Рішення

від 28.04.2009 по справі 27/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  27/199

28.04.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія на честь Святого Олександра Нєвського»

доПриватного підприємства «СКБ –07»

простягнення 7 927, 51 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Шабельник В.С. –представник за довіреністю від 02.03.2009 року;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія на честь Святого Олександра Нєвського»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «СКБ –07»про стягнення суми заборгованості у розмірі 7 927, 51 грн. за договором-доручення (заявка) № 71д від 11.06.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено  розгляд справи на 13.04.2009 року.

Позивач у судове засідання 13.04.2009 року з'явився та надав документи на вимогу ухвали суду.

Представник відповідача у судове засідання 13.04.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 26.03.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 року розгляд справи відкладено до 28.04.2009 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача.

У судовому засіданні 28.04.2009 року представник позивача надав вимогу від 14.04.2009 року, відповідно до якої зазначає, що 03.04.2009 року та 10.04.2009 року відповідач частково розрахувався за надані послуги на загальну суму 2 500, 00 грн., а тому просить відповідача погасити заборгованість у розмірі 5 427, 51 грн. у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 28.04.2009 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

11.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія на честь Святого Олександра Нєвського»(далі –перевізник) та Приватним підприємством «СКБ - 07»(далі - експедитор) був укладений договір-доручення (заявка) № 71д (далі - Договір), за яким замовник доручає, а експедитор приймає на себе зобов'язання за рахунок замовника і за винагороду виконати або організувати виконання взаємно узгоджених робіт та послуг, пов'язаних з транспортуванням вантажів експортного та імпортного напрямку.

На виконання договору-доручення № 71д від 11.06.2008 року, позивач виконав взяті на себе зобов'язання по договору, перевіз вантаж, що підтверджується наявною у справі міжнародною товаро –транспортною накладною –CMR № 0081354.

Крім того, сторони підписали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.07.2008 року, відповідно до якого загальна вартість робіт (послуг) становить 7 927, 51 грн.

Відповідно до п. 1 Договору оплата згідно даного договору-доручення, здійснюється після отримання грошей на розрахунковий рахунок експедитора від замовника.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому в розумінні даної норми обов'язковою умовою є те, щоб подія, з настанням якої підлягає виконанню зобов'язання, неминуче настала.

В договорі-доручення (заявка) № 71д від 11.06.2008 року передбачено, що відповідач розраховується з позивачем після отримання коштів від замовника. В свою чергу замовник взагалі може не розрахуватись з Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія на честь Святого Олександра Нєвського», тобто подія, на яку посилаються сторони в договорі, взагалі може не настати, не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані роботи. А тому подія, яка зазначена сторонами в договорі, не може бути визнана судом такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб'єктивної поведінки третьої особи

Суд відзначає, що включення до договору умов, які надають одній зі сторін можливість впливати на настання або ненастання обов'язку з оплати виконаних робіт, не відповідають засадам цивільного законодавства України.

     В свою чергу, у відповідності до частин 1, 3 статті 212 Цивільного кодексу України передбачено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

         Матеріали справи містять акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-79 від 23.07.2008 року на суму 7 927, 51 грн., проте доказів проведення повної оплати по даному акту відповідачем не надано.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст.  931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 14 Закону України "Про транспортно –експедиційну діяльність" від 01.07.2004 № 1955 за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В ході судового розгляду представник позивача подав вимогу про виконання зобов'язання, яка відповідповдно до матеріалів справи була направлена на адресу відповідача 14.04.2009 року. згідно даної вимоги позивач зазначає, що відповідачем 03.14.2009 року сплачено заборгованість у сумі 1 000, 00 грн., а 10.04.2009 року у розмірі 1 500, 00 грн., та просить відповідача оплатити заборгованість у сумі 5 427, 51 грн. у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач розрахувався з позивачем частково на загальну суму 2 500, 00 грн.

Отже, в частині стягнення 2 500, 00 грн. відсутній предмет спору.

Згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем сплачено заборгованість та спір про стягнення 2 500, 00 грн. відсутній, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості у сумі 2 500, 00 грн. у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання договору щодо оплати послуг  не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 5 427, 51 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 530, 929, 931 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Припинити провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 2 500, 00 грн.

    2.          Решту позовних вимог задовольнити повністю.

   3. Стягнути з Приватного підприємства «СКБ –07»(02156, м. Київ, вул. Курчатова, 22, кв. 17; код ЄДРПОУ 35619110), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія на честь Святого Олександра Нєвського»(01024, м. Київ, вул. Кругло університетська, 18/2, кв. 12; код ЄДРПОУ 33103906) заборгованість у розмірі 5 427 (п'ять тисяч чотириста двадцять сім) грн. 51 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102  (сто дві) грн. 00 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 18.05.2009 року