Рішення

від 07.02.2014 по справі 263/11793/13-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Провадження № 2/263/227/2014

Справа № 263/11793/13ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2014 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Степанової С.В., при секретарях Марцині Д.С., Сіренко Ю.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус групп» про розірвання договору, повернення грошових коштів, стягнення моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_4, прізвище якого у подальшому уточнив як «ОСОБА_4», про розірвання договору та стягнення матеріальної та моральної шкоди. Ухвалою суду від 27.11.2014 року за клопотанням позивача позовні вимоги до ОСОБА_4 залишені без розгляду. Ухвалою суду від 09.01.2014 року за клопотання позивача до справи у якості співвідповідачів залучено ОСОБА_4 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус групп» та уточнені позовні вимоги. В позовній заяві та додаткових письмових поясненнях позивач вказав, що між ним та ОСОБА_2 укладено договір про виготовлення та установку балкону, вартість якого разом з монтажем складала 11327 грн., але з урахування знижки 23%, кінцева вартість 8749 грн. Вказана вартість відповідає балкону «Winbau PVC» з п'ятикамерними панелями, але в договорі умисно не зазначено характеристику та назву балкону, а в комплектації зазначив поставку «Lider», як виявилося, це назва іншого балкону, який дешевше в залежності від кількості камер та по теплопровідності гірше. На виконання вказаного договору він сплатив ОСОБА_2 частинами 01.10.2013 року - 400 грн., 08.10.2013 року - 3500 грн., 12.10.2013 року - 1000 грн. 19.10.2013 року його повідомили, що отримали з заводу його металопластикову конструкцію, яка знаходиться на складі та необхідно сплатили решту у сумі 3549 грн. На прохання позивача, відповідач ОСОБА_4 відвіз його на склад, де став розхвалювати один із чотирьохкамерних балконів та після того як запропонував його утеплити, позивач погодився на нього. Через декілька днів йому привезли панелі балкону та він підписав акт їх поставки. Оскільки камери балкону були вмонтовані в зборку, то з'ясувати, який саме балкон йому надали, він не зміг та його балкон вже був демонтований робітниками, яких надіслав ОСОБА_4 після чого він відібрав від ОСОБА_4 розписку, що балкон привезений з трьохкамерними панелями. Після того як був змонтований балкон він не підписав акт прийому під ключ, оскільки йому невідомо, якої якості балкон, не має його сертифікату якості, акту про проведення випробування на заводі та який засвідчує якість зборки, хоча в договорі зазначено, що ОСОБА_2 гарантує якість балкону протягом 5 років. Крім того, після внесення повної вартості балкону, він чекав на нього з 19.10.2013 року по 27.10.2013 року, не міг виходити з дому, телефонував, приходив до офісу ОСОБА_2, будь-яке хвилювання може спричинити інфаркт, який він вже раніше переносив. Крім того, оскільки його квартира є дуже холодною, кутовою та знаходиться на північно-східній стороні, температура зимою в ній складає 11-15 градусів по Цельсію, то ще хворіє хронічним бронхітом. Просив розірвати договір купівлі-продажу від 01.10.2013 року, стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 2000 грн., з ОСОБА_4 - моральну шкоду у сумі 2000 грн., з Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус груп» вартість балкону у сумі 8749 грн., моральну шкоду у сумі 30000 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги, на підставах, вказаних в позовній заяві та просив їх задовольнити. Суду додатково пояснив, що він вирішив засклити балкон і утеплити стіни в квартирі. На вулиці зустрів парня, який запропонував йому звернутися за адресою та надав талон на знижку, який він підписав, один екземпляр віддав парню, другий залишив собі. Після чого до нього зателефонували та спитали, чи не бажає він придбати балкон. Після чого до нього приїхав замірник та повідомив, що найкращий балкон це п'ятикамерним та його вартість складає 11327 грн., але зі знижкою - 8749 грн. Замірник зняв мірки, позивач підписав договір та додаткову комплектацію замовлення, де було зазначено розміри замовлення та виділено слово «Lider» та йому пояснили, що це кріплення до п'ятикамерної конструкції, тому він вважав, що сама конструкція є п'ятикамерною та фірми «Winbau PVC», оскільки це було зазначено в комплектації також. У подальшому він усно погодився на конструкцію балкону «Lider» чотирьохкамерну, але з додатковим утеплювачем, про що склав додаток до договору, але не надав його для підписання ОСОБА_2, оскільки дізнався, що конструкція балкону «Lider» може бути не тільки чотирикамерною, але й трикамерною, двокамерною і безкамерною. Оскільки він самостійно визначив, що поставлена йому конструкція не утримує тепло, тому вважав, що поставили йому не п'ятикамерну конструкцію, а іншу, яка за якістю гірша. Від проведення судової експертизи для визначення якості встановленого йому балкону, відмовився, пояснивши, що його не задовольняє лише те, що поставили трьохкамерний балкон, який за якістю гірше п'ятикамерного.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, надала суду письмові пояснення, в яких вказала, що позовні вимоги не визнає та просила відмовити у їх задоволенні та зазначила, що 01.10.2013 року між нею та ОСОБА_1 було укладено договір № ЕА-20 на організацію робіт по виготовленню та передачу у власність ПВХ конструкцій на загальну суму 8949 грн. Замовлений позивачем профіль «Lider» має відповідний сертифікат якості та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, які підтверджують відповідність ПВХ конструкцій вимогам якості, які встановлені законодавством України для даного виду товару. Перед підписанням договору, позивачу було пред'явлено вказані документи для ознайомлення. Перед укладанням договору Позивачеві були надані для ознайомлення документи, в яких відображені споживчі якості товару. Також, в вищевказаному договорі передбачено пункт, в якому замовник своїм підписом підтверджує, що він ознайомлений зі споживчими якостями товару. Укладеним договором не передбачено право замовника на одностороннє розірвання договору, а згоду ОСОБА_2 на розірвання договору не надавала. Істотних порушень умов договору з її боку допущено не було, оскільки зобов'язання за договором були виконанні в повному обсязі та належним чином, що підтверджує акт прийому-передачі від 25.10.2013 року, згідно якого замовник претензій по кількості, якості, комплектності, розмірам виробів не має та після підписання даного акту, обов'язки виконавця вважаються виконаними в повному обсязі. Крім того, позивач, згідно п. 7.6. договору № ЕА-20 від 01.10.2013 року, був повідомлений про неможливість розірвання даного договору, оскільки ПВХ конструкції належної якості, виготовлені на замовлення і під розмір, визначений покупцем, не підлягає обміну чи поверненню і є річчю, визначеною індивідуальними ознаками, незамінною, тому повернення виконаного за договором буде суперечити законодавству. Також вважала, що ОСОБА_1 не надав жодних достовірних доказів спричинення йому моральної шкоди та вона не повинна нести відповідальність за недоліки його квартири.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та підтримав заперечення відповідача ОСОБА_2, викладені в письмово. Суду додатково пояснив, що позивачу було поставлено трьохкамерну конструкцію балкону з профілю «Lider», що відповідає договору та комплектації до нього. В комплектації вказані інші профілі для зручності замірника, який при визначенні розмірів та інших параметрів, обводить замовлений профіль. Крім того, в договорі було також зазначено профіль «Lider». ОСОБА_2 не займається монтажем профілів та в договорі визначена вартість самої конструкції балкону без монтажу, але позивач просив усно ОСОБА_4 допомогти встановити поставлену йому конструкцію балкону.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що він працює менеджером у фізичної особи підприємця ОСОБА_2 без офіційного оформлення. Позивачем було замовлено балкон, він приїхав до позивача, зняв заміри, домовився з позивачем про трьохкамерний балкон з профілю «Lider», про що вказав в листі заміру та позивач погодився про що поставив свій підпис. Він повідомляв позивача про вартість п'ятикамерного балкону, але для позивача це було дорого, тому він попросив трьохкамерний балкон, вартість якого була 9400 грн., але зі знижкою - 8749 грн. Тоді він сказав позивачу, що необхідно зробити додаткові роботи по його утепленню, на що позивач відмовився. Коли позивачу було поставлено трьохкамерний балкон, він вказав, що йому потрібен п'ятикамерний, оскільки «Winbau» краще, але акт прийому-передачі позивач підписав без заперечень. На прохання позивача, він знайшов працівників для монтажу балкону, у подальшому позивач самостійно домовлявся з вказаними працівниками стосовно монтажу балкону.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус групп» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, заяви про відкладення розгляду справи до суду не надав.

Прокуратура Жовтневого району м. Маріуполя, листом № 64-3474 від 25.12.2013 року, відмовилася представляти інтереси позивача, оскільки вважала, що ретельним вивченням матеріалів справи не виявлені порушення прав ОСОБА_1 (а.с. 61)

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.10.2013 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір № ЕА-20, предметом якого була організація роботи по виготовленню та передачі у власність ПВХ конструкцій на загальну суму 8949 грн., монтаж не передбачений. При цьому гарантійний термін на вироби становить 5 років. (а.с.5, 38). Згідно вказаного договору та комплектації до нього, з якою був ознайомлений позивач, про що свідчить його підпис на вказаних документах, домовлено замовлення профілю «Lider». (а.с. 29). Згідно наданого позивачем талону на балкон, також вказано, що профіль за технологією «Lider». (а.с.6). Згідно копій товарних чеків, на виконання вказаного вище договору, позивач сплатив ОСОБА_2 частинами 01.10.2013 року - 400 грн., 08.10.2013 року - 3500 грн., 12.10.2013 року - 1000 грн., 19.10.2013 року - 3849 грн. У зазначених товарних чеках також зазначений профіль «Lider». (а.с. 7-8). Тому ствердження позивача про те, що він замовляв профіль ПВХ конструкцій «Winbau PVC» є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищенаведеними письмовими доказами. Крім того, у судовому засіданні позивач вказав, що у подальшому він погодився на конструкцію балкону «Lider».

Профіль «Lider» має відповідний сертифікат якості, зареєстрований в реєстрі за № UA1.019.0128225-12, який дії з 06.08.2012 року по 03.08.2014 року на підставі протоколу випробувань № 4005-Б від 02.08.2012 року ВЦ ДП» Кривбасстандартметрологія» та акту обстеження виробництва від 06.08.2012 року. (а.с. 39).

Що стосується наданої представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 копії висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 13.02.2014 року, то суд зазначає, що позивач не посилався на порушення в продукції санітарних норм, тому вказаний доказ не відноситься до предмету доказування. (а.с.35-36)

Згідно договору № ЕА-20 від 01.10.2013 року, замовник попереджений, що згідно ДБН В.2.6-31:2006 мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будівель (вікна, балконні двері, вітражі, світлопрозорі фасади) повинно бути не менше 0,6 м2 градусів за Цельсієм на 1 Вт для 1 кліматичної зони, що відповідає металопластиковому вікну з трикамерного профілю з двокамерним склопакетом з енергозберігаючим склом.

Таким чином з вказаного договору вбачається, що позивач був попереджений, що опора теплопередачі огороджувальної конструкції відповідає металопластиковому вікну з трикамерного профілю.

Також, в вищевказаному договорі передбачено пункт, в якому замовник своїм підписом підтверджує, що він ознайомлений зі споживчими якостями товару.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги пояснення позивача як доказ, самостійне визначення ним, що поставлена йому конструкція не утримує тепло, оскільки позивач не є спеціалістом в будівельно-технічній галузі. На пропозицію суду провести по справі судову будівельно-технічну експертизу для визначення відповідності поставленого балкону державним будівельним нормам України, державним стандартам України, умовам договору, останній відмовився.

Що стосується строків поставки продукції, на які посилався позивач як підставу задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди за затримку поставки товару, то згідно п.3.2 вказаного вище договору, після оплати замовником вартості замовлення, виконавець зобов'язується передати у власність замовника виготовлені вироби протягом 30 робочих днів.

Так, відповідно до акту прийому-передачі товару від 25.10.2013 року, виконавець передав, а замовник прийняв виріб за договором від 01.10.2013 року без будь-яких претензій за кількістю, якістю, комплектності, розмірам. Крім того, в даному акті згідно п. 3.9 укладеного договору від 01.10.2013 року, обумовлено, що після підписання вказаного акту, зобов'язання виконавця вважаються виконаними в повному обсязі. (а.с. 37)

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 662, 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.

Згідно п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо, відеозапису та іншими доказами, що позивачем надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення.

Оскільки позивачем не було доведено наявність порушення відповідачами вимог договору, суд вважає, що відповідачем було належно виконані умови зазначеного вище договору, тому не має підстав для його розірвання та стягненню на користь позивача суми, сплаченої позивачем за даним договором.

Щодо відшкодування моральної шкоди у даному випадку, суд зазначає наступне.

Зі змісту п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», можливість вимагати відшкодування моральної шкоди настає тільки у разі завдання такої шкоди внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Проте недоліків замовлених ПВХ конструкцій, позивачем не наведено, а тому вимагання стягнення моральної шкоди є неправомірним.

Оскільки порушень укладеного договору з боку відповідачів не встановлено, то позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус групп», то суд зазначає, що він взагалі є неналежним співвідповідачем, оскільки даних про те, що саме він був виробником ПВХ конструкцій профілю «Lider», в матеріалах справи відсутнє, а навпаки згідно сертифікату відповідності зазначений ТОВ «ЄФ-ПЛАСТ».

Згідно ч. 4 ст. 88 ЦПК України, у разі залишення позову без задоволення позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

На підставі ст.ст. 1, 4, 8 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.218, 651, 655, 662, 663 ЦК України, ст. 3, 15 ЦПК України, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 58-61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус групп» про розірвання договору, повернення грошових коштів, стягнення моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без задоволення.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.В. Степанова