Рішення

від 01.02.2008 по справі 17/39/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/39/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "01" лютого 2008 р.                                                 Справа №  17/39/08

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі Хімороді В.Г.,

з участю представників сторін:

від позивача –не з”явився;

від відповідача –не з”явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/39/08

за позовом приватного підприємства “Рем”, м. Миколаїв, вул. Млинна, 21-А,

до комунального підприємства “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації”, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 40,

про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Приватним підприємством “Рем” (надалі-позивач) пред'явлено позов до комунального підприємства “Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації” (надалі-відповідач) про визнання права власності.

 Позивач свої позовні вимоги обгрунтовує наступним:

               Приватному підприємству “Рем” на праві власності належать будівлі за адресою: м. Миколаїв, вул. Млинна, 21, та Млинна, 3-а, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 28.02.2005 року та витягом з нього за № 6615539 від 28.02.2005 року та договором купівлі-продажу від 25.11.2005 року та витягом з нього за № 9458187 від 28.12.2005 року  відповідно.

Для обслуговування приміщень по вул. Млинна, 3-а, рішенням Миколаївської міської ради № 18/44 від 20.10.1993 року видано державний акт на право постійного користування землею за №139 від 25.03.1994 року.

Рішенням Миколаївської міської ради за № 1/1 від 12.04.2002 року ПП “Рем” передана в оренду строком на 15 років земельна ділянка площею 1 506 кв.м. для обслуговування виробничих будівель за адресою: м. Миколаїв, вул. Млинна, 21.

На підставі зазначеного рішення між позивачем та Миколаївською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 06.11.2002 року.

Рішеннями Миколаївської міської ради за № 2496 від 20.12.2004 року  та       № 1533 від 27.07.2007 року всім вказаним вище виробничим будівлям надано єдину адресу: м. Миколаїв, вул. Млинна, 21-а.

На зазначених земельних ділянках позивач самовільно побудував:

цех “Л-1”; прибудову до корпуса цеху № 2 – “М-1”; навіс “Н” ; склад “О”; навіс “П”; сарай “в”; а також здійснив перепланування цеху № 2 літери “34-2, ?3 6-1, 35?-2”.

Зазначене підтверджується довідкою КП ММБТІ за № 6943 від             20.09.2007 року, технічним паспортом станом на 17.10.2007 року  та інвентаризаційною справою № 25631.

Проведену самозабудову та перепланування приміщень  позивач належним чином не офо рмив (не отримав дозволу на будівництво, не отримав затвердженого проекту дозволу на виконання будівельних робіт), чим порушив вимоги ст. ст. 24, 28, 29 Закону України “Про планування і забудову територій”.

Проте, начальником головного управління будівництва та архітектурної діяльності в м. Миколаєві листом за № б/н від 25.12.2007 року погоджено оформлення самовільно збудованих та перепланованих приміщень.

Крім того, санітарно –епідеміологічна станція Заводського району                    м. Миколаєва не заперечує проти оформлення самочинно збудованих та перепланованих нежитлових приміщень, про що повідомила своїм висновком за     № 3030/02-04 від 10.12.2007 року.

          ГУ МНС України в Миколаївській області також погоджує можливість розміщення самовільно збудованих та перепланованих нежитлових приміщень по вул. Млинна, 21-а, у м. Миколаєві, що підтверджується висновком № 69/7394 від 16.11.2007 року.

Вимогами п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5  передбачено, що оформлення права власності на нерухоме майно та видачасвідоцтва про право власності   здійснюється     органами    місцевого  самоврядування,  тобто Миколаївською міською радою.

Однак зазначений правовстановлювальний документ позивачу не видається органом місцевого самоврядування. Водночас відсутність свідоцтва про право власності позбавляє позивача права здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно, оскільки приписами п.2.1 вказаного Тимчасового положення передбачено, що разом з заявою до БТІ надається свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей відносяться об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Статтею 392  Цивільного кодексу України передбачено право власника майна на пред'явлення позову про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Під державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обмежень слід розуміти офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст.2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень”). Отже, названі у цьому Законі органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, пред'явленими згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України. Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах (п. 18 Інформаційного листа ВГСУ 31.01.2001 № 01-8/98 „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом”, в редакції Інформаційного листа ВГСУ від      22.11.2005 року  № 01-8/2167).

На адресу господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника підприємства.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу господарського суду  проти  позовних вимог не заперечує.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги приватного підприємства “Рем” задовольнити повністю.

2.          Визнати за приватним підприємством  “Рем”, м. Миколаїв, вул. Млинна, 21-а, ідентифікаційний код 20879610, право власності на самочинно збудовані та переплановані об'єкти нерухомості, а саме:

Цех № 2 літери “34-2, ?3 6-1, 35?-2”, основною площею –393,2 кв. м., загальною площею - 441.2 кв. м.;

цех “Л-1” основною площею - 33,2    кв. м.,  загальною площею - 33,2   кв.м.;

прибудову до корпусу цеха №  2 –“М-1” основна площа –35,4 кв. м., загальна площа - 35,4 кв.м.;

Навіс “Н” зовнішними розмірами ((3,91+5,22)/2*5,10);

Склад “О” зовнішними розмірами 3,97*6,08;

Навіс “П” зовнішними розмірами ((2,59+3,62)/2 *6,1)+((1,38+2,59)/2*3,54);

Сарай “в” зовнішними розмірами 2,88*8,36, які знаходяться за адресою:            м. Миколаїв, вул. Млинна, 21-а.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до  ст. 84 Господарського процесуального кодексу  України.

   Суддя                                                        С.М.Коваль