Ухвала

від 28.01.2014 по справі 2а-3374/10/2770

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2014 року м. Київ К/9991/37359/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство «Рімалід»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 02 грудня 2010 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2011 року

у справі № 2а-3374/10/2770

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство «Рімалід»

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 02 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2011 року, адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство «Рімалід» (відповідач) задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ «КП «Рімалід» суму заборгованості перед бюджетом із штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 106 163,25 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 02 грудня 2010 року, ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2011 року та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя проведено перевірку бару, що належить відповідачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0332/27/02/23/20752512 від 18 червня 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «КП «Рімалід» пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, у зв'язку з неоприбуткуванням готівкових коштів у розмірі 21 232,65 грн. у повній сумі їх фактичних надходжень у касі підприємства.

На підставі зазначеного акту перевірки позивачем прийнято рішення № 0003912330 від 29 червня 2010 року, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 106 160,75 грн.

За результатами адміністративного оскарження, додатково прийнято рішення № 00000202330 від 20 вересня 2010 року, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2,50 грн.

Зазначені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не скасовано в адміністративному або судовому порядку, а отже є чинними, проте застосовані ними суми штрафних (фінансових) санкцій не сплачено ТОВ «КП «Рімалід» самостійно.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до фізичних осіб-громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійних представництв нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Передбачені цією статтею штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету в порядку, встановленому законодавством.

Відтак судові інстанції дійшли правильного висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ «КП «Рімалід» до Державного бюджету України 106 163,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Доводи касаційної скарги про неправомірність застосування контролюючим органом до відповідача вказаної суми штрафних (фінансових) санкцій колегія суддів відхиляє, оскільки оцінка їх законності перебуває поза межами даного судового провадження.

Адже, відповідно до частини 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення штрафних (фінансових) санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення штрафних (фінансових) санкцій в судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому питання правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій не охоплюється предметом даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, якими відповідні санкції застосовано, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду справи здійснювати їх правовий аналіз.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 02 грудня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство «Рімалід» відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 02 грудня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Цвіркун Ю.І.