Постанова

від 03.02.2014 по справі 805/13827/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2014 р. Справа №805/13827/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17 година 36 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І. за участю секретаря судового засідання Мандрики К.В.;

за участю представників сторін:

позивача - Аленікової О.В.;

відповідача - Чирикіної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Адрем" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002862201 від 16.09.2013 року на суму 343 078,75 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Адрем" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002862201 від 16.09.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 343 078,75 гривень, прийнятого на підставі акту перевірки №133/22-01/23601676 від 02.09.2013 року.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю вказаного податкового повідомлення-рішення з огляду на реальність господарських операцій з відповідними контрагентами та подальшу реалізацію товару третім особам, на підтвердження чого позивач має всі необхідні документи.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що на підставі аналізу зібраних матеріалів та узагальнення отриманої інформації за результатами відпрацювання ТОВ „Донінвестплюс" реальність здійснення господарських відносин з реалізації товарів (надання послуг) за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року по ланцюгу постачання: ТОВ „Донінвестплюс" - ТОВ "Адрем" не підтверджено.

Враховуючи те, що позивачем на запит відповідача щодо надання документів по взаємовідносинам з ТОВ "Донінвестплюс" за період травень 2013 року, не було надано первинних документів, виникає сумнів щодо фактичного виконання суб'єктом господарювання господарських операцій.

Приймаючи до уваги недоведеність фактичного відвантаження продукції покупцю, фактичного здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товару по ланцюгу - ТОВ "Донінвестплюс" - ТОВ "Адрем" не підтверджено.

Таким чином, перевіркою ТОВ "Адрем" встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності в травні 2013 року з постачальником ТОВ "Донінівестплюс".

Станом на момент проведення перевірки витребувані первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ "Донінвестплюс", позивачем відповідачу надано не було.

Повно та всебічно дослідивши обставини даної справи, дослідивши надані сторонами докази та вислухавши пояснення їх представників, суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення позовних вимог, з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що відповідачем, згідно з наказом від 02.09.2013 року №185, відповідно до вимог пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.79.1 ст.79 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам та розрахункам з ТОВ "Донінвестплюс" за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року.

Питання підстав проведення перевірки та повідомлення про її проведення не є спірним у даній справі.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 02.09.2013 року №132/22-01/13601676, відповідно до якого встановлено порушення позивачем п.185.1 ст.185, п. 188.1 ст.188, п.п.198.2 -198.3, п.198.6 ст.198, п.п. 201.4, 201.10 ст.201 ПК, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2013 року на загальну суму 274 463 грн.

На підставі вказаного акту, відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 16.09.2013 року №0002862201, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 343 078, 75 грн. (за основним платежем - 274 463,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 68 615,75 грн.).

До початку проведення перевірки відповідачем на адресу позивача було направлено запит про надання інформації та її документального підтвердження № 1622/10/05-62-22-01 від 16.07.2013 року, в якому відповідач просив позивача у десятиденний термін надати інформацію та копії документів про фінансово-господарську діяльність підприємства щодо взаємовідносин з ТОВ "Донінвестплюс" за травень 2013 року.

29.08.2013 року позивачем було надано відповідь на вказаний лист, відповідно до якої позивач вказав про надання відомостей та про неможливість надання первинних документів, у зв'язку з тим, що особа, відповідальна за упорядкування первинного документообігу, на даний момент знаходиться у відпустці.

Суд зазначає, що відповідачем не проводилась виїзна перевірка, а була проведена документальна невиїзна перевірка, отже, первинні документи, які надані позивачем суду, відповідачем під час перевірки не досліджувались.

Судом встановлено, що 14.05.2013 року між ТОВ "Донінвестплюс" та ТОВ фірма "Адрем" був укладений договір постачання № ДИ -11/03, відповідно до умов якого, продавець (ТОВ "Донінвестплюс") зобов'язується передати у власність покупця (позивача) товар, зазначений у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар та провести за нього оплату на умовах, визначених цим договором.

На виконання вказаного договору ТОВ "Донінвестплюс" передало у власність позивача :

1) За специфікацією № 1 до договору постачання № ДИ-11/03 від 14.05.2013 року предметом поставки є наступний товар:

- емаль ПФ 115 в кількості 1 750,00 кг на суму 46 200,00 грн. з ПДВ.

Про вказану поставку свідчать наступні документи: рахунок-фактура № ДИ-0003998 від 14 травня 2013 року, видаткова накладна № ДИ-0003356 від 14 травня 2013 року та податкова накладна № 47 від 14.05.2013 року на суму 46 200,00 грн. з ПДВ.

На підставі договору поставки № 02-093 від 16 жовтня 2008 року, укладеного між ТОВ "Фірма Адрем" та ДП "Донецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", отриманий від ТОВ "Донінвестплюс" товар за специфікацією № 1 до договору № ДИ-11/03 від 14.05.2013 року, був у подальшому реалізований позивачем ДП "Донецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Виконання договору поставки № 02-093 від 16 жовтня 2008 року (щодо специфікації № 1) підтверджується рахунком № 8 від 14 травня 2013 року, накладною № 309 від 14 травня 2013 року, податковою накладною № 47 від 14.05.2013 року на суму 47 250,00 грн.

2) за специфікацією № 3 до договору постачання № ДИ-11/03 від 14.05.2013 року предметом поставки є наступний товар:

- фарба для розмічання доріг "Поліфарб" в кількості 15 180,00 кг на суму 839 757,60 грн. з ПДВ.

Про вказану поставку свідчать наступні документи: рахунок-фактура № ДИ-0004521 від 14 травня 2013 року, видаткова накладна № ДИ-0003663 від 14 травня 2013 року , податкова накладна на суму 839 757,60 грн. з ПДВ

На підставі договору поставки № 02-093 від 16 жовтня 2008 року, укладеного між ТОВ "Фірма Адрем" та ДП "Донецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", отриманий від ТОВ "Донінвестплюс" товар за специфікацією № 3 до договору № ДИ-11/03 від 14.05.2013 року, був у подальшому реалізований позивачем ДП "Донецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Виконання договору поставки № 02-093 від 16 жовтня 2008 року (щодо специфікації №3) підтверджується рахунком № 7 від 14 травня 2013 року, накладною № 308 від 14 травня 2013 року та податковою накладною № 2 від 14.05.2013 року на суму 850 140,72 грн.

3) За специфікацією № 4 до договору постачання № ДИ-11/03 від 14.05.2013 року предметом поставки є наступний товар:

- фарба для розмічання доріг "Поліфарб" в кількості 12 000,00 кг в сумі 663 840 грн. з ПДВ;

- мікрокулі світловідбиваючі в кількості 4 000,00 кг на суму 79 200 грн. з ПДВ.

Про вказану поставку свідчать наступні документи: рахунок- фактура № ДИ- 0004668 від 15 травня 2013 року, видаткова накладна № ДИ-0003885 від 15 травня 2013 року та податкова накладна № 66 від 15.05.2013 року на суму 743 040,00 грн. з ПДВ..

На підставі договору поставки № 02-093 від 16 жовтня 2008 року, укладеного між ТОВ "Фірма Адрем" та ДП "Донецький облавтодор " ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", отриманий від ТОВ "Донінвестплюс" товар за специфікацією № 1 до договору № ДИ-11/03 від 14.05.2013 року, був у подальшому реалізований позивачем ДП "Донецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Виконання договору поставки № 02-093 від 16 жовтня 2008 року (щодо специфікації № 4) підтверджується рахунком № 9 від 15 травня 2013 року, накладною № 307 від 15 травня 2013 року, податковою накладною № 4 від 15.05.2013 року на суму 760 704,00 грн.

Додатковою угодою № 1 від 27.05.2013 року до договору № ДИ-11/03 від 14.05.2013 року, його було доповнено п. 1.2 наступного змісту: "Поставка товару здійснюється на умовах самовивозу", п. 2.6 : "Продавець зобов'язується надати покупцю разом з кожним видом товару наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну та податкову накладну"; та п. 2.2 "Сторони визначили, що за договором поставки від 14.05.2013 року № ДИ-11/03 допускається розрахунок , проведений у вексельній формі шляхом видачі покупцем продавцю простих безвідсоткових векселів за строком платежу "за пред'явленням" в сумі, що дорівнює заборгованості за договором".

ДП "Донецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" розрахувалась за отриманий від позивача за вказаними специфікаціями товар

Оплата за товар по вказаним специфікаціям була здійснена позивачем шляхом

Транспортування товару за вказаними специфікаціями здійснювалось ТОВ "Перша дорожньо-будівельна компанія" (ТОВ "ПДБК") на підставі договору про надання послуг від 01.05.2013 року № 01/05, відповідно до умов якого замовник (позивач) доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по здійсненню послуг машин та механізмів на підставі заявки замовника.

Відповідно до пункту 2.4 договору № 01/05, здійснення послуг підтверджується підписаними актами виконаних робіт (здійснених послуг) та товарно-транспортними накладними (ТТН).

Виконання договору № 01/05 від 01.05.2013 року підтверджується наступними документами:

- податкова накладна № 33 від 15.05.2013 року на суму 8 640,00 грн.;

- рахунок на оплату № 57 від 15.05.2013 року на суму 8 640,00 грн.;

- ТТН від 15.05.2013 року (а.с. 124);

- акт надання послуг від 15.05.2013 року № 47;

- податкова накладна № 32 від 14.05.2013року на суму 6 885,65 грн.;

- рахунок на оплату № 56 від 14.05.2013 року на суму 6 885,65 грн.;

- ТТН від 14.05.2013 року (а.с. 120);

- акт надання послуг № 46 від 14.05.2013 року.

Окрім того, підприємство ТОВ "ФІРМА АДРЕМ" звернулось до перевізника про надання інформації.

На свій запит отримало відповідь від ТОВ "Перша дорожньо-будівельна компанія " за № 279 від 13.11.2013 року, відповідно до якої, 14.05.2013 року та 15.05.2013 року відбулося перевезення товару: фарба "Поліфарб" та кульки світлобідбиваючі від ТОВ "ДОНІНВЕСТПЛЮС" до постачальника ТОВ "АДРЕМ" та й одразу до Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за адресою філії Харцизький автодор Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Також у відповіді підприємство зауважило, що ТОВ "Перша будівельна компанія" надала послуги перевезення в повному обсязі, про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 46 від 14.05.2013 року та № 47 від 15.05.2013 року.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарі в/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 201.6 ст.201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правомірність податкових накладних, що були видані ТОВ "Донінвестплюс" позивачу та позивачем ДП "Донецький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в травні 2013 року та їх включення до реєстру податкових накладних відповідачем не оспорюється,

Факт поставки товару на суму 1 628 997,60 грн. з ПДВ та його подальшої реалізації ДП "Донецький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" підтверджується відповідними договорами поставки, надання послуг з перевезення, рахунками - фактурами, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними .

Таким чином позивачем повністю підтверджено факт здійснення господарських операцій з ТОВ "Донінвестплюс" у травні 2013 року на суму 1 628 997,60 грн. з ПДВ та правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ на суму 271 499,00 грн., щодо вказаних податкових операцій.

Відповідно до п.п. 200.1 - 200.3 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Позивачем за травень 2013 року задекларовано суму податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 281 625 грн. та суму податкового кредиту з ПДВ в розмірі 282 850 грн., від'ємне значення суми ПДВ склало 1225 грн., що і було враховано податковим органом при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, обираючи спосіб захисту порушеного права, зокрема, визнання недійсним спірного податкового повідомлення-рішення, позивач не врахував, що вимога про визнання індивідуальних актів суб'єкта владних повноважень протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, їх скасування) є одним і тим же способом захисту, сформульованим у різних словесних формах.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про, зокрема, визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

До того ж стаття 55 ПК України передбачає саме можливість скасування податкових повідомлень-рішень.

Отже, у разі задоволення позову про визнання протиправним (недійсним) рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Таким чином, належним способом захисту та відновлення прав позивача є часткове скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення № 0002862201 від 16.09.2013 року є протиправним в частині збільшення зобов'язань позивача з ПДВ на суму 270 275 грн. та штрафних санкцій на суму 67 568,75 грн., і, в цій частині, підлягає скасуванню.

Щодо решти сум спірного податкового повідомлення-рішення, суд встановив наступні обставини.

В розумінні ПК України (п. 14.1.191), постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, ТТН, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Позивач вказує, що придбаний у ТОВ "Донінвестплюс" за специфікацією № 2 до договору постачання № ДИ-11/03 від 14.05.2013 року товар на суму 25 128,00 грн. з ПДВ не використовував у власній господарській діяльності, а поставив його ТОВ "Данком".

Згідно специфікації № 2 до договору постачання № ДИ-11/03 від 14.05.2013 року предметом поставки з боку ТОВ "Донінвестплюс" був наступний товар на загальну суму 25 128,00 грн. з ПДВ:

- фарба для розмічання доріг в кількості 600,00 кг на суму 22320,00 грн. з ПДВ

- мікрокулі світловидбиваючі в кількості 150,00 кг на суму 2 808,00 грн. з ПДВ

Позивачем надано документи, що над думку позивача підтверджують отримання вказаного товару від ТОВ "Донінвестплюс", а саме: рахунок - фактуру № ДИ-0004520 від 14 травня 2013 року, видаткову накладну № ДИ- 0003561 та податкову накладну на суму 25128,00 грн. з ПДВ (4188,00 грн. ПДВ).

Суд критично оцінює зазначені документи та зазначає, що при їх дослідженні судом було встановлено невідповідність копій наданих позивачем документів їх оригіналам - візуально відтиски печаток в частині назви підприємства на копіях проставлені під іншим кутом ніж на оригіналах, підписи візуально повністю не співпадають.

Позивач стверджує, що подальша реалізація цього товару проводилась за попередньою домовленістю з ТОВ «ДАНКОМ».

На запитання суду щодо того, що стало підставою для відповідної поставки, позивач зазначив, що її було здійснено за усною домовленістю без укладання договору, на підставі рахунків № 4 від 26 квітня 2013 року на суму 12 863,70 грн. та № 5 від 24 квітня 2013 року на суму 12 863,70 грн.

Як зазначає позивач, поставка товару відбувалась 14.05.2013 року, що підтверджується накладною № 306 від 14 травня 2013 року на суму 25727,40 грн.

Під час дослідження вказаної накладної судом встановлено, що вона містить посилання на поставку від позивача ТОВ "Данком" фарби для розмічання доріг в кількості 600,00 кг. на суму 19 002,00 грн. без ПДВ та мікрокуль світловидбиваючих у кількості 150,00 кг. на суму 2 437,50 грн. без ПДВ.

Судом встановлено, що у графі "через кого" вказаної накладної зазначено: "ОСОБА_3 дов 92 от 24.04.2013", в той час як в графі "прийняв" вказаної накладної проставлено підписи одразу двох осіб без зазначення їх посад прізвищ/ініціалів та відсутній відбиток печатки отримувача.

Умови та порядок видачі довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей регламентовано Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Мінфіну України «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» від 16.05.96 р. № 99 (зареєстровано в Мін'юсті України 12.06.96 р. за № 293/1318, зі змінами та доповненнями, (далі - Інструкція № 99), дія якої поширюється на підприємства, установи та організації, їх відділення, філії, інші відокремлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Відповідно до п. 3 Інструкції № 99 сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (далі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На вимогу суду позивачем було надано довіреність № 92 від 24.04.2013 року зі змісту якої видно, що її видано механіку ОСОБА_3 на отримання від ТОВ фірма "Адрем" цінностей за рахунком-фактурою № 3 від 23.03.2013 року, а не за рахунками № 4 від 26 квітня 2013 року на суму 12 863,70 грн. та № 5 від 24 квітня 2013 року на суму 12 863,70 грн., як про це вказував відповідач.

Крім цього, вказана довіреність не містить зразку підпису уповноваженої на отримання товару особи, що робить неможливим встановлення двох осіб, що нібито отримали товар за накладною № 306 від 14.05.2013 року.

Як вже було вказано вище, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, ТТН, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Суд зазначає, що на вимогу суду про надання всіх наявних у позивача доказів подальшої реалізації нібито придбаних у ТОВ "Донінвестплюс" за специфікацією № 2 до договору постачання № ДИ-11/03 від 14.05.2013 року товарів на суму 25 128,00 грн. з ПДВ позивачем не надано відповідних товарно-транспортних накладних, чи інших належних доказів, що підтверджували б факт транспортування відповідного товару на адресу ТОВ "Данком", а отже, і факт здійснення відповідної господарської операції.

Щодо попередньої оплати з боку ТОВ "Данком" за вказаний товар, судом встановлені такі обставини.

Як вказує позивач, підставою для видачі податкових накладних № 4 від 24.04.2013 року та № 5 від 26.04.2013 року є подія у вигляді внесення ТОВ "Данком" попередньої оплати згідно з вказаними вище рахунками.

На підтвердження здіснення ТОВ "Данком" попередньої оплати 24.04.2013 року та 26.04.2013 року за товар на суму 25 128,00 грн. з ПДВ позивачем надано суду роздруківки (виписки) з клієнтської бази позивача.

Суд зазначає, що вказані роздруківки (виписки) не приймаються в якості належного доказу, що підтверджує факт здійснення ТОВ "Данком" попередньої оплати 24.04.2013 року та 26.04.2013 року, оскільки вони виготовлені самим позивачем, містять підписи та печатку лише посадових осіб позивача та не містять мокрої печатки та підписів уповноважених осіб банку.

Крім цього, навіть у таких роздруківках (виписках) за 24.04.2013 року в графі "призначення платежу" наявне підчищення та виправлення номеру рахунку, на підставі якого нібито було здійснено відповідну попередню оплату.

Лист ТОВ "Данком" від 10.12.2013 року про те, що ним дійсно було оплачено 12 863, 70 грн. платіжним дорученням № 4342 від 24.04.2013 року, на підставі рахунку позивача № 5 від 24.04.2013 року суд оцінює критично, оскільки не дивлячись на вимогу суду надати всі наявні докази, жодними іншими доказами (платіжними дорученнями, тощо) вказані обставини не підтверджено, а сам лист виписано вже під час розгляду даної справи (10.12.2013 року).

Таким чином, відсутність належних доказів, що підтверджували б здійснення ТОВ "Данком" попередньої оплати за поставку цього товару, вказує на відсутність підстав у ТОВ "Данком" видавати податкові накладні № 4 від 24.04.2013 року та № 5 від 26.04.2013 року.

Щодо постачання товару позивачем на адресу ТОВ "Данком" суд зазначає про наступне.

Документи, що на думку позивача підтверджують транспортування товару нібито придбаного у ТОВ "Донінвестплюс" за специфікацією № 2 до договору постачання № ДИ-11/03 від 14.05.2013 року на суму 25 128,00 грн. з ПДВ від ТОВ "Донінвестплюс" до позивача були надані лише в останньому судовому засіданні не дивлячись на неодноразові вимоги надати всі наявні у позивача докази на підтвердження отримання, використання вказаного товару у власній господарській діяльності позивача або його подальшої реалізації третім особам.

Більше того, у судовому засіданні 03.02.2014 року позивачем надано суду договір на здійснення транспортних послуг № 01/05/13 від 01.05.2013 року, укладений між ТОВ фірма "АДРЕМ" та СПД ОСОБА_4, а також дві ТТН від 14.05.2013 року.

Згідно з ТТН від 14.05.2013 року, яка на думку позивача підтверджує факт транспортування товару ТОВ "Данком", вказано: автопідприємство - ПП ОСОБА_4, замовник - ТОВ "фірма АДРЕМ", вантажовідправник - ТОВ "Донінвестплюс", вантажоодержувач - ТОВ "фірма АДРЕМ", пункт розвантаження - ТОВ "Данком",

Суд наголошує, що у вказаній ТТН вантажоодержувачем вказано саме позивача, а не ТОВ "Данком".

Вказана ТТН не містить розшифрування підпису особи уповноваженої на отримання товару (відповідної довіреності на отримання вказаних товарно-матеріальних цінностей суду не надано) чи відбитку печатки ТОВ "Данком", в той час як в графі "прийняв" міститься підпис уповноваженої особи позивача та відбиток печатки позивача.

Враховуючи викладене, твердження позивача про те, що зазначені документи підтверджують факт поставки якогось товару ТОВ "Данком" є безпідставними.

Як було вказано вище, згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Таким чином, враховуючи викладене та недоведеність факту здійснення ТОВ "Данком" попередньої оплати за специфікацією № 2 до договору постачання № ДИ-11/03 від 14.05.2013 року за товар на суму 25 128,00 грн. з ПДВ., факту транспортування відповідного товару від позивача то ТОВ "Данком", податкові накладні № 4 від 24.04.2013 року та № 5 від 26.04.2013 року не можуть прийняті в якості належного доказу.

Вказані обставини та численні розбіжності у первинних документах, наданих позивачем суду, свідчать про відсутність фактичного здійснення господарських операцій щодо здіснення поставок ТОВ "Донінвестплюс" позивачу за специфікацією № 2 до договору постачання № ДИ-11/03 від 14.05.2013 року товару на суму 25 128,00 грн. з ПДВ, так і про відсутність факту наступного продажу такого товару ТОВ "Данком".

Приймаючи до уваги, що судом встановлено відсутність факту придбання позивачем товару за специфікацією № 2 до договору постачання № ДИ-11/03 від 14.05.2013 року товару на суму 25 128,00 грн. з ПДВ (4188 грн. ПДВ) у ТОВ "Донінвестплюс" та його подальшого продажу ТОВ "Данком", позивачем безпідставно віднесено суму ПДВ 4188,00 грн. до податкового кредиту за відповідний період.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0002862201 від 16.09.2013 року в частині збільшення зобов'язання позивача з ПДВ на суму 4188 грн. та штрафних фінансових санкцій на суму 1047,00 грн. прийнято обґрунтовано та правомірно, а позовні вимоги про визнання спірного податкового повідомлення-рішення недійсним (скасування) в цій частині є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що позивачем понесені судові витрати у вигляді оплати судового збору в сумі 2294,00 грн. за майновими вимогами про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення на суму 343 078,75 грн. та приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог на суму 337 843, 75 грн., сумою судового збору, що підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача, є пропорційна до розміру задоволених позовних вимог сума судового збору в розмірі 2 259,00 грн.

Керуючись п. 14.1.191 ст. 14, ст. ст. 55, 185, 188, 198-201 Податкового кодексу України, Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Адрем" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002862201 від 16.09.2013 року на суму 343 078,75 грн. - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 0002862201 від 16.09.2013 року частково - на суму 337 843 (триста тридцять сім тисяч вісімсот сорок три) гривні 75 (сімдесят п'ять) копійок.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Адрем" (код ЄДРПОУ 23601676) 2 259 (дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) гривень, 00 (нуль) копійок судового збору.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 3 лютого 2014 року.

Постанова складена у повному обсязі 10 лютого 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.