Рішення

від 14.05.2009 по справі 8/120/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/120/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.09                                                                                        Справа №  8/120/09

Суддя   Попова І.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Експрім” (02660, м. Київ, вул. Мурманська, 3)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів” (69006, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27, 69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 9)

про стягнення 17356 грн. основного боргу за договором № 280/06 від 15.05.2006 р., 1946 грн. 26 коп. пені, 1959 грн. 01 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 242 грн. 62 коп. річних процентів

Суддя  І. А. Попова             

Представники:

Від позивача: Кисіль Б.М., дов. від 09.04.2009р.

Від відповідача : Черкашин І.І., дов. від 06.04.2009р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення 17356 грн. основного боргу за договором № 280/06 від 15.05.2006 р., 1946 грн. 26 коп. пені, 1959 грн. 01 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 242 грн. 62 коп. річних процентів.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 14.05.2009р..

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові,  в обґрунтування вимог вказує, що 15 травня 2006р. ТОВ «Експрім»та ТОВ «ЗЗ Напівфабрикатів»укладено договір № 280/06 купівлі –продажу товару. Відповідно до умов договору позивач зобов'язався поставити на адресу відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість.  Пунктом 4.2 договору визначено обов'язок відповідача сплатити вартість отриманого товару протягом 7 днів з дня його фактичного отримання.  Позивач зазначає, що взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору оплату за отриманий товар здійснив частково, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 17356,00 грн., яку позивач просить стягнути з ТОВ «Запорізький завод напівфабрикатів».

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача  1946 грн. 26 коп. пені, нарахованої за період з 17.09.2008р. по 10.03.2009р., 1959 грн. 01 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з вересня 2008р. по лютий 2009р., 242 грн. 62 коп. річних процентів, нарахованих за вказаний період часу.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, в обґрунтування заперечень зазначив, що вважає неналежною підставу позову на яку посилається позивач у цьому позові, а саме - договір № 280/06 від 15.05.2006 р. У розділі 1 Договору не вказано визначену родовими ознаками продукцію відповідно до вимог ст. 266 Господарського кодексу. Поставки товару за накладними, на які посилається позивач є бездоговірними. Це підтверджується тим, що в жодній з видаткових накладних немає посилання на вказаний позивачем у позові договір № 280/06 від 15.05.2006 р., а в умовах поставки зазначений - рахунок фактура. Посилання позивача на п. 1.1. Договору, в якому вказано, що накладні є невід'ємною частиною договору - безпідставні, оскільки відповідно до чинного законодавства та п.8.2. Договору всі невід'ємні частини цього Договору повинні бути оформлені   таким   же   самим   чином   як   і   сам   договір,   тобто   бути   підписані уповноваженими особами з обох боків, з обов'язковим зазначенням номеру та дати договору до якого ця накладна стає невід'ємною частиною. За відсутності цього - поставки за накладними наявними в матеріалах справи - є бездоговірними. Доказів  направлення  рахунків або інших  вимог до сплати  відповідачу  по   цим  без договірним поставкам позивачем не надано, тому термін виконання зобов'язання, на момент розгляду спору не наступив. Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, «якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений   моментом   пред'явлення   вимоги,   кредитор   має   право   вимагати   його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги». Одночасно з оспорюванням стягнення основного боргу, відповідач вказує, що пеня неправильно розрахована позивачем, оскільки ним при нарахуванні порушений спеціальний строк згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (6 місяців) щодо припинення нарахування штрафних санкцій. Що  стосується  вимог позивача стягнути у  вигляді судових витрат з  відповідача додатково 8000 грн на послуги адвоката - вважає ці вимоги також безпідставними, до того ж такими, що значно перевищують розміри граничних витрат на правову допомогу, затверджених Постановою  КМУ №590  від 27.04.2006 р.  -     40  відсотків розміру мінімальної заробітної плати вираховуваного відповідно за годину роботи.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали, суд встановив, що 15 травня 2006р. ТОВ «Експрім»та ТОВ «Запорізький завод Напівфабрикатів»укладено договір № 280/06 про купівлю –продажу товару. Відповідно до умов договору позивач зобов'язався поставити на адресу відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до видаткових накладних. Пунктом 4.2 договору визначено обов'язок відповідача сплатити вартість отриманого товару протягом 7 днів з дня його фактичного отримання.

Як свідчать вивчені матеріали, згідно видаткових накладних №РН-188 від 09.09.2008р. та № РН-197 від 17.09.2008р. на адресу відповідача поставлено товар на загальну суму 22356,00 грн.. Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреностями на отримання ТМЦ (серії ЯПВ №616482 від 09.09.2008р. та серії ЯПВ №616501 від 17.09.2008р.), які видані уповноваженій особі відповідача. За доданим позивачем розрахунком та представленими доказами, відповідач здійснив часткову оплату продукції у сумі 5000,00 грн.. Як передбачено приписами ст.. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати товару в повному обсязі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 17356,00 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1946,26 грн. позивач обґрунтовує пунктом 6.2 договору, відповідно до якого у разі прострочення виконання зобов'язань за договором покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення від суми простроченого платежу. Розрахунок пені виконаний позивачем відповідно до приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»з обмеженням пені розміром подвійної облікової ставки НБУ. Суд вважає вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1946,26 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення 242,62 грн. річних процентів, нарахованих за період з вересня 2008р. по лютий 2009р.  та вимоги про стягнення з відповідача 1959,01 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з вересня 2008р. по лютий 2009р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача викладені ним у відзиві на позов, є хибними.

По –перше, правові аспекти регулювання відносин купівлі –продажу викладені у главі 54 ЦК України. За правовою природою договір №280/06 визначений сторонами саме як договір купівлі –продажу. За приписами ст.. ст.669,691 ЦК України умови щодо предмету, кількості ціни товару можуть бути узгоджені сторонами у договорі або погоджені шляхом встановлення у договорі порядку їх визначення. Розділом 1 договору №280/06 узгоджено, що предметом його є продукти харчування, асортимент, кількість та ціна яких визначається у видаткових накладних. Даний договір укладено на невизначений строк. За свідченням представника позивача інші договори з заводом напівфабрикатів не укладались. Відсутність у видаткових накладних посилання на договір не є підставою вважати дані поставки продукції без договірними.

По –друге, є необґрунтованими доводи відповідача щодо відсутності вимоги продавця про оплату товару, оскільки у довіреностях серії ЯПВ № 616482 від 09.09.2008р. та серії ЯПВ №616501 від 17.09.2008р. виданих уповноваженій на отримання товару особі відповідача зроблено посилання на відповідні рахунки.    

Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.  

Позивач зазначає, що ним понесені судові витрати у сумі 8000 грн. на оплату послуг адвоката, з яким укладено угоду №23/02 про юридичне консультативне супроводження. Оскільки представник , з яким укладено угоду, не був присутнім у судовому засіданні, суд вважає за можливе співрозмірно виконаним адвокатом послугам відшкодувати за рахунок відповідача витрати позивача у сумі 2000,00 грн.

Судові витрати із сплати державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст..ст.. 526, 693 ЦК України, ст.. 193 ГК України    керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод напівфабрикатів” (69006, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27, 69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 9, ЄДРПОУ 33570613) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Експрім” (02660, м. Київ, вул. Мурманська, 3, ЄДРПОУ 30441106) 17356,00 грн. основного боргу, 1946 грн. 26 коп. пені, 1959 грн. 01 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 242 грн. 62 коп. річних процентів та 2333,04 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя                                                                                                І.А. Попова

Рішення підписано 21.05.2009 р.