Постанова

від 13.02.2014 по справі 820/10370/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

13 лютого 2014 р. справа № 820/10370/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагайдак В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан сталеві конструкції" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Океан сталеві конструкції", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2010 р. № 0000761800/0.

У зв'язку із реорганізацією Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова та реорганізацією перетвореної Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, первинного відповідача судом було замінено на належного відповідача - правонаступника Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки від 30.11.2010 р. № 7028/18-010/34470193 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Океан сталеві конструкції" (код ЄДРПОУ 34470193) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Техенергоресурс" (код ЄДРПОУ 34566972) за період квітень, червень 2010 року» відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 14.12.2010 р. № 0000761800/0. Позивач вважає висновки акту перевірки неправомірними, а вказане податкове повідомлення - рішення від 14.12.2010 р. № 0000761800/0 таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Океан сталеві конструкції" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Техенергоресурс" за період квітень, червень 2010 року. Результати перевірки оформлені актом від 30.11.2010 р. № 7028/18-010/34470193 (т. 1 а.с. 23-30).

В акті зазначено про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. 168/97-ВР, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість за червень 2010 року до сплати в бюджет на суму 285615,00 грн. (т. 1 а.с. 29).

На підставі висновків акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення 14.12.2010 р. № 0000761800/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 428422,50 грн., з яких 285615,00 грн. - сума грошового зобов'язання за основним платежем, 142807,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т. 1 а.с. 11).

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок відповідача про порушення контрагентом позивача ТОВ "Техенергоресурс" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад) .

В основу висновку ДПІ у Київському районі м. Харкова були покладені відомості акту ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 25.08.2010 р. № 2124/18-011/34566972 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Техенергоресурс» (код ЄДРПОУ 34566972) з питань правомірності формування податкового кредиту у квітні, червні 2010 року по взаємовідносинам з ПП «Елітпромстандарт» (код ЄДРПОУ 36505154) та правильності обчислення ПДВ за квітень, червень 2010 року», яким встановлено, що ТОВ «Техенергоресурс» порушено ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню товарів, робіт, послуг від ПП «Елітпромстандарт» у квітні, червні 2010 року та їх подальшою реалізацією покупцям; а також відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (т. 1 а.с. 20-22).

Отже, відповідач дійшов висновку щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій позивача із ТОВ "Техенергоресурс" у червні 2010 року.

Суд зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 р. по справі № 2а-2982/11/2070 за позовом ТОВ "Техенергоресурс" до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій незаконними, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2011 р., визнано протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Техенергоресурс" з питань правомірності формування податкового кредиту у квітні, червні 2010 року по взаємовідносинам з ПП "Елітпромстандарт" та правильності обчислення ПДВ за квітень, червень 2010 року, на підставі якої було складено акт перевірки від 25.08.2010 р. за № 2124/18-011/34566972 (т. 2 а.с. 51-60).

Судом встановлено, що між ТОВ "Океан сталеві конструкції" (Підрядник) та ЗАТ «Український мобільний зв'язок» (Замовник) 22.07.2008 р. був укладений договір підряду на будівництво базових станцій та контролерів мобільного (рухомого) зв'язку на умовах «під ключ» № UMC/OSK-2008 (т. 1 а.с. 186-211).

Згідно п. 17 вказаного договору, Підрядник має право на власний розсуд залучати до виконання робіт субпідрядні організації (т. 1 а.с. 208).

Так, на виконання зазначеного договору, в перевіряємому періоді (червень 2010 року) між ТОВ "Океан сталеві конструкції" (Замовник) та ТОВ "Техенергоресурс" (Підрядник) 01.06.2010 р. був укладений договір підряду № КНА GAD ТЕР/010610, згідно якого Підрядник зобов'язався виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на об'єкті базової станції КНА GAD TEP, розташованого за адресою: Полтавська обл., Гадяцький р-н, с. Тепле, земляна ділянка по вул. Борисова, а Замовник зобов'язався прийняти і сплатити вказані роботи на умовах цього договору (т. 1 а.с. 47-49).

Згідно п. 2.1 вказаного договору, комплекс робіт включає будівельно-монтажні роботи, а саме: установка металевих конструкцій споруди (контейнер (1 шт.)), монтаж фідерних кабелів типорозміру 7/8 на опорі від GSM антен до контейнеру (282 м), монтаж антен К80010204 (3 шт.), монтаж металевих конструкцій (огорожі (67 м)).

Виконання зазначених робіт підтверджується підписаними керівниками підприємств довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2010 року за формою № КБ-2в, актом приймання-передачі матеріалів від 01.06.2010 р., актом цільового використання матеріалів від 30.06.2010 р. (т. 1 а.с. 51-57). Роботи виконувались переважно з витратних матеріалів позивача, згідно актів приймання-передачі та цільового використання матеріалів.

ТОВ "Техенергоресурс" була виписана на адресу позивача податкова накладна від 30.06.2010 р. № 592, сума ПДВ - 126719,78 грн. (т. 1 а.с. 58). Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

Між ТОВ "Океан сталеві конструкції" (Замовник) та ТОВ "Техенергоресурс" (Підрядник) 01.06.2010 р. був укладений договір підряду № КНА GAD SRY/010610, згідно якого Підрядник зобов'язався виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на об'єкті ЗАО "УМС" - базової станції КНА GAD SRY, розташованого за адресою: Полтавська обл., Гадяцький р-н, с. Сари, цегляний завод, а Замовник зобов'язався прийняти і сплатити вказані роботи на умовах цього договору (т. 1 а.с. 59-61).

Згідно п. 2.1 вказаного договору, комплекс робіт включає будівельно-монтажні роботи, а саме: ручне планування майданчика (400 м2), установка збірних фундаментів (4 шт.), гідроізоляція стін фундаментів (96 м2), засипка котловану ( 356 м3), ущільнення ґрунту котловану (356 м3), покриття майданчика щебенем (50 м3), монтаж дрібних металоконструкцій (кабель росту прямого (6 м)), монтаж та установка опори (1 шт.), установка металевих конструкцій споруди (контейнер (1 шт.)), монтаж фідерних кабелів типорозміру 7/8 на опорі від GSM антен до контейнеру (360 м), монтаж антен К80010204 (3 шт.), монтаж металевих конструкцій (огорожі (80 м).

Виконання зазначених робіт підтверджується підписаними керівниками підприємств довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2010 року за формою № КБ-2в, актом приймання-передачі матеріалів від 01.06.2010 р., актом цільового використання матеріалів від 30.06.2010 р. (т. 1 а.с. 63-70). Роботи виконувались переважно з витратних матеріалів позивача, згідно актів приймання-передачі та цільового використання матеріалів.

ТОВ "Техенергоресурс" була виписана на адресу позивача податкова накладна від 30.06.2010 р. № 589, сума ПДВ - 158895,00 грн. (т. 1 а.с. 71). Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включені позивачем до податкового кредиту у червні 2010 року, що відповідає даним податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року (т. 1 а.с. 97-102).

На виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.10.2013 р. по даній справі, судом була перевірена реальність здійснення операцій з виконання будівельних робіт в рамкам господарських відносин позивача з ТОВ "Техенергоресурс".

Згідно наданої на запит суду звітності за формою 1-ДФ по ТОВ "Техенергоресурс", у 2 кварталі 2010 року у штаті підприємства працювало 9 осіб, за сумісництвом - 27 осіб (т. 2 а.с. 62).

Отже, суд дійшов висновку, що ТОВ "Техенергоресурс", маючи в штаті та за сумісництвом зазначену кількість працівників, мало фізичну можливість виконати будівельні роботи, перелік яких визначений в актах приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в (т. 1 а.с. 52-54, 64-67). Доказів невиконання зазначеного обсягу будівельних робіт судом не встановлено.

Також, згідно пояснень представника позивача контроль за виконанням робіт на вищевказаних об'єктах згідно відповідного наказу був покладений на ОСОБА_1, який здійснював поточний контроль за виконанням субпідрядною організацією робіт на об'єктах, контролював виробничий процес, періодично здійснював фотозйомку об'єкта (фотокопії додаються (т. 2 а.с. 41-44). Допуски та пропуски на вказані об'єкти не оформлялись у зв'язку з тим, що вони знаходяться на відкритій місцевості.

Суд вважає необґрунтованою правову позицію відповідача, що правочини між ТОВ "Океан сталеві конструкції" та ТОВ "Техенергоресурс" здійснені без мети настання реальних наслідків з огляду на наступне.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Отже, згідно вказаної правової норми, первинні документи по відображенню господарських операцій, є основою для податкового обліку.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку станом на час виникнення спірних правовідносин визначений Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 вказаного Закону № 168/97-ВР, об'єктом оподаткування є операції платників податку, окрім іншого, з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

Згідно п.п. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п. 7.7.1 Закону № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При цьому, відповідно до п.п. 7.5.1 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку - ТОВ "Океан сталеві конструкції") права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично виконаних робіт, отриманих послуг) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

З наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, суд зазначає, що ТОВ "Океан сталеві конструкції" виконав вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні робіт, виконаних контрагентом ТОВ "Техенергоресурс", який, в свою чергу, виконав вимоги діючого законодавства, видавши позивачу належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Відповідно до ст. 202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст. 203 Цивільного Кодексу України. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Слід зазначити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених статтею 228 Цивільного кодексу України та статтями 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладається на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення додаткового законодавства контрагентами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між ТОВ "Океан сталеві конструкції" та ТОВ "Техенергоресурс" договорів, та як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їх виконання. Виконання договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто договори між позивачем і ТОВ "Техенергоресурс" мали реальний характер.

Судом не встановлені факти, які б свідчили, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отримані позивачем від контрагента зазначені податкові накладні не мають недоліків, відповідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, що спричиняють втрату нею статусу первинного документа.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що правочини відповідають положенням чинного законодавства України. Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом і правомірність включення до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді сум ПДВ по отриманим податковим накладним.

З огляду на викладене, доводи та посилання відповідача на нікчемність угод є безпідставними і судом до уваги не приймаються, оскільки укладені договори схвалені з боку ТОВ "Океан сталеві конструкції" шляхом виконання своїх договірних зобов'язань в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавались, податкові накладні в установленому законодавством порядку недійсними не визнані, є чинними на момент розгляду справи і в сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 14.12.2010 р. № 0000761800/0 не відповідає вимогам законодавства, що є підставою для його скасування.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Океан сталеві конструкції" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2010 р. № 0000761800/0.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сагайдак В.В.