ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 січня 2014 року м. Київ К/9991/69742/11
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Моторний О.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі - Ленінська МДПІ)
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.07.2011
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2011
у справі № 2а-3974/11/1270
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвест Україна - 2010» (далі - Товариство)
до Ленінської МДПІ
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про:
визнання протиправними дій Ленінської МДПІ щодо неприйняття та невизнання як податкової звітності поданих Товариством уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень та квітень 2011 року;
зобов'язання відповідача прийняти та вважати поданою податкову звітність Товариства, а саме: уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень та квітень 2011 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.07.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2011, позовні вимоги задоволено повністю з посиланням на складення платником спірних документів податкової звітності з дотриманням вимог чинного законодавства.
Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам пунктів 48.1, 48.3, 48.5 статті 48 Податкового кодексу України та дійсним обставинам справи, Ленінська МДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові.
Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями під час вирішення даного спору та вбачається з матеріалів справи, що 26.04.2011 та 08.06.2011 засобами поштового зв'язку позивачем було направлено на адресу Ленінської МДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2011 року та квітень 2011 року, відповідно.
Втім податкова інспекція відмовилася прийняти зазначені документи податкової звітності, пославшись на відсутність підпису посадової особи та печатки підприємства.
Однак у розглядуваному випадку суди цілком об'єктивно відхилили зазначені доводи податкового органу як неспроможні.
Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Згідно з пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; відмітка про звітування за спеціальним режимом: код виду економічної діяльності (КВІЕД) код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ: індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника додатку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (пункт 48.4 статті 48 Податкового кодексу України).
За змістом пункту 48.5 цієї ж статті Кодексу податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники. Зазначені в податковій декларації платника податків, до н прийняття перевірці не підлягають.
Відповідно до пункту 49.9 статті 49 цього Кодексу за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
В силу вимог пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
У справі, що переглядається, суди за наслідками безпосереднього дослідження примірників спірних документів податкової звітності встановили, що подані до податкового органу документи були заповнені відповідно до вимог чинного законодавства, підписані директором Товариства Слєпцовою І.В. та скріплені мокрою печаткою підприємства.
Доказів на спростування цього висновку податковим органом не надано, поданих позивачем уточнюючих розрахунків та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2011 року та квітень 2011 року з порушенням порядку їх заповнення не представлено.
А відтак суди цілком обґрунтовано задовольнили даний позов.
Доводи Ленінської МДПІ, зазначені у касаційній скарзі, були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій, цим доводам були надано належну правову оцінку, а тому ці доводи підлягають відхиленню касаційним судом з огляду на відсутність у касаційної інстанції повноважень переоцінювати обставини, встановлені судами під час вирішення спору.
Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську відхилити.
2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.07.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2011 у справі № 2а-3974/11/1270 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова О.А. Моторний
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2014 |
Оприлюднено | 13.02.2014 |
Номер документу | 37116112 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Блохін Анатолій Андрійович
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Костенко М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні