Ухвала

від 03.02.2014 по справі 2а-3216/12/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2014 року м. Київ К/800/18492/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2012

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013

у справі № 2а-3216/12/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівморепродукти»

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2012, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013, задоволено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 06.04.2012 № 0000982321, № 0000972321 та № 0000301721.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки позивача (на підставі направлень ДПА у Львівській області та наказу голови ДПС у Львівській області від 27.01.2012 № 74) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, складено акт перевірки від 23.03.2012 № 48/22-20/25236666, в якому встановлено порушення позивачем:

- пп.1.23, 1.31, ст. 1, пп.4.1.1, 4.1.6 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.138.1.1 ПК України внаслідок заниження позивачем податку на прибуток на суму 518672,93 грн.;

- п.4.1, 4.2, 7.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 59437,32 грн. в тому числі за січень 43701,09 грн., за лютий 15736,23 грн.;

- пп.163.1.1, 163.1.2, 164.1, 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 171.2, 176.2, 177.8 ПК України внаслідок неутримання та не перерахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 1032,48 грн.

На підставі акта перевірки від 23.03.2012, відповідачем 06.04.2012 прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000982321, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 59438 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 59437 грн. та штрафними санкціями в сумі 1,00 грн.; №0000972321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 518674 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 518673 грн. та штрафними санкціями 1,00 грн.; №0000301721, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 1290,60 грн., в тому числі за основним платежем 1032,48 грн. та штрафними санкціями 258,12 грн.

Матеріали акту перевірки свідчать, що при перевірці відображених у рядку 01.1 Декларації «доходи відпродажу товарів», показників за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 в загальному розмірі - 11 053 698,00 грн. встановлено, що формування цих показників мало вплив на здійснення операцій з гуртової та роздрібної торгівлі рибою та продуктами, надання послуг оренди приміщень.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України , для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено судами, ТОВ «Львівморепродукти» зареєстроване як юридична особа 10.12.1997 виконавчим комітетом Львівської міської ради, з 16.12.1997 перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник податків, а з 10.02.2003 зареєстроване як платник податку на додану вартість. Основними видами діяльності ТОВ «Львівморепродукти» за КВЕД є: 15.20.0 виробництво рибних продуктів, 51.32.0 оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами, 51.38.0 оптова торгівля іншими продуктами харчування, 52.11.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

01.01.2011 між ТОВ «Львівморепродукти» та ПП «Агроенергоінвест» було укладено договір поставки товарів, згідно з п. 1.1. якого позивач зобов'язався здійснювати поставку товарів ПП «Агроенергоінвест» в кількості та асортименті, за цінами, що зазначені в накладних.

Матеріалами справи у повній мірі підтверджено факт поставки позивачем товарів контрагенту (за умовами зазначеного договору) та здійснення останнім оплати за поставлений товар.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Підпунктом 4.1.6. п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті».

Отже, як вірно зазначено судами обох інстанцій, підставами для включення до складу валового доходу є отримання платником податку безоплатно наданих у звітному періоді товарів (робіт, послуг), а не надання самим платником податків безоплатно товарів іншим особам.

Також, судами встановлено, що між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «Регіон-буд» 20.09.2010 було укладено договір підряду № 20/09-10, згідно з п. 1 умов якого, ТОВ «БК «Регіон-буд» (як підрядник) за дорученням позивача (як замовник) взяло на себе зобов'язання щодо проведення ремонтних робіт за адресою: м. Львів, вул. Опришківська, 5.

В матеріалах справи наявні копії первинних документів, зокрема, довідки форм КБ-2 та КБ-3, акти приймання-передачі відремонтованих об'єктів, акт приймання-передачі виконаних підрядних робіт, актами здачі об'єктів, які перебували в ремонті (кулінарний цех, приміщення котельні, дахи холодильника та рибопереробних цехів, офісних приміщень) в експлуатацію, якими у повній мірі підтверджується факт виконання підрядних робіт за договором № 20/09-10.

Крім того, 03.03.2008 між нерезидентом FOOD Servise Sp.z.o.o. (продавець) та позивачем (покупець) було укладено контракт № 02/08 на поставку «свинної продукції».

На підтвердження поставок на адресу ТОВ «Львівморепродукти» в матеріалах справи наявні копії наступних ВМД: ВМД № 209000004/8/021289 від 08.11.2008, ВМД № 209000004/8/021603 від 12.11.2008, ВМД № 209000004/8/021942 від 15.11.2008, ВМД № 209000004/8/022612 від 21.11.2008, ВМД № 209000004/8/021289 від 28.11.2008.

З п. 4 даного контракту вбачається, що покупець здійснює попередню оплату або оплату по факту поставки товару в доларах США в безготівковій формі шляхом банківського переказу.

Позовна давність у міжнародній купівлі-продажу товарів визначається Конвенцією про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів (Конвенцію ратифіковано Постановою ВР N 3382-XII від 14.07.1993, дата підписання Україною - 14.06.1974, дата набуття чинності для України - 01.05.1994).

Статтею 8 вказаної Конвенції визначено строк позовної давності у чотири роки.

Згідно ч. 1 статті 10 Конвенції вважається, що право на позов, що випливає з порушення договору, виникає в той день, коли мало місце таке порушення.

Приписами частини 2 статті 12 Конвенції встановлено строк позовної давності, що випливає з порушення однією договірною стороною умови про поставку або оплату товару частинами, починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення.

Отже, як вірно зазначено судами обох інстанцій, строк позовної давності почав перебіг відповідно 08.11.2008, 12.11.2008, 15.11.2008, 21.11.2008, 28.11.2008 та, відповідно, спливає 08.11.2011, 12.11.2011, 15.11.2011, 21.11.2011, 28.11.2011.

Відповідно до 135.5.4. п.135.4. ст. 135 Податкового кодексу України , до інших доходів включається вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

Підпунктом 14.1.11. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Таким чином, вірним є висновок судів попередніх інстанцій про помилковість висновків податкового органу щодо порушення позивачем пп. 138.1.1 п. 138.1. ст. 138 розділу III Податкового кодексу України щодо завищення витрат на суму 845 114,35 грн., зокрема у II кварталі на суму 628 838,16 грн., III кварталі 2011 - 216 276,19 грн., оскільки строк позовної давності по вимогах нерезидента FOOD Servise Sp.z.o.o. до ТОВ «Львівморепродукти» ще не сплив, а тому відсутні підстави відносити вказані суми до інших доходів у відповідності до пп. 135.5.4. п.135.4. ст. 135 Податкового кодексу України .

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 06.04.2012 № 0000982321, № 0000972321 та № 0000301721.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення апеляційного суду не встановлено.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль