Ухвала

від 29.01.2014 по справі 2а-4123/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2014 року м. Київ К/9991/72923/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Моторний О.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Омега-2010" (далі - Підприємство)

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011

у справі № 2а-4123/11/2070

за позовом Підприємства

до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі - ДПІ)

та виконавчого комітету Харківської міської ради

про скасування рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про скасування рішення ДПІ від 28.03.2011 № 10 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 позов задоволено з тих мотивів, що направлене податковим органом повідомлення від 12.03.2011 № 72/29-048 про відсутність Підприємства за місцезнаходженням не відповідає дійсним обставинам справи.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність Підприємства за місцезнаходженням (який не було визнано недійсним в установленому порядку) відповідає законодавчо визначеній підставі позбавлення особи статусу платника ПДВ.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Підприємство просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі правильне та мотивоване рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що згідно з оспорюваним рішенням ДПІ було анульовано реєстрацію Підприємства платником податку на додану вартість з причин його відсутності за місцезнаходженням (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

За змістом підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Отже, обставини, якими ДПІ обґрунтовує законність своїх дій з позбавлення позивача статусу платника ПДВ, відповідають наведеній нормі Податкового кодексу України.

А відтак колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для скасування оспорюваного рішення ДПІ.

Доводи скаржника відносно незаконності здійснення державним реєстратором запису про відсутність Підприємства за місцезнаходженням у даному разі підлягають відхиленню.

Адже відповідно до частини першої статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є оскарження рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність (або відсутність) підстав, з якими закон пов'язує можливість позбавлення особи статусу платника ПДВ.

При цьому, причини виникнення зазначених підстав не охоплюється предметом даного позову. Отже, оскільки дії державного реєстратора про внесення відповідного запису позивачем не оскаржуються, то суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати правовий аналіз таких дій.

Норми матеріального права застосовані апеляційним судом правильно, порушень норм процесуального права, які є підставою для скасування судового акта, судом касаційної інстанції не допущено, а тому оскаржувана постанова скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу приватного підприємства "Омега-2010" відхилити.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011 у справі № 2а-4123/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова О.А. Моторний