Постанова

від 05.02.2014 по справі 910/3566/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2014 р. Справа№ 910/3566/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мациборко Т.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Гостєва І.В ( за довіреністю)

від відповідача: не з'явився ( за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р.

у справі № 910/3566/13 (суддя: Ковтун С.А.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фудз"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест"

про стягнення 271 723, 46 грн.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2013 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" (відповідача) про стягнення за договором поставки №88 від 01.11.2011р.- 271 723,46 грн., з яких: 251980,01 грн. боргу та 19743,45 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати поставленого позивачем товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. у справі № 910/3566/13 позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Фудз" 251 980, 01 грн. боргу, 19 743, 45 грн. пені, 5434, 47 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 251980,01 грн. за договором поставки підтверджений матеріалами справи та належним чином не спростований відповідачем. Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що відповідач, прийнявши товар за договором поставки, частково сплатив його вартість.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва № 910/3566/13 від 09.09.2013 року та відмовити в задоволені позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що видаткові накладні, які містяться в матеріалах справи, не містять жодних посилань на договір поставки № 88 від 01.11.2011 р., відтак поставка товару за вказаними накладними здійснена не на умовах даного договору. Отже, строк оплати не настав, оскільки позивачем не пред'явлено вимоги до відповідача щодо оплати товару, таким чином, відсутні підстави для нарахування пені. Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції залишивши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, позбавив можливості відповідача бути присутнім у судовому засіданні та надати пояснення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2013 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" та призначено розгляд справи № 910/3566/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А., Пономаренка Є.Ю.

03.12.2013 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи.

04.12.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, як свідчать матеріали справи про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 року, клопотання відповідача було задоволено, розгляд справи відкладено на 08.01.2014 року

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 08.01.2014р., в зв'язку з перебуванням колегії суддів, головуючий суддя Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю. у відпустці, змінено склад колегії суддів, та призначено новий склад колегії, головуючий суддя Ропій Л.М., судді: Рябуха В.І., Калатай Н.Ф.

08.01.2014р. представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи про час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином. Колегія суддів заслухавши представника ухвалила відкласти розгляд справи до 05.02.2014 року.

Розпорядженням від 04.02.2014 року Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнко В.В. було змінено склад колегії суддів, головуючий суддя Руденко М.А., судді: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

05.02.2014 року представник відповідача в трете не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування нори Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.

Представник позивача, у судовому засіданні надав пояснення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.11.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Фудз" (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" (покупцем) укладено договір поставки № 88 (далі - Договір) (а.с.9).

За умовами зазначеного договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію, сировину для харчової промисловості , а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію (п. 1.1 договору). Продукція вважається переданою покупцеві з моменту її фактичної передачі йому разом з необхідними супровідними документами та підписання покупцем відповідного документу про прийняття цієї продукції. З цього моменту покупець набуває право власності на продукцію. Ризик випадкового знищення або пошкодження продукції переходить від постачальника до покупця з моменту набуття ним права власності.( п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору розрахунки покупець здійснює протягом 30 календарних днів після набуття права власності на продукцію (п. 3.2 Договору). Строк цього Договору закінчується 31.12.2011 р., якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору не заявить про намір не подовжувати його, то строк дії цього Договору буде автоматично подовжено на 1 календарний рік. Кількість подовжень строку дії Договору не обмежена. (п. 10.2 Договору).

Позивач свої зобов'язання по договору поставки № 88 від 01 листопада 2011 року виконав, поставив товар на суму 431 980,01 грн., що підтверджується видатковими накладними. Проте відповідач зобов'язання щодо сплати товару виконав частково та несвоєчасно, сплачено всього 167 000, 00 грн., борг відповідача складає 251 980,01 грн.

У зв'язку з частковим виконанням зобов'язань по договору поставки відповідачем , позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості 251 980,01 грн. та пені 19 743 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, про те, що відповідачем не надано жодних доказів недостовірності доводів позивача про постачання товару та, відповідно отримання його відповідачем, а також часткове здійснення оплат.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було поставлено продукцію на загальну суму 431980,01 грн. за видатковими накладними, які засвідчені печаткою відповідача, та додані до матеріалів справи, товар було отримано, уповноваженими представника відповідача, які діяли на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей. ( а.с.86-124)

Стосовно посилання скаржника в апеляційній скарзі, на те, що видаткові накладні та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, з боку відповідача підписані не уповноваженою особою, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, підписи осіб, які містяться в вищезазначених накладних та довіреностях від імені відповідача, скріплені печаткою товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест", що, в силу абзацу 2 частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України, є зовнішнім реквізитом відповідача, який засвідчує легітимність підпису перед третіми особами.

Крім того, скаржник ні в суді першої інстанції ні в апеляційній інстанції, не посилається на незаконне використання його печатки чи наявність службового розслідування за фактом незаконного використання печатки. Не надано апелянтом й доказів звернення до правоохоронних органів стосовно зазначених обставин.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач виконував Договір, прийнявши товар та сплативши його частину, а тому суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вищезазначені документи є допустимими та достатніми доказами, для підтвердження одержання товару відповідачем.

Отже, доводи апелянта, стосовно того, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволені клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з вищевикладеного.

Стосовно посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що поставка товару відбулась не в рамках договору поставки № 88 від 01 листопада 2011 року, оскільки вищевказані накладні не містять посилання на Договір, колегія суддів вважає не необґрунтованим, оскільки в матеріалах справи відсутні докази припинення договірних відносин в добровільному (п. 10.2 Договору) чи судовому порядку або наявності інших правовідносин щодо постачання товару.

Крім того, у наявних у справі податкових накладних ( а.с. 87, 90, 92, 95, 97, 100, 103, 105, 108, 111, 114, 117, 120, 123), саме реквізити Договору зазначені як підстава поставки товару.

Також, матеріалами справи, а саме листами від 30.08.2012 року та 12.12.2012 року (а.с.29,30) відповідач визнає суму заборгованності за поставлену продукцію та сам зазначає графік перерахування коштів. Також, наявність боргу по розрахунком за поставлену продукцію підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств. (а.с.125)

Станом на день розгляду справи в суді першої інстанції боргу відповідачем в розмір 251980,01 грн. не погашено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт наявності боргу перед позивачем в сумі 251980,01 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та апелянтом не спростований.

Також, згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Так, пунктом 9.7 Договору передбачено, що за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок пені, погоджується з висновком суду першої інстанції, що за неналежне виконання умов договору, а саме прострочення здійснення платежу за отриманий товар з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 19743,45 грн.

Стосовно доводів скаржника в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції позбавив скаржника можливості на доведення належним чином обставин, прийнявши рішення у відсутності повноваженого представника відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, судом першої інстанції неодноразово ухвалами від: 27.02.2013р., 18.03.2013р., 08.04.2014р., 17.04.2013р., 29.04.2013р., 22.05.2013р., 10.06.2013р., 19.06.2013р., 27.06.2013р., 22.07.2013р., 19.08.2013р., відкладав розгляд справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування нори Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не порушенні права та інтереси сторін на участь у судовому засіданні, оскільки чинним законодавством передбачений процесуальний строк розгляду справи, визначений ст. 69 ГПК України, а представники сторін зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, крім того, в матеріалах справи достатньо належних та допустимих доказів, які свідчать про належне повідомлення всіх учасників процесу про час та місце розгляду справи.

Посилання скаржника, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача, про відкладення, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки відповідач не позбавлений права та можливості направити іншого уповноваженого представника, для участі у справі.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 09.09.2013 року у справі № 910/3566/13, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" на рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2013 року у справі № 910/3566/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2013 року у справі № 910/3566/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/3566/13 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко