Постанова

від 31.01.2014 по справі 826/20130/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2014 року № 826/20130/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Н-Тема Сервіс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування податкових повідомлень рішень ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Н-Тема Сервіс», (надалі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві, (надалі - відповідач), з урахуванням клопотання про зміну позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0006882208 та №0006892208 від 22.11.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки останнім не було допущено за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з TOB «Спрос Юей» (код ЄДРПОУ 36857386), TOB «Зв'язок-Буд» (код ЄДРПОУ 33542476) за період з листопада 2010 року по грудень 2011 року порушень вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності. Позивач звертав увагу суду на те, що відповідач неправомірно самостійно, (без рішення суду), визнав недійсними господарські договори між позивачем та зазначеними контрагентами, в силу чого, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки висновки акту перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

У судове засідання 30.01.2014 р. представник позивача не прибув, про дату та час судового засідання представник позивача був належним чином повідомлений. Представник позивача, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з TOB «Медпрофіт» (код ЄДРПОУ 37395786), TOB «Алатар-Техно» (код ЄДРПОУ 35619105), TOB «ТД-Техінвест» (код ЄДРПОУ 38013189), ПП «Гран-Трейд» (код ЄДРПОУ 31989352), TOB «Руст» (код ЄДРПОУ 23242272), TOB «Спрос Юей» (код ЄДРПОУ 36857386), TOB «Зв'язок-Буд» (код ЄДРПОУ 33542476), TOB «Едвертайзінг Консалт» (код ЄДРПОУ 36972694), TOB «ВКП Спецінвест-2012» (код ЄДРПОУ 38013173), TOB «Акватрейдінг» (код ЄДРПОУ 33883979), TOB «Статус люкс» (код ЄДРПОУ 33298366), TOB «Фрістайл-спорт» (код ЄДРПОУ 36602679), TOB «Камелот - Київ» (код ЄДРПОУ 35040010) за період з 01.01.2010р. по 31.08.2013р., за результатами якої відповідачем було складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Н-Тема Сервіс" (код ЄДРПОУ 34003308) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з TOB «Медпрофіт» (код ЄДРПОУ 37395786), TOB «Алатар-Техно» (код ЄДРПОУ 35619105), TOB «ТД-Техінвест» (код ЄДРПОУ 38013189), ПП «Гран-Трейд» (код ЄДРПОУ 31989352), TOB «Руст» (код ЄДРПОУ 23242272), TOB «Спрос Юей» (код ЄДРПОУ 36857386), TOB «Зв'язок-Буд» (код ЄДРПОУ 33542476), TOB «Едвертайзінг Консалт» (код ЄДРПОУ 36972694), TOB «ВКП Спецінвест-2012» (код ЄДРПОУ 38013173), TOB «Акватрейдінг» (код ЄДРПОУ 33883979), TOB «Статус люкс» (код ЄДРПОУ 33298366), TOB «Фрістайл-спорт» (код ЄДРПОУ 36602679), TOB «Камелот - Київ» (код ЄДРПОУ 35040010) за період з 01.01.2010р. по 31.08.2013р. №1722/22-08-15/34003308 від 06.11.2013р. (надалі - Акт перевірки №1722/22-08-15/34003308).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №1722/22-08-15/34003308, позивачем порушено вимоги: пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 674458,00 грн., у т.ч. за IV квартал 2010 р. у розмірі 78483,00 грн., за І квартал 2011 р. у розмірі 95674,00 грн., за II квартал 2011 р. у розмірі 167804,00 грн., за III квартал 2011 р. у розмірі 151865,00 грн., за IV квартал 2011 р. у розмірі 180632,00грн.; пп. 7.4.5. п. 7.4., пп. 7.7.1 п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 574 372,00 грн., у т. ч. у листопаді 2010 р. - в сумі 22278,00 грн., у грудні 2010 р. - в сумі 40509,00 грн., у січні 2011 р. - в сумі 27105,00 грн., у лютому 2011 р. - в сумі 21882,00 грн., у березні 2011 р. - в сумі 27552,00 грн., у квітні 2011 р. - в сумі 49877,00 грн., у травні 2011 р. - в сумі 43526,00 грн., у червні 2011 р. - в сумі 52572,00 грн., у липні 2011 р. - в сумі 36817,00 грн., у серпні 2011 р. - в сумі 56671,00 грн., у вересні 2011 р. - в сумі 38510,00 грн., у жовтні 2011 р. - в сумі 37802,00 грн., у листопаді 2011 р. - в сумі 73786,00 грн., у грудні 2011 р. - в сумі 45485,00 грн.

У вказаному Акті перевірки №1722/22-08-15/34003308 також встановлено, що у позивача були відсутні господарські взаємовідносини із з TOB «Медпрофіт» (код ЄДРПОУ 37395786), TOB «Алатар-Техно» (код ЄДРПОУ 35619105), TOB «ТД-Техінвест» (код ЄДРПОУ 38013189), ПП «Гран-Трейд» (код ЄДРПОУ 31989352), TOB «Руст» (код ЄДРПОУ 23242272), TOB «Едвертайзінг Консалт» (код ЄДРПОУ 36972694), TOB «ВКП Спецінвест-2012» (код ЄДРПОУ 38013173), TOB «Акватрейдінг» (код ЄДРПОУ 33883979), TOB «Статус люкс» (код ЄДРПОУ 33298366), TOB «Фрістайл-спорт» (код ЄДРПОУ 36602679), TOB «Камелот - Київ» (код ЄДРПОУ 35040010) за період, що перевірявся, відповідно, досліджувалось дотримання позивачем вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з TOB «Спрос Юей» (код ЄДРПОУ 36857386) та TOB «Зв'язок-Буд» (код ЄДРПОУ 33542476),.

На підставі вказаного Акту перевірки №1722/22-08-15/34003308 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0006882208 від 22.11.2013 р., (надалі - ППР №0006882208), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 694 080 грн., з яких 674 458,00 грн. - за основним платежем, а 19622,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; №0006892208 від 22.11.2013 р. (надалі - ППР №0006892208), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 662 339,00 грн., з яких 574 372,00 грн. - за основним платежем, а 87967,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Н-Тема Сервіс" зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.01.2006 р., взято на податковий облік у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 01.02.2006 р., зареєстровано як платник податку на додану вартість 17.02.2006 р.

Між ПП "Н-Тема Сервіс", як покупцем, та ТОВ "Зв'язок-буд", як продавцем, був укладений Договір поставки №1/11/10-1 від 01.11.2010р. (надалі - Договір №1/11/10-1), відповідно до умов якого, продавець зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті та за цінами, вказаними у рахунках-фактурах та накладних, які є невід'ємними частинами цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору №1/11/10-1 ТОВ "Зв'язок-буд" було передано позивачу товар на загальну суму 376 720,54 грн., в т. ч. ПДВ 62 786,76 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: №РН-000242 від 01.11.2010 р. - на суму 133667,74 грн., в т.ч. ПДВ 22227,96 грн., №РН-000316 від 01.12.2010 р. - на суму 90568,50 грн., в т.ч. ПДВ 15094,75 грн., №РН-0000347 від 14.12.2010р. - на суму 152484,30 грн., в т.ч. ПДВ 25414,05 грн.

Судом встановлено, що ТОВ "Зв'язок-буд" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 376 720,54 грн., в т. ч. ПДВ 62 786,76 грн., а саме: №242, від 01.11.2010 р. - на суму 133667,74 грн., в т.ч. ПДВ 22227,96 грн.; №316 від 01.12.2010 р. - на суму 90568,50 грн., в т.ч. ПДВ 15094,75 грн.; №347 від 14.12.2010 р. - на суму 152484,30 грн., в т.ч. ПДВ 25414,05 грн., що оформлені у відповідності до вимог законодавства та містять всі реквізити, передбачені для первинних документів.

Також, з матеріалів справи вбачається, що за поставлений згідно умов Договору №1/11/10-1 товар на банківський рахунок ТОВ "Зв'язок-буд" позивачем було сплачено кошти на загальну суму 376 720,54 грн., в т. ч. ПДВ 62 786,76 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача: №499 від 30.11.2010 на суму 59650 грн., в т.ч. ПДВ. 9941,67 грн.; №508 від 07.12.2010 - на суму 74017,74 грн., в т.ч. ПДВ 12336,29 грн.; №522 від 24.12.2010 - на суму 90568,5 грн., в т.ч. ПДВ 15094,75 грн.; №532 від 30.12.2010 - на суму 78500 грн., в т.ч. ПДВ 13083,33 грн.; №533 від 10.01.2011 на суму 73984,3 грн., в т.ч. ПДВ. 12330,72 грн.

Також судом було встановлено, що між ПП "Н-Тема Сервіс", як покупцем, та ТОВ "Спрос Юей", як продавцем, був укладений Договір поставки №01/01-11 від 01.01.2011р. (надалі - Договір №01/01-11), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті та за цінами, вказаними у рахунках-фактурах та накладних, які є невід'ємними частинами цього договору, а відповідно до п.2.1. указаного договору, асортимент та ціна товару зазначаються у рахунках-фактурах та накладних, підписаних повноважними представниками Сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору №01/01-11 ТОВ "Спрос юей" було передано позивачу товар на загальну суму 3 069 502,00 грн., в т.ч. ПДВ 511 583,75 грн. що підтверджується наступними видатковими накладними: №1101043, від 04.01.2011, 87644.70 грн., в т.ч. ПДВ 14607.45 грн.; №РН-0000030, від 17.01.2011, 74983 грн., в т.ч. ПДВ 12497.17 грн.; №РН-0000003, від 01.02.2011, 117293 грн., в т.ч. ПДВ 19548.83 грн.; №РН-0000042, від 18.02.2011, 14000.6 грн., в т.ч. ПДВ 2333.43 грн.; №РН-000003 від 01.03.2011, 65591.8 грн., в т.ч. ПДВ 10931.97 грн.; №РН-0000043, від 18.03.2011, 99720 грн., в т.ч. ПДВ 16620 грн.; №РН-0000004, від 01.04.2011, 151841.5 грн., в т.ч. ПДВ 25306.92 грн.; №РН-0000035, від 14.04.2011, 147419 грн., в т.ч. ПДВ 24569.83 грн.; №РН-0000005, від 05.05.2011, 108436 грн., в т.ч. ПДВ 18072.67 грн.; №РН-000041, від 16.05.2011, 152719.7 грн., в т.ч. ПДВ 25453.28 грн.; №РН-00006, від 01.06.2011, 90527.05 грн., в т.ч. ПДВ 15087.84 грн.; №РН-000011, від 01.06.2011, 90280.55 грн., в т.ч. ПДВ 15046.76 грн.; №РН-00012, від 01.06.2011, 74677.86 грн., в т.ч. ПДВ 12446.31 грн.; №РН-00018, від 02.06.2011, 59944.34 грн., в т.ч. ПДВ 9990.72 грн.; №РН-000002, від 01.07.2011, 51436.63 грн., в т.ч. ПДВ 8572.77 грн.; №РН-000008, від 01.07.2011, 42840.05 грн., в т.ч. ПДВ 7140.01 грн.; №РН-000018, від 04.07.2011, 54635.94 грн., в т.ч. ПДВ 9105.99 грн.; №РН-000019, від 04.07.2011, 71987.17 грн., в т.ч. ПДВ 11997.86 грн.; №РН-000003, від 01.08.2011, 91512.22 грн., в т.ч. ПДВ 15252.04 грн.; №РН-000004, від 01.08.2011, 85461.67 грн., в т.ч. ПДВ 14243.61 грн.; №РН-000019, від 02.08.2011, 93616.7 грн., в т.ч. ПДВ 15602.78 грн.; №РН-000023, від 02.08.2011, 69437.41 грн., в т.ч. ПДВ 11572.9 грн.; №РН-000011, від 01.09.2011, 55542.25 грн., в т.ч. ПДВ 9257.04 грн.; №РН-000013, від 02.09.2011, 54121.31 грн., в т.ч. ПДВ 9020.22 грн.; №РН-000014, від 02.09.2011, 67717.86 грн., в т.ч. ПДВ 11286.31 грн.; №РН-000042, від 07.09.2011, 53680.58 грн., в т.ч. ПДВ 8946.76 грн.; №РН-000005, від 03.10.2011, 66001.49 грн., в т.ч. ПДВ 11000.25 грн.; №РН-000006, від 03.10.2011, 46487.15 грн., в т.ч. ПДВ 7747.86 грн.; №РН-000009, від 04.10.2011, 66751.06 грн., в т.ч. ПДВ 11125.18 грн.; №РН-000010, від 04.10.2011, 47572.3 грн., в т.ч. ПДВ 7928.72 грн.; №РН-000007, від 01.11.2011, 97374.22 грн., в т.ч. ПДВ 16229.04 грн.; №РН-000008, від 01.11.2011, 92526.95 грн., в т.ч. ПДВ 15421.16 грн.; №РН-000012, від 02.11.2011, 96382.63 грн., в т.ч. ПДВ 16063.77 грн.; №РН-000013, від 02.11.2011, 93680.76 грн., в т.ч. ПДВ 15613.46 грн.; №РН-000082, від 21.11.2011, 50678.6 грн., в т.ч. ПДВ 8446.43 грн.; №РН-000089, від 23.11.2011, 12071.04 грн., в т.ч. ПДВ 2011.84 грн.; №РН-00026, від 06.12.2011, 94323.06 грн., в т.ч. ПДВ 15720.51 грн.; №РН-00027, від 06.12.2011, 86940.36 грн., в т.ч. ПДВ 14490.06 грн.; №РН-00033, від 07.12.2011, 76440.67 грн., в т.ч. ПДВ 12740.11 грн.; №РН-00037, від 09.12.2011, 4834.54 грн., в т.ч. ПДВ 805.76 грн.; №РН-00038, від 09.12.2011, 1159.84 грн., в т.ч. ПДВ 193.31 грн.; №РН-00039, від 09.12.2011, 9208.91 грн., в т.ч. ПДВ 1534.82 грн.

Судом встановлено, що ТОВ "Спрос Юей" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 3 069 502,00 грн. в т.ч. ПДВ 511 583,75 грн., а саме: №4 від 04.01.2011, 87644.70 грн., в т.ч. ПДВ 14607.45 грн.; №30, від 17.01.2011, 74983 грн., в т.ч. ПДВ 12497.17 грн.; №3, від 01.02.2011, 117293 грн., в т.ч. ПДВ 19548.83 грн.; №42, від 18.02.2011, 14000.6 грн., в т.ч. ПДВ 2333.43 грн.; №3, від 01.03.2011, 65591.8 грн., в т.ч. ПДВ 10931.97 грн.; №42, від 18.03.2011, 99720 грн., в т.ч. ПДВ 16620 грн.; №4, від 01.04.2011, 151841.5 грн., в т.ч. ПДВ 25306.92 грн.; №35, від 14.04.2011, 147419 грн., в т.ч. ПДВ 24569.83 грн.; №5, від 05.05.2011, 108436 грн., в т.ч. ПДВ 18072.67 грн.; №41, від 16.05.2011, 152719.7 грн., в т.ч. ПДВ 25453.28 грн.; №6, від 01.06.2011, 90527.05 грн., в т.ч. ПДВ 15087.84 грн.; №11, від 01.06.2011, 90280.55 грн., в т.ч. ПДВ 15046.76 грн.; №12, від 01.06.2011, 74677.86 грн., в т.ч. ПДВ 12446.31 грн.; №18, від 02.06.2011, 59944.34 грн., в т.ч. ПДВ 9990.72 грн.; №2, від 01.07.2011, 51436.63 грн., в т.ч. ПДВ 8572.77 грн.; №8, від 01.07.2011, 42840.05 грн., в т.ч. ПДВ 7140.01 грн.; №18, від 04.07.2011, 54635.94 грн., в т.ч. ПДВ 9105.99 грн.; №19, від 04.07.2011, 71987.17 грн., в т.ч. ПДВ 11997.86 грн.; №3, від 01.08.2011, 91512.22 грн., в т.ч. ПДВ 15252.04 грн.; №4, від 01.08.2011, 85461.67 грн., в т.ч. ПДВ 14243.61 грн.; №19, від 02.08.2011, 93616.7 грн., в т.ч. ПДВ 15602.78 грн.; № 23, від 02.08.2011, 69437.41 грн., в т.ч. ПДВ 11572.9 грн.; №11, від 01.09.2011, 55542.25 грн., в т.ч. ПДВ 9257.04 грн.; №13, від 02.09.2011, 54121.31 грн., в т.ч. ПДВ 9020.22 грн.; №14, від 02.09.2011, 67717.86 грн., в т.ч. ПДВ 11286.31 грн.; №42, від 07.09.2011, 53680.58 грн., в т.ч. ПДВ 8946.76 грн.; №5, від 03.10.2011, 66001.49 грн., в т.ч. ПДВ 11000.25 грн.; №6, від 03.10.2011, 46487.15 грн., в т.ч. ПДВ 7747.86 грн.; №9, від 04.10.2011, 66751.06 грн., в т.ч. ПДВ 11125.18 грн.; №10, від 04.10.2011, 47572.3 грн., в т.ч. ПДВ 7928.72 грн.; №7, від 01.11.2011, 97374.22 грн., в т.ч. ПДВ 16229.04 грн.; №8, від 01.11.2011, 92526.95 грн., в т.ч. ПДВ 15421.16 грн.; №12, від 02.11.2011, 96382.63 грн., в т.ч. ПДВ 16063.77 грн.; №13, від 02.11.2011, 93680.76 грн., в т.ч. ПДВ 15613.46 грн.; №82, від 21.11.2011, 50678.6 грн., в т.ч. ПДВ 8446.43 грн.; №89, від 23.11.2011, 12071.04 грн., в т.ч. ПДВ 2011.84 грн.; №26, від 06.12.2011, 94323.06 грн., в т.ч. ПДВ 15720.51 грн.; №27, від 06.12.2011, 86940.36 грн., в т.ч. ПДВ 14490.06 грн.; №33, від 07.12.2011, 76440.67 грн., в т.ч. ПДВ 12740.11 грн.; №37, від 09.12.2011, 4834.54 грн., в т.ч. ПДВ 805.76 грн.; №38, від 09.12.2011, 1159.84 грн., в т.ч. ПДВ 193.31 грн.; №39, від 09.12.2011, 9208.91 грн., в т.ч. ПДВ 1534.82 грн., що оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Також, з матеріалів справи вбачається, що за поставлений згідно умов Договору №01/01-11 товар, на банківський рахунок ТОВ "Спрос Юей" позивачем було сплачено кошти на загальну суму 3 069 502,00 грн. (в т.ч. ПДВ 511 583,75 грн.), що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача: №539, від 20.01.2011 р., 81624.7 грн., в т.ч. ПДВ 13604.12 грн.; №540, від 27.01.2011 р., 6020 грн., в т.ч. ПДВ 1003.33 грн.; №551, від 09.02.2011 р., 74983 грн., в т.ч. ПДВ 12497.17 грн.; №562, від 22.02.2011 р., 95000 грн., в т.ч. ПДВ 15833.33 грн.; №563, від 24.02.2011 р., 22293 грн., в т.ч. ПДВ 3715 грн.; №565, від 01.03.2011 р., 14000.6 грн., в т.ч. ПДВ 2333.43 грн.; №581, від 24.03.2011 р., 35000 грн., в т.ч. ПДВ 5833.33 грн.; №580, від 24.03.2011 р., 65591.80 грн., в т.ч. ПДВ 10931.97 грн.; №583, від 05.04.2011 р., 64720 грн., в т.ч. ПДВ 10786.67 грн.; №593, від 15.04.201 1, 151841.50 грн., в т.ч. ПДВ 25306.92 грн.; №602, від 28.04.2011 р., 66700 грн., в т.ч. ПДВ 11116.67 грн.; №607, від 10.05.2011 р., 62000 грн., в т.ч. ПДВ 10333.33 грн.; №610, від 12.05.2011 р., 18719 грн., в т.ч. ПДВ 3119.83 грн.; №619, від 19.05.2011 р., 108436 грн., в т.ч. ПДВ 18072.67 грн.; №621, від 26.05.2011 р., 85500 грн., в т.ч. ПДВ 14250 грн.; №626, від 03.06.2011 р., 67219.7 грн., в т.ч. ПДВ 11203.28 грн.; №628, від 07.06.2011 р., 75300 грн., в т.ч. ПДВ 12550 грн.; №638, від 22.06.2011 р., 85700 грн., в т.ч. ПДВ 14283.33 грн.; №643, від 04.07.201 1, 154429.8 грн., в т.ч. ПДВ 25738.3 грн.; №647, від 12.07.2011 р., 72500 грн., в т.ч. ПДВ 12083.33 грн.; №656, від 19.07.2011 р., 55000 грн., в т.ч. ПДВ 9166.67 грн.; №658, від 26.07.2011 р., 40000 грн., в т.ч. ПДВ 6666.67 грн.; №660, від 02.08.2011 р., 53399.79 грн., в т.ч. ПДВ 8899.97 грн.; №669, від 09.08.2011 р., 45000 грн., в т.ч. ПДВ 7500 грн.; №667, від 09.08.2011 р., 55000 грн., в т.ч. ПДВ 9166.67 грн.; №673, від 11.08.2011 р., 62000 грн., в т.ч. ПДВ 10333.33 грн.; №678, від 25.08.2011 р., 69000 грн., в т.ч. ПДВ 11500 грн.; №684, від 05.09.2011 р., 44300 грн., в т.ч. ПДВ 7383.33 грн.; №685, від 05.09.2011 р., 57800 грн., в т.ч. ПДВ 9633.33 грн.; б/н, від 06.09.2011 р., 6928 грн., в т.ч. ПДВ 1154.67 грн.; №693, від 13.09.2011 р., 79500 грн., в т.ч. ПДВ 13250 грн.; №702, від 20.09.2011 р., 59500 грн., в т.ч. ПДВ 9916.67 грн.; №706, від 27.09.2011 р., 62500 грн., в т.ч. ПДВ 10416.67 грн.; №713, від 06.10.2011 р., 29562 грн., в т.ч. ПДВ 4927 грн.; №714, від 06.10.2011 р., 40000 грн., в т.ч. ПДВ 6666.67 грн.; №732, від 25.10.2011 р., 58900 грн., в т.ч. ПДВ 9816.67 грн.; б/н, від 01.11.2011 р., 72912 грн., в т.ч. ПДВ 12152 грн.; №738, від 03.11.2011 р., 50500 грн., в т.ч. ПДВ 8416.67 грн.; №742, від 10.11.2011 р., 70500 грн., в т.ч. ПДВ 11750 грн.; №746, від 15.11.2011 р., 69500 грн., в т.ч. ПДВ 11583.33 грн.; №747, від 15.11.2011 р., 35000 грн., в т.ч. ПДВ 5833.33 грн.; №753, від 22.11.2011 р., 44850 грн., в т.ч. ПДВ 7475 грн.; №754, від 22.11.2011 р., 42300 грн., в т.ч. ПДВ 7050 грн.; б/н, від 01.12.2011 р., 130064.2 грн., в т.ч. ПДВ 21677.37 грн.; №775, від 15.12.2011 р., 40980 грн., в т.ч. ПДВ 6830 грн.; №777, від 15.12.2011 р., 47700 грн., в т.ч. ПДВ 7950 грн.; №776, від 15.12.2011 р., 51320 грн., в т.ч. ПДВ 8553.33 грн.; №778, від 15.12.2011 р., 55000 грн., в т.ч. ПДВ 9166.67 грн.; №779, від 20.12.2011 р., 58300 грн., в т.ч. ПДВ 9716.67 грн.; №782, від 29.12.2011 р., 74607.38 грн., в т.ч. ПДВ 12434.56 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою транспортування купленого згідно Договору №01/01-11 товару, позивач уклав з ФОП ОСОБА_1 Договір №27/0411-Т на транспортне обслуговування від 27 квітня 2013 року, (надалі - Договір №27/0411-Т). На виконання вказаного договору, з метою належного оформлення транспортування товару, сторонами було складено транспортні накладні, а саме: № 05/05/11; від 05.05.11; № 16/05/11; від 16.05.11; № 01/06/11; від 01.06.11; № 01/07/11; від 01.07.11; № 01/08/11; від 01.08.11; № 02/08/11; від 02.08.11; № 01/09/11; від 01.09.11; № 02/09/11; від 02.09.11; № 03/10/11; від 03.10.11; № 04/10/11; від 04.10.11; № 01/11/11; від 01.11.11; № 02/11/11; від 02.11.11; № 06/12/11; від 06.12.11; № 07/12/11; від 07.12.11. На підтвердження належно наданих послуг за Договором №27/0411-Т, сторони підписали акти виконаних робіт №1 від 05.05.11; №2 від 16.05.11; №3 від 01.06.11; №4 від 01.07.11; №5 від 01.08.11; №6 від 02.08.11; №7 від 01.09.11; №8 від 02.09.11; №9 від 03.10.11; №10 від 04.10.11; №11 від 01.11.11; №12 від 02.11.11; №13 від 06.12.11; №14 від 07.12.11.

Судом встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагенти позивача - ТОВ «Зв'язок-Буд» та ТОВ «Спрос Юей» були належним чином зареєстровані як юридичні особи та як платники податків на додану вартість, відтак мали належний обсяг правосуб'єктності для здійснення господарських операцій.

Згідно з дослідженими судом, наданими позивачем податковими деклараціями з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств у розрізі контрагентів за листопад 2010 року-грудень 2011 року, всі господарсько-фінансові стосунки позивача з ТОВ «Зв'язок-буд», ТОВ «Спрос Юей» та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі. Зауважень по наданих деклараціях, порядку їх оформлення представник відповідача не заявив.

Суд констатує, що згідно вимог чинного законодавства України, обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Суд критично ставиться до посилань відповідача, як на докази недійсності зазначених вище правочинів, на акт від 14.06.2013 р. за №75/22.8-15/36857386, складений ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві за результатом перевірки TOB «Спрос Юей» (код ЄДРПОУ 36857386) та на акт перевірки від 03.06.2013р. за №1886/22-221-33542476, складений ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві за результатом перевірки TOB «Зв'язок-Буд» (код ЄДРПОУ 33542476), оскільки відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Так, суд звертає увагу, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання Договору №1/11/10-1 та Договору №01/01-11 недійсними.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Вирішуючи питання реальності виконання договору з метою використання отриманого за вказаним договором у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача - ТОВ «Зв'язок-Буд» та ТОВ «Спрос Юей» не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірних операціях, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб, відповідачем до суду не надано.

Суд критично сприймає доводи представника відповідача про нікчемність Договору №1/11/10-1 та Договору №01/01-11, оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними доказами та спростовуються доказами, наданими представником позивача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частина друга ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною третьою цієї статті Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідними є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентом до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частини першої та четвертої ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність вище вказаних правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Зв'язок-Буд", ТОВ «Спрос Юей», а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини у межах спірних правовідносин, є таким, що порушують публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Суд також звертає увагу, що, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на час існування спірних правовідносин, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Відповідно до п. 9.6 ст. 9 цього ж Закону свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Вимогами підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п. 201.8., 201,9 та п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.184.1 ст.184 ПК України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Зі змісту наведених положень законодавства України вбачається, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 та п.198.3 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Договір №1/11/10-1 та Договір №01/01-11 були укладені з метою використання отриманих за вказаними договором товарів у власній господарській діяльності, а саме, з метою його продажу іншим контрагентам, зокрема ТОВ «Автоколороит» ТОВ БФ «Експрес ЛТД», ТОВ «Бузова-будінвест», ТОВ «Сільвер телеком», ТОВ «Мерлін-телеком», ТОВ «Столичне», ТОВ «ТехноСерв Українп», ТОВ «Радіоком», ПП «СВС-Стім», ТОВ «ВенісУкраїна» та іншим юридичним та фізичним особам, що підтверджується, наявними в матеріалах справи первинними документами.

Суд також звертає увагу, що основним видом діяльності позивача відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є оптова торгівля електронним та телекомунікаційним устаткуванням, деталями для нього.

З огляду на те, що судом було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, та податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаними контрагентами за спірний період, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідач помилково вважав, що первинні документи були складені ТОВ «Зв'язок-буд» та ТОВ «Спрос Юей» з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

З логічного аналізу, зазначених вище норм, та фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства, що призвело: заниження податку на прибуток всього у сумі 674458,00 грн., у т.ч. за IV квартал 2010 р. у розмірі 78483,00 грн., за І квартал 2011 р. у розмірі 95674,00 грн., за II квартал 2011 р. у розмірі 167804,00 грн., за III квартал 2011 р. у розмірі 151865,00 грн., за IV квартал 2011 р. у розмірі 180632,00грн.; завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 574 372,00 грн., у т. ч. у листопаді 2010 р. - в сумі 22278,00 грн., у грудні 2010 р. - в сумі 40509,00 грн., у січні 2011 р. - в сумі 27105,00 грн., у лютому 2011 р. - в сумі 21882,00 грн., у березні 2011 р. - в сумі 27552,00 грн., у квітні 2011 р. - в сумі 49877,00 грн., у травні 2011 р. - в сумі 43526,00 грн., у червні 2011 р. - в сумі 52572,00 грн., у липні 2011 р. - в сумі 36817,00 грн., у серпні 2011 р. - в сумі 56671,00 грн., у вересні 2011 р. - в сумі 38510,00 грн., у жовтні 2011 р. - в сумі 37802,00 грн., у листопаді 2011 р. - в сумі 73786,00 грн., у грудні 2011 р. - в сумі 45485,00 грн.

Відтак, у відповідача також відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, визначених оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень №0006882208 та №0006892208 від 22.11.2013 р.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з положеннями частини першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ч.3 ст.94, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Приватного підприємства «Н-Тема Сервіс» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 22.11.2013 р. №0006882208 та №0006892208.

3. Судові витрати в сумі 398,98 грн. (триста дев'яносто вісім гривень дев'яносто вісім копійок) присудити на користь Приватне підприємство "Н-Тема Сервіс" (ідентифікаційний номер 34003308) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко