Постанова

від 11.02.2014 по справі 827/91/14-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2014 року Справа №827/91/14-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Александрова О.Ю., за участю секретаря - Ополєвої О.Г.,

за участю позивача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий 22.09.2000;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської державної адміністрації в особі Головного управління житлово-комунального господарства, за участю у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №2» Севастопольської міської Ради, про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Севастопольської міської державної адміністрації в особі Головного управління житлово-комунального господарства (далі - відповідач), про: визнання протиправною відмови в укладенні окремого договору на надання житлових послуг та відкриття окремого особового рахунку в квартирі АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_1 на жилу кімнату площею 9,7 кв.м.; зобов'язання укласти через РЕП-2 СМР з позивачем окремий договір на надання житлових послуг та відкрити окремий особовий рахунок на жилу кімнату площею 9,7 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані таким: позивачеві на праві власності належить ? частка квартири АДРЕСА_1; власником інших ? часток у квартирі є ОСОБА_2; квартира трикімнатна, загальною площею 58,3 кв.м., жилою площею 40,1 кв.м.; балансоутримувачем будинку є РЕП-2; рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя визначений порядок користування квартирою: позивачеві у користування виділена жила кімната площею 9,7 кв.м, ОСОБА_2, та її доньці жилі кімнати площею 16,7 кв.м., та 13,7 кв.м., коридор, туалет, ванна кімната, кухня, вбудована шафа залишені у загальному користуванні; оскільки існує квартира з двома власниками, кожному з яких у користування виділені відокремлені жилі приміщення, позивач бажає оплачувати за свою кімнату і частку у загальних приміщеннях окремо від своєї співвласниці ОСОБА_2; для вказаного позивач неодноразово звертався до РЕП-2, просив укласти з ним окремий договір на обслуговування та відкрити для обліку його платежів окремий особовий рахунок на кімнату; але, керівництво РЕП під надуманою підставою відмовляє позивачу у його праві, вимагає згоди іншого власника, хоча є очевидним, що другий співвласник добровільно до РЕПу не з'явиться; після чергової відмови РЕПу позивач оскаржив дії РЕПу до ГУЖКГ СМДА; у відповіді від 04.12.2013 за вих. №Ч-26 йому запропоновано звернутися до суд для розділення особового рахунку у судовому порядку; на думку така відмова є неправомірною, оскільки згідно зі статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статті 18 Житлового кодексу України до повноважень місцевих органів самоврядування належить управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що знаходяться у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідного рівня та якості; згідно з рішенням Севастопольської міської Ради від 23.01.2007 №1263 «Про передачу повноважень з управління комунальним майном» КП «РЕП-2» СМР входить до сфери управління Севастопольської міської державної адміністрації.

Ухвалою суду від 14.01.2014 за вказаним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №827/91/14-а, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №2» Севастопольської міської Ради.

Іншою ухвалою суду від 14.01.2014 закінчено підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Відповідач надав суду письмове клопотання (вх. №1113 від 07.02.2014), у якому зазначив, що ГУ ЖКГ СМДА є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідно до статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного будинку та будівель і споруд, що відносяться до нього, проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладений визначений договірна утримання та благоустрій прибудинкової території»: також у статті 61 Житлового кодексу України зазначено, що договір найму жилого приміщення в будинках державного та громадського житлового фонду укладається між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а за її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином; відповідно до Положення про ГУ ЖКГ від 28.11.2005 №1591-р, воно на наділено повноваженнями щодо укладення, зміни, розірвання договорів про надання житлових послуг, а також повноваженнями на відкриття окремих особових рахунків на жилі кімнати; вказаними повноваженнями наділено КП «РЕП№2» СМР /а.с.39-40/.

Представник третьої особи надав суду письмову заяву (вх. №1096 від 07.02.2014), у якій з заявленими вимогами не погодився, зокрема, зазначив: позовні вимоги мають розглядатися у цивільному провадженні; у спірних правовідносинах позивачем визначений неналежний відповідач; у пункті 2 позовних вимог позивачем вказано про укладення договору на надання житлових послуг, у той час, як нормами чинного законодавства визначена інша форма договору - про надання послуг з утримання будинків та споруд і прибудинкових територій; КП «РЕП№2» СМР двічі давало відповідь позивачу по суті поставлених питань та роз'ясняло порядок розділення особових рахунків та укладення договору про надання послуг з утримання будинків та споруд і прибудинкових територій; у тому числі, позивачеві роз'яснено, що оскільки рішенням суду не визначено розділення особового рахунку, а також площі для закріплення за кожним особовим рахунком, - споживачам (заявнику, а також ОСОБА_2) необхідно звернутися до КП «РЕП №2» СМР із заявою про розділ особового рахунку з визначенням площі (загальної площі) для закріплення за кожним особовим рахунком, а також, для можливості розгляду питання по суті позивачеві необхідно отримати в суді другий оригінал заочного рішення Нахімовського районного суду міста Севастополя №2-1566/11 від 02.07.2012 та додаткового рішення №2-1566/11 від 03.01.2013 та надати їх до КП «РЕП №2» СГС»; проте, позивачем так і не наданий оригінал вказаного судового рішення, що набрало законної сили; крім того, позивачу на заяву від 26.04.2013 було роз'яснено, що КП «РЕП №2» СМР не уповноважено здійснювати розділ особового рахунку при відмові або не згоді іншого співвласника, а також при відсутності письмового узгодження між мешканцями або не встановлення судовим рішенням загальної площі для закріплення за кожним особовим рахунком після його розділу, й у такому разі спір вирішується у судовому порядку; оскільки заявлена позивачем у якості відповідача особа не здійснює повноваження з розділу особового рахунку та укладенню договору про надання послуг з утримання будинків та споруд і прибудинкових територій, позовні вимоги задоволенню не підлягають; КП «РЕП№2» СМР перепідпорядковано з ГУ ЖКГ СМР на Нахімовську РДА в м. Севастополі, у зв'язку з чим відсутнє пряме підпорядкування третьої особи відповідачу, що унеможливлює задоволення п. 2 позовних вимог в частині зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір через третю особу /а.с.37/.

У судовому засіданні 11.02.2014 позивач заявлені вимоги підтримав, наполягав на їх задоволення.

Відповідач та третя особа явку уповноважених представників у судове засідання 11.02.2014 не забезпечили, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, тому суд, керуючись статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, розглядає справу у відсутність представників відповідача та третьої особи, за наявними у ній матеріалами.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Заочним рішенням Нахімовського районного суду міста Севастополя від 02.07.2012 у цивільній справі №2-1566/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення і визначення порядку користування квартирою, з урахуванням додаткового рішення від 03.01.2013 встановлено, що ОСОБА_1 є власником ? частки квартири АДРЕСА_1, загальною площею 58,3 кв.м., і жилою 40,1 кв.м. Власником іншої ? частки спірної квартири є ОСОБА_2 Квартира складається з 3 жилих кімнат, площею 9,7 кв.м., 16,7 кв.м., і 13,7 кв.м., дві останні з яких займала відповідачка з дочкою, а іншу позивач /а.с.11-12/.

Вказаним рішенням суду позов задоволений частково, зокрема, визначений порядок користування жилими приміщеннями в квартирі АДРЕСА_1 - виділено в користування ОСОБА_1 жилу кімнату 4-5, площею 9,7 кв.м., виділено в користування ОСОБА_2, разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жилу кімнату 4-7 площею 16,7 кв.м., жилу кімнату 4-8 площею 13,7 кв.м.; коридор 1, площею 9,4 кв.м., туалет 2, площею 0,9 кв.м., ванну кімнату 3, площею 2.1 кв.м., кухню 4, площею 5,5 кв.м., вбудовану шафу 6, площею 0,3 кв.м., залишити у загальному користуванні.

У відповідь на заяву ОСОБА_1 №57 від 02.04.2013 щодо розділення особового рахунку на підставі заочного рішення Нахімовського районного суду міста Севастополя від 02.07.2012 у цивільній справі №2-1566/11, Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №2» Севастопольської міської Ради листом від 16.04.2013 за вих. №42 повідомило заявника, що надані ним копії судових рішень у справі №2-1566/11 визначають порядок користування жилою площею. Нарахування квартплати здійснюється виходячи з затвердженого тарифу квартплати, загальної площі квартири та фактично наданих послуг. Виходячи з того, що рішенням суду не визначено розділення особового рахунку, а також площі для закріплення за кожним особовим рахунком, - споживачам, заявнику, а також ОСОБА_2) рекомендовано звернутися до КП «РЕП №2» СМР із заявою про розділ особового рахунку з визначенням площі (загальної площі) для закріплення за кожним особовим рахунком. Для можливості розгляду по суті даного питання заявнику необхідно в суді отримати другий оригінал заочного рішення Нахімовського районного суду міста Севастополя від 02.07.2012 у цивільній справі №2-1566/11 та додаткового рішення від 03.01.2013 та надати їх до КП «РЕП №2» /а.с.8/.

У відповідь на заяву ОСОБА_1 від 26.04.2013 щодо надання роз'яснення відносно розділу особового рахунку за відсутності згоди другого мешканця, Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №2» Севастопольської міської Ради листом від 10.05.2013 за вих. №62 повідомило заявника, що воно не уповноважено здійснювати розділ особового рахунку за відмови або не згоди другої особи, а також за відсутності письмового узгодження між мешканцями або встановлення судовим рішення загальної площі для закріплення за кожним особовим рахунком після його розділу, - у зв'язку з чим при відмові другого мешканця - ОСОБА_2 в оформленні заяви про розділ особового рахунку, заявник має право на захист своїх інтересів у суді /а.с.9/.

У відповідь на заяву ОСОБА_1 від 12.09.2013 про укладення договору на експлуатаційне обслуговування за адресою: АДРЕСА_1, Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційне підприємство №2» Севастопольської міської Ради листом від 15.10.2013 за вих. №100 повідомило заявника, що відповідно до постанови КМУ №529 від 20.05.2009 «Про затвердження Типового договору про надання послуг із утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» для укладення із споживачами визначені договори про надання послуг утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Договори на експлуатаційне обслуговування (участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території) укладаються з власниками приміщень, до яких належна заявникові частка квартири не відноситься. Для укладення договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території необхідно здійснити розділ особового рахунку для можливості виставлення рахунків з квартплати відносно частки власності заявника у квартирі. Про порядок розділу особового рахунку на підставі рішення суду від 02.07.2012 заявникові була надана відповідь на його заяву №57 від 02.04.2013 /а.с.10/.

У відповідь на звернення ОСОБА_1 з питання розділення особових рахунків та укладення договору, Головне управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації листом від 04.12.2013 за вих. №Ч-26 повідомило заявника, що відповідно до статті 358 Цивільного кодексу України право загальної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згоди . Розділ особового рахунку РЕП без повідомлення та згоди всіх власників є незаконним. Для розділу особового рахунку співвласникам квартири необхідно разом подати до РЕП відповідні заяви. Також, у разі згоди всіх співвласників квартири питання розподілу особового рахунку може вирішуватися шляхом укладення нотаріально посвідченого договору на участь у витратах між співвласниками квартири, Але, у разі розбіжностей між співвласниками з визначення порядку володіння, користування та розпорядження жилим приміщенням розділ особового рахунку можливий тільки у судовому порядку, після визначення порядку користування жилою площею. Після вчинення вищевказаних дій, заяви, нотаріально посвідчений договір про спільну участь у витратах на оплату житлово-комунальних послуг або копію рішення суду, що набрало законної сили, необхідно надати до бухгалтерії РЕП для розділу особових рахунків /а.с.7/.

На думку позивача відмова Головного управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації укласти окремий договір на надання житлових послуг та відкрити окремий особовий рахунок квартирі АДРЕСА_1 порушує його права та законні інтереси.

Така думка позивача не заснована на законі.

Відповідно до статті 61 Житлового кодексу Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер. Типовий договір найму жилого приміщення, правила користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території затверджуються Радою Міністрів Української РСР.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. N 45) власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку, зокрема, зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил.

Балансоутримувач житлового будинку і гуртожитку або уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку і гуртожитку в разі: ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю, - шляхом відшкодування збитків; зниження якісних показників послуг, порушення встановлених договором строків усунення несправностей або перевищення допустимих перерв у наданні послуг - шляхом зменшення розміру плати та виплати споживачеві компенсації в розмірі, встановленому законодавством (пункт 12 Правил).

Спори, що виникають під час користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, розв'язуються шляхом проведення переговорів між учасниками спору або у судовому порядку (пункт 13 Правил).

За визначенням абзацу четвертого статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

За визначенням абзацу п'ятого статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

За визначенням абзацу одинадцятого статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством

Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (абзац 14 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством (абзац 17 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Частиною другою статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до обов'язків Виконавця, у тому числі, віднесено підготовку та укладення із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Частиною другою статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до обов'язків Балансоутримувача, у тому числі, віднесено: забезпечення управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечення належної експлуатації та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Згідно з частиною першою статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем (частина друга статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529 затверджено Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Типовий договір).

Зі змісту затвердженої форми Типового договору вбачається, що він укладається між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (виконавець), з однієї сторони, та фізичною особою або юридичною особою, що є власником житлового будинку (гуртожитку), власником (наймачем) квартири (житлового приміщення в гуртожитку), власником, орендарем нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку) (далі - споживач), з іншої сторони.

Статтею 55 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до статті 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Відповідно до частин другої, третьої статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади; місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

За правилом статті 5 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. Типове положення про структурні підрозділи місцевої державної адміністрації та рекомендаційний перелік її структурних підрозділів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2012 № 887 затверджено Типове положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації (далі - Типове положення).

За визначенням пункту 1 Типового положення структурний підрозділ місцевої держадміністрації (далі - структурний підрозділ) утворюється головою місцевої держадміністрації, входить до її складу і в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечує виконання покладених на цей підрозділ завдань.

Структурний підрозділ підпорядкований голові місцевої держадміністрації, а також підзвітний і підконтрольний відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади (пункт 2 Типового положення).

Вид структурного підрозділу (департамент, управління, відділ, сектор, інший структурний підрозділ, передбачений законом) та його статус як юридичної особи публічного права визначаються головою місцевої держадміністрації (пункт 4 Типового положення).

Основним завданням структурного підрозділу є забезпечення реалізації державної політики у визначеній одній чи кількох галузях на відповідній території (пункт 5 Типового положення).

Таким, чином Севастопольська міська державна адміністрація /її структурний підрозділ) є органом державної виконавчої влади на відповідній території й не є суб'єктом господарювання, зокрема, у розумінні Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері житлово-комунальних послуг належить:

1) забезпечення дотримання вимог законодавства у цій сфері;

2) розроблення і реалізація регіональних та місцевих програм, участь у розробленні і реалізації державних програм у цій сфері;

3) ліцензування певних видів господарської діяльності відповідно до закону;

4) взаємодія з органами місцевого самоврядування з питань надання житлово-комунальних послуг та регулювання цін/тарифів у межах своїх повноважень;

5) залучення небюджетних джерел фінансування для забезпечення виконання державних та регіональних програм у сфері житлово-комунальних послуг.

6) здійснення контролю цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та моніторингу стану розрахунків за них;

7) вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законі

Положенням про Головне управління житлово-комунального господарства Севастопольської міської державної адміністрації, затвердженим розпорядженням голови міської державної адміністрації 28.11.2005 за №1591-р не передбачено повноважень щодо укладення договорів на утримання будинків і прибудинкових територій, надання житлово-комунальних послуг, розділу особових рахунків споживачів комунальних послуг тощо.

Натомість, відповідними повноваженнями наділена третя особа, як балансоутримувач та управитель житлового будинку АДРЕСА_1, що і підтверджується змістом згаданих вище наданих відповідей за заяви позивача.

Пунктом 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків визначено, що мешканці квартири, житлового приміщення у гуртожитку, в яких проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі):

- мають рівні права на користування підсобними приміщеннями і обладнанням;

- можуть обирати відповідальну за виконання встановлених правил особу;

- встановлюють за узгодженням порядок використання підсобних приміщень, а також черговість їх прибирання;

- розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг.

Спори, що виникають під час користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, розв'язуються шляхом проведення переговорів між учасниками спору або у судовому порядку (пункт 13 Правил).

Отже, у разі відсутності згоди всіх співвласників жилого приміщення на розділ особового рахунку, такий спір вирішується у судовому порядку, про що відповідач у своїх листах - відповідях неодноразово роз'яснював позивачу.

Разом з тим, відповідач не є учасником спору щодо розділення особового рахунку у квартирі АДРЕСА_1, оскільки не є суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору (не наділений статусом виконавця, виробника, балансоутримувача чи управителя у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Таким чином, позивачем обраний помилковий спосіб захисту порушеного права та невірно визначений відповідач у спірних відносинах.

Згідно з частиною першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а підсудність адміністративних справ визначено статтями 18-20 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час розгляду справи суд був позбавлений можливості замінити первинного відповідача належним відповідачем, оскільки це потягнуло би за собою як зміну предметної підсудності адміністративної справи (стаття 18 Кодексу адміністративного судочинства України) так і взагалі юрисдикцію спору з адміністративного на цивільний.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наданим суду письмовим поясненням відповідач довів правомірність відмови позивачу в розділенні особового рахунку у квартирі АДРЕСА_1, та укладення окремого договору на надання житлово-комунальних послуг.

З врахуванням наведеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При вирішенні спору суд приймає рішення щодо розподілу судових витрат.

За правилом частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Вказаних витрат судом під час розгляду справи не встановлено.

Таким чином, судові витрати, належні до розподілу, у справі відсутні.

У судовому засіданні 11.02.2014 оголошено вступну та резолютивну частини постанови, відповідно до вимог частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено у повному обсязі 13.02.2014.

Керуючись статями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.Ю. Александров