Постанова

від 13.05.2009 по справі 41/19-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/19-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2009                                                                                       Справа№  41/19-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Павловського П.П.  

суддів   Чус О.В. (доповідач), Швеця В.В.,

при секретарі судового засідання  Марунич Н.В.

За участю представників сторін:

від позивача:  Онисенко Л.В. директор, довіреність №б/н  від 09.02.09;

від відповідача:  Бондаренко В.Ю. представник, довіреність №б/н  від 02.12.08;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу колективного (народного) виробничого підприємства “Дніпропетровський комбайновий завод” м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  09.02.09р. по справі № 41/19-09  

за позовом приватного підприємства “Спецавтоматика –К” м. Дніпропетровськ

до колективного (народного) виробничого підприємства “Дніпропетровський комбайновий завод” м. Дніпропетровськ

про стягнення 47 675, 19 грн.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2008 р. приватне підприємство “Спецавтоматика –К” м. Дніпропетровськ звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до колективного (народного) виробничого підприємства “Дніпропетровський комбайновий завод” м. Дніпропетровськ про стягнення 47 675, 19 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2009р. у справі № 41/19-09 (суддя –Орєшкіна Е.В.) позовні вимоги задоволенні частково.

При винесені оскаржуваного рішення господарський суд виходив з того, що відповідачем в строк не виконано зобов”язання за договором від 10.10.05р., у зв”язку з чим суд вбачає підстави задоволення позовних вимог, до того ж позивачем не вірно визначений період нарахування 3% річних та інфляційних збитків,  невірно встановлено розмір відсотків річних, що підлягали стягненню  з відповідача.

          Не погодившись з зазначеним рішенням, колективне (народного) виробниче підприємство “Дніпропетровський комбайновий завод” м. Дніпропетровськ  звернулось в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції від 09.02.09р. скасувати, вважає, його прийнятим з неповним з”ясуваням та не доведенням обставин, що мають значення для справи.

              У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає хибне твердження відповідача про неповне з”ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції в рішенні визнав встановленими. Просить в задоволенні апеляційної скарги –відмовити, а рішення господарського суду від 09.02.09р. по справі № 41/19-09 –залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи між приватним підприємством "Спецавтоматика-К"  та Дніпропетровським комбайновим заводом укладено договір № 17/10 від 10.10.05 року.

Згідно умов цього договору, позивач прийняв на себе зобов'язання за завданням відповідача виконати поточний ремонт охоронно-пожежної сигналізації складу громадянської оборони, кабінету громадянської оборони, кабінету заступника головного бухгалтера, матеріального відділу, фінансового відділу, та замовник, відповідно, зобов'язання прийняти вказані роботи та їх сплатити.

Як зазначено в матеріалах справи, позивачем виконані ремонтні роботи на загальну суму 25008 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт № 10 від 10.12.05 року, підписаним сторонами та скріпленим їх печатками.

Пунктом 4 договору розрахунки між сторонами здійснюються платіжним дорученням. Підставою для розрахунку є акт виконаних робіт.

В договорі чітко не зазначено строки виконання відповідачем зобов'язання по оплаті виконаних робіт, згідно п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, кредитор (позивач) вправі вимагати  виконання зобов'язання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.

З матеріалів справи вбачається, позивачем на адресу відповідача 03.03.07 року заказною кореспонденцією був направлений лист № 8 від 03.03.07 року, (поштовий чек № 8077).

Отже, строк оплати виконаних робіт у відповідача, з урахуванням часу на перебіг пошти, настав з 07.03.07 року по 13.03.07 року.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до вимог цивільного кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують оплату відповідача за виконані позивачем ремонтні роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Колегія суддів погоджується з господарським судом, щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 25008 грн., та частковому задоволенню іншої частини позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків та відсотків річних  у зв”язку з невірним визначенням періоду їх нарахування позивачем - з 01.01.06 року, тоді як порушення у відповідача грошового зобов'язання розпочалося з 14.03.07 року, та невірно застосований розмір відсотків річних –8 %, тоді як він становить 3 %.

На підставі вищезазначеного колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції  повно та всебічно досліджені матеріали  справи,  правильно встановлені фактичні обставини справи, їм дана належна  правова  оцінка. Висновки суду відповідають приписам закону та  ґрунтуються на доказах, залучених до матеріалів справи, а доводи, викладені в апеляційній скарзі -  висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а  рішення господарського суду Дніпропетровської області від  09.02.08 р.–без змін.

           Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу  України,  суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу колективного (народного) виробничого підприємства “Дніпропетровський комбайновий завод” м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  09.02.09р   - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.09р . по справі № 41/19-09–залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.          

Головуючий суддя                                                                П.П.Павловський

Суддя                                                                                       О.В. Чус

Суддя                                                                                        В.В.Швець