Постанова

від 19.11.2014 по справі 815/8700/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/8700/13-а

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника відповідача Покотило Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Південної митниці Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЄМАН» до Південної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування заявленої митної вартості та картки відмови у митному оформленні товарів,-

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НЄМАН» (далі - ТОВ «НЄМАН») звернулося до суду з адміністративним позовом до Південної митниці Міндоходів про скасування рішення Південної митниці Міндоходів №500060001/2013/610138/2 від 01.10.2013 року про коригування митної вартості товарів, які ввозилися ТОВ «НЄМАН» на митну територію України згідно вантажної митної декларації №500060001/2013/042721 від 27.09.2013 року; скасування оформленої Південною митницею Міндоходів картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою було відмовлено в митному оформленні товарів, які ввозилися Товариством з обмеженою відповідальністю «НЄМАН» на митну територію України згідно вантажної митної декларації №500060001/2013/042721 від 27.09.2013 року.

В обґрунтування позову зазначено, що 3.06.2008 року товариством з Компанією «OVEN LLP» (Великобританія) укладено зовнішньоекономічний контракт №1-03/04, відповідно до умов якого Компанія «OVEN LLP» здійснює на користь позивача поставку промислових товарів за асортиментом, кількістю та цінами, вказаними в інвойсах, які є невід'ємними частинами контракту. Згідно інвойсу №ZDT-2/014 від 24.07.2013 року позивачем з контрагентом погоджено поставку товарів (велошини, велокамери) на загальну суму 24 080, 00 доларів США. 27.09.2013 року товар за зазначеним інвойсом був заявлений товариством до митного оформлення до Митного посту «Одеса-порт» Південної митниці Міндоходів. Вантажну митну декларацію за №500060001/2013/042721 було подано в порядку електронного декларування з визначенням митної вартості товарів за основним методом відповідно ціни контракту. Рішенням відповідача №500060001/2013/610138/2 від 01.10.2013 на підставі ст. 64 Митного Кодексу України було здійснено коригування заявленої позивачем митної вартості з застосуванням 6 резервного методу з визначенням митної вартості товару «велошини» ціна за одиницю - 3,1014 доларів США замість заявленої декларантом ціни в один долар; «велокамери» - ціна за одиницю - 0,5978 доларів США замість заявленої декларантом ціни в один долар. Митним органом було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до якої ВМД не може бути прийнята (товари не підлягають митному оформленню). Висунуто вимоги подати нову ВМД відповідно до рішення про коригування. Позивач, вважаючи рішення про корегування митної вартості та картку відмови незаконними та прийнятими без достатніх правових підстав, звернувся до суду з адміністративним позовом, який просив задовольнити у повному обсязі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року позов ТОВ «НЄМАН» задоволено. Скасовано рішення Південної митниці Міндоходів №500060001/2013/610138/2 від 01.10.2013 року про коригування митної вартості товарів, які ввозилися ТОВ «НЄМАН» на митну територію України згідно вантажної митної декларації №500060001/2013/042721 від 27.09.2013 року. Скасовано оформлену Південною митницею Міндоходів картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою було відмовлено в митному оформленні товарів, які ввозилися ТОВ «НЄМАН» на митну територію України згідно вантажної митної декларації №500060001/2013/042721 від 27.09.2013 року.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Південна митниця Міндоходів подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову ТОВ «НЄМАН» відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника відповідача Покотило Д.Ю., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №1-03/04, укладеного 03.06.2013 року між ТОВ «НЄМАН» та Компанією «Oven LLP» (Великобританія), на митну територію України ввезено та 27.09.2013 року за електронною митною декларацією №500060001/2013/042721 заявлено до митного оформлення товар «шини пневматичні гумові для велосипедів» та «камери гумові для велосипедів» з визначенням митної вартості товару на рівні одного долара США за кг нетто.

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом до митного органу були надані: зовнішньоекономічний контракт від 03.06.2013 року №1-03/04, комерційний документ (інвойс) від 24.07.2013 року №ZDT-2/014.

При генеруванні форми контролю електронної митної декларації, наданої ТОВ «НЄМАН», програмним комплексом АСАУР «Інспектор-2006», було згенеровано форму контролю, відповідно до якої можливе заниження митної вартості.

Під час здійснення Південною митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів було встановлено, що в поданих декларантом документах, що підтверджують митну вартість, містяться різні підписи іноземної сторони (продавця).

На підставі ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України Південною митницею позивачу було направлено електронне повідомлення про необхідність подання протягом 10 днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом позивача від 01.10.2013 року митний орган був повідомлений про можливість надання витребуємих документів при їх наявності.

З урахуванням викладеного, митний орган дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 6 ст. 54 Митного Кодексу України для прийняття рішення про корегування митної вартості товарів.

Так, відповідач зазначає, що за результатом проведення консультацій з декларантом, у зв'язку з неможливістю послідовного використання методів, передбачених у ст.ст. 58-63 МК України, був обраний метод визначення митної вартості - резервний, що відображено у рішенні про корегування митної вартості від 01.10.2013 року №500060001/2013/610138/2.

За митною декларацією №500060001/2013/042721 від 27.09.2013 року спрацювали профілі ризику АСАУР ПІК «Інспектор-2006», застосування якої передбачено ст. 337 Митного кодексу України та Порядком застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого Наказом Дермитслужби від 13.12.2010 року №1467.

Профілями ризику стали: орієнтування лист УСБУ від 20.08.2013 року №20/3636 повідомлення по учаснику ЗЕД, а також інформація про можливе заниження митної вартості товару.

В рішенні про коригування митної вартості №500060001/2013/610138/2 від 01.10.2013 року зазначено, що у поданих документах містяться розбіжності: зокрема в поданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі від 03.06.2013 року №1-03/04 та у доповненні до нього, комерційних інвойсах від 24.07.2013 року №ZDT-2 різні підписи іноземної сторони контрактоутримувача.

Декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Приймаючи рішення та задовольняючи позов ТОВ «НЄМАН» суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення про корегування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення були прийняті відповідачем за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, тобто протиправно, з порушенням прав позивача.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного Кодексу України, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Підстави для витребовування митним органом додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості передбачені ч. 3, ч. 4 ст. 53 Митного Кодексу України.

Так, відповідно до положень ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, митний орган має право витребувати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості в передбачених законом випадках, а саме у разі якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або неповнота відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм Митного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією.

На думку митного органу, надсилання позивачу 01.10.2013 року повідомлення про рішення про корегування митної вартості та отримання того ж дня електронного листа декларанта є фактичним проведенням консультації (як вказано в письмових запереченнях «усна консультація»).

Крім того, митна вартість товару за резервним методом була визначена на підставі наявної у митного органу інформації щодо митної вартості на товари, митне оформлення яких вже було здійснено, при цьому відповідач використав інформацію, що містилася в автоматизованої інформаційній системі (ЦБД ЄАІС ДМСУ).

Колегія суддів вважає такі дії митного органу правомірними з огляду на те, що ч. 4 ст. 319, ст. 337 Митного кодексу України передбачено проведення митного контролю із застосуванням єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митну вартість не може бути визначено за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною в кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари було продано в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не може бути визначено шляхом застосування попереднього методу.

Аналіз наведених норм, а також положень постанов Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» та № 1766 дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог Митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Така правова позиція висловлена у постанові ВСУ від 10.04.2012 р. у справі №21-52а12.

Приймаючи постанову від 15.10.2013 року у справі 21-342а13 судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що наявність в ЄАІС ДМСУ інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості.

На підставі наявної у митного органу інформації щодо митної вартості на товари, митне оформлення яких вже було здійснено, встановлено, що рівень митної вартості відповідних товарів, митне оформлення яких вже здійснено по товару №1 є більшим (митна декларація №100270000/2013/254314 від 27.09.2013), тому митну вартість визнано на рівні - 3,96 доларів США за кг нетто, по товару №2 є більшим (митна декларація №125110000/2013/338257 від 17.09.2013), тому митну вартість визнано на рівні - 2,40 доларів США за кг нетто. Відповідно всього поставлено за шин пневматичних 22 000 штук, вагою 17230 кг, камер гумових 27 500 штук, вагою 6850 кг., за штуку скориговано митну вартість по товару №1 - 3,1 дол. США, по товару № 2 - 0,6 дол. США. (декларантом було розраховано фактурну вартість товару за штуку №1 - 0,783 дол. США, №2 - 0,25 дол. США).

Пунктом 6 Указу Президента України від 25.08.1994 №475/94 «Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів» встановлено, що при здійсненні суб'єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника, контрактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції. Відповідальність за обґрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб'єктів підприємницької діяльності. Отже, митним органом було запропоновано резервний метод визначення митної вартості у зв'язку з ненаданням жодних витребуваних документів, про що було повідомлено TOB «Нєман».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що Південна митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушуючи права та законні інтереси позивача.

Разом з тим, ч. 1 ст. 2 КАС України зазначає про те, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Колегія судів звертає увагу на те, що у матеріалах справи наявний лист директора TOB «Нєман» на адресу Начальника Південної митниці Міндоходів від 03.10.2013 р. №0709/0033 про відмову від отримання вантажу та прохання рахувати фактичним отримувачем вантажу ПП «Конвент-плюс» (а.с. 16).

Також у матеріалах справи наявна службова записка заступника начальника митного поста «Одеса-порт» - начальника ВМО №1 Ліпковського О.С. від 22.10.2013 р. №13.1, у якій міститься рішення митного органу про доцільність надати дозвіл на переадресування та зміну отримувача товару, здійснити митне оформлення товару відповідно до нормативно-правових актів законодавства України та Митного кодексу України, оскільки після отримання рішення про корегування митної вартості №500060001/2013/610138/2 від 01.10.2013 року TOB «Нєман» відмовилося від товару на користь ПП «Конвент-плюс». Наданий пакет документів ПП «Конвент-плюс» до митного органу щодо переадресування та митного оформлення товару відповідають умовам про зміну отримувача відповідно до нормативно-правових актів законодавства України (а.с. 14-15).

Згідно наданим суду апеляційної інстанції пояснень представника відповідача та митної декларації від 22.10.2013 р. ПП «Конвент-плюс» здійснило митне оформлення вищезазначеного товару.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що після 22.10.2013 р. рішення Південної митниці Міндоходів №500060001/2013/610138/2 від 01.10.2013 року про коригування митної вартості товарів, які ввозилися ТОВ «НЄМАН» на митну територію України згідно вантажної митної декларації №500060001/2013/042721 від 27.09.2013 року перестали впливати на права та інтереси ТОВ «Нєман». Позивач втратив юридичний зв'язок з вантажем, що підлягав розмитненню. Відповідно, відпали підстави для захисту прав та інтересів TOB «Нєман».

Підсумовуючи усе викладене випливає висновок про те, що відповідач по справі прийняв рішення про корегування митної вартості та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення у відповідності до норм матеріального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення адміністративного позову TOB «Нєман».

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову TOB «Нєман».

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду довів та обґрунтував. В свою чергу позивач, всупереч наведеним приписам, не довів протиправність прийнятих відповідачем рішення про корегування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та допустив порушення норм матеріального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність рішення суду.

Відтак, апеляційна скарга Південної митниці Міндоходів підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст.ст. 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Південної митниці Міндоходів - задовольнити повністю.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову суду.

У задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НЄМАН» до Південної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування заявленої митної вартості та картки відмови у митному оформленні товарів - відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов