснення своєї господарської діяльності мав у власності: сідловий тягач Камаз 5410 1987 р.в. Реєстраційний номер НОМЕР_3 (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5); напівпричіп бортовий ОДАЗ 1984 р.в. Реєстраційний номер НОМЕР_4 (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6); самоскидний кузов Камаз 5511 1989 р.в. Реєстраційни номер НОМЕР_7 (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8), що підтверджує наявність у позивача власних потужностей для здійснення автомобільних вантажних перевезень по Україні.

Позивач в перевіряємий період мав взаємовідносини з ТОВ «Агростройперспектива» (далі - ТОВ «АСП») (Постачальник) на підставі договору поставки №1606 від 06.06.2011 року, відповідно до умов якого постачальником здійснювалася поставка ГСМ та запчастин. Фактичне здійснення господарських операцій сторонами за договором № 1606 у спірних періодах підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які надавалися до перевірки та копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: податкові накладні № 326 від 29.06.2011р., № 517 від 29.07.2011р., № 485 від 31.08.2011р., № 269 від 14.09.2011р., № 510 від 30.09.2011р.; - видаткові накладні: № 062906 від 29.06.2011р., №061709 від 17.06.2011р., № 062407 від 24.06.2011р., № 072626 від 26.07.2011р., № 071905 від 19.07.2011р., № 070623 від 06.07.2011р., № 080121 від 01.08.2011р., № 81214 від 12.08.2011р., №82516 від 28.08.2011р., №91402 від 14.09.2011р., № 100301 від 03.10.2011р. Розрахунки за вказаним договором здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи, а саме: №24 від 29.06.2011р., № 29/01 від 29.07.2011р., № 31 від 31.08.2011р., № 29 від 17.08.2011р., № 37 від 05.09.2011р., № 38 від 14.09.2011р., № 47 від 30.09.2011р. Окрім того в матеріалах справи міститься додаткова угода №1 від 31.10.2011 р. до договору поставки №1606 від 06.06.2011 року, відповідно до якої за взаємною згодою сторони достроково припинили дію договору без взаємних претензій, що стосуються виконання договору. Також до матеріалів справи було надано акт звіряння між позивачем та ТОВ «АСП» за період червень 2011 р. - жовтень 2011 р. Сума ПДВ включена до складу податкового кредиту. Придбаний від постачальника товар (ГСМ, запчастини) було використано позивачем у господарській діяльності (для забезпечення її здійснення), так як основним видом діяльності ФОП ОСОБА_4 є здійснення перевезень вантажним автомобільним транспортом (копії документів на транспортні засоби та на підтвердження реальності здійснення позивачем перевезень вантажним автомобільним транспортом містяться в матеріалах справи).

Позивач в перевіряємий період також мав взаємовідносини з ТОВ «Торон плюс» (постачальник) на підставі договору поставки № 01-09/11 від 01.09.2011 р., відповідно до умов якого постачальником здійснювалася поставка дизельного пального. Фактичне здійснення господарських операцій сторонами за договором № 01-09/11 у спірному періоді підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які надавалися до перевірки та копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: податкові накладні № 7 від 03.10.2011р., №34 від 01.12.2011р., №101 від 01.11.2011р.; видаткові накладні № 100318 від 03.10.2011р., №110108 від 01.11.2011р., №120107 від 01.12.2011 р. Розрахунки за вказаним договором здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи, а саме №74 від 29.12.2011р., №7 від 22.02.2012р., №7 від 08.02.2012 р., №6 від 27.01.2012 року, №7 від 05.03.2012р., №1 від 10.01.2012р., №73 від 22.12.2011 р. Також до матеріалів справи було надано акт звіряння між позивачем та ТОВ «Торон Плюс» за період жовтень 2011 р. - березень 2012 р. Сума ПДВ включена до складу податкового кредиту. Придбане від постачальника пальне було використано позивачем у господарській діяльності (для забезпечення її здійснення), так як основним видом діяльності ФОП ОСОБА_4 є здійснення перевезень вантажним автомобільним транспортом (копії документів на транспортні засоби та на підтвердження реальності здійснення позивачем перевезень вантажним автомобільним транспортом містяться в матеріалах справи).

Окрім того позивач в перевіряємий період мав взаємовідносини з ТОВ «Тандем - 2009» (постачальник) на підставі договір поставки № 0109 від 01.09.2011р., відповідно до умов якого постачальником здійснювалася поставка дизельного пального та запчастин. Фактичне здійснення господарських операцій сторонами за договором № 01-09/11 у спірному періоді підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які надавалися до перевірки та копії яких містяться в матеріалах справи, в саме: податкова накладна№ 16 від 01.09.2011р., видаткова накладна № 90129 від 01.09.2011р. Розрахунки за вказаним договором здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи, а саме №60 від 28.10.2011р., № 61 від 14.11.2011р., № 66 від 25.11.2011р., № 67 від 28.11.2011р., № 334 від 21.12.2011р. Окрім того в матеріалах справи міститься додаткова угода №1 від 31.12.2011 р. до договору поставки № 0109 від 01.09.2011р., відповідно до якої за взаємною згодою сторони достроково припинили дію договору без взаємних претензій, що стосуються виконання договору. Також до матеріалів справи було надано акт звіряння між позивачем та ТОВ «Тандем-2009» за період вересень 2011 р. - грудень 2011 р. Сума ПДВ включена до складу податкового кредиту. Придбаний від постачальника товар (ГСМ, запчастини) було використано позивачем у господарській діяльності (для забезпечення її здійснення), так як основним видом діяльності ФОП ОСОБА_4 є здійснення перевезень вантажним автомобільним транспортом (копії документів на транспортні засоби та на підтвердження реальності здійснення позивачем перевезень вантажним автомобільним транспортом містяться в матеріалах справи).

Також позивач в перевіряємий період мав взаємовідносини з ТОВ «Альянс-ІСТ» (постачальник) на підставі договору поставки № 47 від 27.06.2012р., відповідно до умов якого постачальником здійснювалася поставка ГСМ та запчастин. Фактичне здійснення господарських операцій сторонами за договором № 47 у спірних періодах підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які надавалися до перевірки та копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: податкові накладні № 29 від 02.07.2012р., №26 від 01.08.2012р., №30 від 30.09.2012р.; видаткові накладні № 70225 від 02.07.2012р., №80122 від 01.08.2012р., №90309 від 30.09.2012р. Розрахунки за вказаним договором здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи, а саме № 55 від 17.08.2012р., № 56 від 30.08.2012р., № 57 від 07.09.2012р., № 62 від 05.10.2012р., № 63 від 15.10.2012р., № 64 від 18.10.2012р., № 73 від 08.11.2012р., № 2 від 14.01.2013р., № 3 від 25.01.2013р. Також до матеріалів справи було надано акт звіряння між позивачем та ТОВ «Альянс-ІСТ» за період липень 2012 р. - січень 2013 р. Сума ПДВ включена до складу податкового кредиту. Придбаний від постачальника товар (ГСМ, запчастини) було використано позивачем у господарській діяльності (для забезпечення її здійснення), так як основним видом діяльності ФОП ОСОБА_4 є здійснення перевезень вантажним автомобільним транспортом (копії документів на транспортні засоби та на підтвердження реальності здійснення позивачем перевезень вантажним автомобільним транспортом містяться в матеріалах справи).

Згідно пояснень представника позивача в судовому засіданні позивач отримував ТМЦ безпосередньо у продавця для зручності та економії часу, оскільки мав власні потужності для транспортування зазначених ТМЦ.

Як на час укладення вищевказаних правочинів Позивача із ТОВ «АСП», ТОВ «Тандем - 2009», ТОВ «Торон плюс», ТОВ «Альянс -ІСТ», так і під час їх виконання, сторони були належним чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість, ні установчі документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними. В акті перевірки позивача зазначено, що ФОП ОСОБА_4 у перевіряємий період був платником ПДВ згідно свідоцтва від 15.06.2011 р. №100340951 (анульовано 28.09.2012 року), зазначене не оспорює і представник відповідача. Документальних доказів неможливості існування господарських правовідносин між розглядуваними підприємствами відповідачем не надано.

Окрему увагу суд вважає за необхідне звернути на ту обставину, що відповідач складаючи акт перевірки №171/17-03/НОМЕР_1 від 02.10.2013 року керувався актами перевірок контрагентів позивача з їх контрагентами та актами про неможливість проведення зустрічних звірок, а саме: Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агростройперспектива» №82/23-2/35044256 від 17.01.2012р. складений ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська; Актом перевірки ТОВ «Торон плюс» №206/22-6/37212062 від 26.07.2012р. складений ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська; Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тандем - 2009» №3156/22-6/36573664 від 06.11.2012р. складений ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська; Акт перевірки ТОВ «Альянс-ІСТ» №1317/153/36573664 від 06.11.2012р. складений ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська.

З приводу вищенаведених актів перевірок контрагентів позивача з їх контрагентами суд зазначає наступне.

Як вбачається з пояснень представника позивача, що також не заперечував представник відповідача Постановою Дніпропетровського окружного суду у справі №2а/0470/3537/12 від 17.05.2012 року, визнано незаконними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська під час проведення зустрічної звірки та висновки щодо нікчемності правочинів, укладених ТОВ «Агростройперспектива» та його контрагентами, викладені в акті №82/23-2/35044256 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання «Агростройперспектива» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за червень, липень, серпень, вересень 2011 року» від 17.01.2012 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013р. у справі №2а/0470/3537/12, яка набрала законну силу з моменту її проголошення, Постанову Дніпропетровського окружного суду від 17.05.2012 року залишено без змін.

Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином на момент проведення перевірки позивача та винесення акту перевірки №171/13-03/НОМЕР_1 від 02.10.2013 року дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська під час проведення зустрічної звірки та висновки щодо нікчемності правочинів, укладених ТОВ «Агростройперспектива» та його контрагентами, викладені в акті №82/23-2/35044256 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання «Агростройперспектива» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за червень, липень, серпень, вересень 2011 року» від 17.01.2012 року визнано протиправними, а тому посилання відповідача в акті перевірки позивача на акт перевірки №82/23-2/35044256 від 17.01.2012 року є безпідставним та необґрунтованим.

Суд вважає необґрунтованим також посилання відповідача на Акт перевірки ТОВ «Торон плюс» №206/22-6/37212062 від 26.07.2012р. складений ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська, котрим було встановлена відсутність ТОВ «Торон плюс» за місцезнаходженням у липні 2012 року, оскільки зазначений факт не може свідчити про нездійснення господарської діяльності контрагента позивача в спірному періоді - жовтні 2011 року.

Також необґрунтованими є посилання відповідача на Акт перевірки ТОВ «Тандем - 2009» №3156/22-6/36573664 від 06.11.2012р. складений ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська, оскільки встановлена відсутність ТОВ «Тандем - 2009» за місцезнаходженням у листопаді 2012 року не може свідчити про нездійснення господарської діяльності ТОВ «Тандем - 2009» в спірному періоді - вересні 2011 року.

Також безпідставним суд вважає посилання відповідача на акти документальних невиїзних перевірок контрагентів позивача з їх контрагентами та акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача з їх контрагентами, оскільки з аналізу норм права вбачається, що податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушення з боку першого. Дана позиція також відображена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 13.12.2012р. №К/9991/32048/12.

Відповідно до п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до п.198.3 Податкового кодексу України, згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» (надалі Закон №996) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону №996 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що на підтвердження факту виконання умов договорів поставки ТОВ «АСП», ТОВ «Тандем - 2009», ТОВ «Торон плюс», ТОВ «Альянс-ІСТ» було виписано на адресу ФОП ОСОБА_4 податкові та видаткові накладні. Позивач до матеріалів справи надав банківські виписки, які в повній мірі підтверджують витрати понесені позивачем в результаті оплати по договорам, укладеним з ТОВ «АСП», ТОВ «Тандем - 2009», ТОВ «Торон плюс», ТОВ «Альянс-ІСТ».

На момент складання вказаних документів ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «АСП», ТОВ «Тандем - 2009», ТОВ «Торон плюс», ТОВ «Альянс -ІСТ» були зареєстровані в якості платників ПДВ, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем.

Позивач до матеріалів справи надав копії податкових накладних та видаткових накладних. Наведені документи відповідають вимогам Закону № 996 - вони складені на паперових носіях, мають всі необхідні реквізити, передбачені нормами даного закону, підписані відповідальними особами та скріплені печатками сторін, що брали участь у здійсненні господарської операції та підтверджують факт надання ТОВ «АСП», ТОВ «Тандем - 2009», ТОВ «Торон плюс», ТОВ «Альянс-ІСТ» позивачу ТМЦ, які в подальшому були використані позивачем в своїй господарській діяльності.

Таким чином, дані обставини свідчать про те, що ФОП ОСОБА_4 мав достатні і передбачені Податковим кодексом України підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальників ПДВ до складу податкового кредиту та включення вартості отриманих товарів до складу валових витрат.

Щодо висновку податкового органу щодо нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, в результаті чого встановлено безтоварність операцій та юридичну дефектність первинних документів складених від імені ТОВ «АСП» на адресу ФОП ОСОБА_4, оскільки актом перевірки контрагента позивача було встановлено порушення ТОВ «АСП» ст.ст. 203, 215 та 216 Цивільного кодексу України та виявлено, що ТОВ «АСП» укладало правочини без реального настання реальних наслідків, а тому є нікчемними. Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 27 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З аналізу наведених норм суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладений між сторонами правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини).

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та ТОВ «АСП» договір не віднесено законом до нікчемного, також відсутні судові рішення про визнання його недійсним.

Суд зазначає, що виходячи з положень ст.207, 208 Господарського кодексу України, правочин, який вчинено з метою за відомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним.

З наданих до суду документів встановлено, що ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «АСП» при вчиненні угоди були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Тобто, виходячи зі змісту пункту 201.8 Податкового кодексу мали право на нарахування податку та складання податкових накладних, оскільки таке право надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Крім того, ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «АСП» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

В акті перевірки відсутні посилання на докази, які підтверджують, що ФОП ОСОБА_4 було відомо про порушення ТОВ «АСП» та його постачальниками вимог податкового законодавства.

Отже, будь-які умисні дії з боку позивача та його посадових осіб стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину - відсутні.

Також суд відмічає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність угод позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Крім того, суд не вважає зазначені угоди фіктивними, оскільки згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Необґрунтованим суд вважає твердження відповідача, котре також зазначене в акті перевірки про те, що відсутність основних фондів у контрагентів позивача по ланцюгу постачання товару тягне наслідком позбавлення замовника права на податковий кредит, оскільки, такої умови для виникнення права на податковий кредит не містить Податковий кодекс України, а також законами України не передбачена відповідальність платника податків за порушення його контрагентами податкового законодавства, у тому числі за несплату контрагентами ПДВ до бюджету. Крім того, у справі відсутні будь-які докази того, що постачальники ФОП ОСОБА_4 не сплачували податки, у тому числі ПДВ до бюджету.

Судом встановлено, що правові наслідки, обумовлені розглядуваними правочинами, реально настали для всіх сторін цих угод (позивачем було отримано товар, а постачальниками отримані кошти за наданий товар).

Відтак, суд не вбачає в діях позивача щодо укладення угод із ТОВ «АСП», ТОВ «Тандем - 2009», ТОВ «Торон плюс», ТОВ «Альянс-ІСТ» та відображенні таких операцій в податковому обліку ФОП ОСОБА_4 мети суперечної інтересам держави та суспільства.

На підтвердження нереальності здійснення господарських відносин позивача з його контрагентами відповідач в акті перевірки посилається на те, що у постачальників відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, постачальники не знаходяться за юридичною адресою. У якості доказів для такого висновку відповідач посилається на матеріали невиїзних перевірок контрагентів позивача з їх контрагентами, в ході яких не досліджувались первинні документи, а висновки про неможливість здійснення господарської діяльності контрагентами зроблено виключно за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності.

Судом відхиляються ці доводи відповідача, адже

по-перше, неможливо достеменно зробити висновок про наявність чи відсутність активів у підприємства тільки на підставі звітності, у якій не задекларовані відповідні активи, такими доказами мають бути саме первинні документи, проте у справі відсутні докази дослідження податковими органами первинних документів;

по-друге, відповідно до чинного законодавства відсутність постачальників за юридичною адресою ніяким чином не впливає на дійсність укладених ними угод;

по-третє, для проведення операцій купівлі-продажу товарів наявність власних транспортних засобів, складських приміщень не є обов'язковим, ці активи можуть орендуватися, крім того, навіть наявність орендованих активів для посередника не є обов'язковою, адже товар може поставлятися транспортом первинного постачальника на склад кінцевого покупця, а функція посередника полягатиме у пошуку товару, покупця, укладенні угод та організації проведення операцій купівлі-продажу, у такому випадку відсутня необхідність винаймати і технічний персонал. Отже, висновок відповідача про неможливість проведення постачальником господарських операцій є лише припущенням. Натомість, як зазначалося вище, первинні документи повністю підтверджують реальність проведених між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «АСП», ТОВ «Тандем - 2009», ТОВ «Торон плюс», ТОВ «Альянс-ІСТ» операцій та відображення таких операцій в податковому обліку позивача.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Податковий кодекс України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011р.

Зазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем та його контрагентами не мають реального характеру через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами не підтверджено реальність здійснення господарських відносин, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

За результатом розгляду справи, судом не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належним чином та в повному обсязі не довів правомірність винесених податкових повідомлень-рішень №0005841703 від 16.10.2013 р. та №0005851703 від 16.10.2013 року.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Дніпропетровській області №0005841703 від 16.10.2013 р. №0005851703 від 16.10.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 172 (сто сімдесят дві) грн. 05 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст.186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 16 грудня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 16.12.2013 року Суддя І.В. Юхно І.В.Юхно