Ухвала

від 11.02.2014 по справі 918/1916/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26 А

УХВАЛА

"11" лютого 2014 р. Справа № 918/1916/13

Суддя Павленко Є.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Любомирський технопарк" (далі - Товариство) до публічного акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" (далі - Завод) та відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції (далі - Відділ) про визнання права власності та зняття арешту з майна,

В засіданні приймали участь:

від Товариства: Веремчук С.Л. за дов. від 8 січня 2014 року,

від Заводу: не з'явився,

від Відділу: Конончук В.І. за дов. від 28 січня 2014 року № 973,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року Товариство звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Заводу та Відділу про визнання за позивачем права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Нова Любомирка, вулиця Промислова, 1, а саме: виробниче приміщення завантаження (літ. В2) площею 191,3 м 2 , галерею № 1 (літ. Г2) площею 276,7 м 2 , галерею № 7 (літ. Д2) площею 304,6 м 2 , а також про зняття арешту і заборони відчуження зазначених об'єктів нерухомості.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20 грудня 2013 року (суддя Кочергіна В.О.) порушено провадження у справі № 918/1916/13, розгляд якої, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 23 грудня 2013 року, було призначено на 14 січня 2014 року.

У зв'язку з тимчасовою втратою працездатності судді Кочергіної В.О., розпорядженням керівника апарату господарського суду Рівненської області від 14 січня 2014 року № 01-04/4/2014 було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 918/1916/13, за результатами якого дану справу передано на розгляд судді Павленку Є.В.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14 січня 2014 року справу № 918/1916/13 було прийнято до провадження суддею Павленком Є.В. та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28 січня 2014 року.

Ухвалою суду від 28 січня 2014 року розгляд справи відкладено на 11 лютого 2014 року.

Пунктом 9.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що у розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості (стаття 12 ГПК України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган Державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Водночас при дослідженні даної позовної заяви та матеріалів справи судом було встановлено, що в порушення вищезазначених приписів відповідачами у даній справі Товариство визначило Завод та Відділ.

З метою встановлення всіх осіб, в інтересах яких було накладено арешт на спірне майно, та встановлення належного суб'єктного складу учасників даного спору, ухвалою суду від 14 січня 2014 року у позивача був витребуваний ряд документів, зокрема, витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, який містить інформацію про спірні об'єкти нерухомості з січня 2013 року по сьогоднішній день.

У зв'язку з неявкою представників відповідачів у судове засідання, а також неподанням сторонами витребуваних документів, ухвалою суду від 14 січня 2014 року розгляд справи було відкладено на 28 січня 2014 року та повторно витребувано у позивача, а також у відповідачів вищезазначені письмові докази.

У зв'язку з неявкою представника Заводу у судове засідання, а також неподанням сторонами витребуваних документів, ухвалою суду від 28 січня 2014 року розгляд справи було відкладено на 11 лютого 2014 року та повторно витребувано у сторін вищезазначені документи.

У судовому засіданні 11 лютого 2014 року представник позивача повідомив, що Товариство з об'єктивних причин позбавлене можливості надати суду витребувані у нього документи у встановлений чинним законодавством граничний строк вирішення господарського спору, оскільки у Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції відсутні бланки для виготовлення витребуваного судом витягу. За таких обставин вказаний представник подав заяву про залишення даного позову без розгляду, в якій, крім іншого, просив суд повернути позивачу суму судового збору, сплаченого останнім за подання даного позову до суду.

Представник Відділу просив суд вирішити питання щодо залишення даного позову без розгляду на власний розсуд.

Судом встановлено, що з об'єктивних причин позивач позбавлений можливості надати витребувані судом документи, необхідні для повного та всебічного дослідження всіх фактичних обставин справи.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не надав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України.

Оскільки Товариство не надало витребуваних матеріалів, відсутність яких позбавляє суд можливості встановити суб'єктний склад даного спору, всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, і, як наслідок, винести об'єктивне та правосудне рішення у даній справі, суд на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України дійшов висновку про залишення даного позову без розгляду.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 4 статті 81 ГПК України після усунення обставин, які зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право повторно звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

У той же час згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір у сумі 1 916 грн. 00 коп., сплачений за платіжним дорученням від 11 грудня 2013 року № 9, підлягає поверненню Товариству.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 5 частини 1, частиною 2 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір",

УХВАЛИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Любомирський технопарк" до публічного акціонерного товариства "Любомирський вапняно-силікатний завод" та відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції про визнання права власності та зняття арешту з майна залишити без розгляду.

2. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Любомирський технопарк" (35321, Рівненська область, Рівненський район, село Нова Любомирка, вулиця Промислова, будинок 1, ідентифікаційний код: 38492320) 1 916 (одну тисячу дев'ятсот шістнадцять) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням від 11 грудня 2013 року № 9, оригінал якого міститься в матеріалах справи № 918/1916/13.

Суддя Є.В. Павленко