УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
м. Чернігів тел./факс: 774-462
просп.Миру,20 тел.:698-166
Іменем України
Р І Ш Е Н Н Я
04 лютого 2014 р. Справа № 927/1520/13
За позовом: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_3, виданий 03.03.06 р. Печерським РУ ГУМВС України в місті Києві, ідентифікаційний номер НОМЕР_2),
АДРЕСА_2
(адреса для листування: АДРЕСА_1)
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АРОВ і К", вул. Преображенська, 14, м. Чернігів, 14006
про зобов'язання надати інформацію
Суддя А.М.Селівон
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
Від позивача: ОСОБА_2 - представник, дов. № 1826 від 25.09.13 р.
Від відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення .
СУТЬ СПОРУ:
Громадянин України ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім „АРОВ і К" про зобов'язання надати інформацію про діяльність товариства, а саме завірені копії: річних балансів ТОВ „ТД „АРОВ і К", складених з дня реєстрації товариства, тобто з 31.08.05 р. по 22.11.13 р.; звітів про фінансового - господарську діяльність ТОВ "ТД „ АРОВ і К" з дня реєстрації товариства, тобто з 31.08.05 р. по 22.11.13 р.; протоколів ревізійної комісії ТОВ „ТД „АРОВ і К", прийняті з дня реєстрації товариства, тобто з 31.08.05 р. по 22.11.13 р.; протоколів загальних зборів учасників ТОВ „ТД „АРОВ і К", які було зареєстровано з 31.08.05 р. по 22.11.13 р.; редакцій Статутів ТОВ „ТД „АРОВ і К", які були зареєстровані з 31.08.05 р. по 05.11.13 р.
Ухвалою суду від 28.11.13 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 927/1520/13, розгляд справи призначено на 11.12.13 р.
Ухвалами суду від 11.12.13 р. та 14.01.14 р. розгляд справи відкладався на 14.01.14 р. та 04.02.14 р. відповідно.
Ухвалою суду від 14.01.14 р. строк розгляду спору був продовжений на 15 днів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є учасником Товариства та володіє часткою у розмірі 50% його статутного капіталу, тому відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" та п. 5 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України має право на одержання інформації про діяльність товариства. Всупереч приписам зазначених статей, відповідач на неодноразові звернення представника позивача з адвокатськими запитами про надання копій певних документів ніяким чином не відреагував, копії витребуваних документів позивачу не надав, у зв'язку з чим останній звернувся до суду за захистом своїх прав.
В судові засідання 11.12.13 р., 14.01.14 р. та 04.02.14 р. з'явився уповноважений представник позивача.
Уповноважений представник відповідача в судові засідання 11.12.13 р., 14.01.14 р. та 04.02.14 р. не з'явився.
Про дату, час і місце проведення судових засідань відповідача повідомлено належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 1400602916229, 1400602919783, 1400602960562.
Про поважні причини неявки представника відповідача суд не повідомлено.
Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час слухання справи не надходило.
До початку судового засідання 14.01.14 р. через канцелярію суду представником позивача подано письмове клопотання б/н від 14.01.14 р. про витребування доказів згідно ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, а саме: належним чином засвідченої копії реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „АРОВ і К" (код ЄДРПОУ 33688659), зазначивши, що позивач не має можливості самостійно отримати доступ до матеріалів, які знаходяться в зазначеній реєстраційній справі. Ухвалою суду від 14.01.14 р. про витребування доказів в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України клопотанням позивача судом задоволено та зобов'язано Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції надати суду належним чином засвідчені копії всіх документів, що знаходяться в реєстраційній справі Товариства з обмеженою відповідальністю „ Торговий дім „АРОВ і К" (ідентифікаційний код 33688659).
До початку судового засідання 04.02.14 р. на виконання вимог ухвал суду від 14.01.14р. про витребування доказів згідно ст. 38 Господарського процесуального кодексу України через канцелярію суду Відділом Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції супровідним листом № 3.4-01/146/95 від 28.01.14 р. надано суду належним чином засвідчені копії документів, що знаходяться в реєстраційні справі ТОВ „ТД „АРОВ і К". Вказаний лист разом з доданими до нього документами долучений судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 04.02.14 р. представником позивача подане письмове клопотання б/н від 04.02.14 р. про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Клопотання судом задоволене, документи до матеріалів справи долучені.
Представник позивача в судовому засіданні 04.02.14 р. підтримав заявлені позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві.
Документи, витребувані ухвалами суду від 28.11.13 р., 11.12.13 р. та 14.01.14 р. відповідачем суду не надані.
Відповідно до 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Згідно п. 3.9.2 Постанови № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на вищевикладене, оскільки явка відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судових засіданнях, відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги відсутність процесуальних заяв та клопотань відповідача на час розгляду справи, а також те, що представник позивача проти розгляду справи у відсутності уповноваженого представника відповідача не заперечував, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, виключно за наявними у справі матеріалами.
При цьому, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходив підстав для відкладення розгляду справи.
Подане представником позивача письмове клопотання від 11.12.13 р. про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволене. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 60, 74 та ч. 5 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні повідомив суд, що права та обов'язки стороні зрозумілі.
Відводу судді представником позивача не заявлено.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими позивачем доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд
В С Т А Н О В И В:
Згідно ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
На підставі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. При цьому на підставі п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі (підсудні) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Корпоративні відносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України „Про господарські товариства" та іншими законами України. Положення законодавчих актів, які діяли до набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються в частині, в якій вони не суперечать цьому Кодексу.
У відповідності до ст. 1 Закону України „Про господарські товариства" господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 50 Закону України „Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Аналогічне поняття товариства з обмеженою відповідальністю міститься в ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу України.
Як встановлено судом згідно копій матеріалів реєстраційної справи ТОВ „Торговий дім „АРОВ і К", наданих на виконання ухвали господарського суду Чернігівської області від 14.01.14 р. про витребування доказів за ст. 38 Господарського процесуального кодексу України Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „АРОВ і К" створене за рішенням зборів засновників від 01 серпня 2005 р., оформленим протоколом № 1, та зареєстроване виконавчим комітетом Чернігівської міської ради. Державну реєстрацію юридичної особи проведено 31.08.05 р., номер запису про державну реєстрацію 10641020000002333.
ТОВ „Торговий дім „АРОВ і К" здійснює свою діяльність на підставі Статуту (нова редакція), яка затверджена зборами засновників ТОВ „Торговий дім „АРОВ і К", оформленим протоколом № 7 від 25.09.06 р., та зареєстрована державним реєстратором 01.12.06 р. за № 10641050003002333 (далі - Статут).
Учасниками Товариства згідно п.4.1 Статуту є фізичні особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_1.
Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. Статуту Учасники за рахунок свої внесків утворюють Статутний фонд Товариства в розмірі 80000,00 грн. Частки учасників в Статутному фонді розподіляються у наступному співвідношенні: ОСОБА_3 в рахунок своєї частки вносить 40000,00 грн., що складає 50 відсотків Статутного фонду; ОСОБА_1 в рахунок своєї частки вносить 40000,00 грн., що складає 50 відсотків Статутного фонду.
Зазначені відомості щодо учасників Товариства підтверджуються також наявною в матеріалах справи копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно ТОВ „Торговий дім „АРОВ і К" станом на 11.11.13 р.
При цьому, матеріалами справи підтверджується перебування позивача - ОСОБА_1 в статусі Учасника ТОВ „Торговий дім „АРОВ і К" з моменту створення та реєстрації останнього.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
В розумінні ч.ч. 1, 3 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у paзi ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами розуміють відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Статтею 10 Закону України „Про господарські товариства" визначені права учасників товариства, а саме: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
Частина 1 ст. 88 Господарського кодексу України передбачає право учасників товариства одержувати інформацію про діяльність такого товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.
Цивільний кодекс України пунктом 5 частини 1 статті 116 закріплює право учасника господарського товариства одержувати інформацію про діяльність товариства в порядку, встановленому установчим документом.
Таким чином, із змісту ст. 116 Цивільного кодексу Україні випливає, що порядок надання учаснику господарського товариства інформації може встановлюватися установчим документом.
Пунктом 4.3. Статуту передбачено, що учасники Товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами Товариства, одержувати вичерпну інформацію про діяльність Товариства, знайомитися з даними бухгалтерського обліку та звітності, іншою документацією; вимагати надання книги протоколів зборів Учасників і отримувати з неї засвідчені витяги.
Відповідно до ст. 5 Закону України „Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Як встановлено судом за результатами дослідження матеріалів справи та підтверджено представником позивача в судових засіданнях, з метою отримання інформації про господарську діяльність Товариства представник позивача адвокат ОСОБА_4 звертався до відповідача - ТОВ „Торговий дім „АРОВ і К" та його директора ОСОБА_3 з адвокатськими запитами від 01.08.13 р. та 05.11.13 р. щодо надання ОСОБА_1 завірених копій документів, що стосуються господарської діяльності Товариства, а саме: завірених копій: річних балансів ТОВ „ТД „АРОВ і К", складених з дня реєстрації товариства, тобто з 31.08.05 р. по 05.11.13р.; звітів про фінансового - господарську діяльність ТОВ "ТД „ АРОВ і К" з дня реєстрації товариства, тобто з 31.08.05 р. по 05.11.13 р.; протоколів ревізійної комісії ТОВ „ТД „АРОВ і К", прийнятих з дня реєстрації товариства, тобто з 31.08.05 р. по 05.11.13 р.; протоколів загальних зборів учасників ТОВ „ТД „АРОВ і К", які були зареєстровані з 31.08.05 р. по 05.11.13 р.; усіх редакцій Статутів ТОВ „ТД „АРОВ і К", які були зареєстровані з 31.08.05 р. по 05.11.13 р.; актів податкової перевірки ТОВ „ТД „АРОВ і К", які проводились з 31.08.05р. по 05.11.13 р.; фінансово - господарської документації ТОВ „ТД „АРОВ і К", яка велась з дня реєстрації товариства, а саме з 31.08.05 р.
Згідно з приписами ст. 100 Цивільного кодексу України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторонам (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Оскільки між позивачем та адвокатом ОСОБА_4 існують відносини представництва, які ґрунтуються на договорі про надання правової допомоги № Р-А/51/13 від 20.05.13 р., укладеному між Адвокатською компанією „Юридичні традиції" та позивачем, та ордері серії КВ № 019683 від 01.08.13 р. на ім'я ОСОБА_4, що підтверджено матеріалами справи, адресовані Товариству адвокатські запити від імені ОСОБА_1 підписані адвокатом ОСОБА_4, який є уповноваженим представником позивача.
Право на заняття ОСОБА_4 адвокатською діяльністю підтверджується також наявною в матеріалах справи копією виданого на її ім'я свідоцтва № 4414 від 17.02.11 р.
За висновками суду, звернення до відповідача з метою отримання інформації про діяльність товариства здійснене позивачем шляхом подання уповноваженим представником останнього адвокатських запитів цілком відповідає приписам чинного законодавства, та не суперечить положенням статей 237-239, 244 Цивільного кодексу України, так як передача повноважень за довіреністю представникові не є передачею самого права участі у товаристві, а є способом делегування учасником окремих повноважень представникові, залишаючись носієм особистого немайнового права участі у товаристві. Отже, право участі є невід'ємним та невідчужуваним від особи учасника, але його реалізація за довіреністю є лише способом здійснення, а не способом передачі цього права представнику.
Одержання зазначених адвокатських запитів представником відповідач 07.08.13 р. та 19.11.13 р. відповідно підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення потових відправлень № 0405321398260 та № 0405317859872.
Доказів задоволення або відмови від виконання вищевказаних адвокатських запитів щодо надання інформації про діяльність товариства суду не надано.
Пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 р. передбачено, що способом захисту права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства (пункт „г" частини першої статті 10 Закону про господарські товариства, стаття 116 ЦК, частина перша статті 88 ГК) є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій - надання відповідної інформації. Господарське товариство зобов'язане надавати учаснику (акціонеру) на його вимогу лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства. Зі змісту статті 9 Закону України від 2 жовтня 1992 р. N 2657-XII „Про інформацію" суди не вправі зобов'язувати товариство надати інші документи про діяльність товариства, оскільки це є незаконним втручанням у внутрішню господарську діяльність товариства.
Згідно п. 37 вказаної постанови учасник (акціонер) товариства може вимагати надання інформації про діяльність товариства з дати, коли він набув статусу учасника (акціонера). Господарським судам необхідно також враховувати процедуру надання учасникам (акціонерам) інформації про діяльність товариства, встановлену господарським товариством.
Аналогічні положення закріплені в п. 2.21 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" № 04-5/14 від 28.12.2007, в якому зазначено, що відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" на вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про свою діяльність, протоколи зборів. Отже, господарське товариство, якщо його установчими документами не передбачено інше, зобов'язане надавати на вимогу учасника (акціонера) лише річні баланси, документи річної звітності товариства, протоколи загальних зборів, а також надавати йому для ознайомлення книгу протоколів засідань правління.
Вищевказані положення не містять прямої вказівки на процедуру отримання учасником товариства інформації, а тому ці питання відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України можуть бути врегульовані установчими документами. Однак, як встановлено судом, Статутом відповідача не передбачено спеціального порядку для ознайомлення учасника з річними балансами, звітами товариства про його фінансово - господарську діяльність, установчими документами та протоколами ревізійної комісії.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено позивачем, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо надання позивачу інформації про діяльність товариства, зокрема, пред'явлену позивачем в ході реалізації наданого йому законом права на одержання інформації про товариство, учасником якого він є, вимогу про надання документів щодо діяльності товариства, форма якої законом не визначена, всупереч вимогам чинного законодавства, а також положенням Статуту, чим порушив відповідне право позивача, встановлене положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України „Про господарські товариства", ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України, п. 5 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу, п. 4.3. Статуту товариства. А тому останній здійснив своє право на отримання від товариства відповідної інформації шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2,4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. При цьому відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження надання позивачу відповідної інформації про діяльність товариства, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги, а також не повідомлено суд про причини неможливості виконати свій обов'язок у спосіб, в який просить учасник.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки законодавством встановлений обов'язок товариства надавати учаснику інформацію про свою діяльність, відмова товариства надати таку інформацію в копіях документів повинна бути обґрунтована. Проте, відсутність в установчих документах способу надання інформації не може слугувати при цьому підставою для відмови товариства надати його учаснику інформацію про діяльність, зокрема, у спосіб, в який просить учасник. Крім того, витрати товариства на виготовлення документів можуть бути віднесені на учасника, який вимагає відповідну інформацію від товариства.
Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Вищого господарського суду України від 22.03.11 р. по справі № К14/127-10 та від 15.01.14 р. по справі № 914/2883/13.
Отже, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань з надання учаснику товариства інформації про його діяльність та на момент прийняття рішення доказів виконання вказаного обов'язку відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимога позивача про зобов'язання відповідача надати інформацію про діяльність товариства, а саме належним чином засвідчені копії річних балансів, звітів про фінансово-господарську діяльність за період з 31.08.05 р. по 22.11.13 р., протоколів ревізійної комісії та протоколів загальних зборів учасників, зареєстрованих за період з 31.08.05 р. по 22.11.13 р., а також редакцій статутів товариства, зареєстрованих за період з 31.08.05 р. по 05.11.13 р., є законною і обґрунтованою.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, Закону України „Про господарські товариства", ст.ст. 11, 116 Цивільного кодексу України, ст.ст. 88, 167 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „АРОВ і К" (вул. Преображенська, 14, м. Чернігів, 14006, код 33688659) надати ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 (адреса для листування: АДРЕСА_1) ідентифікаційний номер НОМЕР_2) належним чином засвідчені копії:
- річних балансів Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „АРОВ і К" за період з 31 серпня 2005 р. по 22 листопада 2013 р. включно;
- звітів про фінансового - господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім „АРОВ і К" за період з 31 серпня 2005 р. по 22 листопада 2013 р. включно;
- протоколів ревізійної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім „АРОВ і К" за період з 31 серпня 2005 р. по 22 листопада 2013 р. включно;
- протоколів загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім „АРОВ і К" за період з 31 серпня 2005 р. по 22 листопада 2013 р. включно;
- редакцій Статутів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім „АРОВ і К" за період з 31 серпня 2005 р. по 05 листопада 2013 р. включно.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „АРОВ і К" (вул. Преображенська, 14, м. Чернігів, 14006, код 33688659) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 (адреса для листування: АДРЕСА_1) код НОМЕР_2) 1147,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складений та підписаний 10 лютого 2014 року.
Суддя А.М.Селівон
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2014 |
Оприлюднено | 17.02.2014 |
Номер документу | 37136263 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Селівон А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні