Ухвала

від 27.01.2014 по справі 2а-1336/10/2570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 року м. Київ К-41702/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот»

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010

у справі №2а-1336/10/2570

за позовом Відкритого акціонерного товариства Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот»

до Державної податкової інспекції у м.Чернігові

про скасування податкових повідомлень-рішень та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, - ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010, позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0001322320/0 від 03.03.2010, яким визначено податкове зобов?язання з податку на додану вартість на суму 135000 грн., у т.ч. основний платіж 90000 грн. та штрафні санкції 45000 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняття в цій частині нового рішення про задоволення позову, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2009, за результатами якої складено акт від 18.02.2010 №115/23/00901714.

На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001322320/0 від 03.03.2010, яким визначено податкове зобов?язання з податку на додану вартість на суму на суму 135000 грн. (90000 грн. за основним платежем та 45000 грн. за штрафними санкціями); № 0001342320/0 від 03.03.2010, яким визначено податкове зобов?язання з земельного податку на суму 60754,82 грн. (40389,88 грн. за основним платежем та 20364,94 грн. за штрафними санкціями); № 0001312320/0 від 03.03.2010, яким нараховано штрафні санкції в сумі 2910 грн. за порушення зобов?язань з податку на прибуток; № 0001332320/0 від 03.03.2010, яким визначено збір за забруднення навколишнього середовища на суму 364,23 грн. (109,31 грн. за основним платежем та 170 грн. за штрафними санкціями); № 0000941720/0 від 03.03.2010, яким визначено зобов?язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 327,93 грн. (109,31 грн. за основним платежем та 218,62 грн. за штрафними санкціями); рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001442323 від 03.03.2010 на суму 1800 грн.

Судами попередніх інстанцій позовні вимоги, з врахуванням поданих позивачем уточнень, задоволені частково. Заперечення позивача щодо правомірності постановлених у справі рішень стосуються відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001342320/0 від 03.03.2010, яким визначено податкове зобов?язання з земельного податку на суму 60754,82 грн. (40389,88 грн. за основним платежем та 20364,94 грн. за штрафними санкціями). Касаційний перегляд відповідно до положень ст. 220 КАС України здійснюється в межах касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за даними управління земельних ресурсів ВАТ ЧРМЗ «Жовтневий молот» має у користуванні земельні ділянки загальною площею 6,9307 га, розташовані за адресою: м. Чернігів, пр. Миру, 194. В той же час у підприємства відсутні правовстановлюючі документи на земельні ділянки - термін дії договору оренди земельної ділянки № 314 від 03.06.2004 скінчився 03.06.2009 (договір було укладено між Чернігівською міською радою та ВАТ ЧРМЗ «Жовтневий молот»), а новий договір оренди земельної ділянки не укладено, незважаючи на те, що на підставі п. 25 рішення 40 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради від 22.07.2009 позивачу подовжено термін використання земельної ділянки строком на 5 років.

Згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки, поданої позивачем за 2009 рік розмір річної орендної плати становив 128263,72 грн. на рік (по 10688,64 грн. в місяць з січня 2009 року по листопад 2009 року, грудень 10688,68 грн.).

15.12.2009 позивачем подано уточнюючу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік зі зменшенням податкових зобов'язань за період, що перевірявся, з 03.06.2009 по 30.09.2009 на 41687,70 грн., з підстав закінчення 03.06.2009 договору оренди земельної ділянки № 314 від 03.06.2004. Оскільки згідно з рішенням господарського суду Чернігівської області від 06.07.2009 у справі № 6/97д додаткова угода оренди земельної ділянки від 08.01.2009 до договору оренди № 314 від 03.06.2004 та сам договір не є чинними (є невчиненими), рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.11.2009 у справі № 6/152а п. 25 рішення 40 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради про продовження строку оренди земельної ділянки скасовано.

Разом з тим, відповідно до умов договору оренди земельної ділянки від 03.06.2004 (пункт 5 договору) у разі припинення або розірвання цього договору орендар має забезпечити виконання умов повернення земельної ділянки орендодавцю. Земельна ділянка вважається поверненою орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі.

Проте, передача Чернігівською міською радою земельної ділянки ВАТ ЧРМЗ «Жовтневий молот» за договором від 03.06.2004 підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 03.06.2004, у той час як зворотня передача земельної ділянки по закінченні терміну дії договору оренди - 03.06.2009 позивачем здійснена не була.

На спірній земельній ділянці розташовуються будинки та споруди, переважно виробничі, складські, офісні приміщення позивача, на які в періоді з 03.06.2009 по 30.09.2009 позивачем продовжувала нараховуватисть амортизація, частина приміщень позивачем здається в оренду іншим підприємствам, тобто дана земельна ділянка використовується ним в господарській діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

У статті 5 цього Закону визначено, зокрема, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, суб'єктом - власник земельної ділянки і землекористувач, у тому числі орендар.

За змістом статті 15 вказаного Закону обов'язок сплачувати за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

У частинах 1, 2 статті 125 Земельного Кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Статтею 126 цього Кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

При цьому, питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 Земельного Кодексу України та 377 Цивільного кодексу України, згідно яких до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Вищенаведеним спростовуються доводи позивача, що право власності чи право користування земельною ділянкою виникає лише після державної реєстрації документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, а також державної реєстрації договору оренди.

Враховуючи, що позивач не надав суду доказів, які б спростовували факт користування земельною ділянкою, що була предметом договору оренди, а також, що у зв?язку зі спорами з питань оформлення договору оренди на землю позивач припинив використання земельної ділянки на якій розташоване підприємство на протязі десятків років, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0001342320/0 від 03.03.2010.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права. Обов'язок сплачувати земельний податок виникає з дня фактичного правомірного користування земельною ділянкою, оскільки закон не передбачає звільнення від сплати цього податку землекористувачів у разі відсутності документів, що підтверджують право користування.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, повно та правильно встановивши обставини справи, дали їм належну оцінку з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот» відхилити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун