Рішення

від 04.03.2014 по справі 903/1528/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 березня 2014 р. Справа № 903/1528/13

Суддя господарського суду Волинської області Бондарєв С.В., розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ампер-Інтра", м. Кременчук Полтавської обл.

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Енко", м. Луцьк

про стягнення 12 000,00грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Лаврук В.О., дов. від 13.01.2014р. №б/н

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу згідно ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

В судовому засіданні 04.03.2014 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "Ампер-Інтра"-звернувся до господарського суду з позовом до відповідача- Публічного акціонерного товариства "Енко"-про стягнення 80 770,08грн., в т.ч. 33 624,00грн. заборгованості за договором поставки №3/12 від 29.02.2012р., 38 464,00грн. заборгованості за договором поставки №2/13 від 31.01.2013р., 7 031,97грн. пені по кожному договору окремо та 1 477,97 грн. 3% річних по кожному договору окремо, (з врахуванням пояснень від 22.01.2014р. та пояснень, наданих в судовому засіданні 11.02.2014р., а не штрафних санкцій за порушення умов договорів поставки як помилково вказано в позові).

В обґрунтування позовних вимог вказав на неналежне виконання відповідачем умов договорів поставки по оплаті отриманого товару.

Ухвалою суду від 20.12.2013р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 22.01.2014р. на 12:00год.

22.01.2014р. через канцелярію від позивача до суду надійшло клопотання від 22.01.2014р. про долучення до матеріалів справи письмових пояснень по справі та банківських виписок від 23.04.2013р., 21.05.2012р., 09.07.2012р., 25.07.2012р., 31.01.2013р., 28.03.2013р., 17.07.2013р., 06.08.2013р., 10.12.2012р., 03.12.2013р., 05.12.2013р., 11.12.2013р., 25.12.2012р., 22.02.2013р., 21.10.2013р., 29.10.2013р., 13.03.2013р., 20.03.2013р., 15.04.2013р.

22.01.2014р. через канцелярію від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву №75/25-2 від 21.01.2014р.

До початку розгляду справи по суті представники обох сторін звернулись до суду з клопотаннями №№б/н від 22.01.2014р. про відкладення розгляду справи з метою мирного врегулювання спору.

Ухвалою суду від 22.01.2014р. розгляд спору відкладався згідно ст. 77 ГПК України з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на необхідність витребування додаткових доказів по справі.

10.02.2014р. через канцелярію суду від відповідача надійшла заява від 07.02.2014р. №198/25-2 (вх. №01-29/1320/14), в якій він проти позову заперечив.

В судовому засіданні 11.02.2014р. представник позивача надав суду письмові пояснення №б/н (вх. №01-29/1391/14), в яких вказав, що відповідно до умов п.1.1., 2.5., 3.2. договорів поставки, поставка кожної окремої партії товару здійснюється на підставі рахунків-фактур виставлених постачальником. Також згідно умов договорів, рахунки є невід'ємними додатками до договорів. Таким чином, той факт, що у видаткових накладних №АИ-0000034 від 25.05.2012р., №АИ-0000045 від 11.07.2012р., №АИ-0000050 від 26.07.2012р., №АИ-0000113 від 19.12.2012р., №АИ-0000001 від 15.01.2013р., №АИ-0000010 від 14.02.2013р., №АИ-0000012 від 20.02.2013р., №АИ-0000022 від 01.04.2013р., №АИ-0000014 від 05.03.2013р., №АИ-0000017 від 12.03.2013р., №АИ-0000018 від 19.03.2013р., №АИ-0000028 від 10.04.2013р., №АИ-0000038 від 13.05.2013р. в графі «підстава» зазначено рахунки №19 від 18.05.2012р., №75 від 14.11.2012р., №95 від 25.12.2012р., №104 від 29.01.2013р., №107 від 11.02.2013р., №113 від 12.03.2013р., №114 від 18.03.2013р., №125 від 08.04.2013р. не спростовують той факт, що поставка товару відбувалась на підставі договорів поставки №3/12 від 29.02.2012 року та №2/13 від 31.01.2013 року, більш того таке зазначення є досить логічним, оскільки дає змогу краще зрозуміти та ідентифікувати окрему партію товару, поставлену відповідно до договору.

Що ж стосується зазначення у вказаних видаткових накладних в графі «підстава» окрім названих рахунків ще й договорів №АИ-0000119 від 21.05.2012р., № АИ- 0000108 від 21.05.2012р., № АИ-0000108 від 21.05.2012р., АИ-0000338 від 14.11.2012 p., № АИ- 0000338 від 25.12.2012 p., № АИ-0000338 від 29.01.2013 p., № АИ-0000338 від 29.01.2013 p., № АИ-0000338 від 29.01.2013 p., № АИ-0000338 від 11.02.2013 p., № АИ-0000338 від 11.02.2013 p., № АИ-0000338 від 12.03.2013 p., № АИ-0000338 від 18.03.2013 , № АИ-0000338 від 08.04.2013 p., вказав, що згідно з поясненнями головного бухгалтера ТзОВ «Ампер-Інтра» таке зазначення було зроблено автоматично при роздруківці видаткових накладних програмою « 1-С Бухгалтерія» і підстав для виправлень вона не вбачала.

Інших договорів між ТзОВ «Ампер-Інтра» та ПАТ «Енко» окрім договорів поставки №3/12 від 29.02.2012 року та №2/13 від 31.01.2013 року не існує.

Посилався на ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зазначивши, що з аналізу вказаної статті вбачається, що такий реквізит як «підстава» чи «посилання на договір» не є обов'язковим.

Водночас, звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог №б/н (вх. №01-123/19/14), в якій просив стягнути з відповідача 83 263,32грн., в т.ч. 33 624,00грн. заборгованості за договором поставки №3/12 від 29.02.2012р., 38 464,00грн. заборгованості за договором поставки №2/13 від 31.01.2013р., 7 019,49грн. пені по кожному договору окремо, 2 883,92 грн. 3% річних по кожному договору окремо та 1 271,91грн. суми індексу інфляції по кожному договору окремо. Доказів направлення даної заяви відповідачу суду не надав.

Крім того, звернувся до суду з заявою від 11.02.2014р. про продовження терміну розгляду справи та відкладення розгляду спору згідно ст.ст. 69, 77 ГПК України, з метою направлення заяви про збільшення розміру позовних вимог відповідачу та надання суду обгрунтованого розрахунку суми основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат та у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Ухвалою суду від 11.02.2014р. строк розгляду спору продовжено та відкладено, за клопотанням позивача, згідно ст.ст. 69, 77 ГПК України, з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Водночас, зобов'язано сторін представити суду: позивача-докази надіслання відповідачу заяви про збільшення розміру позовних вимог та розрахунку до неї; докази проплати; обгрунтований розрахунок сум основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних нарахувань з зазначенням підстав нарахувань, періодів та проплат; відповідача-додаткові пояснення по суті позовних вимог; докази часткової проплати за весь період до судового засідання; сторін-прийняти міри до добровільного врегулювання спору.

В судовому засіданні 04.03.2014р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням від 04.03.2014р. №б/н (вх. №01-123/23/14), в якому просив долучити до матеріалів справи заяву про зменшення розміру позовних вимог з доказами її відправлення відповідачу, копії рахунку №132 від 23.04.2013р., видаткової накладної №АИ-0000043 від 23.05.2013р. на суму 24 552,00грн., довіреності №495 від 22.05.2013р., банківські виписки від 24.12.2013р, 25.12.2013р., 27.12.2013р., 14.01.2014р., 15.01.2014р., 21.01.2014р., 23.01.2014р., 04.02.2014р., 07.02.2014р., 25.02.2014р., 23.04.2013р., 30.04.2013р.

В заяві про зменшення розміру позовних вимог просив стягнути з відповідача 12 000,00грн. заборгованості за договором поставки №2/13 від 31.01.2013р.

Вказав, що заборгованість за договором поставки №3/12 від 29.02.2012р. у розмірі 33 624,00грн., яку позивач просив стягнути з відповідача вважає погашеною повністю, оскільки позивачем було зараховано надмірно сплачені суми за рахунками №104 від 29.01.2013р. та №132 від 23.04.2013р., а також за актами звірки від 21.01.2014р., 23.01.2014р., 04.02.2014р., 06.02.2014р., 25.02.2014р. в рахунок погашення заборгованості відповідача за договорами поставки №3/12 від 29.02.2012р. та 2/13 від 31.01.2013р.

Судом прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог згідно ст. 22 ГПК України, оскільки вона не суперечить законодавству і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Отже, має місце нова ціна позову-12 000,00грн., з якої і вирішується спір.

Відповідач в судове засідання 04.03.2014р. не з'явився, витребуваних ухвалою суду доказів по справі суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301032202297 від 20.02.2014р.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, був повідомлений ухвалою суду від 11.02.2014р., що у разі неявки в судове засідання спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами, явку відповідача не було визнано обов'язковою, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

встановив:

31 січня 2013 року між позивачем- Товариством з обмеженою відповідальністю "Ампер-Інтра" (постачальник), в особі директора Смика Віктора Андрійовича та відповідачем- Публічним акціонерним товариством "Енко" (покупець), в особі голови правління Домбровської В.Ф., було укладено договір поставки №2/13, згідно п.п. 1.1.-1.3. якого постачальник зобов'язується поставити продукцію (товар), що конкретно буде обумовлена в листах-заявках або рахунках-фактурах, видаткових накладних чи в специфікаціях, що додаються до договору і є його невід'ємними додатками, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно умов договору. Предметом поставки по даному договору є електрообладнання. Постачання товару за даним договором проводиться партіями. Умови цього договору викладені сторонами у відповідності до вимог Інкотермс міжнародних правил тлумачення термінів в редакції 2010 року, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору. (а.с. 40-42)

Розділом 2 договору сторони обумовили, що ціни на кожну одиницю товару, що поставляється за цим договором, зазначаються в додатках. Сума договору становить загальну вартість поставленого товару згідно додатків. У випадку зміни ціни на товар, постачальник узгоджує змінену ціну з покупцем шляхом укладання додатків до цього договору. Після перерахування попередньої оплати на поточний банківський рахунок постачальника, ціна на партію товару за яку проведено попередню оплату не змінюється. Оплата за замовлену партію товару виконується покупцем шляхом перерахування грошових засобів на рахунок постачальника попередньо у розмірі 50% вартості товару на підставі наданого постачальником рахунку, 50%, що залишилися, сплачуються покупцем протягом 10 календарних днів після поставки товару в повній кількості згідно раніше замовленої партії товару. Зобов'язання сторін за цим договором вступають в силу після надходження на розрахунковий рахунок постачальника повної суми попередньої оплати. Усі розрахунки, передбачені цим договором, здійснюються з використанням національної валюти України-гривні, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника.

Згідно п.п. 5.3.-5.5. договору, терміни поставки товару у кожному окремому випадку на кожну партію погоджуються сторонами і вказуються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту прийому товару. Датою поставки товару є дата передачі постачальником товару покупцеві, яка зазначена в видатковій накладній.

У відповідності до п.п. 9.1., 9.2. договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2013р., а в частині виконання зобов'язань і штрафних санкцій - до їх повного виконання і сплати. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Даний договір підписано сторонами.

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 165 456,00грн., що стверджується договором поставки від 31.01.2013р. №2/13 та накладними, підписаними сторонами №АИ-0000010 від 14.02.2013р., №АИ-0000012 від 20.02.2013р., №АИ-0000022 від 01.04.2013р., №АИ-0000014 від 05.03.2013р., №АИ-0000017 від 12.03.2013р., №АИ-0000018 від 19.03.2013р., №АИ-0000028 від 10.04.2013р., №АИ-0000038 від 13.05.2013р., а відповідач прийняв отриману продукцію, що стверджується довіреностями на одержання матеріальних цінностей №105 від 31.01.2013р., №156 від 13.02.2013р., №344 від 28.03.2013р., №236 від 04.03.2013р., №266 від 13.03.2013р., №402 від 10.04.2013р., №456 від 13.05.2013р.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті за отриманий товар згідно договору поставки від 31.01.2013р. №2/13 виконав частково на суму 153 456,00грн. (стверджується банківськими виписками з врахуванням викладених позивачем у заяві про зменшення розміру позовних вимог обставин, проведеними зарахуваннями та додатковими проплатами від 07.02.2014р.-3 000,00грн., від 25.02.2014р.-5 000,00грн.), що спричинило звернення кредитора з позовом до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між сторонами було укладено договір, що за своєю правовою природою є договором поставки.

Договір №2/13 від 31.01.2013р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Згідно із частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Строком прийняття товару і прийняття товаророзпорядчих документів є дата відповідної накладної на товар і відстрочка платежу відраховується саме від дати відповідно накладної.

Розділом 2 договору сторони погодили, що ціни на кожну одиницю товару, що поставляється за цим договором, зазначаються в додатках. Сума договору становить загальну вартість поставленого товару згідно додатків. У випадку зміни ціни на товар, постачальник узгоджує змінену ціну з покупцем шляхом укладання додатків до цього договору. Після перерахування попередньої оплати на поточний банківський рахунок постачальника, ціна на партію товару за яку проведено попередню оплату не змінюється. Оплата за замовлену партію товару виконується покупцем шляхом перерахування грошових засобів на рахунок постачальника попередньо у розмірі 50% вартості товару на підставі наданого постачальником рахунку, 50%, що залишилися, сплачуються покупцем протягом 10 календарних днів після поставки товару в повній кількості згідно раніше замовленої партії товару. Зобов'язання сторін за цим договором вступають в силу після надходження на розрахунковий рахунок постачальника повної суми попередньої оплати. Усі розрахунки, передбачені цим договором, здійснюються з використанням національної валюти України-гривні, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника.

Позивачем зобов'язання по передачі товару згідно договору поставки від 31.01.2013р. виконані в повному обсязі, що стверджується накладними за період з 14.02.2013р. по 13.05.2013р. на суму 165 456,00грн., які підписані сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого по видатковим накладним товару виконав не в повному обсязі, що і не заперечується відповідачем.

09.09.2013р. позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія про сплату заборгованості №б/н, яка останнім залишена без відповіді. (а.с. 91-92)

Отже, заборгованість на день розгляду спору становить 12 000,00грн. (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), стверджується договором поставки від 31.01.2013р. №2/13, накладними на суму 165 456,00грн. за період з 14.02.2013р. по 13.05.2013р., які підписані сторонами, банківськими виписками на загальну суму 153 456,00грн., відповідачем належними та допустимими доказами не оспорена та підлягає до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Енко" в силу ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50грн., слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 599, 626, 629, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 175, 181, 193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енко", м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 3, код ЄДРПОУ 13367676

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ампер-Інтра", Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Красіна, 6, код ЄДРПОУ 34397903

12 000,00грн. заборгованості та 1 720,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено

05 .03.2014р.

Суддя С. В. Бондарєв