Постанова

від 17.01.2014 по справі 801/1697/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2014 р. Місто Сімферополь 13 годин 02 хвилини Справа №801/1697/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., за участі секретаря судового засідання Семякіна П.І., представників сторін:

від позивача - Андруцька Г.О.

від відповідача - Горбань А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства"Юг-Сервіс"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Юг-Сервіс" (також далі-позивач, ПП "Юг-Сервіс") звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (також далі - відповідач, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04 лютого 2013 року № 0001212206, № 0001222206.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки проведеної відповідачем перевірки викладені в акті від 21.01.2013, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими, оскільки позивачем, в ході здійснення господарської діяльності, були проведені реальні господарські операції з контрагентами, здійснені розрахунки та складені відповідні первинні бухгалтерські та податкові документи, в результаті чого у нього виникло право на формування валових витрат та податкового кредиту. Відповідні суми податків відображені в податкової звітності.

Провадження у справі, у зв'язку із задоволенням клопотання позивача та призначенням експертизи по справі, зупинялось на період з 06.03.2013 по 21.12.2013.

У судовому засіданні 06.03.2013 задоволено клопотання представника позивача, призначено судово-економічну експертизу, провадження у справі зупинено. Після отримання з експертної установи матеріалів її призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав наведених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що усі операції з купівлі-продажу за участі контрагентів позивача спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. За період з 01.10.2009 по 30.09.2012 позивач обмінявся документами на придбання товарів та послуг, зокрема з ПП "Скипер", ПП "Бізнеспромторг", та з ТОВ "Капітал Сервіс плюс", які мають ознаки фіктивних підприємств. Всі суб'єкти господарювання працювали в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, висновок експертизи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 14.01.2013 по 18.01.2013 ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Скипер", ПП "Бізнеспромторг", та з ТОВ "Капітал Сервіс плюс", за період з 01.10.2009 по 30.09.2012.

За результатами проведення вказаної перевірки, 21.01.2013 відповідачем складений акт №305/22.613/24494395, згідно якого встановлено порушення:

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 99 893 грн., у тому числі за 4 квартали 2009 року у сумі 43601 грн., за 2010 рік у сумі 54780 грн., та за 3 квартал 2012 року у сумі 1512 грн.

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 80145 грн., за жовтень 2009 року у сумі 10037,00 грн.; за листопад 2009 року у сумі 6704,00 грн.; за грудень 2009 року у сумі 2900 грн., за січень 2010 року у сумі 3140 грн.; за лютий 2010 року у сумі 12001 грн., за березень 2010 року у сумі 30138 грн., за квітень 2010 року у сумі 2201грн., за травень 2010 року у сумі 11584 грн., за січень 2012 року у сумі 1440 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем 04.02.2013 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0001212206, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 75990,00 грн., у тому числі 60504 грн. за основним платежем та 15486 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0001222206 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 125244,25 грн., у тому числі 99893,00 грн. за основним платежем та 25351,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з названими податковими повідомленнями-рішеннями платник податків звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати їх протиправними та скасувати.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, обґрунтованості та підставності їх прийняття, суд виходив з наступного.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 позивачем задекларовано скорегований валовий дохід та дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 7213804 грн., а також задекларовано валові витрати та витрати що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 7204279 грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з ПП "Скипер", ПП "Бізнеспромторг", та з ТОВ "Капітал Сервіс плюс" встановлено їх завищення на суму 400725 грн., у тому числі по періодах: за 4 квартал 2009 року в сумі 174405 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 219120 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 7200 грн.

В ході проведення перевірки контролюючим органом використана інформація, отримана з акта від 06.04.2012 № 25/22/37081677 "Про неможливість проведення зустрічних звірок ПП "Скипер" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками, з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності".

Зокрема, проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст.55-1 Господарського кодексу України. Враховуючи даний факт, вбачається проведення транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

Проведеним аналізом вставлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ПП "Скипер" від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарської діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів".

Крім того, відповідно до обставин, наведених в акті від 06.04.2012 №25/22/37081677, встановлено, що керівник підприємства надав пояснення щодо непричетності до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Допитаний ОСОБА_3 повідомив, що працював у ОСОБА_4 різноробочим, у листопаді 2011 року за пропозицією ОСОБА_4, за матеріальну винагороду перереєстрував на себе ПП "Скипер". Звітність підприємства та документи фінансово-господарської діяльності він не підписував. Банківські установи не відвідував. Щомісячно отримував заробітну плату у розмірі 500 грн. Діяльністю оформленого на нього підприємства не займався...

Звіркою ПП "Скипер" (код за ЄДРПОУ 37081677) встановлено порушення ч. 1 ст. 20 та 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України), здійснених по ланцюгу постачання ПП "Скипер" (код за ЄДРПОУ 37081677) до реальних вигодонабувачів.

Звіркою ПП "Скипер" (код за ЄДРПОУ 37081677) встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з контрагентами-покупцями та постачальниками, оскільки не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

З використаного під час перевірки акту від 24.09.2012р. 12/22-8/35873700 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Бізнеспромторг", код за ЄДРПОУ 35873700 з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, контролюючим органом встановлено недотримання ПП "Бізнеспромторг" вимог чинного законодавства. Відповідно до статті 55-1 господарського Кодексу України передбачено ознаки фіктивності суб'єкта господарювання, а саме:

1) зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

2) не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;

3) зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами із подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність, або реалізовувати повноваження;

4) зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст.55-1 Господарського кодексу України. Враховуючи даний факт, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на нездійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, на мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

Також вставлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий ПП "Бізнеспромторг" від контрагентів-постачальників, фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників, підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів".

Згідно акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Капітал Сервіс Плюс" (код ЄДРПОУ 34523145) від 10.10.2012 № 816/22-8/34523145 з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками, метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, контролюючим органом за проведеним аналізом, в ході досудового слідства, вставлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий "Капітал Сервіс Плюс" (код ЄДРПОУ - 34523145) від контрагентів-постачальників, фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних "вигодонабувачів".

Звіркою ТОВ "Капітал Сервіс Плюс" (ЄДРПОУ 34523145) встановлено порушення ч. І ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ "Капітал Сервіс Плюс" (ЄДРПОУ 34523145) до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 по 31.03.2012.

Звіркою ТОВ "Капітал Сервіс Плюс" (ЄДРПОУ 34523145) виявлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, також, не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009 по 3 1.03.2012 з у рахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Виходячи з вищенаведеного, на підставі податкової звітності, та інформації наступних комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПІ у м. Сімферополі: АРМ "Аудит". пошуково-довідкова система ДПА України "Картка платника", АРМ "ОПП", АРМ прийняття та обробки звітності БЕСТ "Звіт'', АРМ "Облік", Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, вставлено, що постачальниками ПП "Юг-Сервіс" у період 01.10.2009 по 30.09.2012 були ПП "Скипер" ПП "Бізнеспромторг", та ТОВ "Капітал Сервіс плюс", що мали ознаки "фіктивності", діяльність яких спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Враховуючи отримані матеріали зустрічних звірок, ПП "Юг-Сервіс" не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від ПП "Скипер", код за ЄДРПОУ 37081677, ПП "Бізнеспромторг", код за ЄДРПОУ 35873700 та від ТОВ "Трейд Сервіс плюс", код за ЄДРПОУ 34523171.

У зв'язку з не підтвердженням у ПП "Скипер", ПП "Бізнеспромторг" та ТОВ "Капітал Сервіс плюс", об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників, у ПП "Скипер", ПП "Бізнеспромторг" та ТОВ "Капітал Сервіс плюс" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям в розумінні ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. ст. 22,188 Податкового кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного, ПП "Скипер", ПП "Бізнеспромторг" та ТОВ "Капітал Сервіс плюс", здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

На переконання контролюючого органу ПП "Скипер", ПП "Бізнеспромторг", та ТОВ "Капітал Сервіс плюс", безпідставно сформували податкові зобов'язання та податковий кредит по податковим накладним, виписаних на придбання чи продаж товарів (робіт, послуг), які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань і оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, цим порушені вимоги ст.22. ст..185, п.198.6 ст.198 ПК України.

Аналізом та проведеною перевіркою ПП "Юг-Сервіс" не встановлено факту реального здійснення господарських операцій з ПП "Скипер", ПП "Бізнеспромторг", та ТОВ "Капітал Сервіс плюс", за період 01.10.2009 по 30.09.2012. ПП "Юг-Сервіс" обмінювалось документами на товари, зокрема з ПП "Скипер", ПП "Бізнеспромторг" та з ТОВ "Капітал Сервіс плюс", яке має ознаки фіктивних підприємств. Всі суб'єкти господарювання працювали в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного.

Факт сплати коштів на адресу контрагенту не є безумовним підтвердженням того, що поставка мала місце. У сукупності з дослідженими обставинами по ланцюгу надані до перевірки первинні документи складені без наміру створити реальні правові наслідки.

Перевіркою встановлено, що п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України підприємством до складу скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування неправомірно віднесено вартість товарів, робіт, послуг на загальну суму 400725,00 грн.. у тому числі по періодах: за 4 квартал 2009 на суму 144405,00 грн., за 1 квартал 2010 на суму 219120.00 грн., за 1 квартал 2012 на суму 7200,00 грн. по операціях по взаємовідносинам з ПП "Скипер", ПП "Бізнеспромторг", та ТОВ "Капітал Сервіс плюс".

За період з 01.10.2009 по 30.09.2012 ПП "Юг-Сервіс" задекларовано податок на прибуток у сумі 4853,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП "Скипер", з ПП "Бізнеспромторг" та з ТОВ "Капітал Сервіс плюс" за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 встановлено його заниження всього у сумі 99893,00 грн., у тому числі по періодах: за 4 квартал 2009 року в сумі 43601,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 54780,00 грн., за1 квартал 2012 року в сумі 1512, 00 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображені в п. 3.1.2 розділу 3 акту перевірки.

За період з 01.10.2009 по 31.09.2012 позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 1416913,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "Скипер", з ПП "Бізнеспромторг" та з ТОВ "Капітал Сервіс плюс" встановлено його завищення всього у сумі 80145,00 грн., у тому числі за жовтень 2009 року у сумі 10037,00 грн.; за листопад 2009 року у сумі 6704,00 грн.; за грудень 2009 року у сумі 2900 грн., за січень 2010 року у сумі 3140 грн.; за лютий 2010 року у сумі 12001грн., за березень 2010 року у сумі 30138грн., за квітень 2010 року у сумі 2201 грн., за травень 2010 року у сумі 11584 грн., за січень 2012 року у сумі 1440 грн.

Оскільки керівники ПП "Скипер", ПП "Бізнеспромторг" та ТОВ "Капітал Сервіс плюс", не здійснювали від імені підприємств безпосередньої самостійної діяльності, направленої на отримання прибутку, то дану діяльність не можливо вважати підприємницькою.

Враховуючи отримані матеріали зустрічних звірок та проведену перевірку ПП "Юг-Сервіс" не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від ПП "Скипер", ПП "Бізнеспромторг" та ТОВ "Капітал Сервіс плюс" у зв'язку з відсутністю у них об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям в розумінні ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст.22,188 Податкового Кодексу України.

Проте з такими доводами контролюючого органу покладеного в основу висновків перевірки та спірних податкових повідомлень-рішень суд не погоджується, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції чинний на час виникнення спірних правовідносин було визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, зокрема включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Пунктом 5.3 ст. 5 зазначеного Закону були зазначені витрати, які не включаються до складу валових витрат, зокрема не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону).

Суд зазначає, що за змістом вказаних норм законодавства, підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, і як наслідок неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

При цьому, чинне на той час законодавство України не містило жодних вимог до того, якими саме первинними документами повинні підтверджуватися господарські операції . Не наводить таких норм і відповідач в акті перевірки.

З урахуванням вказаних норм, суд зазначає, що до валових витрат платника податку включаються вартість ТМЦ, робіт, послуг, які за своїм призначенням однозначно відповідають змісту господарської діяльності платника податку та передбачають можливість отримання платником доходу або іншої користі від їх придбання.

Законом, який до 01.01.2011 визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету був Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 статті 3 названого Закону, об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 вказаного Закону.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді (п.1.6 ст.1 Закону).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Так, згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 згаданого Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Частиною 1 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, при цьому відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону було встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону).

Як вже було зазначено вище, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 згаданого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України приписами якого визначено наступне.

Підпунктом 14.1.39 ст. 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп.14.1.165, 14.1.178 ст. 14 ПК України податок, платник податку, оподаткування, оподатковуваний прибуток для цілей розділу III цього Кодексу - податок на прибуток підприємств, платник податку на прибуток підприємств, оподаткування податком на прибуток підприємств, прибуток, який підлягає оподаткуванню; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

В свою чергу п. 14.1.191 ст. 14 ПК України визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Статтею 138 ПК України визначений склад витрат та порядок їх визнання, зокрема витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст.138 ПК України).

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 ПК України).

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 185 ПК України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) пп. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що встановлено пп. 14.1.179 ст.14 ПК України.

У відповідності до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку в т.ч. з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

На вимогу пункту 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Податкова накладна згідно п. 201.7 ПК України виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року N 168/704) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що між ПП "Юг-Сервіс" продавець) та ПП "Скипер" (покупець) укладений договір купівлі-продажу від 20.01.2012 № 45 згідно якого, продавцем реалізовано покупцю садово-паркову техніку, аксесуари до неї на загальну суму 8640,90 грн. (т.1 а.с.127).

Так між позивачем та ТОВ "Капітал Сервіс плюс" укладено договір купівлі-продажу від 12.03.2010 №33. За умовами поставлено на адресу позивача садово-паркову техніку та аксесуари до неї на загальну суму 22947,90 грн. (т.1 а.с.128).

За договором купівлі-продажу від 19.02.2010 № 13 укладеного між ПП "Юг-Сервіс" та ТОВ "Капітал Сервіс плюс" продавцем продано покупцю садово-паркової техніки, аксесуарів до неї на загальну суму 8224,50 грн. (т.1 а.с.133).

Відповідно договору купівлі-продажу від 06.11.2010 № 44/1 ТОВ "Капітал Сервіс плюс" продано ПП "Юг-Сервіс" садово-паркову техніку, аксесуари до неї на загальну суму 19100,80 грн. (т.1 а.с.139).

За договором купівлі-продажу від 20.10.2009 № 395 ТОВ "Капітал Сервіс плюс" продано ПП "Юг-Сервіс" садово-паркову техніку, аксесуари до неї на загальну суму 2104,75 грн. (т.1 а.с.142).

Виконання зазначених договорів підтверджується, зокрема:

- видатковими накладними: від 01.04.2010 № 537 на загальну суму 32359,00 грн. у тому числі ПДВ в сумі 5393,17грн. (т.1 а.с.144); від 01.04.2010 № 536 на загальну суму 6861,40 грн. у тому числі ПДВ в сумі 1143,57 грн. 9а.с.145); від 20.10.2009 № 1871 на загальну суму 2104,45 грн. у тому числі ПДВ в сумі 350.74грн. (т.1 а.с.184); від 06.11.2009 № 2033 на загальну суму 19100,80 грн. у тому числі ПДВ в сумі 3183,47грн. (т.1 а.с.212); від 19.02.2010 № 243 на загальну суму 8224,50грн. у тому числі ПДВ в сумі 1370,75 грн. (т.2.а.с.12); від 12.03.2010 № 397 на загальну суму 6200,00 грн. у тому числі ПДВ в сумі 1033,33 грн. (т.2.а.с.35),

- податковими накладними: від 01.04.2010 №536 на загальну суму 6861,40 у тому числі ПДВ в сумі 1143,57 грн. (т. 2 а.с.77); від 01.04.2010 №537 на загальну суму 32359,00 у тому числі ПДВ в сумі 5393,17 грн. (т. 2 а.с.78);

З досліджених судом договорів купівлі-продажу: від 01.03.2010 № 26 (т.1 а.с.129), від 12.03.2010 № 27 (т.1 а.с.130), від 22.03.2010 № 28 (т.1 а.с.131), від 25.03.2010 № 29 (т.1 а.с.132), від 02.02.2010 № 15 (т.1 а.с.134), від 04.01.2010 № 5 (т.1 а.с.135), від 10.12.2009 № 106 (т.1 а.с.136), від 01.12.2009 № 105 (т.1 а.с.137), від 11.11.2009 № 103 (т.1 а.с.138), від 02.11.2009 № 102 (а.с.140), від 01.10.2009 № 91 (т.1 а.с.141), від 15.10.2009 № 92 (т.1 а.с.143) укладених між ПП "Юг - Сервіс"" та ПП "Бізнеспромторг", останнім придбано товарів на загальну суму 450 077,70 грн.

Виконання зазначених договорів підтверджується:

- видатковими накладними: № 287 від 22.04.2010 на загальну суму 4224,90 грн. у тому числі ПДВ в сумі 704,15грн. (т.1 а.с.146); № 286 від 22.04.2010 на загальну суму 2146,59 грн. у тому числі ПДВ в сумі 357,75грн. (т.1 а.с.147); № 285 від 22.04.2010 на загальну суму 14302,70 грн. у тому числі ПДВ в сумі 2383,78грн. (т.1 а.с.148); № 231 від 12.04.2010 на загальну суму 40641,50 грн. у тому числі ПДВ в сумі 6773,58 грн. (т.1 а.с.149); № 230 від 12.04.2010 на загальну суму 4646,30 грн. у тому числі ПДВ в сумі 774,30грн. (т.1 а.с.150); № 229 від 12.04.2010 на загальну суму 16316,50 грн. у тому числі ПДВ в сумі 2719,42 грн. (т.1 а.с.151); № 200 від 01.04.2010 на загальну суму 5653,80 грн. у тому числі ПДВ в сумі 942,30 грн. (т.1 а.с.152); № 199 від 01.04.2010 на загальну суму 17552,60 грн. у тому числі ПДВ в сумі 2925,43 грн. (т.1 а.с.153); № 198 від 01.04.2010 на загальну суму 58766,50 грн. у тому числі ПДВ в сумі 9794,42грн. (т.1 а.с.154); № 879 від 15.10.2009 на загальну суму 4855,50 грн. у тому числі ПДВ в сумі 809,25 грн. (т.1 а.с.185); № 878 від 15.10.2009 на загальну суму 21875,65 грн. у тому числі ПДВ в сумі 3645,94 грн. (т.1 а.с.186); № 839 від 01.10.2009 на загальну суму 10214,00 грн. у тому числі ПДВ в сумі 702,33 грн. (т.1 а.с.187); № 838 від 01.10.2009 на загальну суму 17589,00 грн. у тому числі ПДВ в сумі 2931,50 грн. (т.1 а.с.188); № 837 від 01.10.2009 на загальну суму 3582.30 грн. у тому числі ПДВ в сумі 597,05 грн. (т.1 а.с.189); № 972 від 02.11.2009 на загальну суму 5855,10 грн. у тому числі ПДВ в сумі 975,85грн. (т.1 а.с.210); № 973 від 02.11.2009 на загальну суму 9469,90 грн. у тому числі ПДВ в сумі 1578,32 грн. (т.1 а.с.211); № 993 від 11.11.2009 на загальну суму 6243,10 грн. у тому числі ПДВ в сумі 1040,52 грн. (т.1 а.с.213); № 992 від 11.11.2009 на загальну суму 21670,60 грн. у тому числі ПДВ в сумі 3611,77грн. (т.1 а.с.214); № 991 від 11.11.2009 на загальну суму 15112,10 грн. у тому числі ПДВ в сумі 2518,68 грн. (т.1 а.с.215); № 974 від 02.11.2009 на загальну суму 8303,70 грн. у тому числі ПДВ в сумі 1383,95 грн. (т.1 а.с.216); № 7 від 04.01.2010 на загальну суму 18427,50 грн. у тому числі ПДВ в сумі 3071,25 грн. (т.2.а.с.2); № 6 від 04.01.2010 на загальну суму 2644,20 грн. у тому числі ПДВ в сумі 440,70 грн. (т.2.а.с.3); № 74 від 02.02.2010 на загальну суму 27929.20 грн. у тому числі ПДВ в сумі 4654,87 грн. (т.2.а.с.11); № 76 від 02.02.2010 на загальну суму 20395,70 грн. у тому числі ПДВ в сумі 3399,28 грн. (т.2.а.с.13); № 75 від 02.02.2010 на загальну суму 12692,00 грн. у тому числі ПДВ в сумі 2115,33 грн. (т.2.а.с.14); № 141 від 01.03.2010 на загальну суму 11114,50 грн. у тому числі ПДВ в сумі 1852,42 грн. (т.2.а.с.24); № 142 від 01.03.2010 на загальну суму 25193,45 грн. у тому числі ПДВ в сумі 4198,91 грн. (т.2.а.с.25); № 143 від 01.03.2010 на загальну суму 5685,00 грн. у тому числі ПДВ в сумі 947,50 грн. (т.2.а.с.26); № 157 від 12.03.2010 на загальну суму 8320,00 грн. у тому числі ПДВ в сумі 1386,67 грн. (т.2.а.с.27); № 158 від 12.03.2010 на загальну суму 11268,50 грн. у тому числі ПДВ в сумі 1878,08 грн. (т.2.а.с.28); № 159 від 12.03.2010 на загальну суму 35901,00 грн. у тому числі ПДВ в сумі 5983,50 грн. (т.2.а.с.29) № 173 від 22.03.2010 на загальну суму 33358,00 грн. у тому числі ПДВ в сумі 5559,67 грн. (т.2.а.с.30); № 174 від 22.03.2010 на загальну суму 5416,10 грн. у тому числі ПДВ в сумі 902,68 грн. (т.2.а.с.31); № 183 від 25.03.2010 на загальну суму 8693,30 грн. у тому числі ПДВ в сумі 1448,88 грн. (т.2.а.с.32); № 184 від 25.03.2010 на загальну суму 4732,50 грн. у тому числі ПДВ в сумі 788,75 грн. (т.2.а.с.33); № 358 від 12.03.2010 на загальну суму 16747,90 грн. у тому числі ПДВ в сумі 2791.32 грн. (т.2.а.с.34);

- податковими накладними: від 01.04.2010 №198 на загальну суму 58766,50 у тому числі ПДВ в сумі 9794,42 грн. (т. 2 а.с.74); від 01.04.2010 №199 на загальну суму 17552,60 у тому числі ПДВ в сумі 2925,43 грн. (т. 2 а.с.75); від 01.04.2010 №200 на загальну суму 5653,80 у тому числі ПДВ в сумі 942,30 грн. (т. 2 а.с.76); від 12.04.2010 №229 на загальну суму 16316,50 у тому числі ПДВ в сумі 2719,42 грн. (т. 2 а.с.79); від 12.04.2010 №230 на загальну суму 4646,30 у тому числі ПДВ в сумі 774,38 грн. (т. 2 а.с.80); від 12.04.2010 №231 на загальну суму 40641,50 у тому числі ПДВ в сумі 6773,58 грн. (т. 2 а.с.81); від 22.04.2010 №285 на загальну суму 14302,70 у тому числі ПДВ в сумі 2383,78 грн. (т. 2 а.с.82); від 22.04.2010 №286 на загальну суму 2146,50 у тому числі ПДВ в сумі 357,75 грн. (т. 2 а.с.83); від 22.04.2010 №287 на загальну суму 4224,90 у тому числі ПДВ в сумі 704,15 грн. (т. 2 а.с.84);

Згідно матеріалів справи контрагенти позивача на час виписки податкових накладних перебували платниками податку на додану вартість, що повністю відповідає приписам податкового законодавства.

Матеріали справи свідчать, що позивач та його контрагенти мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України. Статут позивача не містить будь-яких обмежень чи заборони керівництву підприємства на укладання зазначених угод. Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що проведені операції вплинули на права і обов'язки позивача та на його майновий стан.

Таким чином, надані суду первинні бухгалтерські та податкові документи, є належним доказом реальності господарських операцій між позивачем і названими контрагентами та є достатніми, в силу чинного податкового законодавства, для виникнення права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Стосовно доводів викладених в акті перевірки суд зазначає, що платник податку самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Посилання відповідача на факт відсутності постачальника за його місцезнаходженням, свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючи органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб. Разом з тим, посилання відповідача на акти перевірок стосовно контрагентів позивача не можуть бути взяті до уваги, оскільки приписами законодавства України не передбачено можливість посилання податкового органу в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Також суд звертає увагу на те, що платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів.

Судом встановлено, що на час формування валових витрат податкового кредиту по операціям з зазначеними контрагентами у періоді, що перевірявся, позивачем не тільки отримані роботи (послуги), але й сплачена їх вартість, а також товар в подальшому реалізований.

Таким чином, зміст правочинів з контрагентами позивача не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, договори укладені за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за господарськими операціями позивача з контрагентами свідчать про реальне виконання правочинів, виконання своїх обов'язків за договірними зобов'язаннями.

Разом із зазначеним вище судом прийнято до уваги експертне дослідження судового експерта, проведеного на підставі ухвали суду.

Разом з тим, відповідно до експертного дослідження - висновок від 13 грудня 2013 року № 31/13, проведеного у справі на підставі ухвали Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.03.2013, судовим експертом підтверджено:

Так у висновку експертного дослідження від 13.12.2013 № 31/13 зазначено, що факт здійснення позивачем господарських операцій з придбання товарів вартістю 480869,90 грн. в сумі 80144,98 грн. з ПДВ, у ПП "Бізнеспромторг" ТОВ "Капітал Сервіс Плюс" та ПП "Скипер" за період жовтень 2009 - січень 2012 у повному обсязі у сумі 480869,90 грн. з ПДВ підтверджується первинними документами - видатковими накладними з урахуванням даних журналу реєстрації довіреностей та відображений у регістрах бухгалтерського обліку,

Також, судовим експертом зроблено висновок про те що факт здійснення ПП "Юг-Сервіс" господарських операцій з оплати товарів на користь ПП "Бізнеспромторг" ТОВ "Капітал Сервіс Плюс" та ПП "Скипер" за період листопад 2009 - січень 2012 у повному обсязі у сумі 480869,90 грн. підтверджується первинними документами - платіжними дорученнями з відміткою банку про проведення з урахуванням виписок банку та відображений у регістрах бухгалтерського обліку,

Судовим експертом встановлено, що господарські операцій з придбання та оплати товарів загальною вартістю 480869,90 грн. за ПДВ, здійснені між позивачем та постачальниками ПП "Бізнеспромторг", ТОВ "Капітал Сервіс Плюс" та ПП "Скипер" за період жовтень 2009 - січень 2012 призвели до змін у структурі активів (майна) та пасивів (зобов'язань та власного капіталу) позивача.

Висновками судової експертизи, в ході якої дослідженню підлягали документи бухгалтерського та податкового обліку й звітності ПП "Юг-Сервіс" у повному обсязі спростовуються висновки, викладені в акті перевірки від 21.01.2013 № 305/22.613/24494395 щодо заниження позивачем податку на прибуток на суму 99893,00 грн. за період з 2009 року по І квартал 2012 року, та заниження позивачем податку на додану вартість на суму 80145,00 грн. за період жовтень 2009 - січень 2012 у тому числі ПДВ у сумі 60504,00 грн., що врахований ДПІ при визначенні грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 04.02.2013 №0001212206.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач позбавлений права самостійно визнавати договори недійсними з підстав недотримання під час їх укладення вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним (нікчемним) судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується їх вимоги чи заперечення, крім випадків, передбачених ст. 72 КАС України.

Відповідач, всупереч вимогам ч.ч.1, 2 ст. 72 КАС України, не надав суду доказів того, що правочини між позивачем та ПП "Бізнеспромторг", ТОВ "Капітал Сервіс Плюс" та ПП "Скипер" були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Разом з тим, відповідач, визнаючи існування договірних відносин, вважає, що правочин порушує публічний порядок і на цій підставі, керуючись ст. 228 ЦК України, визнав його недійсним (нікчемним).

Твердження відповідача про фактичну відсутність господарських операцій за договорами, укладеними між ПП "Бізнеспромторг", ТОВ "Капітал Сервіс Плюс" та ПП "Скипер" і позивачем спростовуються як поясненням позивача, так і документами, що знаходяться у матеріалах справи, які свідчать про фактичне виконання правочину, фактичну наявність його результатів та здійснення господарських операції за цим правочином у господарській діяльності позивача.

Суд зазначає, що достатнім доказом того, що правочини з надання товарів (робіт, послуг) ПП "Бізнеспромторг", ТОВ "Капітал Сервіс Плюс" та ПП "Скипер" позивачу підтверджується платіжними дорученнями, рахунками та податковими накладними, ці первинні документи підтверджують фактичне придбання позивачем товарів (робіт,послуг).

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою формування податкового кредиту є підставою для його формування та відображення у податковій звітності з податку на додану вартість, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

З огляду на зазначене, відсутні ознаки нікчемності у правочинах, укладених між позивачем з ПП "Бізнеспромторг", ТОВ "Капітал Сервіс Плюс" та ПП "Скипер", оскільки вказані правочини мають реальний характер, були направлені на досягнення правових наслідків з набуттям сторонами правочину відповідних прав та обов'язків.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що висновки викладені відповідачем в акті перевірки від 21.01.2013 № №305/22.613/24494395 не підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а отже у відповідача не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 75990,00 гривень., та з податку на прибуток 125244,25 гривень.

У зв'язку з цим, також необґрунтованим є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, керуючись критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, вважає, що їх було прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, упереджено, нерозсудливо, з порушенням закону, тому вони визнаються судом протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В судовому засіданні 17.01.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 87,92, 160-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити адміністративний позов повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 04 лютого 2013 року №0001212206, №0001222206.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Юг-Сервіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 24494395, місцезнаходження: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кримських партизан, б. 23, к.18) судовий збір розміром 2 012 (дві тисячі дванадцять) гривень 34 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

На постанову прийняту згідно частини третьої статті 160 КАС України (у разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови) апеляційна скарга подається протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії постанови.

Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя підпис Е.Е. Аблякимов

Постанову складено у повному обсязі 22.01.2014