Рішення

від 06.02.2014 по справі 345/3870/13-ц

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/3870/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2014 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Онушканича В.В.

секретаря Танчук М.С.

з участю позивача прокурора Ільківа Ю.Я.

представника відповідача ОСОБА_1

представника відповідача Пійлівської сільської ради Семаніва М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Калуського міжрайонного прокурора до ОСОБА_4, Пійлівської сільської ради, третя особа без самостійних вимог Управління Держземагенства у Калуському районі, про визнання незаконними рішень сільської ради, недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки територіальній громаді с. Пійло, -

в с т а н о в и в:

Калуський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом і, після уточнення позовних вимог, просить визнати незаконним та скасувати рішення 1 сесії 5 демскликання Пійлівської сільської ради від 28 квітня 2006 р. «Про надання земельної ділянки та дозволу на будівництво житлового будинку гром. ОСОБА_4»; визнати незаконним та скасувати рішення 21 сесії 5 демскликання Пійлівської сільської ради від 29.12.2008 р. «Про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд»; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 568091; земельну ділянку площею 0,1680 га, вартістю 53629,8 грн. розташовану по АДРЕСА_1 кадастровий номер 2622885201:01:001:0157 повернути територіальній громаді с. Пійло Калуського району Івано-Франківської області в особі Пійлівської сільської ради; зобов'язати Пійлівську сільську раду звернутись до відповідного органу державної реєстрації прав, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, про внесення змін до відомостей про державну реєстрацію земельної ділянки, право власності, на яку скасоване за рішенням суду.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що рішення 21 сесії 5 демократичного скликання Пійлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 29.12.2008 року «Про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд» є підробленим, оскільки, сесія сільської ради його не приймала.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 15.07.2013 ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності, а кримінальне провадження закрито.

Згідно з обвинувальним актом органами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6, яка є тіткою ОСОБА_4, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем та використовуючи його всупереч інтересам служби, умисно, в інтересах свого племінника ОСОБА_4, у першій декаді січня 2009 року по місцю свого проживання за адресою АДРЕСА_2, на власному комп'ютері склала протокол засідання сесії Пійлівської сільської ради від 29.12.2008, умисно внісши у нього завідомо неправдиві відомості про те, що рішенням сесії сільської ради ОСОБА_4, нібито, затверджено проект землеустрою та надано у власність земельну ділянку площею 0,1680 га у АДРЕСА_1. Тоді ж, ОСОБА_6 умисно склала завідомо неправдиве рішення сільської ради від 29.12.2008 про те, що сесією сільської ради, нібито, прийнято рішення про затвердження ОСОБА_4 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1680 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд у АДРЕСА_1 та надано її у власність, що не відповідало дійсності, оскільки, таке рішення сесією не приймалось.

У подальшому, ОСОБА_5 складений нею завідомо неправдивий офіційний документ - рішення Пійлівської сільської ради від 29.12.2008 про надання у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1680 га, підписала та завірила гербовою печаткою у сільського голови с. Пійло Семаніва М.М., який не перебував з нею у злочинній змові, та видала ОСОБА_4 для використання.

На підставі підробленого ОСОБА_5 рішення Пійлівської сільської ради від 29.12.2008, ОСОБА_4 незаконно видано Державний акт на право на земельну ділянку площею 0,1680 га. серії ЯЖ №568091 від 20.02.2009.

Внаслідок зловживання секретарем Пійлівської сільської ради ОСОБА_5 своїм службовим становищем та службового підроблення територіальній громаді с. Пійло Калуського району завдано істотної шкоди у розмірі 53629,8 грн.

Рішення 1 сесії 5 демскликання Пійлівської сільської ради від 28 квітня 2006 року «Про надання земельної ділянки та дозволу на будівництво житлового будинку гром. ОСОБА_4» незаконне, оскільки, прийняте з порушенням земельного законодавства (чинного на момент прийняття рішення) без попереднього надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки та подальшого затвердження такого проекту на підставі заяви ОСОБА_4 від 31.07.2006 про безоплатну передачу йому земельної ділянки площею 0,18 га для обслуговування житлового будинку.

У судовому засіданні прокурор позов підтримав і просив його задоволити з підстав наведених в самому позові. Наголосив на тому, що, у зв'язку з прийняттям оспорюваних рішень органу місцевого самоврядування, ОСОБА_4 незаконно набув права власності на земельну ділянку, яка належить територіальній громаді села Пійло. Рішення Пійлівської сільської ради від 28.04.2006 р. прийнято всупереч діючої на той час процедури надання земельних ділянок у власність громадян, а, тому, порушує права територіального громади. Про це рішення прокурору стало відомо під час розгляду цивільної справи. Щодо рішення від 29.12.2008 р., то воно підроблене, про що свідчать дані, зібрані на досудовому слідстві, покази свідків в судовому засіданні а, також, те, що протокол сесії сільської ради не підписаний. Про останнє рішення і державний акт про право власності на земельну ділянку прокурору стало відомо тільки під час досудового розслідування у 2013 році кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України. Тому, вважає, що прокурором не було пропущено строк позовної давності.

Голова Пійлівської сільської ради Семанів М.М. позов визнав та пояснив, що про процедуру прийняття рішення Пійлівської сільської ради від 28.04.2006 р., яким ОСОБА_4 надано земельну ділянку та дозвіл на будівництво житлового будинку, йому нічого не відомо, оскільки, на той час він не був головою сільської ради. Щодо рішення Пійлівської сільської ради від 29.12.2008 р. «Про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд», то пояснив, що того дня воно виносилось на розгляд сесії сільської ради, проте, він не пам'ятає чи проголосували депутати за його прийняття. Під час обговорення проекту зазначеного рішення між депутатами виникали спори. Протокол серії сільської ради від 29.12.2008 р. секретар сільської ради на підпис йому не давала. Також, пояснив, що тексти рішень сільської ради виготовляє секретар сільської ради, в подальшому особи, яких стосуються ці рішення, приносять їх на підпис до нього. Тому, ймовірно, він підписав рішення сільської ради від 29.12.2008 р. не перечитуючи його, крім того, Пійлівська сільська рада приймає багато рішень, тому, він не може пам'ятати про результати всіх голосувань на сесіях сільської ради.

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_1 заперечив проти задоволення позову і просить суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі зважаючи на те, що ОСОБА_4 двічі звертався із заявами від 03.10.2005 р. і від 09.02.2006 р. до Пійлівської сільської ради з проханням надати земельну ділянку та дозволити будівництво житлового будинку. Рішенням від 28.04.2006 р. Пійлівська сільська рада надала йому земельну ділянку в кількості 0,18 га із земель запасу сільської ради та дозволила будівництво житлового будинку на цій земельній ділянці. Проте, прокурором не подано жодних доказів того, що зазначене рішення органу місцевого самоврядування порушує будь-які цивільні права та інтереси, що є однією із обов'язкових умов для його скасування. Натомість своїм наступним рішенням від 27.10.2006 р. Пійлівська сільська рада на підтвердження законності свого попереднього рішення надала ОСОБА_4 дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки. Відповідно відсутні підстави для повернення земельної ділянки у власність територіальної громади села Пійло.

Щодо визнання незаконним та скасування рішення Пійлівської сільської ради від 29.12.2008 р. «Про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд», то представник відповідача вважає, що прокурором не наведено достатніх доказів того, що воно є підробленим. Відсутній обвинувальний вирок у кримінальному провадженні, яким би був встановлений факт підроблення рішення сільської ради, а покази свідків є неконкретними, запутаними і неоднозначними.

ОСОБА_4 подав до Пійлівської сільської заяву від 29.10.2008 р. із проханням затвердити проект землеустрою та передати земельну ділянку у власність. Дане питання було включене до порядку денного сесії сільської ради 29.12.2008 р. і відповідне рішення було прийняте депутатами. Факт прийняття позитивного рішення сільською радою підтверджується і альтернативним протоколом, який вівся депутатами на сесії 29.12.2008 р.

Представник третьої особи без самостійних вимог в судовому засіданні пояснив, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 568091 ОСОБА_4 було видано Управлінням Держкомзему в Калуському районі (сьогодні - Управління Держземагенства у Калуському районі) на підставі рішення Пійлівської сільської ради від 29.12.2008 р. «Про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд», в свою чергу Управління Держземагенства у Калуському районі не вправі давати оцінку щодо законності рішення органу місцевого самоврядування. В подальшому представник третьої особи подав заяву про розгляд справи без його участі.

Вислухавши учасників процесу, допитавши свідків та дослідивши подані сторонами письмові докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

У відповідності із ст. 116 ЗК України, громадяни набувають право власності із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

У матеріалах цивільної справи наявна копія рішення 2 сесії 5 демскликання Пійлівської сільської ради від 27.10.2006 р., згідно якого ОСОБА_4 надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,18 га для БОБЖ за адресою с. Пійло в урочищі «Коло Коваліва» за рахунок земель запасу сільської ради (т. 1 а.с. 7). Законність цього рішення органу місцевого самоврядування в межах даної цивільної справи не оспорюється. Дане рішення не скасовувалось і недійсними не визнавались.

Також, в матеріалах цивільної справи наявна копія рішення 21 сесії 5 демскликання Пійлівської сільської ради від 29.12.2008 р., яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в кількості 0,1680 га ОСОБА_4 для обслуговування житлового будинку та господарських споруд в АДРЕСА_1 і надано йому у власність зазначену земельну ділянку (т. 1 а.с. 8).

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради відповідно до закону вирішуються питання регулювання земельних відносин. Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин визначені ст. 12 ЗК України (в редакції 2001 р.)

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.

В судовому засіданні встановлено, що рішення 21 сесії 5 демскликання Пійлівської сільської ради від 29.12.2008 р., яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в кількості 0,1680 га ОСОБА_4, вказаним вимогам закону не відповідає, оскільки, на засіданні Пійлівської сільської ради воно не приймалось.

Така обставина вбачається з обвинувального акта у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 внесеному в ЄРДР за № 42013090080000024 (т. 1 а.с. 33-35).

Згідно обвинувального акту ОСОБА_5, будучи секретарем Пійлівської сільської ради, свої службові повноваження використала у злочинних цілях за наступних обставин.

У 2008 році громадянин ОСОБА_4 звернувся з письмовою заявою до Пійлівської сільської ради з приводу затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки розміром 0,1680 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, а, також, надання вказаної земельної ділянки у власність. 29 грудня 2008 року вказана заява ОСОБА_4 винесена на розгляд сесії Пійлівської сільської ради. Рішенням сесії сільської ради ОСОБА_4 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в кількості 0,1680 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, а, також, у наданні вказаної земельної ділянки у власність.

Незважаючи на прийняте сесією Пійлівської сільської ради рішення, секретар сільської ради ОСОБА_6, яка є тіткою ОСОБА_4, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем та використовуючи його всупереч інтересам служби, умисно, в інтересах свого племінника ОСОБА_4, у першій декаді січня 2009 року по місцю свого проживання за адресою АДРЕСА_2, на власному комп'ютері склала протокол засідання сесії Пійлівської сільської ради від 29.12.2008, умисно внісши у нього завідомо неправдиві відомості про те, що рішенням сесії сільської ради ОСОБА_4, нібито, затверджено проект землеустрою та надано у власність земельну ділянку площею 0,1680 га у АДРЕСА_1.

Тоді ж, після внесення завідомо неправдивих даних у протокол сесії Пійлівської сільської ради від 29.12.2008, ОСОБА_5 умисно склала завідомо неправдиве рішення сільської ради від 29.12.2008 про те, що сесією сільської ради, нібито, прийнято рішення про затвердження ОСОБА_4 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1680 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд у АДРЕСА_1 та надано її у власність, що не відповідало дійсності, оскільки, таке рішення сесією не приймалось.

У подальшому, ОСОБА_5 складений нею завідомо неправдивий офіційний документ - рішення Пійлівської сільської ради від 29.12.2008 про надання у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1680 га, підписала та завірила гербовою печаткою у сільського голови с. Пійло Семаніва М.М., який не перебував з нею у злочинній змові, та видала ОСОБА_4 для використання.

На підставі підробленого ОСОБА_5 рішення Пійлівської сільської ради від 29.12.2008, ОСОБА_4 незаконно видано Державний акт на право на земельну ділянку площею 0, 1680 га. серії ЯЖ №568091 від 20.02.2009.

Викладені в обвинувальному акті обставини підтверджується власноручно написаною ОСОБА_5 заявою, оригінал якої міститься в матеріалах кримінального провадження (кримінальної справи) № 345/3553/13-к і яку було оглянуто в судовому засіданні. В цій заяві обвинувачена ОСОБА_5 зазначила, що свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, визнає повністю (т. 2 а.с. 47).

Враховуючи зазначене і те, що ОСОБА_5 знаходиться в близьких родинних стосунках з ОСОБА_4, а саме - є його рідною тіткою, суд не приймає до уваги її покази як свідка в судовому засіданні, де вона суду пояснила, що жодного підроблення документів вона не вчиняла, Пійлівська сільська рада дійсно приймала оскаржуване рішення від 29.12.2008 р., а заяву в межах кримінального провадження вона написала, оскільки, хотіла щоб зазначене кримінальне провадження було закрите якомога швидше з підстав спливу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Окрім цього, той факт, що депутати Пійлівської сільської ради на сесії 29.12.2008 року не приймали оскаржуване рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_4 та передачу її у власність підтверджується і показами допитаних в судовому засіданні свідків, які у 2008 році були депутатами Пійлівської сільської ради.

Так, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 однозначно ствердили, що вони були присутні на сесії Пійлівської сільської ради 29.12.2008 року. Не сесії розглядалось питання про затвердження проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_4 та передачу її у власність, проте, дане питання було спірним і депутати не голосували за прийняття відповідного рішення.

Свідки ОСОБА_11 і ОСОБА_12 ствердили, що були присутні на сесії Пійлівської сільської ради 29.12.2008 року. На цій сесії обговорювалось питання про затвердження проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_4 та передачу її у власність, дане питання було спірним, вони точно не пам'ятають чи було голосування і який його результат, проте, ствердили, що особисто вони даного рішення не підтримували.

Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 і ОСОБА_17 ствердили, що були присутні на сесії Пійлівської сільської ради 29.12.2008 року. На цій сесії обговорювалось питання про затвердження проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_4 та передачу її у власність, дане питання було спірним, проте, вони точно не пам'ятають чи було голосування за даний проект рішення і чи воно взагалі приймалось.

Свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19 і ОСОБА_20 суду пояснили, що, у зв'язку зі спливом значного строку, вони нічого конкретно не пам'ятають про сесію Пійлівської сільської ради 29.12.2008 року.

Свідок ОСОБА_21 пояснила, що особисто вона голосувала за прийняття рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_4 та передачу її у власність, проте, не пам'ятає як проголосували інші депутати і відповідно яким був результат голосування.

Свідок ОСОБА_22 ствердила, що під час сесії Пійлівської сільської ради 29.12.2008 року було прийнято рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_4 та передачу її у власність. Проте, пояснила, що особисто вона не пам'ятає як відбувалось голосування за це питання, а свої судження будує на тому, що в неї збереглись записи про порядок денний сесії Пійлівської сільської ради 29.12.2008 року, з яких вбачається, що рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_4 та передачу її у власність було прийняте.

Свідок ОСОБА_23 пояснила, що вона була депутатом Пійлівської сільської ради з 2006 р. по 2010 р. Особисто вона не пам'ятає чи вона голосувала ЗА чи ПРОТИ прийняття рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_4 та передачу її у власність, проте, пригадує, що дане рішення було прийняте. Окрім секретаря сільської ради, вона вела так званий альтернативний протокол сесії сільської ради, який по закінченню сесії підписали депутати. Також пояснила, що, із врахуванням кількості депутатів Пійлівської сільської ради, для прийняття рішення потрібно щоб за нього проголосувало 13 депутатів.

Правдивість показів свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 і ОСОБА_12 підтверджується показами, які вони давали на досудовому слідстві в межах кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України (т. 2 а.с. 48-51). Натомість, покази свідків ОСОБА_21 і ОСОБА_22, які вони дали в судовому засіданні, зовсім не співпадають з показами, які вони давали на досудовому слідстві в межах кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України (т. 2 а.с. 58-59).

Протокол засідання 21 сесії 5 демскликання Пійлівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, який був зданий секретарем Пійлівської сільської ради в архівний відділ Калуської РДА, не підписаний сільським головою села Пійло, а, тому, відомості, викладені в ньому, не можуть слугувати підтвердженням прийняття Пійлівською сільською радою оскаржуваного рішення від 29.12.2008 р. (т. 1 а.с. 9-18)

Також суд не приймає до уваги відомості викладені в «альтернативному» протоколі засідання 21 сесії 5 демскликання Пійлівської сільської ради (т. 1 а.с. 20-22), який вела депутат ОСОБА_23 і, який разом із не підписам протоколом, був зданий в архівний відділ Калуської РДА, оскільки такий протокол не являється офіційним документом і його складання не передбачене діючим законодавством. Окрім того, як зазначили у своїх поясненнях допитані депутати Пійлівської сільської ради, вони підписували цей протокол не перечитуючи його змісту.

Покази свідка ОСОБА_24 не підтверджують факту прийняття Пійлівською сільською радою оскаржуваного рішення від 29.12.2008 р., оскільки, як вказав сам свідок, він не був депутатом Пійлівської сільської ради і був присутнім тільки на початку засідання сесії сільської ради 29.12.2008 року. Окрім того, суд враховує те, що він є батьком відповідача ОСОБА_4 і рідним братом свідка ОСОБА_5, тобто, опосередковано зацікавлений в результаті розгляду цивільної справи.

Враховуючи, що рішення 21 сесії 5 демскликання Пійлівської сільської ради від 29.12.2008 р. «Про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд» на сесії Пійлівської сільської ради депутатами не приймалось, тобто є підробленим, його слід визнати незаконним та скасувати.

Виходячи з норм ст. 116 ЗК України, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки є необхідною передумовою виникнення права власності на земельну ділянку. У зв'язку із визнанням незаконним вище зазначеного рішення Пійлівської сільської ради підлягає визнанню недійсним і державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 568091 (т. 1 а.с. 24), який виданий на підставі цього рішення.

Частиною 2 статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Хоча рішення 1 сесії 5 демскликання Пійлівської сільської ради від 28 квітня 2006 року «Про надання земельної ділянки та дозволу на будівництво житлового будинку гром. ОСОБА_4» прийняте з порушенням процедури надання земельних ділянок у власність, передбаченої ст. 118 ЗК України (в редакції чинній на час прийняття рішення), проте, прокурором в судовому засіданні не доведено чим саме і чиї права або інтереси порушує зазначене рішення органу місцевого самоврядування.

Натомість, як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_25, який був головою Пійлівської сільської ради з березня 2006 р. по лютий 2008 р., ОСОБА_4 звернувся до Пійлівської сільської ради із заявою надати йому земельну ділянку під будівництво житлового будинку. Земельна ділянка, на яку претендував ОСОБА_4 знаходилась у занедбаному стані, ніким не оброблялась і не використовувалась, оскільки, знаходилась у незручному і невигідному місці. Ніхто із жителів села Пійло не претендував на ту земельну ділянку, також, Пійлівська сільська рада як представник інтересів сільської громади не мала жодних планів щодо цієї земельної ділянки. Жителі села Пійло виступали проти будівництва на цій земельній ділянці станції технічного обслуговування, проте, ніхто не був проти будівництва житлового будинку. Відповідним рішення сільської ради земельна ділянка була надана ОСОБА_4

Рішення 1 сесії 5 демскликання Пійлівської сільської ради від 28 квітня 2006 року «Про надання земельної ділянки та дозволу на будівництво житлового будинку гром. ОСОБА_4» було прийняте на підставі відповідних заяв ОСОБА_4 від 03.10.2005 р. і від 09.02.2006 р. (т. 2 а.с. 11, 14)

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Прокурором не доведено, що рішенням 1 сесії 5 демскликання Пійлівської сільської ради від 28 квітня 2006 року «Про надання земельної ділянки та дозволу на будівництво житлового будинку гром. ОСОБА_4» порушені будь-чиї законні права чи інтереси, тому, позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасувати рішення 1 сесії 5 демскликання Пійлівської сільської ради від 28 квітня 2006 року «Про надання земельної ділянки та дозволу на будівництво житлового будинку гром. ОСОБА_4» та повернення територіальній громаді с. Пійло земельної ділянки площею 0,1680 га, розташованої по АДРЕСА_1, задоволенню не підлягають.

Також, не ґрунтується на вимогах діючого законодавства і позовна вимога про зобов'язання Пійлівської сільської ради звернутись до відповідного органу державної реєстрації прав, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, про внесення змін до відомостей про державну реєстрацію земельної ділянки, право власності, на яку скасоване за рішенням суду.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні просив застосувати наслідки спливу позовної давності, оскільки, з часу прийняття Пійлівською сільською радою оскаржуваних рішень пройшло більше ніж три роки.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 19.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Відповідно до досліджених в судовому засіданні доказів про рішення 21 сесії 5 демскликання Пійлівської сільської ради від 29.12.2008 р. та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 568091 прокурору стало відомо під час досудового розслідування кримінального провадження № 42013090080000024 (т. 1 а.с. 31). Про рішення 1 сесії 5 демскликання Пійлівської сільської ради від 28 квітня 2006 року прокурор дізнався лише під час розгляду даної цивільної справи. Тому, посилання представника відповідача ОСОБА_4 на ті обставини, що строк позовної давності було пропущено, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ч. 2 ст. 45. ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Таким чином, безпідставною є заява представника відповідача ОСОБА_4, про те, що прокурор не вправі був звертатись до суду із зазначеним позовом.

Згідно ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідачів на користь держави судовий збір відповідно до частини задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 116, 118, 131, 152, 155 ЗК України, ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст.ст. 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст.ст. 59-61, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення 21 сесії 5 демократичного скликання Пійлівської сільської ради від 29.12.2008 року «Про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд».

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 568091, виданий 20.02.2009 року управлінням Держкомзему у Калуському районі Івано-Франківської області на ім'я ОСОБА_4, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010930400016.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 та Пійлівської сільської ради в користь держави по 114 грн. 70 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, у цей же строк з дня отримання копії рішення.

Головуючий: