Рішення

від 06.02.2014 по справі 911/4667/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2014 р. Справа № 911/4667/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», Київська обл., с. Мархалівка 2) Фермерського господарства «Тендеряк Володимир Федорович», Львівська обл., с. Хоробрів про стягнення 15 845,22 грн.; за участю представників:

позивача:Грищенко О.М., довіреність № б/н від 01.04.2013 року; відповідача-1:не з'явилися; відповідача-2:не з'явилися; ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (відповідач-1) та Фермерського господарства «Тендеряк Володимир Федорович» (відповідач-2) про стягнення 15 333,08 грн. заборгованості, 88,68 грн. 3% річних, 423,46 грн. інфляційної складової боргу, а загалом 15 845,22 грн. боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за угодою № 11/03-13 від 11.03.2013 року про зміну кредитора у зобов'язанні до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-тайс» перейшло право вимоги до Фермерського господарства «Тендеряк Володимир Федорович» щодо сплати заборгованості у сумі 16 564,76 грн., що виникла в результаті неналежного виконання останнім умов договорів купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № ЗУФ-01/01/08 від 23.01.2008 року, № ЗУФ-150/09/08 від 24.09.2008 року, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» та Фермерським господарством «Тендеряк Володимир Федорович».

При цьому, позивач зазначає, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою № 11/03-13 від 11.03.2013 року про зміну кредитора у зобов'язанні між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» було укладено договір поруки № 11-03-2013-26 від 11.03.2013 року, відповідно до умов якого відповідач-1 поручається перед позивачем за виконання зобов'язань відповідачем-2 в розмірі 423,46 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2013 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 23.01.2014 року.

03.02.2014 року через канцелярію суду відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, в якому визнав позов в повному обсязі, та просив суд розглядати справу без участі його представника.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.01.2014 року розгляд справи було відкладено на 06.02.2014 року.

06.02.2014 року через канцелярію суду позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідачів 15 333,08 грн. заборгованості, 151,23 грн. інфляційної складової боргу, 63,88 грн. 3% річних.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 575762 за кодом 20817737 значиться Селянське (фермерське) господарство Тендеряка Володимира Федоровича.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне змінити назву відповідача з «Фермерського господарства «Тендеряк Володимир Федорович»» на «Селянське (фермерське) господарство Тендеряка Володимира Федоровича».

Представники відповідачів в судове засідання 06.02.2014 року не з'явилися, відповідач-2 відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО» (продавець) та Селянським (фермерським) господарством Тендеряка Володимира Федоровича (покупець) був укладений договір № ЗУФ-01/01/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.

24.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО» (продавець) та Селянським (фермерським) господарством Тендеряка Володимира Федоровича (покупець) був укладений договір № ЗУФ-150/09/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.

Відповідно до п. 1.2 предметом договорів є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому.

Згідно з п. 2.1 договорів купівлі-продажу, асортимент товару, його кількість, ціна визначається у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктами 5.1, 5.2 договорів визначено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною договору. Товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті.

Згідно з п. 6.1 договорів покупець зобов'язаний, зокрема, провести оплату товару в строк і на умовах, вказаних в ст. 5 договору.

У відповідності з п. 8.1 договорів за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків за цим договором (п. 11.1 договорів).

У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Селянським (фермерським) господарством Тендеряка Володимира Федоровича взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору № ЗУФ-01/01/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 23.01.2008 року та договору № ЗУФ-150/09/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 24.09.2008 року, ТОВ «Тридента Агро» 28.04.2009 року звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення із Селянського (фермерського) господарства Тендеряка Володимира Федоровича суми заборгованості та штрафних санкцій за період із 02.12.2008 р. до 28.04.2009 р. згідно договору № ЗУФ-01/01/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 23.01.2008 року та договору № ЗУФ-150/09/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 24.09.2008 року.

Рішенням господарського суду Львівської області у справі № 20/105 від 02.07.2009 року та рішенням господарського суду Львівської області у справі № 20/106 від 02.07.2009 року, позовні вимоги ТОВ «Тридента Агро» до Селянського (фермерського) господарства Тендеряка Володимира Федоровича були задоволені частково.

Під час розгляду справ № 20/105 та № 20/106 впродовж травня-червня 2009 року було погашено борг наступним чином: 22 травня 2009 року на суму 20 000,00 грн.; 29 травня 2009 року на суму 8 384,88 грн.; 04 червня 2009 року на суму 1 862,00 грн., у зв'язку з чим рішенням господарського суду Львівської області у справі № 20/105 від 02.07.2009 р. провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 24 384,88 грн. було припинено, в решті позовні вимоги задоволено частково, а саме - стягнуто з СФГ Тендеряка Володимира Федоровича на користь ТОВ «Тридента Агро» 9746,53 грн. курсової різниці, 920,96 грн. пені, 511,97 грн. 15% штрафу, 1175,29 грн. 3% річних, 6456,24 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати. У свою чергу, рішенням господарського суду Львівської області у справі № 20/106 від 02.07.2009 року провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 5 862,00 грн. було припинено, в решті позовні вимоги задоволено частково, а саме - стягнуто з СФГ Тендеряка Володимира Федоровича на користь ТОВ «Тридента Агро» 3 434,90 грн. курсової різниці, 91,03 грн. пені, 139,45 грн. 15% штрафу, 290,10 грн. 3% річних, 765,71 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати.

Згідно частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини другої статті 35 цього ж кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, у повному обсязі зобов'язання Селянського (фермерського) господарства Тендеряка Володимира Федоровича перед ТОВ «Тридента Агро» згідно договору № ЗУФ-01/01/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 23.01.2008 року та договору № ЗУФ-150/09/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 24.09.2008 року було виконано лише 04.06.2009 року.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст. 524 ЦК України передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

У розумінні ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно Наказу Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року №193 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Пунктом 4 цього Наказу встановлено, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Приміткою додатків до договорів передбачено, що у випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторонами, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S=(A1/А2)*B, де S - ціна на момент оплати, B - ціна на момент підписання, А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору, А1?? курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування коштів.

Враховуючи викладене та те, що заборгованість відповідачем-2 погашалась частинами, суд зазначає наступне: станом на 22.05.2009 року, 29.05.2009 року та 04.06.2009 року (дата проведення оплати) курс долара США на міжбанківському валютному ринку України становив 7,61 грн.

Виходячи з вищевикладеного, у ТОВ «Тридента Агро» виникло право вимоги до відповідача-2 щодо отримання нарахованого розміру курсової різниці згідно договорів купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № ЗУФ-01/01/08 від 23.01.2008 року, № ЗУФ-150/09/08 від 24.09.2008 року.

У відповідності до ч. 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (стаття 516 Цивільного кодексу України).

26.01.2011 року між ТОВ «Тридента Агро» та ФОП Грищенком О.М. було укладено угоду № 202-ТА та № 203-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512- 519 ЦК України), відповідно до яких, первісний кредитор (ТОВ «Тридента Агро») відступає новому кредитору (ФОП Грищенку О.М.) право вимоги виконання Селянським (фермерським) господарством «Тендеряк Володимира Федорович» зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, пені, 3%-річних, інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № ЗУФ-01/01/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 23 січня 2008 року та договору № ЗУФ-150/09/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 24 вересня 2008 року у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем-2 грошового зобов'язання згідно зазначених договорів купівлі-продажу щодо оплати вартості отриманого товару.

На виконання умов даних угод (п. 4.1), ТОВ «Тридента Агро» було передано ФОП Грищенку О.М. документи, що підтверджують права вимоги виконання СФГ Тендеряка В.Ф. обумовленого зобов'язання.

У відповідності до пункту 4.3 угод, ТОВ «Тридента Агро» повідомленням про зміну кредитора у зобов'язанні належним чином повідомило СФГ Тендеряка В.Ф. про зазначені вище обставини.

11.03.2013 року між ФОП Грищенком О.М. та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» було укладено угоду № 11/03-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), відповідно до умов якої первісний кредитор (ФОП Грищенко О.М.) відступає новому кредитору (ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС») право вимоги виконання Селянським (фермерським) господарством Тендеряка Володимира Федоровича зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, пені, 3% річних, інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № ЗУФ-01/01/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 23.01.2008 р. та договору № ЗУФ-150/09/08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 24.09.2008 р., а також згідно угоди № 202-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 26.01.2011 р. та угоди № 203-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 26.01.2011 р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем-2 грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу.

На виконання умов даної угоди (п. 4.1), ФОП Грищенком О.М. було передано позивачу документи, що підтверджують права вимоги виконання відповідачем-2 обумовленого зобов'язання. У відповідності до пункту 4.3 угоди, ФОП Грищенко О.М. повідомленням про зміну кредитора у зобов'язанні, належним чином повідомило СФГ Тендеряка Володимира Федоровича про зазначені вище обставини.

Таким чином, позивачу передано вищезазначені вимоги у відповідності до норм чинного законодавства України та з дотриманням положень статті 514 ЦК України.

Враховуючи, що відповідач-2 не сплатив заборгованість, що виникла за Угодою № 11/03-13 про заміну кредитора у зобов'язанні від 11.03.2013 року, укладену на підставі договорів купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № ЗУФ-01/01/08 від 23.01.2008 року, № ЗУФ-150/09/08 від 24.09.2008 року, вимога позивача про стягнення з відповідача-2 заборгованості (курсової різниці, до оцінки вартості товару) у сумі 15 333,08 є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, а, відтак, такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд встановив, що до позивача згідно угоди № 202-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011 року, угоди № 203-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011 року, угоди № 11/03-13 про заміну кредитора у зобов'язанні від 11.03.2013 року перейшло право вимоги до відповідача-2, у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договорами купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № ЗУФ-01/01/08 від 23.01.2008 року, № ЗУФ-150/09/08 від 24.09.2008 року.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги періоди нарахування 3 % річних, що вказані позивачем у 3 %, арифметично вірний розрахунок 3 % річних складає 63,88 грн. Відтак, вимога про стягнення з відповідача-2 63,88 грн. 3 % річних підлягає задоволенню повністю.

Предметом позову є вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів 151,23 грн. інфляційних втрат.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

11.03.2013 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою № 11/03-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 11.03.2013 року, між ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» (кредитор) та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель) було укладено договір поруки № 11-03-2013-26, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку Селянським (фермерським) господарством Тендеряка Володимира Федоровича щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченої ст. 2 цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки, під основним договором в цьому договорі розуміють угоду № 11/03-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 11.03.2013 рлку, укладену згідно договору № ЗУФ-01/01/08 від 23.01.2008 р. та договору № ЗУФ-150/09/08 від 24.09.2008 р.

У розділах 3 та 4 договору поруки поручителем та кредитором погоджено обсяг відповідальності поручителя та розмір поруки: пункт 3.1 - відповідальність поручителя перед кредитором обмежується частковою сплатою суми інфляційних втрат у розмірі 423,46 курсової різниці в сумі; п. 4.1 - у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги періоди нарахування інфляційних, що вказані позивачем у розрахунку інфляційних втрат, арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат складає 151,23 грн. Відтак, вимога про солідарне стягнення з відповідачів 151,23 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить покласти на відповідачів витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 1 300,00 грн.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, договір про надання адвокатських послуг № 25-26/03 від 25.03.2013 року, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.12.2013 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009 року, платіжне доручення № 236 від 29.03.2013 року на суму 1 300,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову -на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002р.).

При вирішенні питань, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, слід також враховувати викладене в абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» № 01-8/973 від 14.12.2007р., за яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Враховуючи вищенаведене, а також предмет даного спору, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідачів 1 300,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судовий збір у розмірі 16,69 грн., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 12,61 грн. підлягає стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідча-2, судовий збір у розмірі 1 703,81 грн., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 1 287,39 грн. підлягає стягненню з відповідача-2 пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, буд. 22, код 38267861) та Селянського (фермерського) господарства Тендеряка Володимира Федоровича (80013, Львівська обл., с. Хоробрів, код 20817737) 151 (сто п'ятдесят одну) грн. 23 коп. інфляційної складової боргу, 16 (шістнадцять) грн. 69 коп. коп. судового збору, 12 (дванадцять) грн. 61 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Тендеряка Володимира Федоровича (80013, Львівська обл., с. Хоробрів, код 20817737) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, код 38039872) 15 333 (п'ятнадцять тисяч триста тридцять три) грн. 08 коп. заборгованості, 63 (шістдесят три) грн. 88 коп. 3% річних, 1 703 (одну тисячу сімсот три) грн. 81 коп. судового збору, 1 287 (одну тисячу двісті вісімдесят сім) грн. 39 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 10.02.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак