Постанова

від 23.01.2014 по справі 801/5491/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2014 р. (17:49) Сімферополь Справа №801/5491/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Коваленко Х.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Темірінвест груп»

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників сторін:

від позивача - Буланова Інна Олександрівна, довіреність №24 від 01.10.2013, паспорт серії НОМЕР_1;

від відповідача - Чакал Айше Реджепівна, довіреність №55/10 від 16.10.2013, паспорт серії НОМЕР_2.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Темірінвест груп" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002252206 від 22.05.2013 року, про донарахування ПДВ у сумі 58826,75грн., у тому числі за основним платежем у сумі 51167,00грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 7659,75грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001612206 від 15.04.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 84888,75грн., у тому числі за основним платежем у сумі 72894,0грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 11994,75грн.

У судовому засідання, яке відбулось 09.01.2014 року представник позивача надав клопотання про збільшення позовних вимог, у якій просить викласти позовні вимоги у наступній редакції (т.2, а.с.81-82):

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001602206 від 15.04.2013 р., відповідно до яких ДПС м. Сімферополя ТОВ "Темірінвест груп" було донараховано ПДВ - 60214,25 грн., в т.ч. основний платіж - 52277 грн., штрафні санкції - 7937,25 грн., прийняте відносно ТОВ "Темірінвест груп";

- визнати протиправним та скасувати повідомлення - рішення від №0001612206 від 15.04.2013 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 84888,75 грн., в т.ч. основний платіж - 72894,0 грн., штрафні санкції - 11994,75, прийняте відносно ТОВ "Темірінвест груп";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 22.05.2013р. №0002252206., відповідно до яких ДПС м. Сімферополя ТОВ "Темірінвест груп" було донараховано ПДВ - 58826 грн. 75 коп., в т.ч. основний платіж - 51167 грн., штрафні санкції - 7659,75 грн., прийняте відносно ТОВ "Темірінвест груп";

- стягнути судові витрати з Державного бюджету України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначені податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм податкового законодавства, в зв'язку з чим, вони є протиправними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні, яке відбулося 23.01.2014 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Темірінвест груп» зареєстровано у якості юридичної особи 12.02.2007 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (т.1, а.с.49).

Згідно свідоцтва №100101515 серії НБ №193547 позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 27 серпня 2007 року (т.1, а.с.51).

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС з 25.03.2013р. по 29.03.2013р. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Темірінвест груп» (ЄДРПОУ 34897715) з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567), з Фірмою «Капітель Плюс» (ЄДРПОУ 31095815), з ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 35096833), з ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986), з ТОВ БВП «Строитель плюс» (ЄДРПОУ 31263808), з КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) та з ПП «Кримспецтехнолоджи» (ЄДРПОУ 36693441) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 04.04.2013 року №1980/22.6-13/34897715 (далі - акт перевірки) (т.1, а.с.30-43).

Відповідно до висновків акту перевірки відповідачем були встановлені порушення (т.1, зворотній бік а.с.43):

- пп. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.3.9 пп. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, 138.8, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 72894,00грн., у тому числі за 2010рік у сумі 46260,00 грн., за 1кв. 2011 року у сумі 16333,00грн., за 2-4 кв. 2011 року у сумі 8586,00 грн. та за 2012 рік у сумі 1715,00 грн.;

- п.п.3.1.1 п.3.1. ст. 3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також в порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 56220,00грн., у тому числі за січень 2010 року у сумі 3943,00грн., за березень 2010року у сумі 1110грн., за квітень 2010 року у сумі 9693,00грн., за червень 2010 року у сумі 2298,00 грн., за липень 2010 року у сумі 653,00 грн., за серпень 2010 року у сумі 5250,00грн., за вересень 2010 року у сумі 3800,00грн., за жовтень 2010 року у сумі 3750,00грн., за листопад 2010 року у сумі 1725,00грн., за грудень 2010 року у сумі 1833,00 грн., за січень 2011 року у сумі 500,00 грн., за лютий 2011 року у сумі 8000,00 грн., за березень 2011 року у сумі 4566,00 грн., за квітень 2011 року у сумі 4150,00 грн., за травень 2011 року у сумі 1483,00 грн., за червень 2011 року у сумі 1833,00 грн. та за січень 2012 року у сумі 1633,00грн.

На підставі виявлених порушень, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0001602206 від 15.04.2013 р., яким ТОВ «Темірінвест груп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 52277,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 7937,25 грн. (т.1, а.с.45);

- №0001612206 від 15.04.2013 року, яким ТОВ «Темірінвест груп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 72894,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 11994,75грн. (т.1, а.с.44);

- №0002252206 від 22.05.2013 року, яким ТОВ «Темірінвест груп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 51167,00грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 7659,75грн. (т.1, а.с.179).

Вирішуючи питання про правомірність винесених оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки, суд зазначає наступне.

При вирішенні цієї справи суд керувався положеннями Податкового кодексу України, а також положеннями нормативних актів, у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 2 ст. 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону №996 господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна думка викладена, у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Судом досліджені документи, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог та встановлено наступне.

Що стосується взаємовідносин між ТОВ «Темірінвест груп» з ПП « Базис торг», суд зазначає.

Між ТОВ «Темірінвест груп» і ПП « Базис торг» було укладено Договір про надання послуг №210 від 29 листопада 2010р.(т.2, а.с.187) з додатком до Договору (т.2, а.с.186). Предметом договору є послуги з розміщення реклами на бігборді. ТОВ «Темірінвест груп» надає послуги з оренди нежитлових приміщень за адресою вул. Бархатова, 92 м. Сімферополі, зазначені приміщення належать Позивачу на підставі договору купівлі-продажу. З метою залучення орендаторів, ТОВ «Темірінвест груп» скористалося рекламними послугами ПП «Базис торг».

На виконання умов договору від 29.11.2010р. №210 сторонами оформлено первинні документи:

- податкова накладна від 03.12.2010р. №1727 на суму 8900,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 7379,58грн., сума ПДВ 1475,92грн.) (т.2, а.с.176);

- акт здачі-прийняття робіт №1727 від 03.12.2010р. на суму 8900,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 7379,58грн., сума ПДВ 1475,92грн.)(т.2, а.с.177);

- акт здачі-прийняття робіт №1706 від 31.01.2011р. на суму 8900,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 7422,82грн., сума ПДВ 1477,18грн.)(т.2, а.с.178);

- податкова накладна від 27.12.2010р. №1706 на суму 8900,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 7385,89грн., сума ПДВ 1477,18грн.) (т.2, а.с.179);

- податкова накладна від 25.02.2011р. №258 на суму 8900,00 грн. (в тому числі сума ПДВ 1483,33грн.) (т.2, а.с.180);

- акт здачі-прийняття робіт №1848 від 25.02.2011р. на суму 8900,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 7416,67грн., сума ПДВ 1483,33грн.)(т.2, а.с.181);

- акт здачі-прийняття робіт №1853 від 30.03.2011р. на суму 8900,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 7416,67грн., сума ПДВ 1483,33грн.)(т.2, а.с.182);

- податкова накладна від 04.03.2011р. №35 на суму 8900,00 грн. (в тому числі сума ПДВ 1483,33грн.)(т.2, а.с.183);

- акт здачі-прийняття робіт №1871 від 29.04.2011р. на суму 8900,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 7416,67грн., сума ПДВ 1483,33грн.)(т.2, а.с.184);

- податкова накладна від 04.04.2011р. №22 на суму 8900,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 7416,67грн., сума ПДВ 1483,33грн.) (т.2, а.с.185).

Оплата за послуги ПП «Базис торг» за договором від 29.11.2010р. №210 була здійснена Позивачем у готівковій формі, що підтверджується фіскальними чеками (т.2, а.с.188): чек №0461 від 04.03.2011р.; чек №0595 від 04.04.2011р.; чек №0456 від 03.03.2011р.; чек №8955 від 03.12.2010р.; чек №0088 від 27.12.2010р.; чек №0089 від 27.12.2010р.; чек №8956 від 03.12.2010р.

Що стосується взаємовідносин між ТОВ «Темірінвест груп» та ПП «Кримспецтехнолоджі», суд зазначає.

Між ПП «Кримспецтехнолоджі» та ТОВ «Темірінвест груп» було укладено Договір на надання послуг №217 від 1 листопада 2010року (т.2, а.с.129-130). Предмет договору - послуги з утримання прибудинкової території. ТОВ «Темірінвест груп» надає послуги з оренди нежитлових приміщень за адресою вул. Бархатова , 92 м. Сімферополі, зазначені приміщення належать Позивачу на підставі договору купівлі-продажу. З метою утримання прилеглої до приміщень території у порядку ТОВ «Темірінвест груп» скористалося послугами ПП «Кримспецтехнолоджі».

На виконання умов договору від 01.11.2010р. №217 сторонами оформлено первинні документи:

- акт здачі-прийняття робіт №1783 від 30.11.2010р. на суму 3000,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 2500,00грн., сума ПДВ 500,00грн.)(т.2, а.с.131);

- акт здачі-прийняття робіт №1795 від 03.12.2010р. на суму 3000,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 2500,00грн., сума ПДВ 500,00грн.)(т.2, а.с.132);

- акт здачі-прийняття робіт №1848 від 30.12.2010р. на суму 3000,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 2500,00грн., сума ПДВ 500,00грн.)(т.2, а.с.133);

- акт здачі-прийняття робіт №1879 від 28.02.2011р. на суму 3000,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 2500,00грн., сума ПДВ 500,00грн.)(т.2, а.с.134);

- акт здачі-прийняття робіт №2121 від 10.06.201р. на суму 3000,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 2500,00грн., сума ПДВ 500,00грн.)(т.2, а.с.135);

- податкова накладна від 30.11.2010р. №1783 на суму 3000,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 2500,00грн., сума ПДВ 500,00грн.) (т.2, а.с.136);

- податкова накладна від 03.12.2010р. №1848 на суму 3000,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 2500,00грн., сума ПДВ 500,00грн.) (т.2, а.с.137);

- податкова накладна від 28.02.2011р. №382 на суму 3000,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 2500,00грн., сума ПДВ 500,00грн.) (т.2 а.с.138);

- податкова накладна від 27.12.2010р. №2075 на суму 3000,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 2500,00грн., сума ПДВ 500,00грн.) (т.2, а.с.139);

- податкова накладна від 10.06.2011р. №41 на суму 3000,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 2500,00грн., сума ПДВ 500,00грн.) (т.2, а.с.140).

Оплата за послуги ПП «Кримспецтехнолоджі» за договором від №217 від 01.11.2010року була здійснена Позивачем у готівковій формі, що підтверджується фіскальними чеками (т.2, а.с.141): чек №1137 від 03.03.2011р.; чек №1438 від 10.06.2011р.; чек №0797 від 27.12.2010р.; чек № 0702 від 03.12.2010р.

Виникнення податкового кредиту підтверджується податковими накладними №2075 від 27.12.2010 р.(т.2, а.с.139), №382 від 28.02.2011р.(т.2, а.с.138), №41 від 10.06.2011р. (т.2, а.с.140), №1783 від 30.11.2010 р. (т.2, а.с.136) , №1848 від 03.12.2010 р. (т.2, а.с.137).

Що стосується взаємовідносин між ТОВ «Темірінвест груп» та КП «Альянс», суд зазначає наступне.

Між КП «Альянс» та ТОВ «Темірінвест груп» було укладено Договір підряду №78 від 02.11.2011року (т.2, а.с.107-108). Предмет договору - пусконалагоджувальні (електровимірювальні) роботи на об'єктах ТОВ «Темірінвест груп».

На момент покупки, нежитлові приміщення за адресою вул. Бархатова , 92 перебували в аварійному стані, непридатному до експлуатації. ТОВ « Темірінвест груп» залучило підрядників, в числі яких було КП «Альянс» з метою ремонту будівлі, впорядкування прибудинкової терріторії, а також забезпечення приміщень електроенергією.

На виконання умов договору від 02.11.2011р. №78 сторонами оформлено первинні документи:

- акт прийняття виконаних підрядних робіт №21 від 15.02.2011року (т.2, а.с.102-104);

- податкова накладна від 03.02.2011р. №259 на суму 3498,16 грн. (в тому числі сума без ПДВ 2915,14грн., сума ПДВ 583,03грн.) (т.2, а.с.105).

Оплата за послуги КП «Альянс» за договором №78 від 02.11.2011року була здійснена Позивачем у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою від 03.02.2011року (т.2, а.с.106) та карткою рахунку: 631 (т.2, а.с.101).

Що стосується взаємовідносин між ТОВ «Темірінвест груп» та Фірмою «Капітель Плюс», суд зазначає.

Між Фірмою «Капітель Плюс» і ТОВ «Темірінвест груп» було укладено Договір підряду №595 від 17 травня 2010року (т.2, а.с.122). Предмет договору будівельно-монтажні роботи приміщень за адресою вул. Бархатова, 92, м. Сімферополі.

На момент покупки, нежитлові приміщення за адресою вул. Бархатова, 92 перебували в аварійному стані , непридатному до експлуатації. ТОВ « Темірінвест груп» залучило підрядників, в числі яких була Фірма «Капітель Плюс» з метою здійснення будівельно-монтажних робіт будівлі. Фірма «Капітель Плюс » відповідно до кошторису здійснила роботи по кладці стін з ракушняка, пристрою каркаса підвісної стелі.

На виконання умов договору від 17.05.2010р. №595 сторонами складено первинні документи:

- податкова накладна від 30.07.2010р. №1087 на суму 3918,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 3265,00грн., сума ПДВ 653,00грн.) (т.2, а.с.111);

- податкова накладна від 02.08.2010р. №1384 на суму 13500,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 11250,00грн., сума ПДВ 2250,00грн.) (т.2, а.с.112);

- податкова накладна від 03.08.2010р. №1389 на суму 9000,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 7500,00грн., сума ПДВ 1500,00грн.) (т.2, а.с.113);

- податкова накладна від 05.08.2010р. №1413 на суму 9000,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 7500,00грн., сума ПДВ 1500,00грн.) (т.2, а.с.114);

- податкова накладна від 01.09.2010р. №1649 на суму 10800,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 9000,00грн., сума ПДВ 1800,00грн.) (т.2, а.с.115);

- податкова накладна від 02.09.2010р. №1657 на суму 17847,00 грн. (в тому числі сума без ПДВ 14872,50грн., сума ПДВ 583,032974,50грн.) (т.2, а.с.116);

- акт прийняття виконаних підрядних робіт №б/н від 02.09.2010року (т.2, а.с.123-126).

Оплата за послуги Фірми «Капітель Плюс» за договором №595 від 17 травня 2010року була здійснена Позивачем у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками (т.2, а.с.119-120): банківська виписка від 03.08.2010р.; банківська виписка від 01.09.2010р.; банківська виписка від 02.08.2010р.; банківська виписка від 05.08.2010р.; банківська виписка від 30.07.2010р.; банківська виписка від 02.09.2010р. та карткою рахунку 631 (т.2, а.с.110).

Виникнення податкового кредиту підтверджується податковими накладними №1087 от 30.07.2010р, №1384 від 02.08.2010р. , №1413 від 05.08.2010р. , №1389 від 03.08.2010р. , №1649 від 01.09.2010р. , №1657 від 02.09.2010р.

Що стосується взаємовідносин між ТОВ «Темірінвест груп» та ПП «Севелітстрой», суд зазначає.

Між ПП «Севелітстрой» і ТОВ «Темірінвест груп» було укладено Договір підряду №171 від 21 жовтня 2009р.(т.2 а.с.90). Предметом договору - ремонт котельні за адресою м. Сімферополь , вул. Бархатова , 92 .

На момент покупки, нежитлові приміщення за адресою вул. Бархатова, 92 перебували в аварійному стані , непридатному до експлуатації. ТОВ « Темірінвест груп» залучило підрядників, в числі яких було ПП «Севелітстрой» з метою здійснення будівельно-монтажних робіт будівлі.

ПП « Севелітстрой» відповідно до кошторису здійснила роботи з установки віконних блоків, вікон з металопластику , воріт , фарбування металевих поверхонь.

На виконання умов договору №171 від 21.10.2009р. сторонами оформлено первинні документи:

- податкова накладна від 12.01.2010р. №15 на суму 30316,79грн. (в тому числі сума без ПДВ 25263,99грн., сума ПДВ 5052,80грн.) (т.2, а.с.71);

- акт прийняття виконаних підрядних робіт №28 від 12.01.2010року на суму 30316,79грн. (в тому числі сума без ПДВ 25263,99грн., сума ПДВ 5052,80грн.)(т.2, а.с.95-99).

Оплата за послуги ПП «Севелітстрой» за договором від 21.10.2009р. №171 була здійснена Позивачем у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою від 12.01.2010 (т.2, а.с.92).

Виникнення податкового кредиту підтверджується податковою накладною №15 від 12.01.2010р.

Що стосується взаємовідносин між ТОВ «Темірінвест груп» та ТОВ «Бренд Строй», суд зазначає.

Між ТОВ «Бренд Строй» і ТОВ «Темірінвест груп» було укладено Договір підряду №46 від 13 січня 2011року (т.2, а.с.190). Предмет договору - ремонт фасаду адміністративно - виробничого приміщення за адресою м. Сімферополь , вул. Бархатова , 92.

На момент покупки, нежитлові приміщення за адресою вул. Бархатова, 92 перебували в аварійному стані , непридатному до експлуатації. ТОВ « Темірінвест груп» залучило підрядників, в числі яких було ТОВ «Бренд Строй» з метою здійснення будівельно-монтажних робіт будівлі.

ТОВ «Бренд Строй» відповідно до кошторису здійснила роботи з ремонту фасаду адміністративно- виробничої будівлі .

На виконання умов договору №46 від 13.01.2011р. сторонами оформлено первинні документи:

- податкова накладна від № 197от 03.02.2011 на суму 27000,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 22500,00грн., сума ПДВ 4500,00грн.) (т.2, а.с.204);

- податкова накладна від №26 от 17.01.2011 на суму 13000,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 10833,33грн., сума ПДВ 2166,67грн.) (т.2, а.с.206);

- акт прийняття виконаних підрядних робіт №28 від 13.05.2011року(т.2, а.с.198-199).

Оплата за послуги ТОВ «Бренд Строй» за договором №46 від 13.01.2011р. була здійснена Позивачем у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою від 03.08.2010 (т.2, а.с.201) та від 03.02.2011 р. (т.2, а.с.201).

Між ТОВ «Бренд Строй» і ТОВ «Темірінвест груп» було укладено Договір підряду № 10 від 24 березня 2010 (т.2, а.с.191). Предмет договору є будівельно-монтажні роботи складських приміщень за адресою м. Сімферополь , вул. Бархатова , 92.

На виконання умов договору №10 від 24.03.2010р. сторонами оформлено первинні документи:

- акт прийняття виконаних підрядних робіт №27 від 02.06.2010року (т.2, а.с.194-196);

- податкова накладна від №450 от 02.06.2010 на суму 13788,71грн. (в тому числі сума без ПДВ 11490,59грн., сума ПДВ 2298,12грн.) (т.2, а.с.203);

- податкова накладна від №152 от 20.04.2010 на суму 15000,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 12500,00грн., сума ПДВ 2500,00грн.) (т.2, а.с.205);

- податкова накладна від №99от 29.03.2010 на суму 43158,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 35965,00грн., сума ПДВ 7193,00грн.) (т.2, а.с.205).

Оплата за послуги ТОВ «Бренд Строй» за договором №46 від 13.01.2011р. була здійснена позивачем у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками (т.2, а.с.192,200): банківська виписка від 17.01.2011р., банківська виписка від 03.06.2010р., банківська виписка від 20.04.2010р., банківська виписка від 05.07.2010р., банківська виписка від 29.03.2010р.

Що стосується взаємовідносин між ТОВ «Темірінвест груп» та ТОВ БВП «Строитель плюс», суд зазначає.

Між ТОВ БВП «Строитель плюс» і ТОВ «Темірінвест груп» було укладено Договір оренди автотранспортного засобу №1021 від 01.09.2010р. (т.2, а.с.143-144). Предметом договору є послуги по здачі в оренду автомобіля ГАЗ 33023 415 (АК 0678 АМ ).

ТОВ «Темірінвест груп» надає послуги з оренди нежитлових приміщень за адресою вул. Бархатова , 92 м. Сімферополі , зазначені приміщення належать позивачу на підставі договору купівлі -продажу від 17.08.2007р. ТОВ «Темірінвест груп» робило капітальний ремонт приміщень за адресою вул. Бархатова , 92 р. З метою перевезення матеріалів для ремонту ТОВ «Темірінвест груп» скористалося послугами ТОВ БВП «Строитель плюс».

На виконання умов договору №1021 від 01.09.2010р. сторонами оформлено первинні документи:

- податкова накладна №129 від 10.06.2011 на суму 8000,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 6666,67грн., сума ПДВ 1333,33грн.) (т.2, а.с.145);

- податкова накладна №31 від 03.03.2011р. на суму 8000,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 6666,67грн., сума ПДВ 1333,33грн.) (т.2, а.с.146);

- податкова накладна №21 від 04.04.2011р. на суму 8000,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 6666,67грн., сума ПДВ 1333,33грн.)(т.2, а.с.147);

- податкова накладна №8044 від 27.12.2010р. на суму 8000,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 6666,67грн., сума ПДВ 1333,33грн.)(т.2, а.с.150);

- податкова накладна №479 від 24.02.2011р. на суму 8000,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 6666,67грн., сума ПДВ 1333,33грн) (т.2, а.с.148);

- податкова накладна №5386 від 01.10.2010р. на суму 4650,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 3875,00грн., сума ПДВ 775,00грн) (т.2, а.с.153),

- податкова накладна №4779 від 17.09.2010р. на суму 12000,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 10000,00грн., сума ПДВ 2000,00грн) (т.2, а.с.155),

- податкова накладна №6103 від 04.11.2010р. на суму 7350,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 6125,00грн., сума ПДВ 1225,00грн) (т.2, а.с.152);

- податкова накладна №6761 від 02.12.2010р. на суму 8000,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 6666,67грн., сума ПДВ 1333,33грн) (т.2, а.с.151);

- акт здачі-приймання робіт №21 від 31.03.2011року на суму 8000,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 6666,67грн., сума ПДВ 1333,33грн.) (т.2, а.с.159);

- акт здачі-приймання робіт №4779 від 30.09.2010року на суму 8000,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 6666,67грн., сума ПДВ 1333,33грн.) (т.2, а.с.160);

- акт здачі-приймання робіт №5386 від 31.10.2010року на суму 8000,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 6666,67грн., сума ПДВ 1333,33грн.) (т.2, а.с.161);

- акт здачі-приймання робіт №РН-0006103 від 30.11.2010року на суму 8000,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 6666,67грн., сума ПДВ 1333,33грн.) (т.2, а.с.162);

- акт здачі-приймання робіт №6761 від 25.12.2010року на суму 8000,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 6666,67грн., сума ПДВ 1333,33грн.) (т.2, а.с.163);

- акт здачі-приймання робіт №479 від 10.03.2011року на суму 8000,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 6666,67грн., сума ПДВ 1333,33грн.) (т.2, а.с.165);

- акт здачі-приймання робіт №21 від 29.04.2011року на суму 8000,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 6666,67грн., сума ПДВ 1333,33грн.) (т.2,а.с.166);

- акт здачі-приймання робіт №129 від 31.010.063.2011року на суму 8000,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 6666,67грн., сума ПДВ 1333,33грн.) (т.2, а.с.167);

- акт здачі-приймання робіт №470 від 29.02.2011року на суму 8000,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 6666,67грн., сума ПДВ 1333,33грн.) (т.2, а.с.168).

Оплата за послуги ТОВ БВП «Строитель плюс» за договором №1021 від 01.09.2010р. була здійснена Позивачем у готівковій та безготівковій формах, що підтверджується фіскальними чеками та банківськими виписками (т.2, а.с.157-158): чек №3483 від 27.12.2010р., чек №4194 від 24.02.2011р., чек №4278 від 03.03.2011р., чек №4282 від 04.03.2011р., чек №5383 від 10.06.2011р., чек №7592 від 11.01.2012р., чек №4282 від 04.04.2011р., банківська виписка від 02.12.2010р., банківська виписка від 17.09.2010р., банківська виписка від 04.11.2010р.

Виникнення податкового кредиту підтверджується податковими накладними №21 від 04.04.2011р.(т.2 а.с.147), №8044 від 27.12.2010р.(т.2, а.с.150), №479 від 24.02.2011р.(т.2, а.с.148), №31 від 03.03.2011р. (т.2, а.с.146)., №129 від 10.06.2011р.(т.2, а.с.145), №4779 від 17.09.2010р.(т.2, а.с.155), №5386 від 01.10.2010р.(т.2, а.с.153), №6103 від 04.11.2010р.(т.2, а.с.152), №6761 від 02.12.2010р.(т.2, а.с.151).

Між ТОВ БВП «Строитель плюс» і ТОВ «Темірінвест груп » було укладено Договір підряду №84 від 11.01.2012р.(т.2 а.с.169). Предметом договору є заміна окремими ділянками електропроводки по приміщеннях котельні, комплексної трансформаторної підстанції.

На виконання умов договору №84 від 11.01.2012р. сторонами складені первинні документи:

- податкова накладна №164 від 23.01.2012 на суму 9800,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 8166,67грн., сума ПДВ 1633,33грн.) (т.2, а.с.170);

- податкова накладна №164 від 23.01.2012 на суму 9800,00грн. (в тому числі сума без ПДВ 8166,67грн., сума ПДВ 1633,33грн.) (т.2, а.с.170);

- акт здачі-приймання робіт №28 від 23.01.2012 року (т.2, а.с.172-174).

Оплата за послуги ТОВ БВП «Строитель плюс» за договором №84 від 11.01.2012р. була здійснена Позивачем у безготівковій формі.

Факт проведення капітального ремонту підтверджує довідка про балансову вартість нежитлових приміщень по вул . Бархатова , 92 № 15 від 20 червня 2013 року.

Таким чином, використання у господарській діяльності ТОВ «Темірінвест груп» товарів (робіт, послуг), які отримані від ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567), від Фірми «Капітель Плюс» (ЄДРПОУ 31095815), від ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 35096833), від ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986), від ТОВ БВП «Строитель плюс» (ЄДРПОУ 31263808), від КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) та від ПП «Кримспецтехнолоджи» (ЄДРПОУ 36693441) підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XV, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. під №168/704, які відповідають вимогам первинного документа, що містить відомості про господарську операцію й підтверджує її здійснення.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Згідно з п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон №334) валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В матеріалах справи наявні належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), які оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.27 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пп. 138.1.1. п.138.1. ст.138 ПКУ встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу п.138.2 ст.138 ПК України).

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За своїм змістом наведені норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

В матеріалах справи наявні належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують здійснення господарських операцій з придбання товарів, які оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 підставою для нарахування податкового кредиту покупця є видана постачальником податкова накладна.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону №168).

Підпунктом 7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону №168 передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна повинна містити наступні реквізити: порядковий номер, дату виписування податкової накладної, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, податковий номер платника податку (продавця, покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'їм), повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку та відповідну суму у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до статті 186 Податкового Кодексу:

п.186.1. Місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

п.186.4. Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно положень Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11. 2011р. № 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011р. за № 1333/20071, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та надає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

При цьому дані, наведені в накладній, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, що кореспондується із п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Отже, зі змісту наведених норм слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Таким чином податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з положеннями Податкового кодексу України існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим кодексом не передбачено.

Всі податкові накладні, що підтверджують здійснення позивачем вищезазначеної господарської операції, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Судом з'ясовано, що суми вартості товарів (послуг) придбаних у ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567), з Фірмою «Капітель Плюс» (ЄДРПОУ 31095815), з ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 35096833), з ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986), з ТОВ БВП «Строитель плюс» (ЄДРПОУ 31263808), з КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) та з ПП «Кримспецтехнолоджи» (ЄДРПОУ 36693441) включені позивачем до складу валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту податку на додану вартість за відповідні податкові періоди.

Проаналізувавши всі матеріали справи судом встановлено, що відповідачем не надано суду доказів, що сторони при оформленні документів мали умисел направлений на несплату податків.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Припису цієї статті кореспондують правила, закріплені у статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", відповідно до частини 2 зазначеної статті якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру є достовірними і були внесені і до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі, як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд також враховує, що відповідно до чинного законодавства позивач - ТОВ «Темірінвест груп» (ЄДРПОУ 34897715) не зобов'язано та не має права перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів по угодах, а також правильність сплати ними податків.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача, в обґрунтування своїх висновків, на акт про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час Акт про неможливість проведення зустрічної перевірки, на який посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Позивач, як платник податків, діяв у межах діючого законодавства, був не обізнаний про умисел контрагента та не відповідає за його звітність. При цьому слід прийняти до уваги, що позивач не має права витребувати у контрагента документи з метою доведення, ким саме виконувались прийняті ним роботи, або перевіряти кількість працюючих осіб контрагента, а відтак у діях позивача відсутні порушення норм чинного податкового законодавства з наведених вище підстав.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентом позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до такого контрагенту, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Постановою Вищого адміністративного суду від 03.04.2013р. № К/9991/38114/12, визначено, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність, або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої додаткової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Проте, будь-які докази в Акті перевірки не викладені.

Як вбачається з первинних бухгалтерських документів, наданих до перевірки, угоди між позивачем та ТОВ «Бренд Строй» (ЄДРПОУ 36165567), Фірмою «Капітель Плюс» (ЄДРПОУ 31095815), ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 35096833), ПП «Базис Торг» (ЄДРПОУ 36165986), ТОВ БВП «Строитель плюс» (ЄДРПОУ 31263808), КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182) та ПП «Кримспецтехнолоджи» (ЄДРПОУ 36693441) були реально виконані сторонами, що зокрема підтверджується договорами, податковими накладними, актами виконаних робіт.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Всупереч вимогам вказаної норми, відповідачем належних доказів на підтвердження доводів правомірності висновків про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, викладених в акті перевірки, які покладено в основу податкового повідомлення-рішення, на вимогу статті 71 КАС України, суду не надано, як і не надано інших доказів, на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими позивачу збільшено суму грошових зобов'язань.

Відповідно п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п.п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи що висновки акту перевірки, на підставі яких були прийняті спірні повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №0001602206 від 15.04.2013 р., яким ТОВ «Темірінвест груп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 52277,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 7937,25 грн., податкове повідомлення-рішення №0001612206 від 15.04.2013 року, яким ТОВ «Темірінвест груп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 72894,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 11994,75грн. та податкове повідомлення-рішення №0002252206 від 22.05.2013 року, яким ТОВ «Темірінвест груп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 51167,00грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 7659,75грн. не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 2328,41грн. (т.1, а.с.2-3).

Під час судового засідання, яке відбулось 23.01.2014 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 27.01.2014 року.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001602206 від 15.04.2013 р.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001612206 від 15.04.2013 року.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002252206 від 22.05.2013 року.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Темірінвест груп» (ЄДРПОУ 34897715) судовий збір у сумі 2328,41грн (дві тисячі триста двадцять вісім гривень 41 коп.) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис В.В.Петренко