Ухвала

від 05.02.2014 по справі 826/7281/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7281/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Потапенко та Партнери» до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві про визнання бездіяльності незаконною, стягнення помилково сплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Потапенко та Партнери» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві (далі - відповідач) про визнання бездіяльності відповідача (код ЄДРПОУ 37993783) стосовно неповернення помилково оплачених коштів в сумі 27 713,80 грн., (двадцять сім тисяч сімсот тринадцять гривень 80 копійок) незаконною; зобов'язання відповідача (код ЄДРПОУ 37993783) перерахувати помилково оплачені кошти в сумі 27 713,80 грн., (двадцять сім тисяч сімсот тринадцять гривень 80 копійок) з помилкового рахунку № 3421037870001 на вірний поточний рахунок.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 11 червня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з 14.02.2011 року по 04.08.2011 року помилково перераховано кошти в сумі 27 713,80 грн., по сплаті єдиного податку з юридичних осіб. Дані кошти було перераховано на поточний рахунок управління Державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва за № 34210378700011 згідно наступних платіжних доручень: - п/д № 30 від 14.02.2011 року - 2 255,56 грн.; - п/д № 68 від 01.03.2011 року - 5 081,84 грн.; - п/д № 122 від 18.04.2011 року - 1 717,13 грн.; - п/д № 167 від 12.05.2011 року - 1 756,84 грн.; - п/д № 216 від 03.06.2011 року - 1 705,07 грн.; - п/д № 264 від 01.07.2011 року - 8 048,97 грн.; - п/д № 310 від 01.08.2011 року - 7 148,39 грн.

Позивач листами № 103/11 від 04.08.2011 року та № 163/12 від 12.12.2012 року звернувся в 2011 році до ДПІ Шевченківського району міста Києва з метою повернення помилково перерахованих на старі рахунки Держказначейства коштів. На підставі зазначених листів ДПІ у Шевченківському районі міста Києва підготувала позитивний висновок за вих. № 2268 від 22.08.2011 року на суму 27 713,80 грн., який передано до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві згідно Реєстрів № 1/109 від 22.08.2011 року.

Листами № 7/12 від 25.01.2013 року, № 23/13 від 14.02.2013 року, № 44/13 від 08.04.2013 року позивач звертався до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві з проханням повернути кошти, але позитивної відповіді чи будь-яких дій, пов'язаних з поверненням коштів, відповідачем вчинено не було, що підтверджується листами № 06-08/452-1524 від 06.02.2013 року, №06-08/1115-3542 від 20.03.2013 року).

Правовий механізм повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначений Податковим кодексом України (далі по тексту також - ПКУ).

Так, відповідно до п. 43.1 ст. 43 ПКУ, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Як встановлено п. 43.3 ст. 43 ПКУ, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно п. 43.4 ст. 43 ПКУ, платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

При цьому, згідно п. 43.5 ст. 43 ПКУ, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно з п. 5 гл.1 Наказу Державного казначейства України «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» № 226 від 10.12.2002 року (надалі - наказ), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Державного казначейства України, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ, реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), адреси та номера контактного телефону, суми платежу, що підлягає поверненню, способу перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів або готівкою шляхом оформлення чека чи поштовим переказом на адресу, визначену в цій заяві.

В ході судового розгляду справи встановлено, що позивачем дотримано всі вимоги законодавства щодо порядку повернення помилково перерахованих коштів з бюджету, зокрема:

- подано заяву до податкового органу, у встановлений законодавством строк;

- отримано позитивний висновок № 2268 від 22.08.2011 року, що переданий на виконання відповідачеві;

- направлено заяву-листа у довільній формі відповідачеві із зазначенням причини повернення та вірних реквізитів рахунку для повернення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, право на повернення помилково перерахованих коштів у розмірі 27 713,80 грн. підтверджені належними та допустимими доказами, а тому апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2013 року - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 05.02.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.