Ухвала

від 18.03.2014 по справі 263/11793/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

22-ц/775/420/2014(м)

263/11793/13-ц

Головуючий в 1 інстанції: Степанова С.В.

Доповідач: Попова С.А.

Категорія 30

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Ігнатоля Т.Г.,

суддів Мироненко І.П., Попової С.А.,

при секретарі Брежнєві Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус групп» про розірвання договору, повернення грошових коштів, стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, уточнивши в подальшому склад відповідачів і позовні вимоги, що в остаточній редакції пред'явлені до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «Статус групп» і зводяться до розірвання договору, повернення грошових коштів, стягнення моральної шкоди, виходячи з наступного. 01.10.2013р. між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір про виготовлення та установку балкону, вартість якого разом з монтажем складала 11327грн., а з урахуванням знижки у розмірі 23% кінцева вартість становила 8749грн. Зазначена вартість балкону відповідає балкону «Winbau PVC» з п'ятикамерними панелями, але в договорі не зазначено характеристику та назву балкону, а в комплектації зазначено поставку балкону «Lider», який є дешевшим в залежності від кількості камер та гіршим по теплопровідності. На виконання вказаного договору позивач сплатив відповідачці 01.10.2013р. - 400 грн., 08.10.2013р. - 3500 грн., 12.10.2013р. - 1000 грн., а 19.10.2013р. - його повідомили, що отримали з заводу його металопластикову конструкцію та необхідно сплатити решту у сумі 3549 грн. Камери балкону, який привезли позивачеві, були вмонтовані в зборку, що унеможливлювало його перевірку. Після того, як балкон був змонтований і привезений, хоча і сертифікату якості він не мав, ані акту про проведення випробування, що може засвідчити якість зборки балкону, ОСОБА_1 акт прийому все ж підписав. В розписці, яку надав позивачу відповідач ОСОБА_3 було зазначено, що привезений балкон має трьохкамерні панелі. Якість товару для його кутової і холодної квартири не задовольняє, вважає, що договір укладався на балкон із п'ятикамерними панелями, у зв'язку з чим просив розірвати договір купівлі-продажу від 01.10.2013р., стягнути з відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 8749грн., внесених ним у замовлення, і відшкодувати за рахунок всіх відповідачів моральну шкоду.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 лютого 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до та ТОВ «Статус групп» про розірвання договору, повернення грошових коштів, стягнення моральної шкоди та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України у відсутність повідомлених про дату і час розгляду справи позивача ОСОБА_1 та відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 (телефонограми №№ 80-82) та ТОВ "Статус Групп", дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за таких підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, 01.10.2013р. між ОСОБА_1 (замовник) та ОСОБА_2 (виконавець) було укладено договір № ЕА-20, предметом якого була організація роботи по виготовленню та передачі у власність ПВХ конструкцій на загальну суму 8949 грн., гарантійний термін продукції становить 5 років.

Відповідно до умов договору замовник попереджений, що згідно ДБН В.2.6-31:2006 мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будівель (вікна, балконні двері, вітражі, світлопрозорі фасади) повинно бути не менше 0,6м2??С/Вт для 1 кліматичної зони, що відповідає металопластиковому вікну з трикамерного профілю з двокамерним склопакетом з енергозберігаючим склом.

За умовами договору та комплектацією до нього позивач замовив профіль «Lider», підтвердивши замовлення своїм підписом і оплативши частково замовлення саме профілю «Lider» згідно товарних чеків.

25.10.2013р. за актом прийому-передачі товару виконавець передав в строк, визначний у п. 3.2. договору, а замовник прийняв виріб за договором від 01.10.2013р. без претензій за кількістю, якістю, комплектності, розмірам.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем замовлений профіль «Lider», що втілено в договорі, товарних чеках, виготовити і передати які зобов'язався відповідач, акт підписаний без застережень і зауважень, товар відповідає нормам щодо якості; а в ході розгляду належними доказами позивач не довідв наявності істотних недоліків в поставленій продукції, що мало б бути підставою для розірвання договору.

З такими висновками не можна не погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (подавця, виконавця), споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числі наявних у продавця (виробника), товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Поняття істотного недоліку в більш поширеному сенсі визначають і положення п.п. 12, 13, 15 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», як недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором; а недоліком є будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

В ході розгляду справи судом першої інстанції позивач пояснював про підписання ним акту прийму-передачі продукції. Оскільки в комплектації замовлення значилось супроводження товару кріпленням для п'ятикамерної конструкції, тому він вважав що і сама конструкція балкону має бути фірми "Winbau PVS". Але в подальшому він погодився на поставку конструкції балкону «Lider» чотрирьохкамерну з додатковим утеплювачем, що втілив у одноособово підписану ним додаткову угоду (а.с.9, 23).

Матеріали справи містять сертифікат відповідності на замовлений позивачем профіль «Lider», зареєстрований в реєстрі за № UA1.019.0128225-12, який дії з 06.08.2012р. по 03.08.2014р. на підставі протоколу випробувань № 4005-Б від 02.08.2012р. ВЦ ДП «Кривбасстандартметрологія» та акту обстеження виробництва від 06.08.2012р.

Суд вважав доведеними обставини і, беручи до уваги зібрані по справі докази, колегія суддів з цим погоджується, що у договорі замовник підтвердив підписом ознайомлення, з кореспондуванням до сайту виробника, зі споживчими якостями замовленої ПВХ продукції з профілем «Lider», що згідно договору від 01.10.2013р. відповідає металопластиковому вікну з трикамерного профілю з двокамерним склопакетом з енергозберігаючим склом; виготовлена продукція, розмір якої визначений покупцем, є товаром належної якості, що відповідає умовам договору і нормативним документам, прийнята замовником за актом приймання-передачі без претензій щодо кількості, якості, комплектності, розмірів.

Будь-якими належними і допустимими доказами, зокрема експертним шляхом, позивач в порядку ст.ст. 10, 60 ЦПК України не довів наявності у придбаній продукції істотних недоліків.

Доводи позову і апеляційної скарги про замовлення позивачем ПВХ продукції з профілем «Winbau PVC» не є слушними, оскільки спростовуються матеріалами справи.

На підставі вірно встановлених обставин суд дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав, передбачених ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», для повернення грошових коштів за договором та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи за позовними вимогами ОСОБА_1, відповідні їм правовідносини, поясненням сторін та наданим доказам дав належну оцінку. Суд правильно застосував матеріальний, вимоги ст.ст. 212-214 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність порушення відповідачами вимог договору і наявності істотних недоліків у поставленій продукції, а також необґрунтованість вимог, пред"явлених до ТОВ "Статус групп", яке не є виробником придбаної позивачем ПВХ конструкції, що є підставою для відмови в задоволенні позову про розірвання договору купівлі і поставки продукції, відшкодування вартості замовлення і моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду позивачем не надано і до суду апеляційної інстанції. Порушень норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, на підставі ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді