Ухвала

від 04.02.2014 по справі 826/15367/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15367/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.

при секретарі: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ПРОАУДІО» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ПРОАУДІО» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МС ПРОАУДІО» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.07.2013 року №0001802220, №0001812220.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2013 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач ТОВ «МС ПРОАУДІО» подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «МС ПРОАУДІО» з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ПП «Сток Сервіс» за період з квітня-червня 2012 року та ТОВ «Євромотив Логістик Маркет» за період лютого 2012 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 30.05.2013 року № 1613/22-20/37833654 у якому зазначено виявлені під час перевірки порушення, а саме:

-п.44.1,п.138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, які стосуються заниження податку на прибуток на суму 45 196 грн, у т.ч.: 1 квартал 2012 року на 8 649 грн, за 2 квартал 2012 року на 36 547 грн;

-п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 ПК України в результаті чого мало місце завищення податкового кредиту за лютий, квітень, травень, червень 2012 року на суму 43 043 грн та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за лютий, квітень, травень, червень 2012 року на суму 43 043 грн в т.ч. за періоди: лютий 2012 року - 8 273 грн, квітень 2012 року - 20 758 грн, травень 2012 року - 6 608 грн, червень 2012 року - 7 440 грн.

На підставі акта перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 09.07.2013 року: № 0001802220, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 56 495 грн, в т.ч. за основним платежем 45 196 грн та штрафні (фінансові) санкції - 11 299 грн; № 0001812220, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання по ПДВ на суму 53 804 грн за основним платежем - 43 043 грн та штрафними (фінансовими)санкціями - 10 761 грн.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та його контрагентами укладено усні договори, щодо яких оформлялись видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, а також акт здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), зокрема:

-між позивачем та ПП «Сток Сервіс» у період квітня-червня 2012 року щодо надання останнім позивачу власними силами без залучення субпідрядників послуг з поставки мультимедійного та аудіо обладнання;

-між позивачем та ТОВ «Євромотив Логістик Маркет» у період лютого 2012 року щодо виконання останнім на користь позивача власними силами без залучення субпідрядників налагоджувальних та ремонтних робіт із мультимедійною та аудіо апаратурою (обладнанням).

Розрахунки між підприємствами проведено у повному обсязі у безготівковій формі, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

Отже, у перевіряє мий період позивачем було сформовано валові витрати та включено до складу податкового кредиту з ПДВ суму ПДВ у загальному розмірі 43 043 грн, в т.ч. по періодах: лютий 2012 року - 8 273 грн, квітень 2012 року - 20 758 грн, травень 2012 року - 6 608 грн, червень 2012 року - 7 440 грн.

Відповідально до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до пункту 1,2 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що відсутні правові підстави вважати законними, укладені між позивачем та його контрагентами усні договори.

Як встановлено судом та дана обставина підтверджується матеріалами справи, позивач ТОВ «МС ПРОАУДІО» укладав усні договори з іншими юридичними особами, що суперечить вимогам ст. 208 ЦК України та свідчить про недійсність зазначених договорів, оскільки під час їх вчинення не було дотримано вимог ЦК України - укладення договору у письмовій формі.

Крім того, позивачем не було надано доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом ПП «Сток Сервіс» та ТОВ «Євромотив Логістик Маркет» щодо надання останнім на користь позивача послуг з поставки товару, зокрема: товарно-транспортних накладних, дорожніх листів щодо переміщення транспорту, довіреностей на отримання товару.

Відсутні докази і щодо використання позивачем у своїй господарській діяльності товару, який, як зазначив представник останнього, було придбано у інших юридичних осіб за усними договорами.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник апелянта пояснив, що у позивача відсутні документи, які б підтверджували факт використання придбаного товару позивачем у господарській діяльності.

Вірними вважає судова колегія і доводи суду першої інстанції щодо відсутності належних доказів, які б підтверджували отримання товарів (послуг) ПП «Сток-Сервіс» від контрагентів-продавців, у зв'язку з відсутністю договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, документів, що свідчать про перевезення товару, його зберігання, тощо.

Із акта зустрічної звірки ТОВ «Євромотив логістик маркет» від 03.03.2013 року № 927/221/37814008 вбачається, що податковий орган не мав можливості здійснити звірку. Крім того, в акті зазначено, що товариство не набуло цивільної право-дієздатності, а взаємовідносини з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а отже є фіктивними у зв»язку з чим ні вищезазначене товариство, ні його контрагенти не можуть формувати податкові зобов»язання, валові витрати та податковий кредит.

Під час перевірки в даному товаристві виявлено працюючою лише одну особу - директора, тоді як будь-яке виробниче обладнання відсутнє, відсутні складські та торгові приміщення.

На момент звірки встановлено, що за місцем реєстрації ТОВ «Євромотив логістик маркет» відсутнє.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно надав оцінку встановленим у справі обставинам та доказам, а тому прийшов до правильного висновку про те, що податкові повідомлення-рішення податковим органом прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 05 лютого 2014 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.