Ухвала

від 30.01.2014 по справі 823/2417/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2417/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

30 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Чигиринського районного центра зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в період перебування на обліку в центрі зайнятості відповідач приховав відомості про отримання від Комуністичної партії України доходів за надання юридичних та комунікативно - консультаційних послуг, що стало підставою для прийняття рішення про повернення коштів, сплачених як допомога по безробіттю в розмірі 765 грн. 03 коп., яку відповідач добровільно не сплатив.

У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив примусово стягнути з відповідача кошти, сплачені як допомога по безробіттю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позовні вимоги є вмотивованим, оскільки позивачем доведено, що ОСОБА_2 приховав відомості щодо доходів, які були отримані останнім за наданню консультаційних послуг.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24.05.2012 року ОСОБА_2 звернувся до Чигиринського районного центру зайнятості в пошуках роботи. В своїй заяві зазначив, що трудовою діяльністю не займається та не є найманим працівником.

Наказом від 24.05.2012 року № НТ120524 заявнику був наданий статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. Наказом від 13.08.2012 року № НТ120813 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості та знято відповідача з обліку.

При проведенні звірки Черкаського міського центру зайнятості з Державною податковою службою України було встановлено, що відповідач, перебуваючи на обліку в Чигиринському районному центрі зайнятості як безробітний, приховав відомості про отримання доходів від Комуністичної партії України за надання юридичних та комунікативно - консультаційних послуг в ІІІ кварталі 2012 року.

Аналізуючи фактичні обставини справи, відповідач в розумінні ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» на момент надання йому статусу безробітного відносилася до категорії зайнятого населення.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, відповідачем не виконано обов'язку, передбаченого ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на те, що під час трудових відносин з Комуністичною партією України він вже не перебував на обліку в центрі зайнятості та не мав статусу безробітного, оскільки такі посилання спростовуються наявним в матеріалах справи актом здачі-прийму виконаних робіт, відповідно до якого ОСОБА_2 мав трудові відносини з 16.07.2012 року по 15.11.2012 року, тобто в період перебування на обліку в центрі зайнятості.

Пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 передбачено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2013 року Чигиринським районним центром зайнятості виданий наказ № 72 про повернення відповідачем виплачених йому коштів в сумі 765,03 грн. У встановленому законодавством порядку наказ відповідач не оскаржив, в добровільному порядку вказану суму коштів не повернув.

Наказ від 20.03.2013 року № 72 відповідачем отримано та не оскаржено, кошти в розмірі 765,03 грн. до Чигиринського районного центру зайнятості добровільно не повернуто.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Чигиринського районного центру зайнятості про стягнення незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 765,03 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, що було вірно зазначено судом першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.