Ухвала

від 11.02.2014 по справі 903/1528/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"11" лютого 2014 р. Справа № 903/1528/13

Суддя господарського суду Волинської області Бондарєв С.В., розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ампер-Інтра", м. Кременчук Полтавської обл.

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Енко", м. Луцьк

про стягнення 80 770,08грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Лаврук В.О., дов. від 13.01.2014р. №б/н

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлено.

Суть спору: Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "Ампер-Інтра"-звернувся до господарського суду з позовом до відповідача- Публічного акціонерного товариства "Енко"-про стягнення 80 770,08грн., в т.ч. 33 624,00грн. заборгованості за договором поставки №3/12 від 29.02.2012р., 38 464,00грн. заборгованості за договором поставки №2/13 від 31.01.2013р. та з врахуванням пояснень від 22.01.2014р. та пояснень, наданих в судовому засіданні 11.02.2014р., 7 031,97грн. пені по кожному договору окремо та 1 477,97 грн. 3% річних по кожному договору окремо, (а не штрафних санкцій за порушення умов договорів поставки як помилково вказано в позові).

В обґрунтування позовних вимог вказав на неналежне виконання відповідачем умов договорів поставки по оплаті отриманого товару.

Ухвалою суду від 20.12.2013р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 22.01.2014р. на 12:00год.

22.01.2014р. через канцелярію від позивача до суду надійшло клопотання від 22.01.2014р. про долучення до матеріалів справи письмових пояснень по справі та банківських виписок від 23.04.2013р., 21.05.2012р., 09.07.2012р., 25.07.2012р., 31.01.2013р., 28.03.2013р., 17.07.2013р., 06.08.2013р., 10.12.2012р., 03.12.2013р., 05.12.2013р., 11.12.2013р., 25.12.2012р., 22.02.2013р., 21.10.2013р., 29.10.2013р., 13.03.2013р., 20.03.2013р., 15.04.2013р.

22.01.2014р. через канцелярію від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву №75/25-2 від 21.01.2014р.

До початку розгляду справи по суті представники обох сторін звернулись до суду з клопотаннями №№б/н від 22.01.2014р. про відкладення розгляду справи з метою мирного врегулювання спору.

Ухвалою суду від 22.01.2014р. розгляд спору відкладався згідно ст. 77 ГПК України з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Крім того сторін зобов'язано представити суду: позивача-уточнити позовні вимоги, вказати підстави позовних вимог; чіткий, обгрунтований розрахунок суми основного боргу з зазначенням підстав нарахувань, проплат; підстави віднесення 3% річних до штрафних санкцій; докази мирного врегулювання спору; відповідача-докази мирного врегулювання спору.

10.02.2014р. через канцелярію суду від відповідача надійшла заява від 07.02.2014р. №198/25-2 (вх. №01-29/1320/14), в якій він проти позову заперечив.

В судовому засіданні 11.02.2014р. представник позивача надав суду письмові пояснення №б/н (вх. №01-29/1391/14), в яких вказав, що відповідно до умов п.1.1., 2.5., 3.2. договорів поставки, поставка кожної окремої партії товару здійснюється на підставі рахунків-фактур виставлених постачальником. Також згідно умов договорів, рахунки є невід'ємними додатками до договорів. Таким чином, той факт, що у видаткових накладних №АИ-0000034 від 25.05.2012р., №АИ-0000045 від 11.07.2012р., №АИ-0000050 від 26.07.2012р., №АИ-0000113 від 19.12.2012р., №АИ-0000001 від 15.01.2013р., №АИ-0000010 від 14.02.2013р., №АИ-0000012 від 20.02.2013р., №АИ-0000022 від 01.04.2013р., №АИ-0000014 від 05.03.2013р., №АИ-0000017 від 12.03.2013р., №АИ-0000018 від 19.03.2013р., №АИ-0000028 від 10.04.2013р., №АИ-0000038 від 13.05.2013р. в графі «підстава» зазначено рахунки №19 від 18.05.2012р., №75 від 14.11.2012р., №95 від 25.12.2012р., №104 від 29.01.2013р., №107 від 11.02.2013р., №113 від 12.03.2013р., №114 від 18.03.2013р., №125 від 08.04.2013р. не спростовують той факт, що поставка товару відбувалась на підставі договорів поставки №3/12 від 29.02.2012 року та №2/13 від 31.01.2013 року, більш того таке зазначення є досить логічним, оскільки дає змогу краще зрозуміти та ідентифікувати окрему партію товару, поставлену відповідно до договору.

Що ж стосується зазначення у вказаних видаткових накладних в графі «підстава» окрім названих рахунків ще й договорів №АИ-0000119 від 21.05.2012р., № АИ- 0000108 від 21.05.2012р., № АИ-0000108 від 21.05.2012р., АИ-0000338 від 14.11.2012 p., № АИ- 0000338 від 25.12.2012 p., № АИ-0000338 від 29.01.2013 p., № АИ-0000338 від 29.01.2013 p., № АИ-0000338 від 29.01.2013 p., № АИ-0000338 від 11.02.2013 p., № АИ-0000338 від 11.02.2013 p., № АИ-0000338 від 12.03.2013 p., № АИ-0000338 від 18.03.2013 , № АИ-0000338 від 08.04.2013 p., вказав, що згідно з поясненнями головного бухгалтера ТзОВ «Ампер-Інтра» таке зазначення було зроблено автоматично при роздруківці видаткових накладних програмою « 1-С Бухгалтерія» і підстав для виправлень вона не вбачала.

Інших договорів між ТзОВ «Ампер-Інтра» та ПАТ «Енко» окрім договорів поставки №3/12 від 29.02.2012 року та №2/13 від 31.01.2013 року не існує.

Посилався на ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зазначивши, що з аналізу вказаної статті вбачається, що такий реквізит як «підстава» чи «посилання на договір» не є обов'язковим.

Водночас, звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог №б/н (вх. №01-123/19/14), в якій просив стягнути з відповідача 83 263,32грн., в т.ч. 33 624,00грн. заборгованості за договором поставки №3/12 від 29.02.2012р., 38 464,00грн. заборгованості за договором поставки №2/13 від 31.01.2013р., 7 019,49грн. пені по кожному договору окремо, 2 883,92 грн. 3% річних по кожному договору окремо та 1 271,91грн. суми індексу інфляції по кожному договору окремо. Доказів направлення даної заяви відповідачу суду не надав.

Крім того, звернувся до суду з заявою від 11.02.2014р. про продовження терміну розгляду справи та відкладення розгляду спору згідно ст.ст. 69, 77 ГПК України, з метою направлення заяви про збільшення розміру позовних вимог відповідачу та надання суду обгрунтованого розрахунку суми основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат та у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Відповідач в судове засідання 11.02.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується підписом уповноваженого його представника в повідомленні про відкладення розгляду справи від 22.01.2014р., про що зазначено в протоколі судового засідання від 22.01.2014р.

Господарський суд, з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на необхідність витребування додаткових доказів по справі, керуючись ст. 69, п.п. 1-3 ст. 77 ГПК України, вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача, продовжити термін розгляду справи та відкласти розгляд спору.

Господарський суд, керуючись ст. 69, п.п. 1- 3 ст. 77, ст. 86 ГПК України, -

ухвалив:

1. Продовжити термін розгляду справи за клопотанням позивача від 11.02.2014р. до 06.03.2014р.

2. Розгляд справи відкласти на 04.03.2014 року на 11:00 год.

3. Представити суду:

3.1. Позивачу: докази надіслання відповідачу заяви про збільшення розміру позовних вимог та розрахунку до неї; докази проплати; обгрунтований розрахунок сум основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних нарахувань з зазначенням підстав нарахувань, періодів та проплат.

3.2 Відповідачу : додаткові пояснення по суті позовних вимог; докази часткової проплати за весь період до судового засідання.

3.3. Сторонам: прийняти міри до добровільного врегулювання спору.

Позивач про наступне судове засідання повідомлений під розписку в повідомленні про відкладення розгляду справи від 11.02.2014р.

Відповідачу надіслати ухвалу суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд попереджає сторони , що у разі невиконання вимог суду, господарським судом буде вирішене питання про адмінвідповідальність за злісне ухилення від виконання вимог суду та в силу ст. 4-5 ГПК України, ст.ст. 185 3 , 221 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено штраф у розмірі до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1 700грн.).

Суд повідомляє, що згідно зі ст. 221 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, є остаточною і оскарженню не підлягає.

У разі неподання витребуваних судом доказів та неявки в судове засідання повноважного представника відповідача спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами згідно ст.75 ГПК України.

Суддя С. В. Бондарєв