Постанова

від 26.05.2009 по справі 17/39/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

17/39/08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 травня 2009 р.                                                                                    № 17/39/08  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючий суддяМуравйов О.В.

суддіПолянський А.Г.

Фролова Г.М.

розглянувши

касаційне поданняПершого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради

на рішення від 01.02.2009 р. господарського суду Миколаївської області

у справі№ 17/39/08 господарського суду Миколаївської області

за позовомПП "Рем"

доКомунального підприємства "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації"

провизнання права власності

За участю представників сторін:

позивача  – не з'явились,

відповідача – не з'явились,

прокуратури –Івченко О.А. посв. № 194

В С Т А Н О В И В:

          Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.02.2008 р. (суддя Коваль С.М.) позов задоволено. Визнано за ПП "Рем" право власності на самочинно збудовані та переплановані об'єкти нерухомості, а саме: Цех № 2 літери "34-2, 36-1, 35-2", основною площею –393,2 кв. м., загальною площею –441,2 кв. м.; цех "Л-1" основною площею –33,2   кв. м.; загальною площею –33,2  кв.м.; прибудову до корпусу цеха № 2 - "М-1" основна площа -35,4 кв. м., загальна площа –35,4 кв.м.; Навіс "Н" зовнішніми розмірами ((3,91+5,22)/2*5,10); Склад "О" зовнішніми розмірами 3,97*6,08;  Навіс "П" зовнішніми розмірами ((2,59+3,62)/2 *6,1)+((1,38+2,59)/2*3,54); Сарай "в" зовнішніми розмірами 2,88*8,36, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Млинна, 21-а.

 Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, Перший заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить його скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

           Сторони не скористались наданим правом на участь у засіданні касаційної інстанції.

 Відзиву від сторін  на касаційну скаргу не надходило.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді,  коли  суд,  виконавши  всі  вимоги процесуального  законодавства  і  всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

         Прийняте у справі рішення вказаним вимогам не відповідає.

Приймаючи рішення про задоволення позову місцевий господарський суд виходив з того, що рішенням Миколаївської міської ради за № 171 від 12.04.2002 року ПП "Рем" передана в оренду строком па 15 років земельна ділянка площею 1 506 кв.м. для обслуговування виробничих будівель за адресою: м. Миколаїв, вул. Млинна, 21. На підставі зазначеного рішення між позивачем та Миколаївською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 06.11.2002 року.

На вказаних земельних ділянках позивач самовільно побудував: цех "Л-1": прибудову до корпуса цеху № 2 - "М-1": навіс "Н"; склад "О": навіс "П": сарай "в", а також здійснив перепланування цеху № 2 літери "34-2, 36-1, 35-2".

  Проведену самозабудову та перепланування приміщень позивач належним чином не оформив (не отримав дозволу на будівництво, не отримав затвердженого проекту дозволу на виконання будівельних робіт), чим порушив вимоги ст. ст. 24, 28, 29 Закону України "Про планування і забудову територій".

Судом встановлено, що правовстановлюючий документ позивачу не видається органом місцевого самоврядування, а відсутність свідоцтва про право власності позбавляє позивача права здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно, оскільки приписами п.2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 передбачено, що разом з заявою до БТІ надається свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

За таких обставин, суд врахувавши норми статті 376 ЦК України, дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на  всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Зі змісту статті 392 Цивільного кодексу України вбачається, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з пунктом 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5, реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Зі змісту пункту 6.1 Тимчасового положення вбачається, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності провадиться місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Отже, відповідно до вказаного положення, Комунальне підприємство "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно, що ставить під сумнів висновок суду про його можливість бути відповідачем щодо вимог про визнання права власності на спірне нерухоме майно.

   У зв'язку з цим, суду, відповідно до вимог ст. 24 ГПК України, слід було вирішити питання про залучення до участі в справі іншого відповідача повинного відповідати за цим позовом.

Суд не притягнув до участі у справі відповідні органи, які здійснюють оформлення права власності на нерухоме майно та не навів мотивів таких своїх дій.

Відтак доводи касаційного подання прокурора є законними та обґрунтованими.

В порушення вимог процесуального права (ст. ст. 43, 47, 38, 43 ГПК України), приймаючи рішення суд не забезпечив всебічний та повний розгляд обставин справи, не надав юридичну оцінку всім обставинам справи, що призвело до передчасних і необґрунтованих висновків.

Згідно ст. ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або  вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над  іншими, збирати  нові докази або додатково перевіряти докази.  

У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи рішення, суд порушив і неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст.1117 ГПК України), рішення підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.

При новому розгляді справи, місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутнього представника прокуратури оголошена  вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради задовольнити.

          Рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.02.2009 року у справі № 17/39/08 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Головуючий    суддя                                                                   Муравйов О.В.

Судді                                                                                             Полянський А.Г.      

                                                                                                        Фролова Г.М.