Ухвала

від 06.02.2014 по справі 394/538/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ провадження 11-кп/781/92/14 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 122 (102) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2014 року. м.Кіровоград

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальне провадження №12013120200000167 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2013 року, яким

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Компаніївка Компаніївського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з неповною середньою-освітою, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 4 квітня 2011 року Новоархангельським районним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підстав і ст..75 КК України звільнений з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

- 22 серпня 2011 року Новоархангельським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки

засуджено за ч.1 ст.122 КК України і призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.На підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 22.08.2011 року та остаточно призначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_7 .

Суд визнав винним та засудив ОСОБА_6 за те, що він 11 лютого 2013 року близько 22 години в стані алкогольного сп`яніння на території професійно-технічного училища № 30, яке розташоване по АДРЕСА_2 , з мотивів неприязного відношення до ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою заподіяння тілесного ушкодження, кулаком правої руки наніс ОСОБА_8 один удар в ділянку лівої верхньої щелепи, а один в ділянку лівого ока. В результаті протиправних злочинних дій ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження, які в сукупності відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, так як викликають тривалий розлад здоров`я на термін більше трьох тижнів.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок районного суду змінити, пом`якшити призначене районним судом покарання. Свої вимоги обґрунтовує тим, що при призначенні покарання районним судом не взято до уваги всі пом`якшуючі обставини.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів приходить до таких висновків.

Висновки районного суду про винуватість ОСОБА_6 в умисному нанесені середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_8 ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які досліджені судом першої інстанції у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.

Оскільки учасниками судового провадження, в тому числі самим обвинуваченим не оскаржуються фактичні обставини вчинення правопорушення в апеляційному порядку, колегія суддів, відповідно до ст.404 КПК України, не входить до оцінки доказів провадження, тому вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_6 винуватим у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя, що спричинило тривалий розлад здоров`я і його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, обставини, що обтяжують покарання вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, а також обставини, що пом`якшують покарання щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, а тому обґрунтовано дійшов висновку про не можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та призначив покарання, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та в подальшому застосував положення ст. 71 КК України, оскільки обвинувачений не відбув остаточно покарання за попереднім вироком.

Вказане покарання, на переконання колегії суддів є виваженим, підстави для застосування ст..69, 75 КК України відсутні.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про недостатнє врахування судом першої інстанції при призначенні покарання даних про особу обвинуваченого є необґрунтованими.

Твердження обвинуваченого, що він визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро розкаявся у його вчиненні, повною мірою враховані як пом`якшуючі ОСОБА_6 покарання обставини судом першої інстанції, та їм надано належної юридичної оцінки, про що безпосередньо вказано у вироку суду.

Не обґрунтованими на думку колегії судів є доводи ОСОБА_6 щодо неправильного застосування судом першої інстанції вимог ст.71 КК України, а саме щодо приєднання до призначеного за даним вироком покарання невідбутої частини покарання за вироком Новоархангельського районного суду від 22.08.2011 року, зважаючи на таке.

Відповідно до ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вироком Новоархангельського районного суду Кіровоградськоїх області від 22.08.2011 року ОСОБА_6 раніше був засуджений за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з іспитовим строком - 3 роки. І під час іспитового строку ОСОБА_6 вчинив новий злочин, за який його засуджено вироком, що переглядається в апеляційному порядку.

Згідно з вимогами ч.4 ст.71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання.

За таких обставин, висновок суду щодо призначення ОСОБА_6 остаточного покарання на підставі ст.71 КК України у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі є обґрунтованим.

Підстав для скасування вироку чи для пом`якшення обвинуваченому покарання колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.376 ч.2, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2013 року стосовно ОСОБА_6 без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Кіроовградськї області ОСОБА_2