Постанова

від 11.07.2006 по справі 26/94-06-2401

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/94-06-2401

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"11" липня 2006 р. Справа № 26/94-06-2401

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Петровій О.С.

за участю представників сторін:

Від Апелянта  (позивача): Попова Н.О., по дов.

Від відповідача: Яновський В.С., по дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Споживчого кооперативного товариства „Агні”, м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 06 червня 2006 року

по справі № 26/94-06-2401

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Янтар”, м. Одеса

до Заявника апеляційної скарги

про стягнення 5 002 грн.

ВСТАНОВИВ:

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судовою колегією відхилено, оскільки у засіданні суду був присутній його керівник (директор) Бугаренко Н.М. і, крім того, матеріали справи дають можливість розглянути апеляційну скаргу по суті.

Відкрите акціонерне товариство „Янтар” (далі –ВАТ „Янтар”) звернулось у місцевий господарський суд з позовом до Споживчого кооперативного товариства "Агні" (далі –СКТ „Агні”) про стягнення з останнього 5002 грн., що складає, як вважає позивач, суму переплати авансового платежу в сумі 10 000 грн., перерахованого відповідачу згідно укладеного між ними договору підряду №29 від 09.08.2005р. на здійснення проектних робіт по газифікації підрозділу позивача. При цьому ВАТ „Янтар” обґрунтовує свій позов тим, що СКТ „Агні” не виконало проектні роботи по цьому договору у повному обсязі, про що сам відповідач не заперечує у накладній №1 від 21.11.2005р. і у відповіді на претензію, де він підтверджує невиконання проекту по газифікації у повному обсязі з посиланням на те, що йому не були надані технічні паспорти на обладнання, що є безпідставним, оскільки така умова відсутня в укладеному між ними договорі.

У своїх уточненнях до позову ВАТ „Янтар” вказав ті ж самі підстави, вказавши у поданому клопотанні до суду, що клопотання відповідача про призначення експертизи щодо вартості проекту по газифікації підрозділу є необґрунтованим, оскільки така вартість проектних робіт визначена сторонами в договорі і, зокрема, у пункті 2.1 останнього, яка складає 19 000 грн.

У відзиві на позов від 26.04.2006р. відповідач його не визнає, вважаючи, що проектні роботи по газифікації об'єкту позивача виконані ним на 17 000 грн., а тому просить у цьому відзиві на позов стягнути з позивача на його користь несплачені 7 000грн. (а.с. 64-65).

У відзиві на позов від 23.05.2006р. відповідач вказує, що не виконані проектні роботи тільки на суму 557 грн. (з ПДВ –668 грн.), в зв'язку з чим просить стягнути з позивача на його користь 8 333 грн., які ним не сплачені.

У клопотанні від 26.05.2006р. відповідач посилається, що всі проектні роботи по газифікації підрозділу позивача виконані приватною фірмою „Рембудпроект”, про що свідчить акт прийому закінченого будівництвом об'єкту системи газозабезпечення, а тому просить призначити судову експертизу по вартості робіт по договору підряду, укладеного між ними.

Рішенням місцевого господарського суду від 06 червня 2006р. (суддя Нікіфорчук М.І.) позов ВАТ „Янтар” задоволений у повному обсязі, а також з відповідача стягнуті судові витрати  з огляду на обґрунтованість позовних вимог.

Клопотання відповідача про призначення експертизи вартості виконаних ним проектних робіт з посиланням на виконання їх ПФ „Рембудпроект” судом першої інстанції відхилені, оскільки таке клопотання відповідача спростовується матеріалами справи.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення суду скасувати, відмовити ВАТ „Янтар” у задоволенні позовних вимог, і задовольнити його зустрічні вимоги про стягнення з позивача на користь відповідача несплаченого боргу в сумі 8 332 грн. за виконані проектні роботи по договору підряду №29 від 09.08.2005р., посилаючись на порушення судом при його прийнятті діючого законодавства (якого саме –не вказано), і на невідповідність прийнятого рішення судом обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає її необґрунтованою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, проаналізувавши юридичну оцінку судом фактичних обставин справи та їх повноту, і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача з наступних підстав.

Як встановлено судом, між ВАТ „Янтар” (Замовник) і СКТ „Агні” (Підрядник) укладено договір підряду №29 від 09 серпня 2005р., предметом якого було виготовлення проектних робіт по газозабезпеченню цеху твердих сирів Замовника в с.м.т. Цебриково, Великомихайлівського району, Одеської області відповідно з умовами цього договору (п.1.1). Договір вступає в силу з дня погодження і діє до повного виконання договору Підрядником і Замовником.

Пунктом 2.1 зазначеного договору сторони (Замовник –позивач і Підрядник –відповідач) передбачили, що вартість підрядних робіт складає 19 000 (дев'ятнадцять тисяч) грн., у тому числі ПДВ 20% - 3 167 грн., а пунктом 2.2 договору передбачено, що Замовник (позивач) перераховує Підряднику (відповідачу) 30% (тридцять відсотків) авансу вартості робіт по договору. Відповідно до пунктів 2.3 і 3.1 укладеного договору передача і розрахунки по останньому здійснюються поетапно згідно довідки про вартість виконаних проектно-вишукувальних робіт № 4А.

Таким чином, сторони (позивач і відповідач) передбачили в укладеному договорі, що документом для передачі виконаних робіт і розрахунком за останні є довідка про вартість виконаних проектно-вишукувальних робіт за №4А.

Як передбачено пунктом 3.2 договору, в разі мотивованої відмови Замовника від підписання довідки про вартість виконаних робіт сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних допрацювань і строків їх усунення Підрядником. Такі акти у матеріалах справи відсутні.

Додатком до договору підряду №29 від 09.08.2005р. є кошторис на проектні (вишукувальні) роботи, в якому вказані характеристика видів робіт, збірник цін робіт, розрахунок їх вартості на підставі збірника цін і вартість робіт (а.с. 9), який підписаний посадовими особами сторін (позивача і відповідача). Із цього кошторису вбачається, що вартість проектних робіт по договору складає 15 833 грн., а з ПДВ –19 000 грн., що і передбачено пунктом 2.1 договору.

Із матеріалів справи вбачається, що посадовими особами позивача і відповідача підписані і скріплені печатками довідка про вартість виконаних проектно-вишукувальних робіт по газозабезпеченню цеху твердих сирів у с.м.т. Цебриково, Великомихайлівського району, Одеської області за серпень 2005р. на підставі договору №29 від 09.08.2005р. і акт виконаних проектних (вишукувальних) робіт до вказаної довідки, із яких випливає, що проектні роботи по зазначеному договору підряду виконані на суму 8 333 грн. без ПДВ, а з ПДВ сума складає 10 000 грн. (а.с. 15,16).

Разом з тим, із матеріалів справи і, зокрема, із накладної №1 від 21 листопада 2005р., підписаної і наданої відповідачем –СКТ „Агні” –позивачу - ВАТ „Янтар” - вбачається, що відповідачем не виконані проектні  роботи  по розрахунку газозабезпечення котельної (а.с. 19), що згідно кошторису до договору підряду складає суму 8 333 грн. без ПДВ (а з ПДВ ця сума складає 9 999,60 грн.), а також із відповіді відповідача (а.с. 25) на претензію позивача (а.с. 23) з приводу невиконання відповідачем робіт по договору №29 від 09.08.2005р., в якій СКТ „Агні” вказало, що роботи виконані на 80 % із-за того, що позивач не надав йому технічні паспорти на установку обладнання і це не дало можливості виконати розрахунки по гарячому водозабезпеченню цеху, що згідно кошторису до договору підряду №29 від 09.08.2005р. складає суму 1 667 грн. без ПДВ, а з ПДВ ця сума складає 2 000,40 грн.

Таким чином, вказані документи (накладна №1 від 21.11.2005р. і відповідь СКТ „Агні” на претензію позивача) свідчать , що останнім не були виконані проектні роботи по укладеному договору між сторонами на загальну суму 10 000 грн. з ПДВ із 19 000 грн. (з ПДВ), передбачених договором. Тобто були виконані проектні роботи по договору на суму 9 000 ( дев'ять тисяч) грн.

Позивач, пред'являючи позов про стягнення з відповідача переплаченої суми 5 002 грн. авансового платежу по розрахунку, вказаному у позові і в уточненні до нього, документально не довів, що проектні роботи по газифікації виробничих приміщень виконані на 50 % на суму 1 665 грн. ( без ПДВ).

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Такі докази надаються сторонами судового процесу.

З вищенаведеного випливає, що на користь позивача з відповідача підлягала стягненню сума 1 000 (одна тисяча) грн. (10 000 –9 000) уплаченого авансового платежу в сумі 10 000 грн., а не 5 002 (п'ять тисяч дві) грн., як просить позивач, при умові розірвання договору підряду №29 від 29.08.2005р. між сторонами, на якому ґрунтуються позовні вимоги ВАТ „Янтар” –Замовника.

Судовою колегією апеляційної інстанції не  приймаються до уваги посилання відповідача як у відзиві на позов, так і в апеляційній скарзі на проведення експертизи вартості виконаних проектних робіт по договору підряду № 29 від 09.08.2005р., оскільки така вартість підтверджена самим відповідачем, наданими ним документами, які є у матеріалах справи, про що зазначено вище, а також не можна взяти до уваги надану позивачем (ВАТ „Янтар”)  незавірену копію акта приймання закінченого будівництвом об'єкту системи газозабезпечення, оскільки в копії акту, який є у матеріалах справи (а.с. 116), мова йде про закінчення будівництва об'єкту, а не про виконання проектно-вишукувальних робіт, що передбачено вказаним договором підряду, укладеного між позивачем і відповідачем. Крім того, із копії цього акту, який є у матеріалах  справи, взагалі відсутні дані про Замовника – позивача по роботам, які виконувались Приватною фірмою „Рембудпроект”, оскільки підписи і печатки позивача на ньому відсутні, а також невідомо, яке відношення має позивач до будівельних робіт, виконаних ПФ „Рембудпроект”.

Також не підлягають задоволенню вимоги відповідача, викладені ним у відзивах на позов, про стягнення з позивача, як він вважав, недоплаченої останнім 7 000 грн. за виконані проектні роботи по вказаному договору, оскільки вони не відповідали вимогам статті 60 ГПК України, згідно якої відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом і подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів (ст.ст. 54-57 ГПК України).

В укладеному між сторонами договорі підряду №29 від 09.08.2005р. не встановлений строк передачі-приймання виконаних проектних робіт, а зазначено, що передача виконаних робіт здійснюється по довідці про вартість виконаних проектно-вишукувальних робіт за № 4А (розділ 3 договору „Передача  та приймання робіт”).

Як було зазначено вище, пунктом 5.1 цього договору сторони передбачили, що договір вступає в силу (набуває чинності) з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання його Підрядником і Замовником (позивачем і відповідачем).

Оскільки проектні роботи по договору, як свідчать матеріли справи, Підрядником –відповідачем не виконані у повному обсязі, то цей договір підряду є діючим по теперішній час, так як позивач –Замовник –не поставив питання про розірвання договору в установленому порядку після попередження відповідача в листі від 06.10.2005р. за № 215 про розірвання договору (а.с. 13), що передбачено статтею 320 Господарського кодексу України, згідно якої у разі,  якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно,  що закінчення  її до  строку  стає  явно  неможливим,  замовник  має  право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. А відповідач залишив вказаний лист позивача без відповіді.

Відповідно до пункту 5.2 укладеного між сторонами договору №29 від 09.08.2005р. договір може бути розірваний достроково за згодою сторін, а розірвання його в односторонньому порядку не допускається. Цей пункт договору кореспондується зі статтею 188 Господарського кодексу України, згідно якої зміна    та    розірвання    господарських   договорів   в односторонньому порядку не допускаються,  якщо інше не передбачено законом або договором.  Сторона по  договору,  яка  вважає  за  необхідне змінити або розірвати договір,  повинна надіслати  пропозиції  про  це  другій стороні за договором.

Сторона  договору,  яка  одержала  пропозицію про зміну чи розірвання  договору,  у  двадцятиденний  строк  після   одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У   разі   якщо   сторони  не  досягли  згоди  щодо  зміни (розірвання)  договору  або  у  разі   неодержання   відповіді   у встановлений   строк   з   урахуванням   часу   поштового   обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З зазначених підстав вимоги позивач про стягнення з відповідача частини суми авансованого платежу (5 002 грн.) є необґрунтованими і задоволенню не підлягали.

При таких обставинах апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржене рішення суду –скасуванню як незаконне.

Враховуючи викладене  і керуючись  ст. ст. 99, 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Споживчого кооперативного товариства "Агні" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 06 червня 2006р. по справі № 26/94-06-2401 скасувати.

У позові ВАТ „Янтар” відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                            В.М. Тофан

Судді:                                                                               О.О.Журавльов                                                                                                                                  

                                                                                          М.В. Михайлов