Постанова

від 10.02.2014 по справі 927/1268/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2014 р. Справа№ 927/1268/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача - не з'явились,

від відповідача -не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Гирик Світлани Василівни від 13.12.2013

на рішення господарського суду Чернігівської області від 03.12.2013

у справі №927/1268/13

за позовом Хотіївської сільської ради Корюківського району Чернігівської області

до фізичної особи-підприємця Гирик Світлани Василівни, м. Корюківка, Чернігівської області

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 03.12.2013 (суддя Федоренко Ю.В.) задоволено позов Хотіївської сільської ради Корюківського району Чернігівської області та визнано недійсним на майбутнє договір про надання послуг по поточному ремонту від 15.04.2012, укладеного між ФОП Гирик С.В. та Хотіївською сільською радою Корюківського району Чернігівської області. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки спірний договір укладено без відповідних бюджетних асигнувань і відповідно до положень ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України такий договір є недійсним як такий, що не відповідає вимогам закону.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач просив його скасувати та зазначив, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено обставини справи.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належними чином (в справі наявні повідомлення про вручення поштового відправлення).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представників сторін не перешкоджає розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

15.04.2012 між сторонами укладено договір на надання послуг по поточному ремонту, відповідно до умов якого підрядник (відповідач) в межах договірної ціни виконує власними силами і засобами роботи, передбачені договором, усуває допущені недоробки, які виникли в межах гарантійного строку експлуатації об'єкта через неякісне виконання робіт.

Вартість робіт, які прийняті до виконання підрядником, сторонами погоджено на суму 49775 грн. без ПДВ (п.2.1)

Згідно з п.5.1 та 5.2 договору замовник (позивач) забезпечує фінансування ремонтних робіт в повному об'ємі; замовник здійснює щомісячні платежі підряднику за виконані роботи на підставі акта виконаних робіт (ф.КБ-2в) довідки (ф. КБ-3), розрахунків фактичних витрат, передбачених договірною ціною, в 5 денний термін з дня їх підписання.

Строком дії договору сторонами визначено момент його підписання і до 31.12.2013 (п.8.1 договору).

З позивачем узгоджено зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва за договором щодо поточного ремонту: огорожі кладовища бетонним парканом, улаштування алеї Слави тротуарною плиткою, огорожу парканом території сільради у с. Хотіївка Чернігівської області, на суму 49775 грн.

В квітні 2012 р. сторонами підписано довідку форми КБ-3 про вартість виконаних робіт за 15.04.2012 р. та акт приймання виконаних підрядних робіт за 15.04.2012 р. форми КБ-2в, відповідно до яких вартість робіт склала 49 775 грн.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 08.08.2013 у справі №927/897/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2013, задоволено позов ФОП Гирик С.В. до Хотіївської сільської ради Корюківського району Чернігівської області про стягнення 49775 грн., в зв'язку з порушенням сільрадою умов договору щодо сплати виконаних робіт ФОП Гирик С.В.

Рішенням у справі №927/897/13 також встановлено, що договір від імені Хотіївської сільської ради підписано повноважним на день укладення договору її представником - сільським головою Хижняком Володимиром Михайловичем та відхилено посилання сільради на те, що питання про затвердження договору, укладеного сільським головою від імені ради, не було предметом розгляду на її пленарному засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участі ті самі сторони.

Проте, спірний договір укладено у 2012 році без відповідних бюджетних асигнувань, що підтверджується рішенням дев'ятої сесії шостого скликання Хотіївської сільської ради від 16.01.2012 з додатками (а.с.10-17). Видатків для здійснення робіт за договором не було передбачено.

Відповідно до ч.3 ст. 48 Бюджетного кодексу України розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Пунктом 2.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.13 "Про деякі питання практики визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", частиною третьою статті 207 ГК України передбачено і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Отже, так як спірний договір укладено без відповідних бюджетних асигнувань відповідно до вимог ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такий договір є недійсним, як такий, що не відповідає вимогам закону.

Разом із тим, договір має бути визнано судом недійсним лише на майбутнє, оскільки фактичне виконання відповідачем підрядних робіт за договором та їх прийняття позивачем унеможливлює, в разі його недійсності, проведення між сторонами реституції, так як виконані роботи неможливо повернути, і відновити сторони в первісне положення практично неможливо. Тому такий договір повинен визнаватися недійсним і припинятися на майбутнє.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Чернігівської області від 03.12.2013 у справі №927/1268/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Гирик Світлани Василівни - без задоволення.

2. Справу № 927/1268/13 повернути господарському суду Чернігівської області.

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді В.О. Зеленін

Е.О. Шевченко