Рішення

від 06.02.2014 по справі 512/880/13-ц

САВРАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 512/880/13-ц

06.02.2014

Провадження № 2/512/72/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року Савранський районний суд Одеської області

в складі : головуючого - судді Лепехи В.А.,

при секретарі Шаповал Н.Г., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Саврань, Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю АПК «Саврань», третя особа Держземагенство у Савранському районі Одеської області, про визнання недійсним договору оренди землі, -

в с т а н о в и в:

До Савранського районного суду Одеської області надійшов позов ОСОБА_1 до ТДВ АПК «Саврань» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що 13.04.2012р. між сторонами укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передавалась належна позивачу земельна ділянка площею 3,8897га, кадастровий номер 5124380400:01:006:0066, право власності на яку посвідчено державним актом серії ЯЛ № 731783. Зазначений договір зареєстровано відділом Держземагенства у Савранському районі Одеської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 24.12.2012р. за № 512430004001094.

Після аналізу положень договору оренди від 13.04.2012р. укладеного між сторонами, позивач дійшов висновку про відсутність істотних умов, обов'язкових для договору оренди землі, а саме:

- в розділі «Предмет договору» - відсутній кадастровий номер, номер масиву та номер земельної ділянки;

- в розділі «Орендна плата» - відсутній розмір орендної плати;

- в розділі «Об'єкт оренди» - нормативно грошова оцінка земельної ділянки невизначена, не визначено форм платежу та їх розміри;

- в розділі «Орендна плата» не визначено чи враховується індекс інфляції при обчислені орендної плати;

- також порушено і інші вимоги Договору оренди.

Після звернення позивачем по відповідача з вимогою про розірвання даного договору, як такого, що не відповідає діючому законодавству. 07.09.2013р. листом за підписом директора ТДВ АПК «Саврань» ОСОБА_2 йому відмовлено.

Просив суд зазначений договір визнати недійсним та розірвати його, зобов'язати відповідача повернути йому земельну ділянку.

Під час розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним договір оренди землі (земельної ділянки) укладений 13.04.2012р. між позивачем та ТДВ АПК «Саврань» в особі директора ОСОБА_2, зареєстрований 24.12.2012р. у відділом Держземагенства у Савранському районі Одеської області за № 512430. Зобов'язати відділ Держземагенства у Савранському районі виключити запис №512430, зроблений у державному реєстрі земель 24.12.2012р..

06.02.2014р. в судовому засіданні, представник позивача, адвокат ОСОБА_3 підтримала заявлені позовні вимоги, зазначивши, що недотримання істотних умов договору при укладені та

реєстрації такого договору є підставою про визнання недійним договору оренди земельної ділянки, яка належить позивачеві. Вказала на необхідність визнання договору оренди земельної ділянки від 13.04.2012р. недійсним та зобов'язання відділу Держземагенства у Савранському районі виключити запис № 512430 зроблений у Державному реєстрі земель 24.12.2012р. про реєстрацію вказаного договору.

Представник відповідача - ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 вказавши на те, що законодавством України передбачено вичерпний перелік підстав для визнання договору оренди недійсним та його розірвання.

Представник третьої особи - начальник відділу Держземагенства у Савранському районі Лозовий О.І. в судове засідання не з'явився, надав суду письмове клопотання в якому заперечив щодо задоволення позовних вимог (а. с. 31-33; 35-37).

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші.

Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст. 212 ЦПК України з урахуванням положень ст. ст. 57-66 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно з'ясувати фактичні обставини справи, однак не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог та тієї доказової бази, яка сформована за рахунок доказів, поданих до суду самими учасниками процесу.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, викладені ними в судовому засіданні та письмових заявах і клопотаннях, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у

володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи,

яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

13.04.2012р. між позивачем та відповідачем в особі директора ОСОБА_2 укладено договір оренди (а. с. 5-6). Вказаний договір укладено строком на 8 років. В оренду передається земельна ділянка, що знаходиться в задовільному стані і на яку відсутні обтяження (а. с. 7-8).

Зазначений договір оренди зареєстрований відділом Держземагенства у Савранському районі 24.12.2012р. за № 512430004001094 (а. с. 6, зворотній бік).

Позивач у своїх позовних вимогах посилається на ту обставину, що при укладені договору оренди між ним та відповідачем не було обумовлено усіх істотних умов договору. На даний час у ОСОБА_1 виникли сумніви щодо належного нарахування орендної плати, а саме врахування індексу інфляції при нарахуванні суми орендної плати та розрахунок орендної плати у відсотковому співвідношенні до грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі

є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Умови договору оренди між ОСОБА_1 та ТДВ АПК «Саврань» є типовими та відповідають вимогам постанови КМУ № 220 від 03.03.2004р..

При укладанні договору сторонами було дотримано вимог ст. 17 та ст. 19 ЗУ «Про оренду землі» та не порушено вимог ст.ст. 4-6, 11 цього закону, а отже суд приходить до висновку про те, що договір укладений у відповідності до порядку визначеного законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судом встановлено, що укладений договір оренди не суперечить інтересам як орендодавця так і орендаря. При укладені договору ОСОБА_1 був наділений необхідним обсягом цивільної дієздатності. Волевиявлення ОСОБА_1 на вчинення правочину в момент його вчинення було добровільним, а сам правочин був спрямований на передачу в оплатне користування земельної ділянки, належної позивачеві на праві приватної власності з метою отримання прибутку.

Отже зважаючи на зазначене суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави визнання договору оренди землі від 13.04.2012р..

Суд враховує ту обставину, що нині діючі умови істотно не порушують прав та інтересів орендодавця та те, що умови діючого договору можуть бути доповненні шляхом укладання додаткової угоди, що прямо передбачено умовами діючого договору оренди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13-25, ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі», ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 640 ЦК України, статтями 10, 60, 213, 215, 218 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю АПК «Саврань», третя особа Держземагенство у Савранському районі Одеської області, про визнання недійсним договору оренди землі - відмовити.

2. Судові витрати по справі покласти на позивача ОСОБА_1.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Савранського районного суду Одеської області.

Особи які приймали участь в справі, але не були присутні в судовому засіданні при оголошенні рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копій судового рішення.

Суддя В.А. Лепеха