Постанова

від 05.02.2014 по справі 910/6564/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2014 р. Справа№ 910/6564/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Гончарова С.А.

Самсіна Р.І.

при секретарі судового засідання Пась М.П.

за участю представників

від апелянта: не з'явились

від прокуратури: Кривоклуб Т.В. посвідчення № 000762 від 13.08.2012 р..

від позивача 1: Кропот О.О. дов.№ 21/1-2-100 від 24.09.2013 р.

від позивача 2: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Бізнес Інвест"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року

у справі № 910/6564/13 (головуючий суддя Ломака В.С., судді Любченко М.О., Пригунова А.Б.)

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі:

1. Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном

2. Державного підприємства науково-дослідний інститут "Оріон"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Бізнес Інвест"

про стягнення 2 488 025,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном та Державного підприємства науково-дослідний інститут "Оріон" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Бізнес Інвест" про стягнення 2 488 025,00 грн., в тому числі 1 500 000,00 грн. попередньої оплати, 654 000,00 грн. пені, 152 600,00 грн. штрафу та 181425,00 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року у справі № 910/6564/13 (суддя головуючий суддя Ломака В.С., судді Любченко М.О., Пригунова А.Б.) позовні вимоги задоволено частково.

Так, наведеним рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Бізнес Інвест" на користь Державного підприємства науково-дослідний інститут "Оріон" 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. попередньої оплати, 654 000 (шістсот п'ятдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. пені та 152 600 (сто п'ятдесят дві тисячі шістсот) грн. 00 коп. штрафу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Бізнес Інвест" до спеціального фонду Державного бюджету України 46 132 (сорок шість тисяч сто тридцять дві) грн. 00 коп. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон-Бізнес Інвест" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю.

Розпорядженнями голови Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/6564/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Гончаров С.А., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013р. колегією суддів у складі головуючого судді: Шаптали Є.Ю., судді Гончарова С.А., Самсіна Р.І. прийнято вказану апеляційну скаргу, порушено апеляційне провадження у справі № 910/6564/13, розгляд справи призначено на 22.01.2014 року.

22.01.2014 року прокурором подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року у справі № 910/6564/13 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2014 року розгляд скарги відкладено на 05.02.2014 року відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу.

До судового засідання, що відбулось 05.02.2014 року представники відповідача (апелянта) та представники позивача 2 не з'явились, про причини неявки суд не повідомлено.

Представник прокуратури заперечував проти доводів апеляційної скарги, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року у справі № 910/6564/13 без змін.

Представник позивача 1 проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка відповідача та позивача 2 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності відповідача та позивача 2 є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

15.06.2011 року між Державним підприємством НДІ «Оріон» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оріон-бізнес інцест» (постачальник) було укладено Договір № 28/2/2011 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товари згідно Специфікації поставки товару (Додаток 1), що є невід'ємною частиною договору, а покупець прийняти і оплатити такі товари - джерела вторинного електроживлення постійного струму високовольтні в кількості 8 (вісім) штук (п.п. 1.1,1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, ціна договору становить 2 180 000 грн., у тому числі: ПДВ 363 333,33 грн., згідно Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток 3) та Специфікації поставки товару (Додаток ), що є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 4.1 зазначеного договору сторони визначили наступний порядок розрахунків за поставлений товар: передплата за договором в розмірі 70% від ціни договору здійснюється на протязі 5(п'яти) банківських днів з дня підписання договору; остаточний розрахунок в розмірі 30% від ціни договору здійснюється покупцем на протязі 10 (десяти) банківських днів після повного виконання всіх умов договору на підставі рахунку-фактури, який надається постачальником.

Сторони визначили, що у випадку затримки перерахування покупцем передплати, передбаченої п. 4.1.1 договору, строк поставки товару буде змінено на термін узгоджений сторонами (п. 5.9 Договору)

Згідно з пунктом 5.1 Договору, поставка товару здійснюється поетапно окремими партіями, обсяг партій та терміни поставки товарів, визначені в графіку поставок (Додаток 4), що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до Додатку № 4 до Договору, предметом поставки сторони визначили джерело вторинного електроживлення постійного струму високовольтне у кількості 2 шт. зі строком поставки - липень 2011 р. та джерело вторинного електроживлення постійного струму високовольтне у кількості 6 шт. зі строком поставки - вересень 2011 р. на загальну суму 2 180 000,00 грн.

Відповідно до підпункту 7.3.1 даного Договору, за порушення строків поставки товару по Договору постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожний день прострочки, але не більше 30% від вартості несвоєчасно поставленого товару. За прострочку поставки товару понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф в розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленого товару.

Згідно з пунктом 10.1 Договору він набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання, але не пізніше 31.12.2012 р.

Відповідно до банківських виписок по поточному рахунку позивача - 2, відкритому в ПАТ «АКБ «Київ», позивач - 2 перерахував відповідачу 1 500 000,00 грн. в якості передоплати, а саме: 01.08.2011 р. - 500 000,00 грн., 02.08.2011 р. - 500 000,00 грн. та 03.08.2011 р. - 500 000,00 грн..

Позивач умови пункту 4.1 Договору виконав, перерахував відповідачу грошові кошти в якості попередньої оплати.

Проте, відповідач свого зобов'язання з проведення поставки визначеної продукції не виконав.

Таким чином, відповідач на день розгляду справи повністю не повернув попередню оплату за непоставлену продукцію в сумі 1 500 000,00 грн.

Судова колегія погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті рішення, виходячи з наступного.

Статтями 509, 510 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 671 ЦК України визначено, що, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

За змістом ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що оскільки попередню оплату поставки товару здійснено, а товар не поставлено, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк, таким чином позовні вимоги в частині стягнення суми боргу в розмірі 1 500 000,00 грн. попередньої оплати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пеню у розмірі 654 000,00 грн., штраф у розмірі 152 600,00 грн. та 181 425,00 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, судова колегія зазначає наступне.

Частиною 1 статті 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 3 статті 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Як зазначалось, відповідно до підпункту 7.3.1 даного Договору, за порушення строків поставки товару по Договору постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожний день прострочки, але не більше 30% від вартості несвоєчасно поставленого товару. За прострочку поставки товару понад тридцять днів постачальник додатково сплачує штраф в розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленого товару.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Державне підприємство науково-дослідний інститут «Оріон» є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача пеню у розмірі 654 000,00 грн. та штраф у розмірі 152 600,00 грн. є обґрунтованою та такою, що вірно задоволена місцевим господарським судом.

Судом першої інстанції вірно відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 181 425,00 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Приписами статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено нарахування процентів за користування коштами у відносинах позики на рівні облікової ставки Національного Банку України.

До договору поставки чинним законодавством можливість застосування положень про позику не передбачено.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстав для стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами не вбачається.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року у справі № 910/6564/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Бізнес Інвест», викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Бізнес Інвест» на рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року у справі № 910/6564/13 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Бізнес Інвест» на рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року у справі № 910/6564/13 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Києва від 29.10.2013 року у справі № 910/6564/13 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/6564/13 повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді С.А. Гончаров

Р.І. Самсін