Постанова

від 10.02.2014 по справі 815/8700/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/8700/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.

за участю секретаря Музика І.О.

за участю сторін:

представника позивача: Нєнова І.І. (за ордером)

представника відповідача: Покотило Д.Ю. (згідно довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЄМАН» до Південної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування заявленої митної вартості та картки відмови у митному оформленні товарів

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ТОВ «НЄМАН», за результатом якого позивач просить скасувати рішення Південної митниці Міндоходів № 500060001/2013/610138/2 від 01.10.2013 року про коригування митної вартості товарів, які ввозилися Товариством з обмеженою відповідальністю «НЄМАН» на митну територію України згідно вантажної митної декларації № 500060001/2013/042721 від 27.09.2013 року; скасувати оформлену Південною митницею Міндоходів картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою було відмовлено в митному оформленні товарів, які ввозилися Товариством з обмеженою відповідальністю «НЄМАН» на митну територію України згідно вантажної митної декларації № 500060001/2013/042721 від 27.09.2013 року, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги наступними доводами.

Як зазначає позивач, 03.06.2008 року, товариством з Компанією «OVEN LLP» (Великобританія) укладено зовнішньоекономічний контракт № 1-03/04, відповідно до умов якого Компанія «OVEN LLP» здійснює на користь позивача поставку промислових товарів за асортиментом, кількістю та цінами, вказаними в інвойсах, які є невід'ємними частинами контракту.

Згідно інвойсу № ZDT-2/014 від 24.07.2013 року, позивачем з контрагентом погоджено поставку товарів (велошини, велокамери) на загальну суму 24 080, 00 доларів США.

27.09.2013 року, товар, за зазначеним інвойсом, було заявлено товариством до митного оформлення до Митного посту «Одеса-порт» Південної митниці Міндоходів.

Вантажну митну декларацію за № 500060001/2013/042721 було подано в порядку електронного декларування з визначенням митної вартості товарів, за основним методом, відповідно ціни контракту.

Рішенням відповідача № 500060001/2013/610138/2 від 01.10.2013, на підставі ст. 64 Митного Кодексу України, було здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості з застосуванням 6 резервного методу, з визначенням митної вартості товару «велошини» ціна за одиницю - 3,1014 доларів США, замість заявленої декларантом ціни в один долар; «велокамери» - ціна за одиницю - 0,5978 доларів США, замість заявленої декларантом ціни в один долар.

Митним органом було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до якої ВМД не може бути прийнята (товари не підлягають митному оформленню). Висунуто вимоги одати нову ВМД відповідно до рішення про коригування.

Позивач вважаючи рішення про корегування митної вартості та картку відмови незаконними та прийнятими без достатніх правових підстав, звернувся до суду з позовом, який просить задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача заявлений адміністративний позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача, Південної митниці, заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, наполягаючи на правомірності дій митного органу та обґрунтованості рішення про корегування митної вартості товару ввезеного на митну територію України за зовнішньоекономічним контрактом, укладеним з ТОВ «НЄМАН».

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, на виконання умов зовнішньоекономічного контракту № 1-03/04, укладеного 03.06.2013 року між ТОВ «НЄМАН» та Компанією «Oven LLP» (Великобританія), на митну територію України ввезено та 27.09.2013 року, за електронною митною декларацією № 500060001/2013/042721, заявлено до митного оформлення товар «шини пневматичні гумові для велосипедів» та «камери гумові для велосипедів», з визначенням митної вартості товару на рівні одного долара США за кг нетто.

На підтвердження заявленої митної вартості товару, декларантом до митного органу були надані: зовнішньоекономічний контракт від 03.06.2013 року № 1-03/04, комерційний документ (інвойс) від 24.07.2013 року № ZDT-2/014.

При генеруванні форми контролю електронної митної декларації, наданої ТОВ «НЄМАН», програмним комплексом АСАУР «Інспектор-2006», було згенеровано форму контролю відповідно до якої можливе заниження митної вартості.

Під час здійснення Південною митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів було встановлено, що в поданих декларантом документах, що підтверджують митну вартість містяться різні підписи іноземної сторони (продавця).

На підставі ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України, Південною митницею позивачу було направлено електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом позивача, від 01.10.2013 року, митний орган було повідомлено про можливість надання витребуємих документів при їх наявності.

З урахуванням викладеного, митний орган дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 6 ст. 54 Митного Кодексу України для прийняття рішення про корегування митної вартості товарів.

Митний орган зазначає, що за результатом проведення консультацій з декларантом, що останній в свою чергу не визнає та оспорює, у зв'язку з неможливістю послідовного використання методів, передбачених у ст.ст. 58-63 МК України, було обрано метод визначення митної вартості - резервний, що відображено у рішенні про корегування митної вартості від 01.10.2013 року № 500060001/2013/610138/2.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного Кодексу України, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Судом встановлено, що за митною декларацією № 500060001/2013/042721 від 27.09.2013 року спрацювали профілі ризику АСАУР ПІК «Інспектор-2006», застосування якої передбачено ст. 337 Митного кодексу України та Порядком застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого Наказом Дермитслужби від 13.12.2010 року № 1467.

Профілями ризику стали: орієнтування лист УСБУ від 20.08.2013 року № 20/3636 повідомлення по учаснику ЗЕД, а також можливе заниження митної вартості товару.

В рішенні про коригування митної вартості № 500060001/2013/610138/2 від 01.10.2013 року, зазначено, що у поданих документах містяться розбіжності: зокрема в поданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі від 03.06.2013 року № 1-03/04 та у доповненні до нього, комерційних інвойсах від 24.07.2013 року № ZDT-2 різні підписи іноземної сторони контрактоутримувача.

Декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Підстави для витребовування митним органом додаткових документів, на підтвердження заявленої митної вартості, передбачені ч.3, ч.4 ст. 53 Митного Кодексу України.

Так, відповідно до положень ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, судом встановлено, що митний орган має право витребувати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, але це право виникає лише в передбачених законом випадках, а саме у разі якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або неповноту відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що листи - орієнтування Служби Безпеки України не входять до переліку підстав, передбачених законом для витребовування додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.

Інша підстава, за якою митний орган дійшов висновку про необхідність витребовування додаткових документів, є різні підписи іноземної сторони контрактоутримувача, що відповідач визнав як розбіжності.

В ході судового засідання представник відповідача суду пояснив, що до висновку про наявність розбіжностей у підписах, інспектор дійшов при візуальному огляді, тобто без проведення спеціального дослідження. У зв'язку з викладеним, суд приходить до критичної оцінки такого висновку, який є за своєю суттю оціночним судженням, без достатнього обґрунтування, що може спричинити дискримінацію інтересів будь-якого декларанта не виключаючи й позивача по справі.

В ході судового розгляду справи, представник позивача, суду пояснив, що додаткові документи, переліченні в рішенні про корегування митної вартості, товариство не могло представити за об'єктивними причинами.

Так, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту № 1-03/04 від 03.06.2013 року, продавець поставляє товар, який продається згідно даного Контракту, на умовах CIF, DAF, CIP.

Згідно п. 5.1.2 контракту, оплата проводиться по факту безготівковим банківським переказом на розрахунковий рахунок Продавця.

Згідно комерційного інвойсу ZDT-2/014 ВІД 24.07.2013 року, поставка товару за контрактом 1-03/04 від 03.06.2013 року, відбулось на умовах CIF-Odessa.

Відповідно до Багатосторонньої угоди від 01.01.2000, № 560 "ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року), термін "вартість, страхування та фрахт" (CIF) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Таким чином, оплата товару, мала відбутись за фактом поставки товару в морський порт Одесса, у зв'язку з чим виписки з бухгалтерської документації про сплату вартості товару, товариство не могло надати через відсутність такої сплати.

Судом встановлено, що умовами зовнішньоекономічного контракту не було передбачено надання покупцю каталогів, прейскурантів, прайс - листів виробника товару, у зв'язку з чим у позивача вони також відсутні.

Щодо вимоги про надання митної декларації країни відправлення, суд має зауважити, що в країнах Західної Європи змінений порядок оформлення вантажних митних декларацій у зв'язку з введенням системи митних процедур MDAS, у зв'язку з чим ВМД оформлюються у цифровому вигляді та не мають паперового носія, таким чином експортна митна декларація у позивача також може бути відсутньою.

Крім того, відповідач, користуючись правом, передбаченим п.5 ч. 5 ст. 54 МК України, може самостійно звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Щодо витребування висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, суд має зауважити, що Митним Кодексом України (глава 50) надано право митному органу з метою встановити характеристики, визначальні для перевірки задекларованої митної вартості товарів у межах процедури митного контролю та митного оформлення, проводити відповідні дослідження (аналіз, експертизи) товарів і саме на підставі таких досліджень визначати митну вартість поставленого товару. Документального підтвердження проведення митних експертиз для отримання об'єктивних даних для розрахунку митної вартості товару за резервним методом суду не представлено.

Законом України від 10.04.2008 року «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі», зазначений протокол був ратифікований Україною та став частиною національного законодавства з 16.05.2008 року.

Додаток 1 Угоди «Про заснування Світової організації торгівлі» містить перелік міжнародних угод, умови яких поширюються на Україну та є обов'язковими до виконання, у тому числі й Генеральна угода про тарифи й торгівлю 1994 року.

Відповідно до п. 2 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994, у випадках, коли митної вартості не може бути визначено згідно з положеннями статті 1, як правило, повинен проводитися процес консультацій між митною адміністрацією та імпортером для визначення основи вартості згідно з положеннями статті 2 або 3. Наприклад, може статися так, що імпортер має інформацію про митну вартість ідентичних або подібних імпортних товарів, якої безпосередньо немає в митної адміністрації в пункті ввезення. З іншого боку, митна адміністрація може мати інформацію про митну вартість ідентичних або подібних товарів, якої безпосередньо немає в імпортера. Процес консультацій між двома сторонами дозволить обмінятися інформацією за умови дотримання вимог комерційної конфіденційності для визначення належної основи визначення вартості для митних цілей.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм Митного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу. Під час таких консультацій, митний орган та декларант можуть здійснити обмін, наявною у кожного з них, інформацією.

Згідно пояснень представника відповідача, наданих в ході судового розгляду, надсилання позивачу, 01.10.2013 року, повідомлення про рішення про корегування митної вартості та отримання, того ж дня, електронного листа декларанта, є, на думку митного органу, фактичним проведенням консультації (як вказано в письмових запереченнях «усна консультація»).

З такими доводами суд не погоджується, та приходить до висновку, що за умов проведення консультацій, обставини встановлені судом, були б вчасно доведені до відома митного органу для прийняття належного рішення.

Згідно письмових заперечень відповідача, судом встановлено, що митна вартість товару за резервним методом, була визначена на підставі наявної у митного органу інформації щодо митної вартості на товари, митне оформлення яких вже було здійснено, але цінова інформація яка була використана на ідентичний товар митне оформлення якого було здійснено, до суду не представлена.

Митним кодексом України (ч. 4 ст. 319, ст. 337) передбачено проведення митного контролю із застосуванням єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи, проте правовий статус такої автоматизованої системи, порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності, Митним Кодексом України не передбачено. У зв'язку з чим, автоматизована інформаційна система (ЦБД ЄАІС ДМСУ), даними якої оперує митний орган, на час розгляду справи має статус «для службового користування», у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що зазначена база не містить об'єктивних даних, які підтверджуються документально, тому оцінці не підлягають, у зв'язку з чим в якості належного доказу по справі не приймається.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 54 Митного Кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно положень ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач по справі прийняв рішення про корегування митної вартості та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення, за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв'язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України

На підставі викладеного, суд вважає заявлений адміністративний позов ТОВ «НЄМАН» законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 6-14, 17, 19, 70, 71 86, 159-164 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НЄМАН» до Південної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування заявленої митної вартості та картки відмови у митному оформленні товарів.

Скасувати рішення Південної митниці Міндоходів № 500060001/2013/610138/2 від 01.10.2013 року про коригування митної вартості товарів, які ввозилися Товариством з обмеженою відповідальністю «НЄМАН» на митну територію України згідно вантажної митної декларації № 500060001/2013/042721 від 27.09.2013 року.

Скасувати оформлену Південною митницею Міндоходів картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою було відмовлено в митному оформленні товарів, які ввозилися Товариством з обмеженою відповідальністю «НЄМАН» на митну територію України згідно вантажної митної декларації № 500060001/2013/042721 від 27.09.2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В.Бжассо

Скасувати рішення Південної митниці Міндоходів № 500060001/2013/610138/2 від 01.10.2013 року про коригування митної вартості товарів, які ввозилися Товариством з обмеженою відповідальністю «НЄМАН» на митну територію України згідно вантажної митної декларації № 500060001/2013/042721 від 27.09.2013 року.

Скасувати оформлену Південною митницею Міндоходів картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою було відмовлено в митному оформленні товарів, які ввозилися Товариством з обмеженою відповідальністю «НЄМАН» на митну територію України згідно вантажної митної декларації № 500060001/2013/042721 від 27.09.2013 року.

10 лютого 2014 року.