Ухвала

від 15.04.2014 по справі 512/880/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/3631/14

Номер справи місцевого суду: 512/880/13-ц

Головуючий у першій інстанції Лепеха В.А.

Доповідач Ступаков О. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Ступакова О.А.

суддів: Бабія А.П., Варикаші О.Д.

при секретарі - Стадніченко А.І.

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додаткової відповідальністю АПК «Саврань», третя особа Держземагенства у Савранському району Одеської області про визнання недійсним договору оренди землі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Савранського районного суду Одеської області від 06.02.2014 року, -

встановила:

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ТДВ АПК «Саврань» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 13.04.2012 року між сторонами укладено договір оренди землі, відповідно до якого в оренду передавалась належна позивачу земельна ділянка площею 3,8897га, кадастровий номер 5124380400:01:006:0066, право власності на яку посвідчено державним актом серії ЯЛ № 731783. Зазначений договір зареєстровано відділом Держземагенства у Савранському районі Одеської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 24.12.2012 року за № 512430004001094.

Після аналізу положень договору оренди від 13.04.2012 року укладеного між сторонами, позивач дійшов висновку про відсутність істотних умов, обов'язкових для договору оренди землі, а саме:

- в розділі «Предмет договору» - відсутній кадастровий номер, номер масиву та номер земельної ділянки;

- в розділі «Орендна плата» - відсутній розмір орендної плати;

- в розділі «Об'єкт оренди» - нормативно грошова оцінка земельної ділянки невизначена, не визначено форм платежу та їх розміри;

- в розділі «Орендна плата» не визначено чи враховується індекс інфляції при обчислені орендної плати;

- також порушено і інші вимоги Договору оренди.

Після звернення позивачем по відповідача з вимогою про розірвання даного договору, як такого, що не відповідає діючому законодавству. 07.09.2013 року листом за підписом директора ТДВ АПК «Саврань» Косецького В.Й. йому відмовлено.

Під час розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним договір оренди землі (земельної ділянки) укладений 13.04.2012 року між позивачем та ТДВ АПК «Саврань» в особі директора Косецького В.Й., зареєстрований 24.12.2012 року у відділом Держземагенства у Савранському районі Одеської області за № 512430. Зобов'язати відділ Держземагенства у Савранському районі виключити запис №512430, зроблений у державному реєстрі земель 24.12.2012р..

Представник відповідача - Курченко М.І заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи надав письмове клопотання в якому заперечив щодо задоволення позовних вимог.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи і ставиться питання про ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те, що відповідно до ст. 13 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

13.04.2012 року між позивачем та відповідачем в особі директора Косецького В.Й. укладено договір оренди. Вказаний договір укладено строком на 8 років. В оренду передається земельна ділянка, що знаходиться в задовільному стані і на яку відсутні обтяження.

Зазначений договір оренди зареєстрований відділом Держземагенства у Савранському районі 24.12.2012 року.

Позивач у своїх позовних вимогах посилається на ту обставину, що при укладені договору оренди між ним та відповідачем не було обумовлено усіх істотних умов договору. На даний час у ОСОБА_2 виникли сумніви щодо належного нарахування орендної плати, а саме врахування індексу інфляції при нарахуванні суми орендної плати та розрахунок орендної плати у відсотковому співвідношенні до грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Умови договору оренди між ОСОБА_2 та ТДВ АПК «Саврань» є типовими та відповідають вимогам постанови КМУ № 220 від 03.03.2004 року.

При укладанні договору сторонами було дотримано вимог ст. 17 та ст. 19 ЗУ «Про оренду землі» та не порушено вимог ст.ст. 4-6, 11 цього закону, а отже суд приходить до висновку про те, що договір укладений у відповідності до порядку визначеного законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Укладений договір оренди не суперечить інтересам як орендодавця так і орендаря. При укладені договору ОСОБА_2 був наділений необхідним обсягом цивільної дієздатності. Волевиявлення ОСОБА_2 на вчинення правочину в момент його вчинення було добровільним, а сам правочин був спрямований на передачу в оплатне користування земельної ділянки, належної позивачеві на праві приватної власності з метою отримання прибутку, а тому відсутні підстави визнання договору оренди землі від 13.04.2012р..

Також суд першої інстанції зазначив, що умови діючого договору можуть бути доповненні шляхом укладання додаткової угоди, що прямо передбачено умовами діючого договору оренди.

Колегія погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції.

Посилання як в позовних вимогах так і в апеляційній скарзі, що в договорі оренди земельної ділянки не визначені істотні умови договору є помилковими.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є:

план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Зазначення в апеляційній скарзі що в договорі оренди не вказаний кадастровий номер, номер масиву та номер земельної ділянки, що є підставою для визнання договору недійсним є помилковим, оскільки в прикінцевих положеннях договору зазначено, що невід'ємною частиною договору є: план земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки. В доданих до позовної заяви документах (які є складовою частиною договору) наявний акт приймання-передачі земельної ділянки в якому зазначений номер масиву та номер земельної ділянки, державний акт на земельну ділянку з зазначенням її меж та кадастрового номеру.

Посилання в апеляційній скарзі, що не вказано грошову оцінку земельної ділянки, а звідси і неможливість вирахувати 3% орендної плати що є підставою для визнання договору недійсним є помилковим, оскільки не зазначення в договорі грошову оцінку земельної ділянки не є істотною умовою договору.

Зазначення в апеляційній скарзі що в договорі оренди не вказано розмір, форми орендної плати та порядок її виплати є помилковим, оскільки в пунктах 9, 11 договору визначені форми орендної плати та порядок її виплати.

Посилання в апеляційній скарзі, що не визначено чи враховується індекс інфляції при обчисленні розміру орендної плати є помилковим, оскільки в пункті 10 договору зазначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням (без урахування) індексів інфляції. Не підкреслення в зазначеному пункті договору що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням (без урахування) індексів інфляції не свідчить про його недійсність, а є підставою для внесення уточнень до договору.

Зазначення в апеляційній скарзі що в договорі оренди не визначено для яких цілей має використовуватись земельна ділянка є помилковим, оскільки в пункті 16 договору визначено цільове призначення використання земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Посилання в апеляційній скарзі, що не визначено чи існують обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки є помилковими. В пункті 26 договору зазначено, що на орендовану земельну ділянку встановлено (не встановлено) обмеження (обтяження) - непотрібне закреслити. Не підкреслення в зазначеному пункті договору встановлення (не встановлення) обмеження (обтяження) не свідчить про його недійсність, а є підставою для внесення уточнень до договору.

Зазначення в апеляційній скарзі що в договорі оренди не визначено хто несе ризик випадкового пошкодження земельної ділянки є помилковим, оскільки в пункті 32 договору зазначено, що ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе орендар (орендодавець) - непотрібне закреслити. Не підкреслення в зазначеному пункті договору що ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе орендар (орендодавець) не свідчить про його недійсність, а є підставою для внесення уточнень до договору.

На підставі наведеного колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Савранського районного суду Одеської області від 06.02.2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий О.А. Ступаков

Судді А.П. Бабій

О.Д. Варикаша