Рішення

від 11.02.2014 по справі 914/4785/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2014 р. Справа № 914/4785/13

За позовом: Львівської міської ради, м. Львів, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Софтсерв», м. Пустомити, про: внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Суддя М.М. Синчук при секретарі О. Гринчишин За участю представників: позивача:Синьовський Б. В. - довіреність №1.7 вих.67 від 28.08.13р. відповідача:Петрів А. Л. - довіреність №10/01 від 10.01.2014р.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софтсерв» про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Позивач звернувся до суду з позовною вимогою: 1) Внести зміни до п.5 та п.9 Договору оренди земельної ділянки, укладеного 22.05.2007 року між Львівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Софтсерв» та викласти їх у наступній редакції:

- п. 5. «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5 502 926,03 грн.»;

- п. 9. «Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 165 087,78 грн. (сто шістдесят п'ять тисяч вісімдесят сім гривень 78 копійок) в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на р/р № 33216812700005 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 37965138, отримувач: міський бюджет для Франківського району, код платежу 13050200, для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним.»

Ухвалою суду від 24.12.2013р. провадження у справі порушено, розгляд справи призначено на 16.01.2014 р.

В судове засідання 16.01.14р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 24.12.2013р. не виконав. Позовні вимоги підтримав.

В судове засідання 16.01.14р. представник відповідача з'явився, вимоги ухвали суду від 24.12.2013р. виконав. Щодо позову заперечує з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Крім того, подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Галицького районного суду м. Львова у адміністративній справі №461/8220/13а.

В судовому засіданні 16.01.14р. розгляд клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відкладено.

В судовому засіданні 16.01.2014 р. оголошено перерву до 11.02.2014 р.

В судове засідання 11.02.2014 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання 11.02.2014 р. представник відповідача з'явився, надав пояснення по справі, щодо заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі з підстав наведених у запереченні на позовну заяву. Клопотання про зупинення провадження у справі підтримав.

Суд розглянув в судовому засіданні 11.02.2014 р. клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №914/4785/13 до набрання чинності рішенням Галицького районного суду м. Львова у адміністративній справі №461/8220/13а та відхилив з огляду на наступне.

Як вбачається із клопотання відповідача про зупинення провадження у справі від 16.01.2014 р., ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18.07.2013 р. відкрито провадження у справі №461/8220/13а за позовом ТОВ «Спектор сервіс центр» до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали №2712 від 18.06.2009 р.

За приписами ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини , що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (п.3.16 постанови Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2012р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Виходячи зі ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що відповідачем не наведено доводів в обґрунтування неможливості вирішення спору по справі №914/4785/13 до набрання законної сили рішенням Галицького районного суду м. Львова у адміністративній справі №461/8220/13а за позовом ТОВ «Спектр сервіс центр» до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали №2712 від 18.06.2009 року про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова, в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СофтСерв» судом відмовлено.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

22 травня 2007 р. між Львівською міською радою (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СофтСерв» (відповідач у справі) укладено Договір оренди землі, зареєстрований у Львівській міській раді 22.05.2007 р. за №Ф-608 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.06.2007 р. за №04:07:438:01138 кн.04-2 (надалі - Договір). (а.с. 10-11 )

Договір оренди землі від 22.05.2007 р. підписано та завірено мокрими печатками сторін. (а.с. 11 )

За умовами цього Договору позивач (орендодавець) на підставі діючого Положення» «Про оренду земельних ділянок у м. Львові та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки» та ухвали Львівської міської ради №689 від 29.03.2007 р. «Про затвердження ТОВ«Софтсерв» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Я.Пастернака, 5 у м. Львові», надає, а орендар (відповідач у справі) приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на вул. Я.Пастернака, 5 для обслуговування адміністративного корпусу.

Відповідно до п. 43 Договору «Прикінцеві положення», цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до п. 2. Договору в оренду передається земельна ділянка, кадастровий №4610136900:06:002:0040, загальною площею 0,1823 га, в тому числі: під забудовою - 0,0865 га, твердим покриттям - 0,0597 га., під рослинним покривом - 0,0361 га (в т.ч. в межах червоних ліній - 0,0198 га).

Відповідно до п. 8. Договору, цей договір укладено на 15 (п'ятнадцять) років до 29.03.2022 року.

Пунктом 5. Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 633 316,85 грн.

Пунктом 9 Договору визначено, що орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі 24 499,75 грн. в рік, що становить 1,5 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №33216812700005 в УДК в Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 22406168, одержувач: місцевий бюджет Франківського району, код платежу 13050200, для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним.

Пунктом 13 Договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається відповідно до Закону України "Про оренду землі" та за цим договором у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 142 Конституції матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 143 Конституції визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 4 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. в) частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що міські ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законам до їх відання.

Згідно пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до пп.1 п. а. частини першої статті 33 Земельного кодексу України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб землі, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів.

Частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках ,встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі) - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до п. 14.1.125. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII , глави 2 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

18.06.2009 року Львівською міською радою прийнято та розміщено на сайті Львівської міської ради ухвалу №2712 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова" затверджено нову нормативно грошову оцінку земель міста Львова, яка містить схему оціночних районів міста, коефіцієнти нормативно грошової оцінки земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон, коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки.

Згідно п. 15.6-15.7 Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок в м. Львові, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 26.07.2012 р. №1675, орендар має право вимагати зменшення орендної плати у випадках, передбачених законодавством України; рішення про зміну орендної плати за земельну ділянку приймає міська рада відповідною ухвалою за погодженням з постійною комісією фінансів та планування бюджету. Ухвала Львівської міської ради від 26.07.2012 р. №1675, була прийнята Львівською міською радою за попереднім погодженням з постійною комісією фінансів та планування бюджету, постійною комісією землекористування, постійною комісією архітектури, містобудування та охорони історичного середовища, постійної комісії економічної політики, підприємництва, інвестицій та зовнішніх відносин, що підтверджується відповідними візами на ухвалі.

Станом на момент розгляду справи по суті доказів визнання незаконною чи скасування ухвали Львівської міської ради від 18.06.2009 року №2712 сторонами суду не подано.

Згідно довідки Управління Держкомзему у м. Львові від 26.05.2011 року №40/3/91, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю «Софтсерв» станом на 2011 р. становить 5502926,03 грн. (а.с.15 )

Згідно з проведеним департаментом містобудування Львівської міської ради розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності для Товариства з обмеженою відповідальністю «Софтсерв», нормативна грошова оцінка орендованої Товариством з обмеженою відповідальністю «Софтсерв» земельної ділянки станом на 26.05.2011 р. становить 5 502 926,03 грн., розмір орендної плати в рік становить 165 087,78 грн. (а.с.13 )

З метою внесення змін до договору оренди землі від 22.05.2007 року, позивач звертався до відповідача, за адресою вказаною в Договорі, з листом від 11.03.2013 року вих. №2403-вих.-299 із пропозицією про підписання та повернення направленого вказаним листом проекту договору про внесення змін до договору оренди землі від 22.05.2007 року (належним чином завірена копія листа та докази її скерування відповідачу є в матеріалах справи). Однак відповіді від відповідача позивач неодержав. (а.с.14,16 )

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 7 ст. 16 ГПК України справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 12 ГК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону України "Про оренду землі").

Пунктом 2.19. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братись судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. У визначених законом випадках застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Відповідно до пункту 13 Договору розмір орендної плати переглядається відповідно до Закону України "Про оренду землі" та за цим договором у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до п. 36 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Відповідно до п. 2.6.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №8 від 29.05.2013 р. Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 N 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору)".

Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата, яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати. Ця методика та порядок використання орендної плати для земель, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлюються в договорі відповідно до закону України "Про плату за землю" ст. 15 та 21 ЗУ "Про оренду землі" в редакції на час виникнення спірних відносин).

Згідно зі ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 2 ЗУ "Про плату за землю" установлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Методику розрахунку ставок земельного податку визначено в ст. 7 Закону України "Про оплату за землю" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земель не рідше ніж один раз на 5-7 років передбачений ст. 18 Закону України "Про оцінку земель".

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки сторонами в Договорі оренди передбачено можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, та законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Отже чинним законодавством передбачено можливість зміни умов Договору.

Безпідставним є посилання відповідача на п. 1.4. Ухвали №37 від 16.12.2010 р. «Про порядок застосування відкоригованої нормативної грошової оцінки земель м. Львова», щодо зменшення орендної плати на 10 відсотків у 2014 році, оскільки данні пільги мали застосовуватись згідно п. 2.1. та п. 2.2. даної ухвали лише до орендарів (фізичних та юридичних осіб), що укладають нові договори оренди землі чи вносять зміни до існуючих договорів оренди землі через укладення додаткових угод (договорів) до них та здійснюють сплату орендної плати за землю з врахуванням нормативної грошової оцінки земель м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 18.06.2009 р. №2712, крім цього про ці пільги було зазначено у надісланих додатках до договору, які залишені відповідачем без розгляду.

Таким чином, встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у Договорі через його невідповідність встановленому законом розміру, Львівська міська рада вправі вимагати від орендаря приведення цього Договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.

Судом встановлено, що Львівською міською радою вжито всіх передбачених чинним законодавством України заходів досудового розв'язання спору і наявні всі підстави для внесення змін до Договору щодо визначення розміру грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати, що ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до статті 4 -3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши та дослідивши докази по справі, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов є документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований і підлягає до задоволення повністю.

Приписами частини першої та підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір" встановлено, що із позовних заяв немайнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Нормою частини першої статті 8 Закону України "Про Державний Бюджет України на 2013 рік" передбачено, що станом на 01.01.2013 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 147,00 грн.

Таким чином суд вважає, що судові витрати у справі слід покласти відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача та стягнути їх з нього на користь позивача, так як спір виник внаслідок неправомірного ухилення відповідача від внесення змін до договору оренди землі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", ст.ст.651,792 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, п.14.1.136 ст.14, п.271.1 ст.271, п.288.1 ст.288, п.288.5.2 ст.288 Податкового кодексу України та ст.ст. 3,12,16,33,34,44,49,82- 85,111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Внести зміни до Договору оренди землі №Ф-608 від 22 травня 2007 року, який укладено між Львівською міською радою (адреса: 79006, пл. Ринок, 1, м. Львів, ідентифікаційний код 04055896 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Софтсерв» (адреса: 81100, Львівська область, м. Путомити, вул. Глинська, 14; ідентифікаційний код 20787166 ), на земельну ділянку площею 0,1823 га на вул. Я.Пастернака, 5 у м. Львові, шляхом викладення п. 5 Договору в наступній редакції:

«Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5 502 926,03 грн.»

3. Внести зміни до Договору оренди землі №Ф-608 від 22 травня 2007 року, який укладено між Львівською міською радою (адреса: 79006, пл. Ринок, 1, м. Львів, ідентифікаційний код 04055896 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Софтсерв» (адреса: 81100, Львівська область, м. Путомити, вул. Глинська, 14; ідентифікаційний код 20787166 ), на земельну ділянку площею 0,1823 га на вул. Я.Пастернака, 5 у м. Львові, шляхом викладення п. 9 Договору в наступній редакції:

«Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 165 087,78 грн. (сто шістдесят п'ять тисяч вісімдесят сім гривень 78 копійок) в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами на р/р № 33216812700005 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 37965138, отримувач: міський бюджет для Франківського району, код платежу 13050200, для юридичних осіб до 30-го числа місяця наступного за звітним.»

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Софтсерв» (адреса: 81100, Львівська область, м. Путомити, вул. Глинська, 14; ідентифікаційний код 20787166 ) на користь Львівської міської ради (адреса: 79006, пл. Ринок, 1, м. Львів, ідентифікаційний код 04055896 ) 1 147,00 грн. судового збору.

5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.02.2014 р.

Суддя Синчук М.М.